Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (46) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Білодід В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 31 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Білодід В. П. Рівень поінформованості командирів Червоної армії про танкові війська вермахту напередодні війни (1939–1941 рр.) [Електронний ресурс] / В. П. Білодід // Військово-науковий вісник. - 2008. - Вип. 10. - С. 3-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnv_2008_10_1 | |||
| 2. | 
Білодід В. Д. Прогноз обсягів накопиченої активності відходів, як наслідок розвитку ядерної енергетики в ХХІ столітті [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 1. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_1_12 Наведено результати розрахунків щодо кількості утворених радіоактивних елементів внаслідок роботи атомних електростанцій за період з 1954 р. по 2010 р. В результаті порівнянь природної радіоактивності верхнього 16-кілометрового шару континентальної земної кори і цього ж шару, у якому рівномірно розпорошена напрацьована радіоактивність від АЕС, показано, що загальна активність речовини кори збільшилася за цей період на 1,86 %. Зроблено припущення, що загальні прирости вироблення електроенергії атомними електростанціями до кінця нинішнього століття будуть знаходитися в межах до 2 % на рік. У цьому випадку, за зробленими розрахунками, до 2100 р. цими електростанціями буде напрацьовано відходів радіоактивних речовин, які збільшать середню активність речовини кори майже у 10 разів (значення напрацьованої активності становитиме величину на рівні <$E (780~-~800)~cdot~10 sup 12> Ки). Зроблено висновки щодо подальшого розвитку ядерної енергетики України, одним з яких є такий: українська ядерна енергетика, що є однією з найпотужніших у світі (на АЕС у 2010 р. було вироблено 47,3 % всієї електроенергії) і яка займає 2-ге місце після Франції, потребує переосмислення і її подальший розвиток має відбуватися із зниженням темпів нарощування. Доцільні обсяги виробництва електроенергії на АЕС на період до 2100 р. мають бути ретельно обгрунтовані без використання міфів про її безпечність та економічність. | |||
| 3. |
Білодід В. Д. Енергетичний потенціал окремих видів альтернативного палива та оцінка енерговитрат на їх підготовку для прямого спалювання в котлоагрегатах [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, Г. О. Куц // Проблеми загальної енергетики. - 2011. - Вип. 1. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2011_1_8 Проведено аналіз та надано оцінку можливого енергетичного потенціалу окремих альтернативних видів палива, прямих витрат енергоресурсів на їх видобуток, виробництво та підготовку до спалювання в котлоагрегатах. Розглянуто такі види палива: торф, відходи лісозаготівель, відходи рослинної сільськогосподарської біомаси, шахтний метан. Загальний енергетичний потенціал зазначених видів палива за оптимальним варіантом складає 8200 тис. т у.п., у тому числі: торф паливний - 1700, відходи деревини - 1700, солома зернових культур - 3800, шахтний метан - 1000. Прямі витрати енергоресурсів на видобуток та підготовку альтернативних видів палива, зведених до 1 т у.п., такі: торф кусковий - 23,9 кг у.п.; торф фрезерний - 49,7; торф'яні брикети - 143,5; солома у тюках - 31,0; солома у брикетах - 170; солома у гранулах - 238,3; деревина за умови її газифікації - 240,8; шахтний метан - 151,0. Одержано величини прямих енергетичних витрат на підготовку альтернативних видів палива до спалювання, за винятком торфу кускового, в цілому, перевищують аналогічні показники для його традиційних видів. | |||
| 4. |
Білодід В. Д. Енергетичний потенціал горючих вторинних енергоресурсів і водню, а також витрати на їх підготовку до прямого спалювання [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, Г. О. Куц // Проблеми загальної енергетики. - 2011. - Вип. 2. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2011_2_8 Розглянуто рівні використання горючих вторинних енергетичних ресурсів (ГВЕР) та визначено прямі витрати енергоресурсів на їх підготовку для спалювання в енергетичних установках. У 2009 р. загальний обсяг виходу ГВЕР складав 9 317,3 тис. т у.п., з якого використано власними споживачами 8 059 (86,5 % від обсягу виходу), втрати склали 1 258,3 (13,5 %). За окремими видами ГВЕР втрати складають: доменний газ - 450,5 тис. т у.п. (7,58 % від загального обсягу виходу), конвертерний газ - 397,7 (98,39 %), феросплавний газ - 153,1 (66,42 %), відходи лісозаготівлі та деревообробки - 28,5 (22,82 %), чорний луг використовується в повному обсязі. Прямі витрати енергоресурсів на підготовку зазначених видів ГВЕР до спалювання незначні й складають: для доменного газу - 3,77 кг у.п./т у.п., (доменний газ приведено до умовного через його теплоту згорання), конвертерного газу - 1,2 і феросплавного - 1,64. З урахуванням структурних змін у виробництвах, які є джерелами ГВЕР, проведено оцінювання можливого їх використання на найближчу перспективу. Наведено дані щодо затрат енергії на одержання водню з використанням різних відомих технологій. Ці затрати значно перевищують його енергетичну спроможність. За даними проведеного аналізу сумарні витрати енергоресурсів на одержання 1 т водню, приведені до 1 т у.п., знаходяться у межах 1,6 - 5,1 т у.п. | |||
| 5. |
Білодід В. Д. Оцінка обсягів виробництва та споживання теплової енергії в Україні з використанням електроенергії теплонасосними системами [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2011. - Вип. 4. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2011_4_4 Проаналізовано стан виробництва та споживання теплової енергії протягом 2000 - 2010 рр. для потреб теплопостачання із застосуванням теплонасосних систем різного типу. Встановлено, що реальні обсяги виробництва та споживання теплової енергії суттєво більші, ніж наведено в офіційній статистиці. Одним із джерел, що не фіксується статистикою, є теплова енергія, яка виробляється теплонасосними системами, що представлені переважно побутовими реверсивними кондиціонерами різного типу та промисловими кліматичними установками. Із використанням інформації щодо обсягів продажу такого обладнання впродовж 1991 - 2010 рр. зроблено оцінки щодо накопиченої загальної потужності цього виду установок для генерування теплоти. Показано, що їх загальна встановлена потужність невпинно зростає. Так, якщо загальна потужність таких систем у 2000 р. становила 435 МВт, то вже у 2005 р. вона зросла до 2,01 млн кВт, у 2008 р. досягла значень 4,93 млн кВт, а в 2010 р. вже становила 6,7 млн кВт. У структурі потужностей переважають промислові системи - понад 90 %. На підставі виконаних розрахунків та оцінок визначено загальні обсяги виробництва теплової енергії для промислових потреб та у побуті протягом 2000 - 2010 рр., а також визначено витрати електроенергії на функціонування таких систем. Показано, що споживання електроенергії цими системами для виробництва теплової енергії, за мінімальними оцінками, сягнуло 4,35 - 4,5 млрд кВт-год, у тому числі промисловими системами 3,7 - 3,8 млрд кВт-год, а побутовими - 0,53 - 0,65 млрд кВт-год. На основі зробленого аналізу сформульовано висновок щодо необхідності удосконалення статистичних спостережень в питаннях обліку джерел генерування теплоти, оскільки значне зростання споживання електроенергії потребує відповідного реагування в питаннях її виробництва. | |||
| 6. |
Білодід В. Д. Оцінювання ефективності енергетичних технологій за методологією визначення повних енергетичних витрат [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 3. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_3_5 Запропоновано оцінювати ефективність енергетичних технологій (установок) за значеннями абсолютної енергетичної віддачі, як різниці між наявним потенціалом та затратами енергії, які визначаються сумою витрат енергії на створення, експлуатацію та утилізацію енергоустановки. Висвітлено положення методики оцінки ефективності технологій за показниками повних енергетичних витрат та методики визначення енергетичних витрат за статтями, які не визначаються існуючими стандартами. У якості показника, який може бути застосований для порівняння принципово різних технологій та установок, запропоновано використовувати коефіцієнт енергетичної ефективності, який являє собою відношення повної енергетичної продуктивності установки за термін існування до величини повних енергетичних витрат, пов'язаних із створенням систем та установок, їх експлуатацією та обслуговуванням, а також з ліквідацією у кінцевому підсумку. На прикладах окремих технологій використання енергії з відновлюваних джерел показано, що не всі вони за сьогоднішніх умов є доцільними для використання. Розглянуто ряд технологій (СЕС (теплові), ГеоТЕС, біоетанол і частково біодизельне паливо) та показано, що вони є ще проблемними і потребують вдосконалення з метою зниження витрат енергії на їх створення, експлуатацію та ліквідацію залишків обладнання після закінчення терміну експлуатації, оскільки за розрахунками витрати енергії на їх створення більші ніж віддача енергії від них за час експлуатації. | |||
| 7. |
Білодід В. Д. Аналіз стану системи теплопостачання України та теплогенеруючих джерел за 2007–2010 роки [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, Г. О. Куц // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 4. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_4_7 Визначено, що за розглянутий період у системі централізованого теплопостачання країни продовжує зберігатись тенденція зростання частки опалювальних котелень у загальному обсязі відпуску теплової енергії (в 2010 р. ця частка дорівнювала 64,8 % проти 61,8 в 2007 р.). В той самий час у самій системі опалювальних котелень проходить її децентралізація, оскільки вводяться переважно котли потужністю до 3 МВт. Основним видом палива в енергетичному балансі теплогенеруючих джерел, які фігурують в статистиці, є природний газ, частка якого становить 85 % від загального обсягу спожитого палива. За розглянутий період не спостерігається зниження фактичних питомих витрат умовного палива на відпуск теплової енергії. Для опалювальних котелень цей показник, як і раніше, знаходиться в межах 168 - 170 кг у.п./Гкал. Незадовільно проводяться роботи заміни трубопроводів теплових мереж, що знаходяться в аварійному стані. Їх загальна протяжність в 2010 р. досягала 54 127 км (що становить 16 % від загальної протяжності). Статистика продовжує не помічати зміни у структурі генерування теплоти, які мають місце в Україні, оскільки набувають великого розмаху процеси використання електричної енергії для цих цілей, особливо щодо генерування теплоти тепловими насосами (кондиціонерами). | |||
| 8. |
Білодід В. Д. Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у промислових технологіях [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, О. Є. Маляренко, В. В. Станиціна // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 20. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_20_10 Запропоновано показники комплексної оцінки інновацій у промислових технологіях для прийняття рішень щодо доцільності їх впровадження. Наведено приклад розрахунку ефективності впровадження технології "сухого гасіння коксу" на заміщення технології "мокрого гасіння". | |||
| 9. |
Білодід В. Д. Деякі розрахунки щодо енергетичної ефективності біопалив [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, П. В. Тарасенко // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 18. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_18_10 Проведено детальний аналіз із визначенням енергоємності біопалив (біоетанолу та біодизельного пального) для умов України з урахуванням витрат енергії на вирощування сировини, її збирання, транспортування, зберігання, а також переробку на рідкі види палива за існуючими технологіями. | |||
| 10. |
Білодід В. Д. Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, К. В. Таранець // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 18. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_18_11 Розглянуто необхідність упровадження малих генеруючих потужностей в енергетичну систему України. Проведено техніко-економічну оцінку технологій, окреслено комплекс проблем інноваційного ринку розосередженої енергетики та наведено можливі варіанти їх вирішення. | |||
| 11. | 
Білодід В. Погляди англійських військових теоретиків на роль та застосування танків між двома світовими війнами (1919-1939) [Електронний ресурс] / В. Білодід // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Історичні науки. - 2008. - Вип. 10. - С. 403-409. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoai_2008_10_38 | |||
| 12. |
Білодід В. Д. Вироблення та споживання теплової енергії в Україні у 2005–2013 роках [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2015. - Вип. 1. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2015_1_8 На основі аналізу стану статистики вироблення відпуску та споживання теплової енергії в Україні у 2005 - 2013 рр. за різними формами статистичної звітності обгрунтовуються положення щодо реального вироблення та споживання теплової енергії. Додатково обгрунтовуються обсяги вироблення теплоти індивідуальними теплогенераторами малої потужності на основі статистики продажу населенню палива (природний газ, вугілля, дрова, торф, тощо), споживання інших енергоресурсів (тіньове паливо, біогаз, сонячна енергія, відходи домогосподарств тощо), а також використання електроенергії для одержання теплоти на підприємствах, у комунальній сфері та в побуті населенням. Основними джерелами теплової енергії в системі централізованого теплопостачання залишаються електростанції, опалювальні котельні та утилізаційні установки, обсяг відпуску теплоти від яких, в загальному обсязі облікованого статистикою споживання теплоти, постійно зменшується і знаходиться в межах 67 % (у 2005 р.) та 51 % (у 2013 р.). Показано, що у розглянутому періоді значну роль у теплопостачанні почали відігравати теплонасосні системи, на які припадає 3,5 % теплової енергії, виробленої у 2005 р. і до 20 % виробленої у 2013 р. Обгрунтовуються обсяги теплової енергії, які виробляються децентралізованими системами. Частка цієї енергії у 2013 р. становила майже 50 % від всієї використаної споживачами теплоенергії. Заміна котлів на природному газі теплонасосними системами у майбутньому дозволить суттєво поліпшити теплопостачання та змінити енергетичний баланс в бік зниження витрат природного газу. | |||
| 13. | 
Білодід В. М. Особливості освітньої соціалізації студента: профілі майбутньої життєвої перспективи [Електронний ресурс] / В. М. Білодід // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. - 2015. - № 2. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2015_2_4 | |||
| 14. |
Білодід В. Д. Оцінка можливостей підвищення енергетичної ефективності ТЕЦ шляхом використання теплонасосних установок [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2015. - Вип. 2. - С. 48-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2015_2_8 Визначено можливі обсяги утилізації теплоти відхідних димових газів на ТЕЦ України при застосуванні теплонасосних установок. Принципова схема системи утилізації передбачає встановлення теплообмінника-утилізатора на тракті димових газів з передачею вилученої теплоти теплонасосною установкою в мережу централізованого теплопостачання. Проблема полягає в тому, що у разі зміни навантажень ТЕЦ змінюється продуктивність котлів і в результаті змінюється тепловий потік, що виноситься димовими газами. Необхідним є визначення оптимальної потужності теплонасосних установок, яка забезпечить максимальну віддачу від них впродовж року. Наведено методику розрахунку оптимальної потужності теплових насосів для ТЕЦ за рівнем тиску пари. Оцінено можливу економію палива для системи найкрупніших ТЕЦ України сумарною встановленою потужністю 4 936 МВт. Оптимальною потужністю теплових насосів для них є потужність 273 - 340 МВт, в т. ч. для ТЕЦ з тиском пари 8,8 МПа - 99 - 120 МВт, з тиском 12,7 МПа - 107,5 - 134 МВт, з тиском 23,5 МПа - 67 - 83 МВт за утилізації 60 і 80 % теплового потоку димових газів. Показано, що загальна економія палива може сягати значення в 250 - 550 тис. т у. п. на рік і більше залежно від стану обладнання та потужності ТН за підвищення середніх значень к.к.д. котлів на 7 - 9 %. | |||
| 15. |
Білодід В. Д. Акумуляційна здатність теплових мереж [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2015. - Вип. 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2015_3_8 Зазначено, що теплоємнісна акумуляція принципово присутня в будь-яких системах теплопостачання. Спочатку джерело теплової енергії нагріває теплоносій (фактично відбувається процес акумуляції теплової енергії в теплоносії), потім теплоносій віддає акумульовану теплову енергію споживачам. Крім того, вона конче потрібна за необхідності термінового скидання теплової енергії нештатних теплогенераторів, наприклад, електротеплових споживачів-регуляторів, які можуть бути використані для регулювання частоти та активної потужності об'єднаної енергосистеми України. Мета роботи - визначення внеску матеріалів конструкції теплових мереж на їх акумуляційну здатність. Проведений аналіз дозволив визначити основні матеріали конструкції теплових мереж, які впливають на її сумарну акумуляційну здатність та оцінити величину внеску кожного із них для типового ряду магістральних трубопроводів. Встановлено, що основний внесок надають матеріали трубопроводів та їх ізоляція. Показано, що величина цього впливу не перевищує 9 % і тому може бути врахована за допомогою поправкового коефіцієнта, значення якого визначено для всього типового ряду трубопроводів магістральних мереж. | |||
| 16. |
Білодід В. Д. Прогнозна структура теплозабезпечення України на період до 2040 року [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2016. - Вип. 1. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2016_1_7 На основі аналізу стану теплозабезпечення та гіпотетичного варіанта прогнозу економічного розвитку України обгрунтовуються положення щодо доцільної стратегії розвитку систем теплозабезпечення України на період до 2040 р. Запропоновано раціональну структуру теплогенеруючих потужностей країни за двома сценаріями: без окупованих територій (АР Крим та частин Донецької і Луганської областей) та для всієї України в цілому. Розвиток цієї галузі пропонується здійснювати переважно на основі широкого використання теплонасосних технологій та альтернативних видів палива із скороченням споживання природного газу, що призведе до зменшення вироблення теплової енергії котельними. За сценарієм 1 (з поверненням окупованих територій до складу України) прогнозується, що обсяги генерування теплової енергії у 2040 р. досягатимуть рівня 439,1 млн Гкал. За сценарієм 2 (з неповерненням окупованих територій до складу України) прогнозовані обсяги у 2040 р. менші на 80 млн Гкал. | |||
| 17. |
Білодід В. Д. Оцінка потужності електричних теплогенераторів для систем централізованого теплопостачання як регуляторів навантаження електроенергетичної системи [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, В. О. Дерій // Проблеми загальної енергетики. - 2016. - Вип. 4. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2016_4_7 Дефіцит маневрових потужностей об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України є однією із суттєвих її проблем і загрозою для енергетичної безпеки країни. Особливо відчутний для енергосистеми цей дефіцит маневреної потужності в години "нічного провалу" (23.00 - 7.00) графіка електричних навантажень, який призводить до вимушеної зупинки вугільних енергоблоків ТЕС, які використовуються для регулювання. Циклічна робота цих маневрових блоків призводить до зменшення їх ресурсу, перевитрат палива, збільшення витрат на експлуатацію, поточний та капітальні ремонти. Одним із можливих варіантів вирішення цієї проблеми може бути використання електричних теплогенераторів (ЕТ) (електрокотлів та теплонасосних установок) в системах централізованого теплопостачання (СЦТ) для вирівнювання графіка електричного навантаження ОЕС України. Пропонується використати СЦТ, утворені на основі атомних чи теплових електростанцій (ТЕС, ТЕЦ), а також опалювальними котельними, для надання системних послуг у регулюванні навантажень енергосистем. В результаті проведених досліджень встановлено, що для СЦТ, утворених на основі атомних та теплових електростанцій, потенціал електричної маневреної потужності ЕТ становить 19,8 МВт, а у разі застосування акумуляції теплової енергії в мережах СЦТ зростає до 59,4 МВт. Цей потенціал доцільно реалізувати шляхом використання теплових насосів. СЦТ, які утворені на основі опалювальних котельних, мають потенціал електричної маневреної потужності значно більший і він становить 2,25 - 2,8 ГВт. Реалізувати цей потенціал доцільно з використанням електричних котлів та теплових насосів. | |||
| 18. |
Білодід В. Д. Обґрунтування економічної ефективності регулювання навантаженням енергосистем з використанням електричних теплогенераторів як споживачів-регуляторів [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - Вип. 1. - С. 50-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2017_1_8 | |||
| 19. |
Білодід В. Д. Повні енергетичні витрати на електроенергію, що виробляється енергетичними об’єктами [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - Вип. 3. - С. 23-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2017_3_5 Запропоновано нові деталізовані методики визначення окремих значень повних енергетичних витрат у компоненти енергетичних установок та значень важливих констант для їх визначення, що дозволить більш точно та аргументовано визначати ефективність електростанцій за методологією повних енергетичних витрат. Визначення складових енерговитрат на створення (будівництво), експлуатацію та ліквідацію електростанцій здійснюється за формулами, які відрізняються від існуючих за ДСТУ 3682-98 в частині деталізації розрахунків, врахуванням на всіх етапах як прямих, так і опосередкованих витрат енергії. | |||
| 20. |
Білодід В. Д. Моделювання взаємодії комплексу споживачів-регуляторів на основі електричних теплогенераторів в системах теплопостачання в процесах ущільнення графіків навантажень електроенергетичних системї [Електронний ресурс] / В. Д. Білодід, Є. А. Ленчевський // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - Вип. 4. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2017_4_6 Запропонована математична модель для опису загальних положень щодо взаємодії комплексу керованих споживачів-регуляторів на основі електричних теплогенераторів в системах централізованого теплопостачання із діючими засобами забезпечення режимів навантаження в енергосистемах в процесах ущільнення графіків електричних навантажень. Запропонована модель передбачає врахування особливостей роботи електроенергетичної системи з включення у режими регулювання навантажень електричних теплогенераторів, розміщених у різних містах країни, і враховує основні характеристики цих систем теплопостачання. Сформовані алгоритми обмежень на застосування електричних теплогенераторів виходячи з можливостей роботи окремих систем теплопостачання. Приведені в роботі результати можуть бути використані для подальшого розвитку ідеї використання нового методу регулювання навантажень енергосистем з використанням споживачів-регуляторів на основі електричних теплогенераторів та для розрахунку оптимальних параметрів взаємодії електроенергетичної системи та комплексу систем централізованого теплопостачання, що забезпечуватиме максимальну ефективність їх сумісної роботи (економічну та технічну). | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |