Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (11)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Світлик Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Світлик Г. В. 
Додаткові шляхи проведення імпульсу і порушення серцевого ритму [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Гарбар, О. М. Світлик // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 1(46). - С. 36-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_1(46)__14
2.

Світлик Г. В. 
Хронічна післяінфарктна аневризма: гібернація, апоптоз і вторинний некроз кардіоміоцитів [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, Г. В. Чнгрян, Д. І. Беш, М. О. Гарбар, О. Ю. Барнетт // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 4. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_4_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.61 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Заремба Є. Х. 
Вегетативний дисбаланс як фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії у машиністів локомотивів [Електронний ресурс] / Є. Х. Заремба, Г. В. Світлик, М. О. Світлик, О. В. Заремба-Федчишин, О. М. Світлик // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 4. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2004_4_6
4.

Світлик Г. В. 
Вегетативний дисбаланс при гострому інфаркті міокарда [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, А. Я. Базилевич, М. О. Гарбар // Медицина транспорту України. - 2012. - № 4. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2012_4_10
Обследовано 128 мужчин с острым инфарктом миокарда (ОИМ) в возрасте от 35 до 65 лет. При поступлении в стационар и накануне выписки всем пациентам проведено суточное мониторирование ЭКГ с оценкой вариабельности ритма сердца (ВРС) в активный и пассивный периоды суток. В дебюте заболевания выявлено значительное снижение ВPC в активный период наблюдения с уменьшением парасимпатических и выраженным увеличением симпатических влияний на сердечный ритм, а также усугубление симпатикотонии в ночное время суток. В процессе лечения тонус симпатической нервной системы продолжал увеличиваться в активный период наблюдения и уменьшался в пассивный. При этом парасимпатическая активность незначительно возрастала и в дневное, и в ночное время суток, отображая постепенное возобновление циркадных ритмов сердечной деятельности. Величина соотношения LF/<$E roman HF~symbol У~2,93>, определенная в первые сутки ОИМ, может быть использована как ранний прогностический маркер осложненного течения заболевания.
Попередній перегляд:   Завантажити - 222.474 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Світлик Ю. О. 
Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, Я. М. Підгірний, Г. В. Світлик, О. В. Максимов, З. Д. Либа, М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 118-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_3_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 463.342 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Світлик Г. В. 
Систолічна дисфункція лівого шлуночка як несприятливий чинник перебігу гострого інфаркту міокарда у пацієнтів з професійно-шкідливою працею [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, І. П. Катеренчук, М. О. Гарбар // Світ медицини та біології. - 2013. - № 2(38). - С. 163-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_2(38)__62
Попередній перегляд:   Завантажити - 336.941 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Світлик Г. В. 
Гострий коронарний синдром: запалення як тригерний чинник формування тромбу та оклюзії коронарної судини [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Грабар, Ф. М. Абдуєва // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 1. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_1_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 471.387 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Світлик Г. В. 
Прогностичне значення інтервалу QT при гострому інфаркті міокарда [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Гарбар, А. Я. Базилевич // Ліки України. - 2012. - № 6. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2012_6_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 276.162 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Світлик Г. В. 
Аритмії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик // Ліки України. - 2012. - № 9. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2012_9_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 165.274 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Світлик Г. В. 
Ризик виникнення госпітальних ускладнень у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик // Acta medica Leopoliensia. - 2014. - Т. 20, № 2. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2014_20_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 258.524 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Гарбар М. О. 
Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик, Я. М. Підгірний // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_8_15
Варіабельність ритму серця (ВРС) активно досліджується впродовж останніх десятиліть, існує велика кількість наукових праць, присвячених цій проблемі. Методика оцінки ВРС є простою у виконанні та інтерпретації. Проте у світовій медичній практиці аналіз ВРС, на жаль, не є рутинним обстеженням. Зміни ВРС досліджувалися під впливом різних медикаментозних препаратів, які використовуються під час загальної анестезії. В окремих дослідженнях вивчався вплив епідуральної анестезії із застосуванням лідокаїну на показники ВРС з метою аналізу адекватності знеболювання. Мета роботи - вивчити особливості ВРС у вузький період - під час оперативного втручання. У дослідження включено 26 чоловіків віком від 40 до 69 років, які оперувались з приводу пахових гриж під епідуральною анестезією. Виявлено, що в усіх обстежених осіб, незалежно від використаного місцевого анестетика, в інтраопераційний період відбулось посилення парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Така особливість більш виражена в пацієнтів віком 60 - 79 років. В осіб молодшого віку зберігалась тенденція до симпатектомії внаслідок впливу місцевого анестетика. В осіб старше від 60 років виявлена активація як симпатичного, так і парасимпатичного тонусу, проте перевага останнього призвела до статистично вірогідного зниження симпатовагального індексу. Висновки: оперативне втручання із застосуванням епідуральної анестезії характеризувалося гармонійними змінами симпатовагального тонусу з незначною перевагою парасимпатикотонії в осіб понад 60 років, що є ознакою безпечності епідуральної анестезії та адекватності знеболювання. Аналіз ВРС потребує ширшого застосування у клініці.
Попередній перегляд:   Завантажити - 316.012 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Світлик Г. В. 
Безбольова ішемія міокарда у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента st: взаємозв’язок з гіпертрофією лівого шлуночка і розвитком шлуночкових аритмій [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, М. О. Гарбар, А. Я. Базилевич, Л. В. Полторак, Ю. В. Турко, В. М. Бєлюсова // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2012. - Т. 12, Вип. 3. - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2012_12_3_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 233.22 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Світлик Г. В. 
Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, М. О. Гарбар, М. П. Галькевич, О. Ю. Барнетт, Г. Ю. Кияк, Ю. О. Світлик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_1_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 5.579 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Гарбар М. О. 
Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Г. В. Світлик, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 3. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_3_11
Висвітлено сучасні погляди на гостру серцеву недостатність і кардіогенний шок згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо діагностики й лікування хронічної та гострої серцевої недостатності (2016), гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (2017) та без елевації сегмента ST (2015). Описано фактори, що сприяють розвитку патології, та причини виникнення (як зі сторони серцево-судинної системи, так і несерцеві). Висвітлено різноманітні спроби класифікації, зокрема, детально описано клінічну класифікацію, яка базується на фізикальному приліжковому огляді та розподілі пацієнтів на 4 категорії залежно від наявності ознак застою та гіпоперфузії: "теплий" і "мокрий" (добра перфузія, застій), "холодний" і "мокрий" (гіпоперфузія та застій), "холодний" і "сухий" (гіпоперфузія без застою), "теплий" і "сухий" (компенсований пацієнт з доброю перфузією та без застою). Наведена методика надає змогу обрати коректну лікувальну стратегію вже на початкових етапах лікування. Увагу приділено класифікації згідно з T. Killip та J. Kimball осіб із гострою серцевою недостатністю, яка виникла на грунті гострого коронарного синдрому, що надає змогу оцінити ризик пацієнта та передбачити прогноз захворювання. Наведено перелік додаткових інструментальних і лабораторних методів обстеження: проведення рутинної елекрокардіографії, ультразвукового обстеження серця, рентгенографії органів грудної клітки; визначення натрійуретичного пептиду, тропонінів, газометрії крові, загальноклінічних показників. Описано їх діагностичну роль, доцільність і терміни проведення. Наведено критерії госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії, показання до інтубації трахеї. Подано вказівки щодо клінічного ведення особи з гострою серцевою недостатністю починаючи з догоспітального етапу, включаючи використання неінвазивної вентиляції легень з позитивним тиском, медикаментозну стратегію з рекомендаціями щодо особливостей застосування інотропів, вазопресорів і вазодилататорів, а також використання сучасних методик - ранньої реваскуляризації коронарних судин, ультрафільтрації плазми, інтрааортальної балонної контрпульсації та засобів механічної підтримки кровообігу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 205.339 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Світлик Ю. О. 
Вплив часу прийому їжі в передопераційний період на показники кислотно-основного стану та концентрацію глюкози в крові у дорослих осіб [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_3_12
Тривалість обмеження передопераційного споживання їжі та пиття прозорих рідин часто є довшою за рекомендовану, що може впливати на газовий склад крові та рівень глікемії ще до операційного втручання. Мета дослідження - проаналізувати кислотно-основний стан та рівень глікемії у дорослих осіб перед індукцією в анестезію з урахуванням часу передопераційного обмеження споживання їжі та пиття рідин; розкрити ключові моменти рекомендацій Європейського товариства анестезії та Американського товариства анестезіологів щодо безпечного часу передопераційного голодування дорослих і дітей. В дослідження було включено 12 пацієнтів, середній вік - 44,33 +- 18,14 року, які підлягали плановим некардіальним операційним втручанням. Перед індукцією в анестезію здійснювався забір крові для визначення вмісту глюкози, pH, бікарбонату HCO<^>3-, надлишку/дефіциту основ BE та pCO2. Середня величина часу голодування становила 15,96 +- 1,03 год, що перевищувало рекомендований час у 2,66 разу. Жодний пацієнт не пив прозорих рідин за 2 год до індукції в анестезію. Середня величина рівня глюкози в крові була 4,73 +- 1,13 (від 3,0 до 6,1) ммоль/л. В однієї особи (жінка, 20 років) глюкоза крові становила 3,0 ммоль/л до індукції в анестезію без клініки гіпоглікемії; час відсутності прийому їжі становив 16,5 год. Середнє значення pH в обстежених осіб становило 7,35 +- 0,04 (від 7,28 до 7,4). У всіх, окрім одного пацієнта, було спостережено дефіцит основ - BE -2,08 +- 2,45 (від -5,5 до 0,4). Середня величина HCO<^>3- була 24,08 +- 3,13 (від 20,5 до 27,8) ммоль/л. Під час проведення кореляційного аналізу було виявлено сильний обернений кореляційний зв'язок між збільшенням часу голодування та величиною pH (r = -0,79, p = 0,06). Висновки: подовження часу голодування перед операційним втручанням може асоціюватись із появою метаболічного ацидозу та з розвитком гіпоглікемії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.414 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Кияк Ю.Г. 
Високі "коронарні" зубці T як рання ЕКГ-ознака тромбозу вінцевої артерії у пацієнта з дисекцією інтими та інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / Ю.Г. Кияк, М.П. Галькевич, О.Ю. Барнетт, Г.В. Світлик, В.М. Сало // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2018. - Т. 18, Вип. 1. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_1_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.139 Mb    Зміст випуску     Цитування
17.

Світлик Ю. О. 
Альтерація фосфору при кардіогенному шоку, зумовленому STEMI [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, Я. М. Підгірний, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик, В. М. Сало // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 2. - С. 238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_2_163
Попередній перегляд:   Завантажити - 612.974 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Гарбар М. О. 
Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 4. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_4_4
Надано періоперативну оцінку пацієнта, у якого серцева патологія може стати причиною ускладнень під час проведення некардіальних оперативних втручань. Проаналізовані останні рекомендації щодо клінічної оцінки та вибору оптимальної тактики ведення пацієнта з патологією серцево-судинної системи під час несерцевої хірургії, опубліковані Європейським товариством кардіологів спільно з Європейським товариством анестезіологів (2014), Американським коледжем кардіологів та Американською асоціацією серця (2014) - Канадським серцево-судинним товариством (2017). Виникнення ускладнень зі сторони серця в некардіальній хірургії залежить від факторів ризику як з боку пацієнта, так і від оперативного втручання. Передоперативна оцінка пацієнта повинна охоплювати як клінічні фактори ризику, так і результати додаткових обстежень і можливі наслідки передбачуваного стресу від оперативного втручання. Індивідуалізована оцінка серцевого ризику дає можливість розпочати відповідну медикаментозну терапію, прийняти рішення щодо доцільності коронарної інтервенції, визначитись зі специфікою хірургічної та анестезіологічної тактики. Стан пацієнта, його готовність до оперативного втручання оцінюються згідно з алгоритмом "крок за кроком": виявляється патологія серцево-судинної системи, кардіальні фактори ризику, а також визначається його функціональний статус. Проводиться оцінка ризику хірургічної процедури за індексом ЛІ (Lee score) та NSQIP MICA, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку в післяоперативному періоді гострого інфаркту міокарда, набряку легень, фібриляції шлуночків, зупинки серця, повної атріовентрикулярної блокади. Для індивідуалізованого періоперативного ведення складного пацієнта рекомендовано залучати мультидисциплінарну команду фахівців. Висвітлено особливості періоперативної фармакотерапії кардіальної патології, акцентовано на доцільності продовження вживання бета-блокаторів у день оперативного втручання. Описано тактику ведення особи, яка потребує антитромбоцитарної або антикоагулянтної терапії. Для прикладу наведені клінічні випадки покрокової передоперативної оцінки пацієнта згідно з сучасними рекомендаціями.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.049 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Гарбар М. О. 
Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, У. А. Фесенко, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_6_14
Добре спланована та обгрунтована доопераційна підготовка є важливим інструментом зменшення ризику періопераційних ускладнень. Європейським товариством кардіологів (ESC, 2014 р.) та Європейським товариством анестезіологів (ESA, 2018 р.) опубліковано рекомендації щодо підготовки пацієнта із супутньою кардіальною патологією до некардіальних операційних втручань. Проте в нашу клінічну практику дані рекомендації імплементовані недостатньо. Мета роботи - проаналізувати рутинну доопераційну підготовку пацієнта та виявити моменти, які можна наблизити до рекомендованих стандартів із метою зниження періопераційних серцево-судинних ускладнень. Проаналізовано 242 історії хвороби пацієнтів, які надійшли на планове стаціонарне хірургічне лікування. Проаналізовано доопераційну підготовку з огляду на клінічні кардіальні фактори ризику та фактори ризику операційного втручання. Висновки: доопераційна підготовка більшості пацієнтів відбувається протягом 24 - 48 годин після госпіталізації в хірургічне відділення. Не використано визначення функціональної спроможності пацієнта, не застосовуємо шкал оцінки ризику, не проводимо неінвазивні стрес-тести, недостатньо визначено кардіальні біомаркери. Однак частіше проводимо рутинні обстеження, які не є вирішальними в даній клінічній ситуації. У сучасних умовах наші клініки мають достатньо ресурсів для імплементації рекомендацій ESC та ESA у клінічну практику.
Попередній перегляд:   Завантажити - 187.227 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Світлик Г. В. 
Ремоделювання лівого шлуночка в ранній післяінфарктний період у пацієнтів з професійно-шкідливою працею [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Гарбар // Ліки України плюс. - 2012. - № 3-4. - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/liku_2012_3-4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 224.445 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського