Досліджено емігрантську ленініану в малій прозі українських і російських письменників міжвоєнної доби. Виявлено спільні та відмінні риси в зображенні Леніна. Звернуто увагу на схоже сатиричне змалювання вождя пролетаріату у творах А. Аверченка, О. Купріна, Теффі, Саші Чорного, К. Поліщука та інших. Проаналізовано письменницькі підходи до виявлення характеру Леніна, зокрема - ставлення до народу, результати його політики, що спричинила загальний занепад життя в совдепії. З'ясовано, як спрацьовували ленінські лозунги та заклики. Окреслено фольклорний матеріал (анекдот, народна пісня), представлений в оповіданнях та новелах І. Савіна та Ю. Липи. На матеріалі оповідання А. Чекмановського "Колхоз імені Лєніна" виявлено жахливі наслідки комуністичного експерименту, запровадженого завдяки марксистсько-ленінській політиці, і таких тем майже не піднімали російські автори-емігранти, що є відмінним у творчості згаданих письменників. Залучений до роботи історико-публіцистичний матеріал допомагає зробити висновок, що мала проза письменників-емігрантів міжвоєнної доби мала серйозне реальне підгрунтя. Застосовуючи різні методи і прийоми (фантастику, гротеск, антиутопію, карнавальну традицію), російські й українські письменники зробили вагомий внесок у розвиток емігрантської ленініани.

  Повний текст PDF - 375.627 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"