Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Геруш О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Геруш О. В. Вплив тіотриазоліну на показники функції нирок у щурів з гострою гліцероловою нефропатією [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, І. В. Геруш, О. М. Горошко // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 5. - С. 164-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_5_52 З'ясовано механізми впливу тіотриазоліну на стан іоно-волюмо-кислоторегулювальних функцій нирок та основні параметри водно-електролітного обміну. Дослідження проведено на щурах за різної гідратації організму, тривалості введення препарату, стану нейрогуморальних механізмів регуляції водно-сольового гомеостазу. Доведено, що тіотриазолін проявляє м'яку сечогінну дію, збільшує екскрецію іонів натрію, калію, активних іонів водню, титрованих кислот завдяки зростанню швидкості клубочкової фільтрації, зменшенню процесів реабсорбції в ниркових канальцях під час активації в нефроні механізмів гломеруло-тубулярного, канальцево-канальцевого балансів і тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку. Встановлено, що ренальні ефекти тіотриазоліну більш виразні за умов курсового застосування, збільшення рідини та NO(II) в організмі, а також зниження мінералокортикоїдної активності. Зазначено, що тіотриазолін активує волюморегулювальну функцію нирок, збільшує натрійуретичну активність плазми крові і синтез (активацію) натрійуретичного гормону. Виявлено, що препарат зменшує об'єм позаклітинної (інтерстиційної) рідини, істотно не впливає на вміст води, іонів натрію та калію в тканинах. Встановлено підвищення протеолітичної (колагенолітичної) та фібринолітичної активності тканин нирок, серця, печінки. Зазначено, що нагромадження і розподіл тіотриазолу в тканинах залежить від тривалості його застосування.В экспериментах на белых крысах изучено влияние однократного применения тиотриазолина на показатели функции почек при глицероловой острой почечной недостаточности. Показано, что в условиях данного модельного патологического процесса тиотриазолин владеет нефропротекторными свойствами, что проявляется в восстановлении диуреза, скорости клубочковой фильтрации, уменьшении степени протеинурии и улучшении ионорегулирующей функции почек. | |||
| 2. | 
Заморський І. І. Вплив статинів на функціональний стан нирок щурів та вміст прозапальних цитокінів у плазмі крові при токсичній формі гострої ниркової недостатності [Електронний ресурс] / І. І. Заморський, О. В. Геруш, В. Г. Зеленюк // Фармацевтичний часопис. - 2014. - № 2. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2014_2_19 | |||
| 3. | 
Ровінський О. О. Роль організації та економіки фармації у підготовці фахового спеціаліста фармацевтичної галузі [Електронний ресурс] / О. О. Ровінський, О. В. Геруш, О. М. Горошко, Н. А. Гудзь // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Медицина. - 2014. - Вип. 7. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_medf_2014_7_17 | |||
| 4. | 
Геруш О. В. Вплив нових препаратів природного походження на проникність еритроцитарних мембран [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва, О. Б. Леницька // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2014_16_4_58 | |||
| 5. | 
Геруш О. В. Експериментальне вивчення гранул "Гепатропін" як потенційного гепатотропного засобу [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва, Ю. Б. Лар’яновська, Т. С. Сахарова // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_2_10 | |||
| 6. | 
Геруш О. В. Вплив гранул "Полігербагастрин" на стан жовчовидільної функції печінки щурів в умовах гострого токсичного гепатиту [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва // Клінічна фармація. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2015_19_1_11 Наведено результати вивчення впливу гранул полігербагастрин на функціональний стан гепатоцитів та жовчовидільну функцію печінки білих щурів за умов гострої інтоксикації тетрахлорометаном. Актуальність обраного напрямку досліджень зумовлена поширеністю та стійким зростанням захворюваності на різноманітні гепатопатії, зокрема тих, що зумовлюються метаболічними порушеннями, прийомом етанолу, лікарських засобів та впливом на організм інших токсичних речовин. Це спонукає до пошуку ефективних та безпечних препаратів гепатотропної дії, спрямованої на відновлення функціональної активності гепатоцитів, підвищення їх стійкості до пошкоджуючих впливів. Об'єктом дослідження - оригінальний комбінований фітопрепарат - гранули полігербагастрин, розроблений вченими НФаУ, до складу якого введено нативні порошки квіток цмину, кукурудзяних стовпчиків, трави хвоща, трави споришу, насіння гіркокаштану, коріння солодки і пшеничні висівки. За результатами проведеного експериментального дослідження можна зробити висновок, що за більшістю вивчених функціональних і біохімічних показників за умов аналогічних дослідів застосування гранул полігербагастрин виявилось ефективнішим, ніж застосування препарату порівняння таблеток силібор 35 в 1,1 - 1,3 разу. Критеріями лікувальної ефективності оригінального фітопрепарату є нормалізація маркерних показників цитолізу (активність АлАТ), запалення (активність ЛФ), відновлення жовчовидільної функції печінки, покращання загального стану тварин. Загалом, гепатозахисна дія гранул полігербагастрин реалізується за рахунок мембраностабілізувальної, антицитолітичної, протинабрякової, протизапальної, жовчогінної та антилітогенної дії комплексу біологічно активних речовин, які входять до складу рослинної сировини. Одержані результати є експериментальним обгрунтуванням доцільності подальшого фармакологічного вивчення оригінальної фітокомпозиції у формі гранул полігербагастрин як ефективного та безпечного гепатопротекторного засобу. | |||
| 7. |
Геруш О. В. Дослідження нешкідливості нових рослинних лікарських засобів в умовах гострого експерименту [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва, С. В. Спиридонов, С. А. Гращенкова // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_3_14 | |||
| 8. |
Геруш О. В. До механізму гепатопротекторної дії нових фітокомпозицій [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва, Т. С. Сахарова // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_4_11 | |||
| 9. | 
Левицька С. А. Тимпанотомія і аденотомія versus аденотомія при лікуванні ексудативного отиту у дітей [Електронний ресурс] / С. А. Левицька, О. М. Солдат, К. І. Яковець, О. І. Максим’юк, О. Л. Геруш // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 64-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_18 У 48-ми дітей із аденоїдними вегетаціями II - II ступеня і ексудативним отитом проведено визначення ефективності тимпанотомії та терапії топічними стероїдами в доповнення до хірургічного видалення аденоїдних вегетацій. Оцінка результатів лікування через 10 днів після хірургічних втручань показала, що одночасне проведення тимпанотомії і аденотомії сприяло більш швидкому відновленню функцій середнього вуха у порівнянні з аденотомією, водночас призначення топічних стероїдів не впливало на швидкість відновлення функцій слухової труби. Через місяць після хірургічного лікування повторний розвиток приглухуватості відмічений у 35,4 % дітей, нагромадження ексудату в барабанній порожнині - у 12,5 %. У дітей, лікування котрих полягало виключно у проведенні аденотомії, частота виявлення ексудату в середньому вусі становила 25 %. Оцінка результатів відновлення слухової функції через місяць після хірургічних втручань показала однакову ефективність місцевого вживання топічних стероїдів і тимпанотомії. Виконання лише аденотомії виявилося недостатнім для повноцінного відновлення слухової функції. | |||
| 10. |
Левицька С. А. Лікувальна тактика у дітей із хронічним тонзилітом і гіпертрофією мигдаликів глотки [Електронний ресурс] / С. А. Левицька, О. М. Понич, К. І. Яковець, О. М. Солдат, О. І. Максимюк, О. Л. Геруш // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_24 Визначено ефективність часткового видалення піднебінних мигдаликів під час лікування хронічного тонзиліту (ХТ) в дітей. Оцінено результати лікування 73-х дітей, хворих на ХТ і гіпертрофію мигдаликів глотки. З них у 27-ми випадках виконали аденотонзилотомію, у 24-х - аденотонзилектомію, у 22-х - аденотомію. Не доведено переваг аденотонзилектомії перед аденотонзилотомією. Не виявлено різниці між частотою гострих бактеріальних фарингітів (більше 2-х епізодів за рік у 29,6 % і 25 %), частотою ідентифікації beta-гемолітичного стрептокока в ротоглотці (11,1 % і 12,5 %), показників ревмопроб після аденотонзилотомії та аденотонзилектомії відповідно. Водночас за результатами визначення інтенсивності болю, тривалості терапії анальгетиками, терміну відновлення фізичної активності тонзилотомія суттєво легше переносилася пацієнтами. | |||
| 11. | 
Яковлєва Л. В. Морфологічні дослідження гепатопротекторної дії нового рослинного засобу за умов експериментального гепатиту, викликаного туберкулостатиками [Електронний ресурс] / Л. В. Яковлєва, О. В. Геруш, Ю. Б. Лар’яновська, О. Я. Міщенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 6. - С. 77-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_6_12 Мета дослідження - оцінка ефективності нового комплексного рослинного засобу гранул "ЖКТ-2" за умов експериментального гепатиту, індукованого туберкулостатиками, за даними морфологічного дослідження. Проведено гістологічні дослідження печінки щурів з експериментальним гепатитом, викликаним внутрішньошлунковим введенням туберкулостатиків (ізоніазиду 50 мг/кг, рифампіцину 500 мг/кг та піразинаміду 1500 мг/кг) протягом 14 днів за умов застосування гранул "ЖКТ-2" та препарату порівняння. Зразки печінки фіксували в 10 % розчині формаліну. Одну частину зразків зневоднювали в спиртах зростаючої міцності, заливали в целоїдин-парафін. Одержані з блоків зрізи фарбували гематоксиліном та еозином. Другу частину зразків різали на мікротомі, що заморожує, фарбували Суданом IV для виявлення нейтральних жирів, проводили ШІК-реакцію за Мак-Манусом для виявлення глікогену. Перегляд мікропрепаратів проводили під мікроскопом Мікгов 400 (Австрія). Встановлено, що в щурів з групи контрольної патології після введення туберкулостатиків частина гепатоцитів була мозаїчно збільшеною в розмірі. Встановлено зони некробіозу та некрозу клітин, порушення балкової структури органа, різну за виразністю лімфоїдно-клітинну інфільтрацію сполучної тканини окремих тріад та кровоносних судин, зниження вмісту глікогену в цитоплазмі гепатоцитів та пилоподібне накопичення нейтральних жирів у клітинах. Після введення гранул "ЖКТ-2" незначна частина клітин була в стані некробіозу. Радіальна спрямованість тяжів гепатоцитів простежувалася більш чітко, ніж у печінці щурів контрольній патології. Жирова та вуглеводна дистрофія в печінці більшості щурів цієї групи була менш виразною. Препарат порівняння сприяв значному зменшенню ознак пошкодження тканини печінки сумішшю туберкулостатиків: прояви некробіозу гепатоцитів були відсутні, нормальна гістоархітектоніка печінкових балок була відновлена, накопичення глікогену в клітинах відбувалося рівномірно. Місцями була збережена дрібновакуольна жирова дистрофія гепатоцитів. Таким чином, гранули "ЖКТ-2" сприяли зниженню рівня структурно-дистрофічних змін (некрозу, жирової та вуглеводної дистрофії), спричинених туберкулостатиками. За вираженістю нормалізувального впливу на структуру гепатоцитів гранули "ЖКТ-2" не поступались препарату порівняння, що обгрунтовує перспективність їх подальшого вивчення та клінічного застосування. | |||
| 12. |
Геруш О. В. Вплив таблеток на основі екстракту листя тополі китайської на показники функції нирок за введення 2,4-динітрофенолу [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, А. І. Денис, І. М. Кліщ, Ю. Є. Роговий // Фармацевтичний часопис. - 2013. - № 1. - С. 171-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2013_1_37 | |||
| 13. |
Геруш О. В. Вивчення сенсибілізувальних властивостей нових рослинних лікарських засобів [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва, С. В. Спиридонов, С. А. Гращенкова // Фармацевтичний часопис. - 2016. - № 1. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2016_1_18 | |||
| 14. | 
Роговий Ю. Роль "вадних кіл” та дизрегуляційних патологічних процесів у поліпшенні викладання та засвоєння патофізіології [Електронний ресурс] / Ю. Роговий, В. Білоокий, О. Геруш, К. Слободян // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2018. - № 2. - С. 126-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apcnim_2018_2_23 | |||
| 15. |
Роговий Ю. Роль нової німецької медицини у поліпшенні викладання та засвоєння фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін [Електронний ресурс] / Ю. Роговий, Л. Архіпова, В. Білоокий, О. Геруш // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2018. - № 2. - С. 129-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apcnim_2018_2_24 | |||
| 16. | 
Геруш О. В. Інтерактивні методи навчання як спосіб розвитку творчих здібностей студентів на практичних заняттях із менеджменту та маркетингу у фармації [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, К. В. Садогурська, А. О. Паламар, Н. Я. Музика // Медична освіта. - 2017. - № 3. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_3_23 | |||
| 17. |
Геруш О. В. Гепатотропні засоби: дослідження асортименту і соціально-економічної доступності в Україні впродовж 2015-2017 рр. [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва, О. В. Ткачова // Український біофармацевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2019_1_10 | |||
| 18. |
Геруш О. В. Вивчення гепатопротекторної дії нового рослинного засобу "Гепатропін" на моделі гепатиту у щурів, викликаного туберкулостатичними лікарськими засобами [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва // Український біофармацевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2019_2_13 Відомо, що протитуберкульозні лікарські засоби (ЛЗ) є гапатотоксичними. Лікування хворих на туберкульоз передбачає використання комплексу протитуберкульозних ЛЗ (4 - 6) одночасно, що викликає розвиток тяжких токсичних гепатитів. Останні становлять 60 % на тлі застосування ЛЗ першого ряду і 42,4 % - на тлі використання препаратів другого ряду. У 10 - 28 % пацієнтів розвиток тяжких гепатитів вимагає скасування протитуберкульозної хіміотерапії. Умови, що склалися, вимагають пошуку та створення нових рослинних ЛЗ для профілактики та лікування гепатитів, викликаних лікарськими засобами. Мета дослідження - оцінити ефективність нового комплексного рослинного засобу (КРЗ) у вигляді гранул "Гепатропін" в умовах експериментального гепатиту, викликаного туберкулостатичними лікарськими засобами. Матеріали та методи - вивчення гепатопротекторної активності нового комплексного рослинного засобу гранул "Гепатропін" (внутрішньошлунково 900 мг/кг один раз на день) на моделі гепатиту, викликаного внутрішньошлунковим введенням суміші туберкулостатиків (ізоніазид 50 мг/кг, Рифампіцин 500 мг/кг, Піразинамід 1500 мг/кг) у вигляді водної суспензії впродовж 14 днів, у порівнянні з референс-препаратом, що містить екстракти рутки лікарської і плодів розторопші плямистої (внутрішньошлунково 35 мг/кг один раз на день). Для оцінки загального стану тварин оцінювали їх виживання, для оцінки функціонального стану печінки визначали в сироватці крові активність ферментів аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), масовий коефіцієнт печінки (МКП). Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активність антиоксидантної системи (АОС) оцінювали відповідно за рівнем ТБК-активних продуктів (ТБК-АП), відновленого глутатіону (ВГ) в сироватці крові і активності ферменту каталази в гомогенаті печінки. Стан ліпідного обміну оцінювали за рівнем холестерину і загальних ліпідів у сироватці крові. Гранули "Гепатропін" сприяли зниженню МКП з 4,02 % до 3,66 % і активності ЛФ в 1,4 рази, АлАТ - в 1,6 рази в сироватці крові, ТБК-АП - в 1,4 рази, підвищенню рівня ВГ у гомогенаті печінки і каталази в сироватці крові відповідно в 1,7 і 1,9 рази, а також зниженню рівня загальних ліпідів і холестерину в сироватці крові відповідно в 2,2 і 3,6 рази відносно аналогічних показників у нелікованих тварин. Висновки: встановлено гепатопротекторний ефект рослинного засобу "Гепатропін" за вираженістю нормалізуючого впливу на порушений рівень ліпідів у сироватці крові, про- і антиоксидантний баланс. За вказаними показниками засіб "Гепатропін" перевищував дію препарату порівняння Гепабене. Наявність вираженої гепатопротекторної дії обгрунтовує доцільність подальшого застосування засобу "Гепатропін" для корегування гепатотоксичних ефектів протитуберкульозних препаратів. | |||
| 19. |
Дроговоз С. М. Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, К. О. Калько, Н. С. Богдан, О. В. Геруш // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_2_5 Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження - встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ - за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів - за активністю АлАТ у сироватці крові. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний - у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (p << 0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (p << 0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин ("Карсил") та синтетичний гепатопротектор "Антраль" чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (p << 0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2 - 1,5 рази (p << 0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (p << 0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3 - 1,5 рази (p << 0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат ("Глутаргін") на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (p << 0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2 - 1,3 рази (p << 0,05) відповідно. Висновки: встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату - вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратів. | |||
| 20. | 
Геруш О. В. Анализ ассортимента и доступности гепатотропных лекарственных средств на фармацевтическом рынке Украины [Електронний ресурс] / О. В. Геруш, О. В. Ткачева // ScienceRise. Pharmaceutical Science. - 2016. - № 3(3). - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcfarm_2016_3(3)__10 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |