![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мосійчук В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Манойлов В. П. Аналіз реограм за методом фазової площини [Електронний ресурс] / В. П. Манойлов, В. С. Мосійчук, Н. В. Мужицька, Т. М. Тимчик Г. С. Нікітчук // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Сер. : Радіотехніка. Радіоапаратобудування. - 2013. - Вип. 52. - С. 111-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_rr_2013_52_15
| 2. |
Шарпан О. Б. Оптоелектронний сенсор з цифровим інтерфейсом для задач фото плетизмографії [Електронний ресурс] / О. Б. Шарпан, В. С. Мосійчук // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. - 2011. - № 1. - С. 143-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeiet_2011_1_21 Розглянуто способи та проаналізовано особливості реалізації фотоплетизмографічного сенсора на основі накопичення енергії первинного сигналу, як бази для створення цифрової сенсорної платформи.
| 3. |
Гусєва О. В. Визначення функціонального стану продуктів за параметрами їх комплексного імпедансу [Електронний ресурс] / О. В. Гусєва, В. С. Мосійчук, Г. В. Тимошенко, О. Б. Шарпан // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Сер. : Радіотехніка. Радіоапаратобудування. - 2014. - Вип. 56. - С. 102-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_rr_2014_56_12 Розглянуто можливість визначення функціонального стану фруктів за модулем і фазою їх імпедансу, одержаних за вимірюванням на трьох частотах 20, 100 та 500 кГц. Функціональний стан визначався за динамікою параметрів електричного імпедансу під час деструктивних процесів, викликаних дегідратацією та гниття. На основі експериментально одержаних даних на трьох частотах змодельовані зміни амплітудно- та фазочастотної характеристик. Визначено характерні критерії, за якими можливо виконувати оцінку функціонального стану продуктів.
| 4. |
Мосійчук В. С. Досвід застосування вебінарів у профорієнтаційній роботі серед абітурієнтів [Електронний ресурс] / В. С. Мосійчук, Н. М. Руденко, І. В. Процько // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2014. - Т. 40, вип. 2. - С. 115-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_40_2_13
| 5. |
Мосійчук В. В. Нормативна криза фахової готовності: психологічні особливості переживання [Електронний ресурс] / В. В. Мосійчук // Проблеми сучасної психології. - 2014. - Вип. 25. - С. 280-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_25_24
| 6. |
Шарпан О. Б. Динаміка частотних залежностей параметрів електричного імпедансу людини в процесі сухого голодування [Електронний ресурс] / О. Б. Шарпан, В. С. Мосійчук // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія : Радіотехніка. Радіоапаратобудування. - 2017. - Вип. 70. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_rr_2017_70_9 Розглянуто методику аналізу та результати експериметальних досліджень змін функціонального стану людини за аналізом параметрів електричного імпедансу під час "сухого" голодування. Вимірювання параметрів електричного імпедансу людини проводились протягом півроку щотижня до, під час та після півтора добового голодування. Використана широкосмугова тричастотна методика вимірювань. Встановлено, що в процесі "сухого" голодування має місце зміна всіх параметрів електричного імпедансу. Найбільш виразні зміни параметрів імпедансу спостерігаються за модулем і активною складовою на частоті 100 кГц, фази на частотах 20 і 500 кГц, реактивної складової на частоті 20 кГц. Зміни дисперсійних властивостей опору тіла людини помітні за всіма параметрами, але найбільш відчутні зміни фази і реактивного опору. За результатами досліджень надано інтерпретацію змін функціонального стану людини під час голодування.
| 7. |
Шарпан О. Б. Динаміка параметрів тричастотної біоімпедансометрії пацієнтів під час гемодіалізної ультрафільтрації [Електронний ресурс] / О. Б. Шарпан, В. С. Мосійчук, М. О. Архипська, Б. В. Ткачук, Р. С. Томашевський // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія : Радіотехніка. Радіоапаратобудування. - 2018. - Вип. 72. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_rr_2018_72_9 Наведено результати експериментального дослідження характерних варіантів динаміки параметрів електричного біоімпедансу (модуля, фазового кута, активної і реактивної складових) пацієнтів, залежно від об'єму ультрафільтрату, видаленого у процесі гемодіалізу, виміряних на трьох частотах 20 кГц, 100 кГц, 500 кГц. Встановлено, що під час ультрафільтрації характерним є складний нелінійний характер зміни параметрів імпедансу, індивідуальний для кожного пацієнта. Вираженість цієї нелінійності збільшується зі зростанням частоти, найбільш виразною вона спостерігається на більш високих частотах 100 кГц і 500 кГц. Нестаціонарний коливальний характер динаміки параметрів свідчить про складність перехідних процесів перерозподілу об'ємів водних секторів людини у процесі гемодіалізу, індивідуальних для кожного пацієнта, і пов'язаних зі змінами співвідношення внутрішньоклітинної, зовнішньоклітинної рідин і крові, структурного складу рідини. Вимірювання і сукупний аналіз параметрів електричного імпедансу безпосередньо у процесі гемодіалізу надає змогу об'єктивно контролювати перебіг функціонального стану пацієнта в реальному масштабі часу з оцінкою наявності або відсутності рівня "сухої ваги". Це є підставою для оперативного корегування процесом ультрафільтрації у разі необхідності. Розширення смуги частот вимірювання параметрів імпедансу поглиблює діагностичні можливості такого контролю і вчасної корекції перебігу ультрафільтрації.
| 8. |
Дмитрів О. П. Дослідження та аналіз пожежонебезпечних лісових територій за допомогою ГІСтехнологій на основі даних дистанційного зондування землі [Електронний ресурс] / О. П. Дмитрів, В. С. Мосійчук // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Технічні науки. - 2017. - Вип. 2. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnuvgp_tekhn_2017_2_4
| 9. |
Козак І. О. Сучасні підходи до діагностики і хірургічного лікування синдрому міріззі (власне клінічне спостереження з оглядом літератури) [Електронний ресурс] / І. О. Козак, С. Р. Микитюк, В. П. Мосійчук, Л. І. Козак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2018_17_2_14 Наведено огляд літератури та власне клінічне спостереження щодо діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі - рідкісного ускладнення жовчнокам'яної хвороби. Клінічна картина цього захворювання не має характерних симптомів. Основними клінічними ознаками СМ є періодична жовтяниця (84 %), біль у правому підреберії (75 %) і холангіт (56 %), явища гострого холециститу і панкреатиту. Найбільш інформаційним методом передопераційної діагностики синдрому є магнітно-резонансна томографія, яка, на жаль, малодоступна для широкого використання. Діагностична чутливість МРТ за СМ становить 97,6 %, інтраопераційної холангіографії - 94 %, ЕРХПГ - 86 %, ЧЧХГ - 5 %, фіброхолангіоскопії - 77 %, УЗД - 46 %. Найбільш часто трапляється I тип СМ (10,5 - 51 %), рідше II тип (15 - 41 %), ще рідше типи - III (3 - 44 %), IV (7,4 %) та V (2,9 %). Провідна роль в лікуванні синдрому належить відкритим хірургічним втручанням. Лапароскопічна холецистектомія може бути показана тільки окремим пацієнтам з СМ I типу. Конверсія при цьому відбувається в 31 - 100 %, ускладнення - у 60 %, пошкодження гепатикохоледоха - у 22 %. Відкрита холецистектомія залишається стандартом. За II і III типів СМ виконують холецистектомію, зберігаючи частину кишені Hartmann з подальшою пластикою СЖП на дренажі Кера. У разі СМ IV типу показана гепатикоєюностомія. Зміна послідовності етапів операції, у власному спостережені, із виконанням холангіографії перед холецистектомією надала змогу діагностувати та встановити тип синдрому Міріззі, визначити оптимальний обсяг хірургічного втручання, запобігти інтра- та післяопераційним ускладненням.
| 10. |
Суходоля А. І. Аневризма шлунково-дванадцятипалокишкової артерії як причина шлункової кровотечі [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, С. А. Суходоля, О. В. Грищук, В. П. Мосійчук, В. Д. Токарчук // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 1-2. - С. 94-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_1-2_20 Наведене клінічне спостереження демонструє рідкісну патологію АВА, складність її діагностики та радикальність оперативного лікування.
| 11. |
Суходоля А. І. Первинна аденокарцинома антрального відділу шлункового трансплантата після радикальної операції з приводу кардіоезофагеального раку [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, С. А. Суходоля, В. П. Мосійчук, Б. О. Драгочинський // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 2. - С. 50-51. Наведене клінічне спостереження підтверджує, що у пацієнтів після резекції стравоходу необхідно проводити систематичну фіброезофагогастродуоденоскопію, включаючи у дослідження езофагогастральний анастомоз та оцінку трансплантата, принаймні раз на рік.
|
|
|