Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (10)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Труба Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Труба Г. М. 
До питання про функціональну взаємодію категорій становості та аспектуальності [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. - 2013. - Вип. 35. - С. 390-392. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_35_121
Попередній перегляд:   Завантажити - 315.823 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Труба Г. М. 
Взаємодія категорій становості й аспектуальності на понятійному рівні (рівень граничності / неграничності) [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка . - 2014. - Вип. 5. - С. 226-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDU_2014_5_39
Попередній перегляд:   Завантажити - 180.19 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Труба Г. М. 
Структура функціонально-семантичної категорії становості [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова. - 2012. - № 17. - С. 84-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2012_17_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.184 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Труба Г. М. 
До питання про лексико-семантичні засоби вираження функціонально-семантичної категорії становості [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова і культура. - 2011. - Вип. 14, т. 1. - С. 49-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2011_14_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 286.214 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Труба Г. М. 
Категорії аспектуальності й становості. Взаємодія на рівні категорій родів дієслівної дії та становості [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2016. - Вип. 61. - С. 136-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2016_61_55
Попередній перегляд:   Завантажити - 339.195 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Труба Г. 
До питання про взаємодію категорії становості та аспектуальності [Електронний ресурс] / Г. Труба // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. - 2013. - Вип. 8. - С. 263-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Timvum_2013_8_34
Попередній перегляд:   Завантажити - 302.404 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Труба Г. М. 
Категорії аспектуальності та становості під час вивчення української мови як іноземної [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. - 2015. - Вип. 26. - С. 144-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmvn_2015_26_19
Розглянуто питання взаємодії категорій становості та аспектуальності в широкому та вузькому розумінні. Окреслено поняття та функції аспектуальності у віддієслівних іменниках, визначено функції і ознаки категорії становості. Розглянуто питання граматичного втілення цієї взаємодії та визначено частотну кількість уживання спільного сегменту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 4.021 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Труба Г. М. 
Дискурс вивчення категорії становості: інтегративний підхід. Віхи розвитку питання [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова. - 2017. - № 27. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2017_27_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.04 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Труба Г. М. 
Взаємодія аспектуальності та становості в різноманітних дискурсах [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова. - 2015. - № 23. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2015_23_21
Мета роботи - аналіз взаємодії функціональних одиниць граматики (функціонально- семантичних полів (ФСП), функціонально-семантичних категорій (ФСК) у широкому розумінні, на поняттєвому рівні на матеріалі взаємодії ФСК становості й категорій аспектуальності термінативи/інтермінативи. Предмет дослідження - аналіз загальної взаємодії одиниць ФСП і ФСК. Об'єкт дослідження є взаємодія категорій термінативів/інтермінативів і категорій становості. Дослідження фактичного матеріалу здійснено на грунті сучасної української літератури.
Попередній перегляд:   Завантажити - 131.854 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Труба Г. М. 
Інтегративний підхід у вивченні категорій становості й аспектуальності: лінгвістичний і філософський аспект. Соціолінгвістичний експеримент [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова. - 2017. - № 28. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2017_28_9
Мета роботи - окреслити основні аспекти вивчення питання категорії становості та аспектуальності, які є одними з базових категорій свідомості. Проаналізовано категорію становості та аспектуальності, інтегративний підхід у вивченні зазначених категорій. Використано описовий, інтегративний методи та метод соціолінгвістичного експерименту. Результатом дослідження є чітке визначення категорії становості та аспектуальності у світоглядній картині світу з лінгвістичної та філософської точок зору, а разом із тим окреслення нового підходу до вивчення вже розроблених лінгвістичних категорій з нової точки зору - інтегративного підходу, застосування соціолінгвістичного експерименту. Актуальністю дослідження є висвітлення різних підходів до визначення поняття категорій становості та аспектуальності, окреслення різних дискурсів категорії становості та інтегрування їх в одну структуру. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання результатів у вирішенні питань оптимізації процесів навчання філологів, для глибшого розуміння категоризації мов, фундаментальних дослідженнях еволюції глибинних, базових категорій української мови, покращання процесу засвоєння української мови як іноземної.
Попередній перегляд:   Завантажити - 521.031 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Труба Г. М. 
Нейролінгвістичні дослідження у методиці викладання української мови як іноземної [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Записки з українського мовознавства. - 2019. - Вип. 26(2). - С. 336-341. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2019_26(2)__42
Висвітлено нові здобутки нейролінгвістичних досліджень для методики викладання української мови як іноземної, тому що провідну роль під час навчання будь-якої мови, і української зокрема, становить формування навичок говоріння цією іноземною мовою у студентів. Сьогодення висуває нові виклики не тільки для педагогіки, а і для переформатування усталених лінгвістичних традицій вивчення української мови як іноземної.
Попередній перегляд:   Завантажити - 460.785 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Труба Г. М. 
Сугестологія як один із методів вивчення української мови як іноземної: щодо застосування сугестологічного методу Г. К. Лозанова [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова. - 2021. - № 35. - С. 234-237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2021_35_39
Актуалізовано проблему вивчення української мови як іноземної та шляхи оптимізації цього процесу. Вивчення методів викладання іноземних мов дозволяє лінгвістам, оцінюючи переваги та недоліки кожного з них, використовувати найбільш зручну й ефективну основу для формування граматичної та лексичної бази з метою створення навчальних матеріалів. Сугестивний метод Г. К. Лозанова дає змогу оптимізувати процес навчання у всіх аспектах. Основна теза цього методу - невимушена атмосфера під час занять, яка сприяє природному способу засвоєння матеріалу без особливих зусиль та примусу. Саме відсутність психологічного тиску на учня у форматі "вчитель-учень" звільняє додаткові запаси пам'яті. Мета дослідження - виявити сугестивні особливості вивчення української мови як іноземної, висвітлити сугестивний метод вивчення української мови як іноземної, а також спробувати реалізувати його відповідно до потреб курсу. Об'єктом вивчення є сугестивний підхід, а предметом - його впровадження в процес навчання. Серед методів дослідження при вивченні цієї теми можна виокремити аналіз визначень словникового запасу, описовий метод, метод інтерпретації з використанням прийомів спостереження й узагальнення. Результати теоретичного й експериментального дослідження доводять до висновку про можливість застосування у сучасному навчанні української мови як іноземної сугестологічного методу Г. К. Лозанова. Практична цінність роботи полягає в тому, що її матеріали та висновки можуть бути використані в процесі читання лекцій та проведення семінарів з курсів "Методи вивчення іноземних мов", "Українська мова як іноземна", у практиці вивчення української мови як іноземної.
Попередній перегляд:   Завантажити - 516.291 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Труба Г. М. 
До питання про освітянський дискурс [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Закарпатські філологічні студії. - 2021. - Вип. 19(1). - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trphst_2021_19(1)__15
Попередній перегляд:   Завантажити - 431.143 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Труба Г. М. 
Освітянський дискурс: віхи розвитку й дослідження [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Закарпатські філологічні студії. - 2021. - Вип. 20(1). - С. 116-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trphst_2021_20(1)__24
Попередній перегляд:   Завантажити - 384.864 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Труба Г. М. 
Науковий дискурс. Сучасне бачення [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Нова філологія. - 2021. - № 84. - С. 242-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2021_84_36
Попередній перегляд:   Завантажити - 322.999 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Труба Г. 
Мережевий дискурс: його тактики та віртуальний вимір [Електронний ресурс] / Г. Труба // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2021. - Вип. 44(3). - С. 141-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2021_44(3)__24
Попередній перегляд:   Завантажити - 312.168 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Труба Г. 
Освітянський дискурс: ознаки й аспекти вивчення [Електронний ресурс] / Г. Труба // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2021. - Вип. 43(3). - С. 133-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2021_43(3)__24
Попередній перегляд:   Завантажити - 300.974 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Труба Г. М. 
Нейроетика і нейролінгвістика у сучасній лінгвістичній думці [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Мова. - 2021. - № 36. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2021_36_7
Висвітлено історію становлення та розвитку терміну "нейроетика" в сучасній науковій думці. На сучасному етапі розвитку наукової думки нейронауки набирають актуальності й посідають своє чинне місце серед інших. Глибоке дослідження питань нейронауки не оминули і філологію. Під впливом сучасних досліджень особливо актуально і по-новому висвітлюються питання таких наукових дисциплін, як афективна нейробіологія, поведінкова нейробіологія, клінічна неврологія, нейрогастрономія, нейровізуалізація, нейрохімія, нейрофізика, нейрофізіологія, мікрофармакологія, кліткова нейробіологія, обчислювальна нейробіологія, еволюційна нейробіологія, молекулярна нейробіологія, нейронна інженерія, нейроанатомія, нейроетологія, нейроімунологія, нейроінформатика, палеонейробіологія, нейроекономіка, когнітивістика, нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейробіологія, культурна нейропсихологія, нейроетика. нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейропсихологія, соціальна когнітивна нейробіологія, нейропсихологія. Усе більше і більше заглиблюються у процеси мислетворення, мислекорекції, мисленавіювання людини, а отже, питання етичності і межі цього втручання є актуальним. Мета роботи - постановка питання актуальності нейроетичних проблем для мовознавчих дисциплін. Об'єктом опису статті є результати дослідження питань нейроетики, а предметом - можливість застосування основних засад нейроетики до сучасних мовознавчих дисциплін.
Попередній перегляд:   Завантажити - 99.744 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Труба Г. М. 
Виокремлення поняття освітянського мережевого дискурсу: розмежування понять "педагогічний дискурс", "науковий дискурс" і "освітянський мережевий дискурс" [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Записки з українського мовознавства. - 2022. - Вип. 29. - С. 360-368. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2022_29_33
Виокремлено з традиційних наукового і педагогічного дискурсів новий дискурс - освітянський мережевий, який є абсолютно новою, раніше не дослідженою одиницею, та надана спроба його характеристики за класичною усталеною схемою структурування дискурсів. У сучасному світі цифровізації та автоматизації різноманітних процесів наука та освіта не стоять осторонь, а вчитель - в авангарді змін, отже, і науковий, і педагогічний дискурси зазнають не лише формальних, а й якісних змін, які викликані пошуком нової освітньої парадигми, принципів та підходи до організації навчального процесу, а також методів, форм і засобів навчання студентів, впровадження технологічних інновацій, що сприятиме підвищенню якості освіти. Усе це не могло не змінити докорінно структури цих дискурсів та призвести до формування нових. Мета дослідження - виділення освітнього мережевого дискурсу в окрему структурну одиницю. Завдання: проаналізувати онлайн-"життя" українських освітян і на основі цього дослідження описати структуру освітнього мережевого дискурсу. Об'єкт дослідження - освітній мережевий дискурс, а предмет дослідження - визначення основних диференційних ознак, притаманних будь-якому дискурсу. Фактичний матеріал - добірка матеріалів із соціальних мереж "Intagram", "Facebook", "YouTube", "TikTok". Загалом опрацьовано понад 500 сторінок як відомих і помітних в українському освітньому просторі постатей (офіційні сторінки І. Д. Фаріон та О. М. Авраменко), так і маловідомих. Серед загальнонаукових методів використовувалися аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, зокрема не включені (спостереження за офіційними сторінками); описовий. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є першою спробою дослідження освітнього мережевого дискурсу, який широко представлений у сучасному суспільстві, як не суто інституційного, аргументативного, інформаційного, соціально-ритуального інституційно-побутового опосередкованого типу дискурсу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 331.788 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Труба Г. М. 
Категорія становості як важливий чинник лінгвістичного вираження освітянського мережевого дискурсу [Електронний ресурс] / Г. М. Труба // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологія. - 2022. - Вип. 15. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2022_15_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 457.232 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського