Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сулік В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Войтович О. І. Проблеми діагностики, лікування та профілактики тромбозів при антифосфоліпідному синдромі [Електронний ресурс] / О. І. Войтович, О. В. Селюк, Л. Б. Малиновська, В. В. Сулік // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2012. - № 2. - С. 56-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2012_2_15
| 2. |
Мішалов В. Г. Досвід використання відеоендоскопічних методик у лікуванні хворих із екстравазальною компресією хребтової артерії [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, В. В. Сулік, С. В. Дибкалюк // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2010_3_30
| 3. |
Дибкалюк С. В. Визначення алгоритмів діагностики синдрому компресії хребтової артерії при використанні перфузійно-зваженого режиму магнітно-резонансної томографії [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, В. А. Черняк, В. Ю. Зоргач, В. В. Удовиченко, В. В. Сулік // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 230-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__40 В сучасних літературних джерелах відсутні дані про можливості перфузійної магнітно-резонансної томографії в ранній діагностиці ішемічного інсульту, посилання на діагностичні алгоритми у визначенні хронічних ішемічних порушень та вертебро-базилярної недостатності. Мета роботи - визначити алгоритми діагностики вертебро-базилярної недостатності (ВБН) у разі синдрому компресії хребтової артерії (СКХА) за рахунок використання критеріїв, одержаних під час аналізу перфузійно-зважених магнітно-резонансних томограм. Методика застосування PWI МРТ у хворих з СКХА була основана на вимірюванні основних параметрів PWI, а саме CBF (cerebral bloodflow), PH (peak heigh of сoncentration on time-concentration curve (TCC), TT (time to peak). Ці параметри кровотоку визначались в трьох ділянках стовбуру мозку, які характеризували особливості перфузії та могли слугувати відображенням динамічних змін об'ємного кровотоку по ХА: ділянка "1" - стовбур мозку (центральні відділи мосту); ділянка "2" - ліва середня ніжка мозочку; ділянка "3" - права середня ніжка мозочку. За період з 2012 по 2014 рр. було обстежено 137 хворих I групи та 123 хворих II групи в режимі PWI МРТ. 58 хворих I групи пройшли контрольне обстеження після проведення хірургічного лікування з достовірним клінічним покращанням згідно шкали H. Hoffenberth (1990). Результати контрольного обстеження цих хворих в режимі PWI МРТ надали змогу верифікувати розроблені алгоритми діагностики СКХА за використання методу PWI МРТ. Теоретично можна передбачити наявність 12-ти комбінацій, що відображають співвідношення церебрального кровотоку в 3-х умовних стовбурових ділянках. В результаті аналізу перфузійного кровотоку обстежених хворих одержано обмежену кількість комбінацій. У процесі проведення досліджень за методикою PWI МРТ було виявлено наступні комбінації показників кровотоку (CBF, PH, TT) для правшів, що відповідала наявності клініки ВБН, яка, в свою чергу, оцінювалась за шкалою H. Hoffenberth (1990). Варіанти комбінацій були позначені за принципом відповідності гірших показників CBF стовбура мозку і умовно "домінантної" півкулі мозочку меншому номеру самої комбінації. Позначка CBF1 min означала, що церебральний перфузійний кровоток в ділянці 1 відповідав порівняльне мінімальним показникам кровотоку в ділянці 2 - 3, аналогічне значення мали позначки РН1 та ТТ1 max. Під час аналізу рангової кореляції між варіантами згрупованості показників перфузії стовбура головного мозку і півкуль мозочка та вираженістю ВБН згідно шкали H. Hoffenberth (1990) у правшів, визначено високий негативний кореляційний зв'язок з коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена (<$Eroman p~=~(-0,723)~symbol С~0,002> (N = 207, <$Eroman p~<<~0,001>)) для всіх хворих I та II групи, яким було проведено МРТ головного мозку в режимі PWI. У 51-го хворого I групи (правші), які перенесли хірургічне лікування і екстравазальну декомпресію ХА, з'ясовано, що відсутність клініки ВБН через 6 - 8 міс після оперативного втручання відповідало наступним співвідношенням основних показників перфузії: CBF1 PH1 <$E>>> CBF2 PH2 <$E>>> CBF3 PH3 (20 хворих); CBF1 PH1 <$Esymbol Ы~> CBF2 PH2 <$Esymbol Ы~> CBF3 PH3 (15 хворих); CBF1 PH1 <$E>>> CBF2 PH2 <$Esymbol Ы~> CBF3 PH3 (12 хворих); CBF1 PH1 <$Esymbol Ы~> CBF2 PH2 <$E>>> CBF3 PH3 (3 хворих).
| 4. |
Дибкалюк С. В. Дослідження синдрому компресії хребтової артерії за допомогою магнітно-резонансної томографії в перфузійно-зваженому режимі [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, В. А. Черняк, В. Ю. Зоргач, В. В. Удовиченко, В. В. Сулік // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_7 Мета роботи - розробити алгоритм діагностики вертебробазилярної недостатності (ВБН) у разі синдрому компресії хребтової артерії (СКХА) з використанням критеріїв, одержаних під час аналізу магнітно-резонансних томограм у перфузійно-зваженому режимі (PWI МРТ). Методика застосування PWI МРТ у хворих із СКХА грунтується на вимірюванні основних показників перфузії: мозкового кровотоку, об'єму мозкового кровотоку, середнього часу транспорту, часу до досягнення піка, які визначали в 3-х ділянках, котрі характеризували особливості перфузії та відображували динамічні зміни об'ємного кровотоку в хребтовій артерії, - центральні відділи варолієвого мосту, ліва та права середня ніжка мозочку. У 2012 - 2014 р. у режимі PWI МРТ обстежено 260 хворих, яких розподілили на 2 групи: 1-шу (n = 137, хірургічне лікування) та 2-гу (n = 123, консервативне лікування). 58 хворих 1-ї групи після хірургічного лікування з достовірним клінічним покращанням за шкалою Н. Hoffenberth (1990) пройшли контрольне обстеження, в режимі PWI МРТ. Його результати надали змогу верифікувати розроблені алгоритми діагностики СКХА з використанням методу PWI МРТ. В результаті аналізу перфузійного кровотоку встановлено невелику кількість комбінацій з вираженими клінічними ознаками ВБН за шкалою Н. Hoffenberth (1990). Комбінації розподілили на 5 варіантів за принципом відповідності показників мозкового кровотоку в стовбурі мозку та умовно домінуючій півкулі в послідовності, яка відображає перехід від комбінацій кращих показників об'ємного кровотоку до гірших. Під час аналізу рангової кореляції між варіантами групування показників перфузії стовбура головного мозку - півкуль мозочка та вираженістю ВБН за шкалою H. Hoffenberth (1990) у правшів виявлено тісний негативний кореляційний зв'язок (<$Eroman {r sub s ~=~-0,723;~p<<~0,001}>). У хворих 1-ї групи на тлі достовірного регресу клінічних ознак ВБН за шкалою H. Hoffenberth (1990) через 6 - 8 міс після хірургічного лікування відзначено достовірне покращання показників перфузії (на ділянках "1" і "2" у правшів). Висновки: встановлено 5 основних комбінацій показників перфузійного кровотоку, які враховують зміну мозкового кровотоку на 3-х умовно обраних ділянках (міст, права та ліва середні ніжки мозочка). Виявлено тісний кореляційний зв'язок між варіантами комбінацій перфузійного кровотоку та вираженістю ВБН.
| 5. |
Дінець А. В. Діагностичні та прогностичні молекулярні маркери медулярного та високодиференційованого раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / А. В. Дінець, В. Г. Мішалов, С. М. Черенько, В. В. Храпач, В. В. Сулік, О. І. Захарцева // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_13 Аналіз джерел літератури свідчить про важливе значення молекулярних і генетичних аномалій для діагностики та прогнозування високодиференційованого та медулярного раку щитоподібної залози (РЩЗ). Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених доводять, що порушення в генах RET, BRAF, RAS та PPAR-gamma та визначення індексу проліферації MIB-1 можуть бути використані як потенційні діагностичні або прогностичні маркери високодиференційованого та медулярного РЩЗ. Впровадження цих маркерів у клінічну практику може значно покращити лікування пацієнтів з різними типами РЩЗ.
| 6. |
Мішалов В. Г. Аналіз можливих ускладнень флебосклерооблітерації вен нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. В. Храпач, В. В. Сулік, Р. В. Сулік, Я. О. Сулік // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_16 Проведено детальний аналіз можливих ускладнень при використанні флебосклерооблітерації в лікуванні хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок. Висвітлено новітні класифікації. Наведено дані щодо частоти можливих ускладнень після флебосклерооблітерації вен нижніх кінцівок та засоби їх профілактики.
| 7. |
Сулік В. В. Алгоритм діагностики компресійного синдрому хребтової артерії з урахуванням чутливості ультразвукових та ангіографічних методик [Електронний ресурс] / В. В. Сулік // Лікарська справа. - 2014. - № 3-4. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_3-4_12 Наведено результати дослідження чутливості ультразвукових та ангіографічних методик 150 хворих із синдромом хребтової артерії, викликаного екстравазальною компресією в сегменті V1, яким проводили оперативне лікування. Під час оцінки чутливості за критерієм статичної прохідності хребтової артерії, діаметра судини, стану просвіту й ультразвукові та ангіографічні (САГ і МРА) методи показали однаково високі показники чутливості в межах 85 - 89 % (P >> 0,05), а за такими критеріями, як динамічна прохідність (89,2 % проти 34,2 та 45,5 %), величина пульсації судинної стінки (86,3 % проти 58 та 67 %), стан периваскулярних тканин показники УЗД достовірно перевищували дані ангіографії (82,2 % проти 0 та 29 %) (P << 0,05 для всіх критеріїв). Порівняльний аналіз селективної ангіографії, вдосконаленої магнітно-резонансної ангіографії та запропонованої методики ультразвукового дослідження неадав змогу визначити їх чутливість. Так, чутливість селективної ангіографії у разі екстравазальної компресії хребтової артерії становить 57,1 %, магнітно-резонансної ангіографії - 88 % і триплексного ультразвукового дослідження - 91,3 %.
| 8. |
Сулік В. В. Алгоритм діагностики компресійного синдрому хребтової артерії з урахуванням чутливості ультразвукових та ангіографічних методик [Електронний ресурс] / В. В. Сулік // Ліки України плюс. - 2012. - № 3-4. - С. 22-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/liku_2012_3-4_7 Наведено результати дослідження чутливості ультразвукових та ангіографічних методик 150 хворих із синдромом хребтової артерії, викликаного екстравазальною компресією в сегменті V1, яким проводили оперативне лікування. Під час оцінки чутливості за критерієм статичної прохідності хребтової артерії, діаметра судини, стану просвіту й ультразвукові та ангіографічні (САГ і МРА) методи показали однаково високі показники чутливості в межах 85 - 89 % (P >> 0,05), а за такими критеріями, як динамічна прохідність (89,2 % проти 34,2 та 45,5 %), величина пульсації судинної стінки (86,3 % проти 58 та 67 %), стан периваскулярних тканин показники УЗД достовірно перевищували дані ангіографії (82,2 % проти 0 та 29 %) (P << 0,05 для всіх критеріїв). Порівняльний аналіз селективної ангіографії, вдосконаленої магнітно-резонансної ангіографії та запропонованої методики ультразвукового дослідження неадав змогу визначити їх чутливість. Так, чутливість селективної ангіографії у разі екстравазальної компресії хребтової артерії становить 57,1 %, магнітно-резонансної ангіографії - 88 % і триплексного ультразвукового дослідження - 91,3 %.
|
|
|