Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Урбанович А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 36
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Кіхтяк О. П. Ранні механізми змін в патогенезі цукрового діабету та перспективи їх корекції [Електронний ресурс] / О. П. Кіхтяк, О. В. Сафонова, А. М. Урбанович, Н. В. Скрипник, Х. А. Кіхтяк // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 4. - С. 66-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2004_4_34
| 2. |
Урбанович А. М. Рiвень лептину в кровi хворих на цукровий дiабет 2 типу iз рiзною тривалiстю захворювання [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Проблеми ендокринної патології. - 2013. - № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2013_4_5
| 3. |
Сергієнко О. О. Порівняльний аналіз ефективності Полікозанолу та Симвастатину в корекції порушень ліпідного обміну, параметрів інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з дисліпопротеїнемією [Електронний ресурс] / О. О. Сергієнко, В. О. Сергієнко, М. Є. Гоцко, А. М. Урбанович, В. Б. Сегін // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_2_6 Цель исследования - сравнительный анализ влияния поликозанола, симвастатина и комбинации этих препаратов на динамику показателей липидного обмена, циркулирующего инсулина, инсулиновой резистентности (ИР) у больных СД 2-го типа с дислипопротеинемией (ДЛП). Обследованы 62 больных СД 2-го типа с ДЛП. В крови определяли концентрацию общего холестерина (ОХС), триацилглицеринов (ТГ), холестерина липопротеинов высокой плотности (ХСЛПВП) и холестерина липопротеинов низкой плотности (ХСЛПНП); содержание иммунореактивного инсулина (ИРИ), показатели ИР. Установлено, что у больных СД 2-го типа и ДЛП наблюдается отчетливое повышение концентрации циркулирующего ИРИ в крови, показателей ИР. Поликозанол в дозе 20 мг/сутки проявляет выраженное гиполипидемическое действие, которое проявляется достоверно значимым снижением концентрации ОХС, ХСЛПНП, ИРИ, коррекцией параметров ИР и увеличением содержания ХСЛПВП уже в первые 4 недели лечения и сохраняется в течение 3-месячного курса лечения. Эффективность поликозанола (20 мг/сутки в течение 3 мес) в лечении ДЛП, коррекции параметров ИР у больных СД 2-го типа сопоставима с таковой аналогичной дозы симвастатина. Использование в комплексном лечении больных СД 2-го типа и ДЛП поликозанола (20 мг/сутки) в сочетании с симвастатином (10 мг/сутки) в течение 12 недель способствует достижению более выраженного гиполипидемического эффекта, коррекции параметров ИР.
| 4. |
Сергієнко В. О. N-термінальний натрійуретичний мозковий пептид, параметри інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу та ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / В. О. Сергієнко, Г. І. Суслик, А. М. Урбанович, О. О. Сергієнко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_3_14
| 5. |
Урбанович А. М. Рівень sР-селектину крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу та артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_5_7
| 6. |
Урбанович А. М. Гормони жирової тканини та їх клінічне значення [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 1. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2013_1_15 Наведено дані щодо гормонів жирової тканини – адипокінів та їх роль у патогенезі ендокринних, зокрема цукрового діабету (ЦД) ІІ типу, та інших захворювань. Висвітлено особливості їх біосинтезу, механізмів дії та біологічної активності.Приведены данные о гормонах жировой ткани – адипокинах и их роли в патогенезе эндокринных, в частности, сахарного диабета (СД) ІІ типа, и других заболеваний. Освещены особенности их биосинтеза, механизмов действия и биологической активности.The information about the hormones of adipose tissue – adipokines, and their role in the pathogenesis of endocrine, particularly type ІІ diabetes mellitus, as well as other diseases is presented. The peculiarities of their biosynthesis, mechanisms of action and biological activity are analyzed.
| 7. |
Маньковський Б. М. Вміст лептину крові та активність системної запальної відповіді у хворих на цукровий діабет 2-го типу із різною масою тіла та тривалістю процесу [Електронний ресурс] / Б. М. Маньковський, А. М. Урбанович // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 4. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_4_9 Мета роботи - встановити взаємозв'язок вмісту лептину крові та маркерів генералізованого неспецифічного запалення у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу залежно від його тривалості, наявності надлишкової маси й ожиріння. Порівняно вміст лептину та інтерлейкінів (ІЛ) ІЛ-2, ІЛ-6, туморнекротичного фактора <$Ealpha> (TNF-<$Ealpha>) у групах із різною тривалістю ЦД 2-го типу, із нормальною та надлишковою масою тіла й ожирінням. У пацієнтів із підвищеним вмістом лептину виявлено достовірно нижчий вміст TNF-<$Ealpha> (<$E7,82~symbol С~0,34> нг/мл). Також спостерігалася позитивна кореляція останнього із індексом маси тіла (r = 0,48, P << 0,0001), ІЛ-6 (r = 0,13, P = 0,019), що спричиняється збільшеним пулом вісцеральної жирової тканини, яка продукує лептин та 10 - 35 % ІЛ-6. У пацієнтів із вперше виявленим ЦД 2-го типу є достовірно нижчим вміст лептину (<$E19,35~symbol С~1,39> нг/мл) та TNF-<$Ealpha> (<$E7,82~symbol С~0,94> нг/мл). Найвищий вміст лептину та цитокінів був у пацієнтів із тривалістю ЦД від 5 до 10 років, як правило, саме у цей період відбувається розвиток серцево-судинних ускладнень. Вміст лептину (<$E6,39~symbol С~1,15> нг/мл) достовірно найнижчий, а вміст TNF-<$Ealpha> (<$E11,37~symbol С~3,77> нг/мл) та ІЛ-6 (<$E10,12~symbol С~6,91> нг/мл) найвищий у групі пацієнтів із нормальною масою. Ймовірно, саме підвищений вміст цих цитокінів надає змогу зберігати нормальну масу тіла таким пацієнтам. Відомо, що за тривалої глюкозотоксичності та ліпотоксичності виникає метаболічна імуносупресія, яка визначається змінами в T-клітинній ланці імунітету, що також сприяє виникненню аутоімунності у разі ЦД 2-го типу.
| 8. |
Урбанович А. М. Вплив лікування метформіном на вміст деяких гормонів жирової тканини та медіаторів генералізованого неспецифічного запалення в пацієнтів з уперше виявленим цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_4_8
| 9. |
Урбанович А. М. Взаємозв'язок між рівнями лептину і резистину та показниками добового моніторування артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2 типу та артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Медичні перспективи. - 2015. - Т. 20, № 4. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2015_20_4_7 Цель работы - изучить взаимосвязь между содержанием лептина и резистина в плазме крови и показателями суточного мониторирования артериального давления (СМАД) у пациентов с сахарным диабетом (СД) 2 типа и артериальной гипертензией (АГ) I - II степени и без АГ. Обследовано 137 пациентов с СД 2 типа с АГ I - II ст. и без АГ (72 женщины и 65 мужчин). Больные с СД 2 типа и АГ составили 1-ю группу (n = 51, средний возраст - 53 года, ИМТ = <$E32,14~symbol С~0,78> кг/м<^>2), а пациенты с СД 2 типа без АГ - 2-ю группу (n = 86, средний возраст - 52 года, ИМТ = <$E30,31~symbol С~0,62> кг/м<^>2). Контрольную группу составили 32 практически здоровых лица, из них 16 женщин и 16 мужчин (средний возраст = 51 год, ИМТ = <$E30,77~symbol С~1,17> кг/м<^>2). Группы были сопоставимы по возрасту и ИМТ (P >> 0,05). Всем пациентам проведено клинико-лабораторное обследование и СМАД. Уровень лептина в плазме крови в двух группах пациентов и группе контроля статистически не отличался (p >> 0,05). Но содержание резистина было самым высоким у пациентов с СД 2 типа и АГ, самым низким в группе контроля (<$E 4,51~symbol С~0,34> - <$E2,64~symbol С~0,20> нг/мл, p = 0,0007); также достоверно отличалось в 1-й и 2-й группах пациентов (p = 0,0009). При распределении больных на группы в зависимости от суточного профиля АГ (Dipper, Non-dipper, Night-peaker) не выявлено значимых изменений в содержании лептина в группах пациентов с СД 2 типа с АГ и без АГ. Уровень резистина был значимо выше во всех группах пациентов с СД 2 типа и АГ с различными типами суточного профиля по сравнению с группами без АГ (p << 0,05). В группе пациентов с СД 2 типа и АГ достоверно изменения в уровнях резистина отличались в группах non-dipper и night-peaker (p = 0,01). Не установлено взаимосвязи между уровнем лептина в плазме крови и показателями СМАД у пациентов с СД 2 типа. Но уровень резистина в плазме крови может рассматриваться как прогностический маркер развития кардиоваскулярной патологии, в частности АГ, у больных СД 2 типа.
| 10. |
Урбанович А. М. Вплив стану компенсації діабету на рівень sР-селектину та цитокінів у крові хворих на цукровий діабет 2-го типу та артерійну гіпертензію [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Acta medica Leopoliensia. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2016_22_1_7
| 11. |
Урбанович А. М. Вплив компенсації захворювання на вміст резистину у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_2_64
| 12. |
Урбанович А. М. Вміст резистину та цитокінів у крові хворих на цукровий діабет 2-го типу та артеріальну гіпертензію залежно від стану компенсації діабету [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович, Б. М. Маньковський // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_1_5 Мета дослідження – вивчити зміни вмісту резистину та цитокінів, зокрема ІЛ-2, ІЛ-6 і ТНФ-α, у плазмі крові хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) із різною компенсацією захворювання та артеріальною гіпертензією (АГ), а також дослідити можливий взаємозв'язок між зазначеними адипокіном і цитокінами. Методи. Обстежено 137 хворих на ЦД2 з АГ І - ІІ ст. і без АГ (72 жінки та 65 чоловіків). Рівень резистину, ІЛ-2, ІЛ-6, ТНФ-α в сироватці крові визначали імуноферментним методом. Результати. Виявлено вірогідне зростання рівня резистину у сироватці крові хворих на ЦД2 із погіршенням компенсації діабету та приєднанням АГ; зростання рівня ІЛ-6 у групах із доброю та задовільною компенсацією діабету та ТНФ-α у групах із поганою компенсацією з приєднанням АГ. Виявлено позитивну кореляцію вмісту резистину із ІЛ-2 і ТНФ-α у групі з поганою компенсацією ЦД2 та АГ і без, більшої сили у групі із ЦД2 та АГ. Висновок. Рівень резистину у плазмі крові зростає з погіршенням компенсації діабету та приєднанням АГ. Високовірогідні кореляційні зв'язки між рівнями резистину, ІЛ-2 і ТНФ-α у групах хворих із поганою компенсацією діабету можуть свідчити про взаємопотенціюючу роль цих чинників у розвитку та прогресуванні декомпенсації ЦД2 та АГ.Цель исследования – изучить изменения содержания резистина и цитокинов, в частности ИЛ-2, ИЛ-6 и ТНФ-α, в плазме крови больных сахарным диабетом 2-го типа (СД2) с разной компенсацией заболевания и артериальной гипертензией, а также исследовать возможную взаимосвязь между упомянутыми адипокином и цитокинами. Методы. Обследовано 137 больных СД2 с АГ I - II ст. и без (72 женщины и 65 мужчин). Уровни резистина, ИЛ-2, ИЛ-6, ТНФ-α в сыворотке крови определяли иммуноферментным методом. Результаты. Выявлено достоверное повышение уровня резистина в сыворотке крови больных СД2 с ухудшением компенсации диабета и присоединением АГ; возрастание уровня ИЛ-6 в группах с хорошей и удовлетворительной компенсацией диабета и ТНФ-α в группах с плохой компенсацией при присоединении АГ. Выявлена положительная корреляция содержания резистина с ИЛ-2 и ТНФ-α в группе с плохой компенсацией СД2 и АГ и без АГ, большей силы в группе с СД2 и АГ. Выводы. Уровень резистина в плазме крови возрастает с ухудшением компенсации СД2 и присоединением АГ. Высоко достоверные корреляционные связи между уровнями резистина, ИЛ-2 и ТНФ-α в группах больных с плохой компенсацией диабета могут свидетельствовать о взаимопотенциирующей роли этих факторов в развитии и прогрессировании декомпенсации СД2 типа и АГ.Aim. The objective of the present study is to investigate the changes in the resistin and cytokines level, including IL-2, IL-6 and TNF-?, in the serum of patients with different level of compensation of diabetes mellitus (DM) associated with arterialhypertension (AH); and to explore the possible relationship between the aforementioned adypokin and cytokines. Methods. The study involved 137 (72 female and 65 male) patients with DM associated with AH (I-II level) and non-associated with AH. The level of resistin, IL-2, IL-6, TNF-? in the blood serum were determined by ELISA. Results. The significant increase of resistin level in patients with DM and poor level of AH compensation was found. Moreover, growth of IL-6 level in the group with good and satisfactory compensated DM and increase of TNF-? level in the group with poorly compensated DM connected with AH were also noticed. The positive correlation between levels of resistin, IL-2 and TNF-? were found in both groups with poor compensation of DM (associated and non-associated with AH), with greater level in the group associated with AH. Conclusions. Resistin level in the blood serum increases with worsening the compensation of DM associated with AH. Positive correlation between levels of resistinIL-2 and TNF-? in patients with poorly compensated DM may indicate mutual strengthening of these factors in development and progression of decompensation of DM associated with AH.
| 13. |
Урбанович А. М. Вміст лептину та резистину у плазмі крові у хворих на цукровий діабет 2 типу із різною тривалістю захворювання та артерійною гіпертензією [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 3. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_3_5 До дослідження включено 137 пацієнтів, хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу та артерійну гіпертензію І - ІІ стадії і без артерійної гіпертензії. Не виявлено вірогідної різниці у вмісті лептину у групах пацієнтів із різною тривалістю ЦД 2 типу залежно від наявності артеріальної гіпертензії. Не виявлено кореляцї між вмістом лептину та САТ і ДАТ у всіх групах із різною тривалістю ЦД 2 типу. Роль лептину у розвитку артерійної гіпертензії за ЦД 2 типу вимагає подальшого вивчення. Підвищений вміст резистину може бути прогностичним маркером розвитку судинної патології за ЦД 2 типу.В исследование включено 137 пациентов с сахарным диабетом (СД) 2 типа и артериальной гипертензией I - II стадии и без артериальной гипертензии. Не выявлено достоверной разницы в содержании лептина в группах пациентов с различной продолжительностью СД 2 типа в зависимости от наличия артериальной гипертензии. Не обнаружено корреляции между содержанием лептина и САД и ДАД во всех группах с разной продолжительностью СД 2 типа. Роль лептина в развитии артериальной гипертензии при СД 2 типа требует дальнейшего изучения. Повышенное содержание резистина может быть прогностическим маркером развития сосудистой патологии при СД 2 типа.
| 14. |
Урбанович А. М. Вміст резистину плазми крові та маркерів неспецифічного запалення у хворих на цукровий діабет 2 типу із різною компенсацією захворювання [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2015. - № 4(2). - С. 112-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2015_4_2_21
| 15. |
Урбанович А. М. Вплив лiкування глiмепiридом на вмiст деяких гормонiв жирової тканини та цитокiнiв у пацiєнтiв iз вперше виявленим цукровим дiабетом 2 типу [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Проблеми ендокринної патології. - 2016. - № 4. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2016_4_7
| 16. |
Урбанович А. М. Синдром полікістозних яєчників у щоденній практиці [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 1. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_1_11 Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) - системна патологія, за якої порушуються всі ланки ендокринної системи, а не лише функція яєчників. СПКЯ трапляється у жінок будь-якого віку, розпочинаючи від пубертатного періоду і до менопаузи, із залученням у процес майже всіх органів і систем організму. СПКЯ виявляють у 6 - 19 % жінок репродуктивного віку. На СПКЯ припадає більш ніж половина всіх випадків ендокринного безпліддя (50 - 75 %) і близько 20 - 22 % причин безплідного шлюбу взагалі. Основними клінічними ознаками СПКЯ є гіперандрогенія, менструальна й/або овуляторна дисфункція та полікістозна морфологія яєчників. У жінок, яким виставлено цей діагноз, значно вищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, злоякісних новоутворень малого тазу, мастопатії та раку молочної залози. У патогенезі синдрому велике значення мають гландулярна й екстрагландулярна гіперандрогенія, інсулінорезистентність, гіпофізарна дисфункція, генетичні порушення та порушення продукції гормонів жирової тканини. Основна мета діагностики СПКЯ - визначення ступеня тяжкості клінічних проявів, джерела та патогенезу гіперпродукції андрогенів, впливу на репродуктивну функцію, оцінка метаболічних і кардіоваскулярних ризиків. Диференційна діагностика скерована на виключення захворювань щитоподібної залози, гіперпролактинемії та некласичної вродженої дисфункції кори надниркових залоз. На сьогодні все більше уваги приділяється комплексному підходу до лікування порушень, що виникають у пацієнток з СПКЯ, з урахуванням їх віку, репродуктивних планів і стану гормонального фону. Важливим є не тільки відновлення фертильності та досягнення косметичних ефектів, але й профілактика пізніх метаболічних порушень.
| 17. |
Урбанович А. М. Деякі особливості вторинної дислпідемії у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович, Г. І. Суслик, М. О. Урбанович // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 2. - С. 129-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_2_23
| 18. |
Сафонова О. В. Круглий стіл як один із методів формування майбутнього лікаря [Електронний ресурс] / О. В. Сафонова, А. М. Урбанович // Медична освіта. - 2018. - № 4. - С. 169-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2018_4_39
| 19. |
Урбанович А. М. Корелятивні зв'язки між адипокінами та інсуліновою резистентністю в жінок із синдромом полікістознозмінених яєчників та ожирінням [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович, Г. І. Суслик // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - № 2. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2018_2_20
| 20. |
Москва Х. А. Мікробіота, як нова мішень патогенетичного лікування цукрового діабету 2 типу [Електронний ресурс] / Х. А. Москва, А. М. Урбанович, Л. Є. Лаповець // Проблеми ендокринної патології. - 2018. - № 4. - С. 85-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2018_4_11
| | |
|
|