Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дюкарева С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Шадрін О. Г. Клініко-параклінічні особливості перебігу гепатитів ВІС у дітей раннього віку з перинатальним інфікуванням [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Н. Ф. Чернега, С. В. Дюкарева, Н. М. Басараба, О. І. Могильний // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т. 4, № 2. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2014_4_2_19 | ||
| 2. | 
Шадрін О. Г. Деякі маркери регенерації печінки в дітей раннього віку з уродженим і хронічним гепатитом [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, О. О. Магомедов, Н. Ф. Чернега, Н. М. Басараба, С .В. Дюкарева, А. А. Ковальчук // Здоровье ребенка. - 2014. - № 5. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_5_3 У результаті клініко-параклінічних досліджень у дітей раннього віку з гепатитом виявлено підвищення концентрації фактора росту гепатоцитів (HGF) і фактора некрозу пухлини alpha, що свідчить про високу фіброзну направленість запального процесу в печінці незалежно від тривалості перебігу. Доведений кореляційний зв'язок між рівнями HGF і білковозв'язаним гідроксипроліном обгрунтовує можливість використання показників як маркерів регенераторної активності печінки, зв'язок між якими збільшується з тривалістю патологічного процесу. | ||
| 3. | 
Шадрін О. Г. Стан шлунково-кишкового тракту та шляхи корекції його порушень при гельмінтозах у дітей [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, А. А. Ковальчук, С. В. Дюкарева, Л. М. Полковниченко // Современная педиатрия. - 2015. - № 8. - С. 88-91 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_8_17 Наведено основні відомості про гельмінтози людини. Висвітлено питання клінічної картини і лікування найбільш поширених гельмінтозів та особливості їх перебігу у дітей. | ||
| 4. |
Шадрин О. Г. Практические вопросы диагностики и лечения гельминтозов у детей [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрин, А. А. Ковальчук, С. В. Дюкарева, В. H. Фисун // Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_4_3 Изложены основные сведения о гельминтозах человека. С современных позиций - освещены вопросы этиологии, клинической картины, диагностики и лечения наиболее распространенных гельминтозов, особенности их течения у детей. | ||
| 5. | 
Шадрін О. Г. Актуальні питання застосування елімінаційних заходів у дітей грудного і раннього віку з харчовою алергією [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, А. А. Ковальчук, С. В. Дюкарева, Г. А. Гайдучик, Н. Ф. Чернега // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_19 Мета роботи - дослідити ефективність елімінаційних заходів і застосування сумішей на основі екстенсивного гідролізу білків коров'ячого молока та амінокислотних сумішей у дітей раннього віку з алергією до білка коров'ячого молока. У дослідженні взяли участь 18 дітей (12 хлопчиків і 6 дівчаток) віком від 1 місяця до 1 року з тяжким атопічним дерматитом (індекс EASI>18 балів), які знаходились на штучному вигодовуванні. Усі діти одержували лікувальні суміші, що містять значний (екстенсивний) гідроліз сироваткового білка. До харчового раціону кожної дитини суміш вводили поступово, досягаючи 100-відсоткового добового об'єму протягом 3 - 4 днів. Після цього лікувальну суміш призначали на 4 тижні в кількості, що відповідала віковим потребам дитини. Оцінку клінічної ефективності лікувальною сумішшю здійснювали на 7, 14 і 28-ту добу після досягнення повного об'єму харчування згідно з попередньо визначеними оцінювальними критеріями за 10-бальною шкалою (0 - відсутність ефекту; 10 - відмінний ефект) 1 раз на тиждень. Після застосування лікувальної суміші з частковим і глибоким гідролізом білків достовірно знизилися індекси ASI і SCORAD у більшості дітей. У зв'язку з неефективністю лікувальних заходів у 4 пацієнтів із вираженими проявами синдрому мальабсорбції і відсутністю позитивної динаміки шкірних проявів, застосовувалася амінокислотна суміш, що складається на 100 % із вільних амінокислот і є сухим продуктом швидкого приготування та призначена для повноцінного лікувального харчування дітей від народження. На момент закінчення дослідження у всіх дітей відзначалась позитивна динаміка маси і довжини тіла, динаміка індексів EASI (середній показник тяжкості), оцінений за шкалою SCORAD (оцінка поширеності та інтенсивності висипання, суб'єктивних ознак за 10-бальною шкалою) з розрахунком індексу SCORAD. Висновки: застосування сумішей на основі екстенсивного гідролізу білків коров'ячого молока та амінокислотних сумішей у дітей з харчовою алергією до білка коров'ячого молока і полівалентною алергією є високоефективним заходом і безпечним лікуванням. | ||
| 6. |
Шадрін О. Г. Оптимізація лікування гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик, А. А. Ковальчук, С. В. Дюкарева, Н. Ю. Бондаренко // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 3. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_3_19 Мета роботи - вивчити клінічну ефективність, безпечність і переносимість продукту функціонального харчування "Смектовіт-Д омега" та ферменту лактази в комплексній терапії гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку. Проведено відкрите проспективне дослідження у 30 дітей віком від 6 місяців до 3 років із проявами гастроінтестинальної харчової алергії до білків коров'ячого молока. Верифікація діагнозу проводилася на підставі клініко-параклінічних аналізів, а також визначення лактозної непереносимості шляхом генетичного обстеження полімеразної ланцюгової реакції в алелі 13910. Ефективність лікування оцінено шляхом порівняння динаміки нормалізації загального стану дитини та регресу патологічних симптомів із боку шлунково-кишкового тракту. Проведено клінічний огляд дітей, лабораторні дослідження. Після встановлення діагнозу алергії до білків коров'ячого молока діти при грудному вигодуванні одержували материнське молоко, при цьому мама повинна була дотримуватися гіпоалергенної дієти, виключаючи "причинні" алергени з харчування. У разі недостатності або відсутності материнського молока діти з доведеною алергією до білків коров'ячого молока переводилися на лікувальні гідролізовані суміші. При ізольованій непереносимості лактози використовувалися лікувальні безлактозні суміші при поступовому переході на низьколактозні суміші. При поєднанні лактозної непереносимості і алергії до білків коров'ячого молока вибір суміші був однозначним на користь лікувальних гідролізованих сумішей. Продукт функціонального харчування "Смектовіт-Д омега" є ефективним і безпечним при застосуванні в комплексній терапії гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку. Фермент лактаза в поєднанні з продуктом функціонального харчування "Смектовіт-Д омега" є ефективним і безпечним при застосуванні в комплексній терапії гастроінтестинальної харчової алергії з вторинною лактазною недостатністю. Вторинна лактазна недостатність є "обтяжувальним фоном" у дітей з гастроінтестинальною харчовою алергією, що не забезпечує більш стрімке одужання і обгрунтовує тривале застосування ферменту лактази. Висновки: відсутність побічних реакцій і хороша переносимість продукту функціонального харчування "Смектовіт-Д омега" при гастроінтестинальній харчовій алергії, а при ознаках вторинної лактазної недостатності - застосування і ферменту лактази надають змогу рекомендувати ці засоби при даних станах у дітей раннього віку. | ||
| 7. |
Шадрін О. Г. Шляхи корекції порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту при гельмінтозах у дітей [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, А. А. Ковальчук, С. В. Дюкарева, В. М. Фисун, Н. М. Басараба // Здоровье ребенка. - 2016. - № 7. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_7_6 Перебіг ентеробіозу й аскаридозу в обстежених 30 дітей віком від 3 до 4 років характеризувався порушенням функції шлунково-кишкового тракту у вигляді функціональної диспепсії та функціональних розладів жовчного міхура. Біологічно активні сполуки рослин, що входять до фітокомплексу Ворміл Фіто, усувають шлунково-кишкові розлади: абдомінальні болі, метеоризм, порушення апетиту, диспепсію, що підтверджувалось даними клініко-параклінічного динамічного обстеження. Переносимість сиропу Ворміл Фіто при застосуванні добра, побічних ефектів при спостереженні за його використанням не зареєстровано. | ||
| 8. |
Шадрін О. Г. Характеристика цитокінового профілю дітей раннього віку з харчовою гіперчутливістю [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик, В. П. Місник, С. В. Дюкарева, А. А. Ковальчук, Н. М. Басараба, Т. Ю. Радушинська // Современная педиатрия. - 2017. - № 5. - С. 117-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_5_16 Харчова гіперчутливість (ХГ) має різні патогенетичні механізми розвитку, які характеризуються відповідними змінами складу прозапальних та протизапальних цитокінів. Мета роботи - визначення особливостей цитокінового профілю (IL-5, ФНП-<$E alpha>) у дітей раннього віку з ХГ. Обстежено 60 дітей віком від 1,5 місяця до 3-х років із гастроінтестинальними проявами ХГ, яким проводилось визначення рівнів загального IgE та алергенспецифічних IgE до харчових алергенів, еозинофільного катіонного протеїну, IL-5 та ФНП-<$E alpha> у сироватці крові за допомогою методу імуноферментного аналізу. У дітей раннього віку з харчовою алергією виявлено сенсибілізацію до харчових алергенів (у 70,0 % до білків коров'ячого молока) та зміну складу прозапальних цитокінів сироватки крові - достовірне підвищення концентрації цитокінів IL-5 (5,4 +- 0,82 нг/мл) і ФНП-<$E alpha> (25,8 +- 4,2 нг/мл) у сироватці крові, що вказує на активність алергічного запалення та корелює з високим рівнем еозинофільного катіонного протеїну за нормальних значень загального IgE. Лактазна недостатність характеризується підвищенням рівня ФНП-<$E alpha> (4,03 +- 0,8 нг/мл) за нормальних показників IL-5 (1,56 +- 0,5 нг/мл), загального IgE та еозинофільного катіонного протеїну. Зроблено висновки, що зміни складу прозапальних цитокінів сироватки крові дітей раннього віку з харчовою алергією відображають активність алергічного запалення, а у дітей із лактазною недостатністю можуть бути пов'язані з участю у патогенезі клітинно-опосередкованих запальних процесів. | ||
| 9. | 
Шадрин О. Г. Опыт применения Bacillus clausii при острых диареях вирусной этиологии у детей раннего возраста [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрин, С. В. Дюкарева, А. А. Ковальчук // Педиатрия. Восточная Европа. - 2018. - Т. 6, № 1. - С. 180-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedeaseu_2018_6_1_19 | ||
| 10. | 
Шадрін О. Г. Особливості біоценозу кишечника та його корекція у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, С. В. Дюкарева, Н. Ф. Чернега, В. П. Місник, А. А. Ковальчук // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 1. - С. 235-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_1_60 | ||
| 11. |
Шадрін О. Г. Сучасні підходи до лікування кишкових кольок у дітей з харчовою непереносимістю [Електронний ресурс] / О. Г. Шадрін, Т. Л. Марушко, Г. А. Гайдучик, С. В. Дюкарева, Р. В. Марушко, Л. М. Полковниченко // Современная педиатрия. - 2015. - № 3. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_3_15 Мета роботи - вивчити ефективність та безпечність застосування препарату симетикоиу та фітокомпонентів ("Еспікол Бебі") для лікування кишкових кольок у дітей раннього віку з харчовою непереносимістю. Під спостереженням знаходилось 70 дітей першого року життя. Критеріями включення в дослідження були встановлений діагноз харчової непереносимості та наявність абдомінального больового синдрому (кишкових кольок). Основну групу склали 45 дітей, які у комплексі лікування додатково отримували Еспікол Бебі, контрольну групу - 25 дітей, які одержували лише немедикаментозне лікування. Встановлено високу ефективність препарату Еспікол Бебі (понад 90 %) у терапії кишкових кольок. У більшості дітей виразний клінічний ефект був досягнутий при застосуванні препарату в дозі 1,0 мл суспензії (40 мг симетикону) при кожному годуванні дитини. Відсутність побічних ефектів та алергічних реакцій на прийом препарату засвідчили його добру переносимість та високий профіль безпеки. Висновки: у патогенезі кишкових кольок у дітей раннього віку при харчовій непереносимості суттєву роль відіграють метеоризм та порушення моторики травного тракту, що робить патогенетично обгрунтованим включення у терапевтичний комплекс препаратів з вітрогінною дією (симетикону). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |