![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шульга С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 104
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Шульга С. М. Лігноцелюлоза як альтернативна сировина для одержання біобутанолу [Електронний ресурс] / С. М. Шульга, О. О. Тігунова, Я. Б. Блюм // Біотехнологія. - 2013. - Vol. 6, № 2. - С. 9-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_2_3 Енергетичні та екологічні кризи, що їх переживає світ, спонукають переглянути питання ефективності використання природних відновлюваних ресурсів, особливо органічних відходів із застосуванням екологічно чистих технологій. Мікробіологічна конверсія відновлюваних ресурсів біосфери з метою одержання корисних продуктів, зокрема біопалива, наразі є однією з нагальних проблем біотехнології. Анаеробні бактерії родини Clostridiaceae відомі як продуценти одного з видів біопалива - бутанолу, однак мікробіологічний синтез бутанолу під час класичного ацетон-бутанол-етанольного бродіння на сьогодні є економічно недоцільним. Для того, аби зробити ацетонобутилове бродіння рентабельним, потрібні високопродуктивні солвентогенні штами, які б використовували доступну і дешеву сировину - відходи сільського господарства або рослинну біомасу. Одним з прикладів такого субстрату може слугувати рослинна біомаса. Описано можливості та шляхи створення процесів перероблення лігноцелюлозних відходів для одержання біобутанолу.
| 2. |
Шульга С. М. Ліпосоми і наносоми: структура, властивості, виробництво [Електронний ресурс] / С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 5. - С. 19-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_5_4
| 3. |
Тігунова О. О. Нові штами-продуценти біобутанолу. I. Виділення та ідентифікація [Електронний ресурс] / О. О. Тігунова, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 1. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_1_11 Одержання нових продуктивних штамів мікроорганізмів, які продукують біобутанол, стає нагальною і актуальною проблемою. Вивчення морфофізіологічних властивостей виділених штамів, відпрацювання умов їх культивування, оптимізація синтезу біобутанолу - основні передумови для створення економічно доцільного технологічного процесу. Мета роботи полягала в пошукові та ідентифікації штамів-продуцентів біобутанолу і масляної кислоти (його попередника). Об'єктами дослідження були мікроорганізми, виділені з грунтів та мулів водойм міста Київ. За результатами скринінгу виділених культур одержано три перспективних штами, які ідентифіковано як Clostridium acetobutylicum, C. tyrobutylicum, C. butylicum. Модифіковано середовище з урахуванням потреб нових культур. З метою максимального накопичення цільових продуктів досліджено метаболічні особливості продуцентів.
| 4. |
Андріяш Г. С. Aуксотрофність продуцентів лізину [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, Г. М. Заболотна, С. М. Шульга // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_10
| 5. |
Шульга С. М. Інтенсифікація біосинтезу треоніну штамом Brevibacterium flavum ТН-7 [Електронний ресурс] / С. М. Шульга, О. О. Тігунова, А. Ф. Ткаченко, Н. Є. Бейко, Г. С. Андріяш, С. Г. Прийомов // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_13 Наукові розробки з біотехнології незамінних амінокислот спрямовано як на селекцію більш продуктивних штамів мікроорганізмів, так і на створення оптимальних умов культивування продуцентів і підбір економічно доцільної сировини для цих технологій. Проведено пошук штаму-продуцента треоніну серед бактеріальних культур із "Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової і сільськогосподарської біотехнології" ДУ "Інститут харчової біотехнології і геноміки" НАН України. Відібрано продуцент треоніну Brevibacterium flavum ТН-7, що накопичував найбільшу кількість цієї амінокислоти в культуральній рідині. Найвищу активність синтезу виявлено на сахарозовмісному середовищі. Визначено відсоток (20 %) посівного матеріалу, необхідний для повноцінного синтезу треоніну. Встановлено, що додавання гомосерину не стимулює синтез треоніну. Підібрано оптимальні умови культивування та стимулятори, що інтенсифікували біосинтез.
| 6. |
Шульга С. М. Влияние компонентов энзиматической среды на биосинтез триптофана [Електронний ресурс] / С. М. Шульга, А. Ф. Ткаченко, Е. А. Тигунова, Н. Е. Бейко, А. И. Хоменко // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 3. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_3_8 Проведен поиск штамма-продуцента триптофана среди бактериальных культур из "Коллекции штаммов микроорганизмов и линий растений для пищевой и сельскохозяйственной биотехнологии" Института пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины. Отобран продуцент триптофана Corynebacterium glutamicum Т-3, который накапливает 4 г/дм<^>3 триптофана в культуральной жидкости. Исследовано влияние источников углерода на синтез триптофана. Наибольшая активность синтеза триптофана выявлена при использовании мелассы. Рассмотрено участие в биосинтезе триптофана некоторых его предшественников: индола, индолпировиноградной кислоты, индолмолочной кислоти; смесей: индол + L-серин, индол + L-цистеин, индол + DL-аланин. Внесение предшественников синтеза триптофана в среду стимулирует его накопление в культуральной жидкости. Показана возможность получения триптофана экономически доступным способом при условии замены в среде дорогостоящих предшественников на более дешевое сырье - мелассу.
| 7. |
Шульга С. М. Вплив ліофілізації на життєздатність дріжджів Pichia anomala [Електронний ресурс] / С. М. Шульга, О. О. Тігунова, А. Ф. Ткаченко, Н. Є. Бейко, А. І. Хоменко // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 4. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_4_10 Збереження мікроорганізмів у колекціях чистих культур є актуальною проблемою. Існує багато методів збереження бактерій, але жоден з них не дає 100 %-го захисту від мутацій, змін властивостей мікроорганізмів або їх загибелі. На життєздатність мікроорганізмів у процесі ліофілізації впливає низка факторів: умови культивування (pH і температура), вік культури, концентрація клітин, склад захисного середовища і метаболічна активність. Оптимізація цих процесів дозволяє зберегти до 80 - 90 % життєздатних клітин. Для культури Pichia anomala визначено умови культивування, фазу росту, в якій дріжджі виявляють найбільшу стійкість до несприятливих умов ліофілізації. Оптимізовано склад захисного середовища, що надало змогу досягти максимального (до 95 %) збереження життєздатних клітин після ліофілізації. Високий рівень життєздатних клітин після заморожування відзначено у дріжджовій суспензії з 36 до 48 год росту. Визначено оптимальну температуру і термін зберігання ліофілізованих дріжджів з максимальною кількістю життєздатних клітин.
| 8. |
Ткаченко А. Ф. Мутантный штамм Bacillus subtilis IFBG МК-1 с повышенным синтезом триптофана [Електронний ресурс] / А. Ф. Ткаченко, Н. Е. Бейко, А. И. Хоменко, Е. А. Тигунова, С. И. Прийомов, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 6. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_6_12
| 9. |
Дзяк Г. В. Влияние биопрепаратов из сухих лецитинов сои и подсолнечника на липидный состав сыворотки крови [Електронний ресурс] / Г. В. Дзяк, С. М. Шульга, М. Адаб, А. Л. Дроздов, И. С. Глух // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 2. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_2_10 Сухой лецитин, представляющий собой смесь полярных фосфолипидов, нейтральных липидов, свободных жирных кислот, гликолипидов, углеводов и незначительного количества влаги, является перспективным объектом для создания биопрепаратов-гепатопротекторов. Одно из проявлений его фармакологической активности - влияние на состав липидов сыворотки, в частности на транспортные формы этих липидов. Исследовано влияние обезжиренных сухих лецитинов сои и подсолнечника на степень гипер липопротеинемии и других нарушений липидного обмена. Показано, что обезжиренный сухой лецитин сои проявлял гипохолестеролемическую активность по отношению ко всем изученным формам холестерола сыворотки крови. Обезжиренный сухой лецитин подсолнечника оказывал аналогичное, но несколько менее выраженное воздействие. Однако снижение концентрации холестерола липопротеидов высокой плотности под действием лецитина подсолнечника развивалось раньше, чем лецитина сои. Показано, что оба лецитина предотвращали развитие дислипопротеидемии, вызываемой применением тетрахлорметана.
| 10. |
Шульга С. В. Когнітивні пастки в аудиті [Електронний ресурс] / С. В. Шульга // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. - 2014. - № 1. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvhastat_2014_1_7
| 11. |
Андріяш Г. С. Мутантні штами мікроорганізмів — продуцентів лізину та треоніну [Електронний ресурс] / Г. С. Андріяш, Г. М. Заболотна, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 3. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_3_13
| 12. |
Дзяк Г. В. Современные представления о биологических свойствах лецитина (лекция для врачей) [Електронний ресурс] / Г. В. Дзяк, А. Л. Дроздов, С. М. Шульга, А. И. Глух, И. С. Глух // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 2. - С. 123-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_2_27
| 13. |
Тігунова О. О. Нові штами-продуценти біобутанолу. ІІ. Ферментація лігноцелюлозної сировини [Електронний ресурс] / О. О. Тігунова, С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 4. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_4_8
| 14. |
Шульга С. М. Створення та характеристика ліпосомальної форми куркуміну [Електронний ресурс] / С. М. Шульга // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 5. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_5_8 Досліджено умови створення ліпосомальної форми куркуміну (диферулоїлметану). Наведено методи одержання та визначення розмірів ліпосом і відсоткового вмісту куркуміну в ліпосомах. Фосфоліпіди сої, яєчного жовтка і соняшнику було обрано для приготування "порожніх" ліпосом, а також ліпосом, навантажених куркуміном: C-SPCL (куркумін, інкапсульований у ліпосоми із фосфоліпідів сої), С-EPCL (із фосфоліпідів яєчного жовтка) і С-SFPCL (із фосфоліпідів соняшнику). Досліджено фізичні властивості різних ліпосом, зокрема встановлено середні розміри Dl та ефективність інкапсуляції ЕЕ. За допомогою фотонної кореляційної спектроскопії визначено середні розміри трьох типів ліпосом з інкапсульованим куркуміном: <$E roman D sub l~=~111~symbol С~3> нм для С-SPCL, <$E roman {D sub l~=~98~symbol С~5}> нм для С-EPCL і <$E roman {D sub l~=~109~symbol С~5}> нм для С-SFPCL. Значення ефективності інкапсуляції: <$E roman ЕЕ sub C-SPC-L~= ~83~symbol С~4> %, <$E roman ЕЕ sub С-EPC-L~=~82~symbol С~3> % і <$E roman ЕЕ sub С-SFPC-L~=~85~symbol С~4> %. У результаті проведених досліджень встановлено, що з використанням методів заморожуваннятанення або сонікації можна виділити ліпосоми з розмірами в діапазоні 100 - 120 нм. Одержана ліпосомальна форма куркуміну є стабільною, а спосіб заморожування-танення оптимальний для ліпосомальної форми і забезпечує відносно високий (більше 80 %) рівень включення куркуміну.
| 15. |
Ільєнко О. О. Особливості змін композиційної структури деревних угруповань Тростянецького парку [Електронний ресурс] / О. О. Ільєнко, В. А. Медведєв, С. О. Шульга, М. О. Андрійко // Інтродукція рослин. - 2014. - № 1. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2014_1_10 Висвітлено результати досліджень основних тенденцій розвитку та напряму змін композиційної структури декоративних груп дендропарку "Тростянець" у період з 1960 до 2012 рр. Наведено приклади змін таксономічного складу декоративних груп різного композиційного типу протягом цього періоду.
| 16. |
Шульга С. В. Реформа аудиту в Україні: Quo Vadis [Електронний ресурс] / С. В. Шульга // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2013. - № 2. - С. 418-422. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_2_62
| 17. |
Шульга С. В. Вплив стратегій компаній "Великої четвірки" на їх глобальну конкурентоспроможність [Електронний ресурс] / С. В. Шульга // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2013. - № 3. - С. 237-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_3_36
| 18. |
Шульга О. С. Вплив процесу екструзії на крохмаль екструзійних картопле продуктів [Електронний ресурс] / О. С. Шульга, В. М. Ковбаса, С. І. Шульга // Харчова наука і технологія. - 2011. - № 2. - С. 60-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2011_2_22
| 19. |
Шульга О. С. "Повітряна картопля" – екструзійний продукт тривалого зберігання [Електронний ресурс] / О. С. Шульга, В. М. Ковбаса, С. І. Шульга // Харчова наука і технологія. - 2012. - № 1. - С. 23-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2012_1_9
| 20. |
Шульга О. С. Харчова цінність екструзійних картоплепродуктів [Електронний ресурс] / О. С. Шульга, В. М. Ковбаса, С. І. Шульга // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2012. - Вип. 42(2). - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2012_42(2)__18
| | |
|
|