Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вижга Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Вижга Ю. В. Оцінка ефективності базисної терапії ювенільного ревматоїдного артриту [Електронний ресурс] / Ю. В. Вижга // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 373-377. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2013_17_2_21 | ||
| 2. | 
Дудник В. М. Оцінка функціональної недостатності у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Ю. В. Вижга // Современная педиатрия. - 2013. - № 6. - С. 138-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_6_29 Мета дослідження - визначити критерії функціональної недостатності на основі вивчення особливостей клінічного перебігу та активності захворювання ЮРА у дітей. У дослідження було включено 149 дітей з ЮРА віком від 1 до 17 (<$E12,0~symbol С~3,9>) років. На час обстеження усі діти мали клінічні та лабораторні ознаки загострення захворювання. Комплекс обстеження включав клінічні та лабораторні методи; оцінку суглобового синдрому за шкалою Річі, оцінку больового синдрому з використанням візуальної аналогової шкали, оцінку активності ЮРА за допомогою інтегральних індексів шкали активності хвороби. Анкетування пацієнтів з ЮРА проведено за методикою CHAQ, адаптованою для дитячого віку. У 40,9 % дітей захворювання характеризувалось швидким прогресуванням, середня кількість уражених суглобів склала <$E2,55~symbol С~0,2>, а індекс Річі - <$E5,4~symbol С~0,4> бала, та супроводжувалось помірною активністю запального процесу за інтегральним індексом шкали активності хвороби на основі C-реактивного протеїну (<$E2,4~symbol С~0,01> бала). Встановлено високий показник суб'єктивного відчуття болю та хвороби, особливо серед дівчаток, що значно впливає на їх психоемоційний стан та знижує якість життя. За даними запитальника CHAQ, у дітей з ЮРА значно страждає здатність до виконання мінімальних побутових фізичних навантажень (71,8 % пацієнтів), особливо знижується мобільність та повсякденна активність, що робить їх соціально вразливими та вимагає постійної сторонньої допомоги. Висновки: наявність прямого кореляційного зв'язку між окремими клінічними параметрами (кількістю уражених суглобів, суглобовим індексом Річі, показником інтегрального індексу шкали активності хвороби) та показниками суб'єктивних переживань дітей (результат опитувальника CHAQ та візуальної аналогової шкали) вказує на значний негативний вплив захворювання на стан здоров'я та функціональний статус дітей з ЮРА. | ||
| 3. |
Дудник В. М. Клініко-лабораторна характеристика дебюту ювенільного ревматоїдного артриту [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Ю. В. Вижга, О. В. Березницький // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 529-532. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_50 | ||
| 4. |
Дудник В. М. Оцінка фармакологічної ефективності базисної терапії ювенільного ревматоїдного артриту [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Ю. В. Вижга // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_25 Мета роботи - оцінити динаміку окремих показників запальної відповіді та вміст нуклеарного фактора-kB у відповідь на базисну терапію ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА). Під спостереженням знаходилось 68 дітей з ЮРА. Першу групу склали 32 дитини, які як ХМПРП одержували метотрексат. Другу групу склали 25 пацієнтів, які як базисну терапію одержували ХМПРП - сульфасалазин. До третьої групи увійшло 11 пацієнтів, які як ХМПРП одержували лефлуномід. Групи були репрезентативними за віком, статтю та тривалістю захворювання. Зазначено, що перебіг ЮРА у дітей характеризується значним підвищенням показників запальної відповіді. Пригнічення активності запального процесу спостерігалося у дітей усіх груп, однак достовірно краща терапевтична відповідь спостерігалась на фоні застосування метотрексату, що проявлялось зниженням показників ІЛ-<$E1 beta> (на <$E63,7~symbol С~3,7~%>) та особливо ІЛ-6 (на <$E66,6~symbol С~3,8~%>), NF-kB (на <$E30,3~symbol С~1,12~%>) у порівнянні з показниками до лікування та перевищувало такі у дітей другої та третьої груп. Висновки: в результаті дослідження виявлено вищу терапевтичну ефективність метотрексату як препарату базисної терапії ЮРА за динамікою клінічних і лабораторних показників. | ||
| 5. |
Дудник В. М. Особливості запальної відповіді у пацієнтів, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з проявами синдрому вторинної міопатії [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, О. В. Березницький, Ю. В. Вижга // Современная педиатрия. - 2015. - № 7. - С. 92-95 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_7_20 Мета роблоти - клінічно оцінити інтенсивність запальної відповіді у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) з ознаками синдрому вторинної міопатії (ВМ). Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА віком 11,3 (8,6; 15,2) року. Першу групу склали 43 дитини з виразними проявами ВМ, другу групу - 29 дітей без проявів ВМ. Усіх пацієнтів обстежено з використанням клінічних і лабораторних методів дослідження. Клінічні прояви ВМ зустрічаються переважно серед пацієнтів з моноартритом (58,14 +- 2,87 %), помірною активністю процесу (41,86 +- 4,08 %) і функціональною недостатністю (62,79 +- 3,96 %). Перебіг ЮРА, що супроводжується клінічними проявами ВМ, характеризується вищою активністю запальної відповіді з гіперпродукцією С-реактивного протеїну (7,25 (5,45; 10,5)) мг/л та основних прозапальних цитокінів - ІЛ-1Р (7,6 (4,5; 10,9)) пг/л та ІЛ-6 (6,8 (4,1; 7,8)) пг/л. Підвищений вміст транскрипційного фактора NF-kB (7,1 (4,8; 8,4)) пг/л, переважно серед пацієнтів з проявами ВМ (на 23,46 +- 2,18 %) за ЮРА, обгрунтовує патогенетичне значення запальної відповіді у формуванні клінічних проявів синдрому. Визначення вмісту креатинкінази-ММ з високою чутливістю (91,6 +- 3,08 %) % можна використовувати у ревматологічній практиці як маркер і предиктор розвитку синдрому ВМ. Перспективним залишається подальше вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому ВМ у пацієнтів з ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу, з метою модифікації підходів до його корекції. | ||
| 6. |
Дудник В. М. Клінічна ефективність препарату "Куплатон" у терапії кишкової коліки у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Ю. В. Вижга // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 129-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_26 Мета дослідження - оцінити клінічну ефективність і безпечність застосування препарату куплатонк у комплексній терапії кишкових колік (КК) у дітей раннього віку. Під спостереженням знаходились 45 дітей раннього віку, що лікувалися у відділенні для дітей раннього віку Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Вік дітей становив 11,5 (4; 22) тиж. Під спостереженням знаходились 26 (57,8 +- 3,9) % хлопчиків і 19 (42,2 +- 3,9) % дівчаток. Найчастіше КК і регургітація спостерігались серед дітей другого місяця життя, після третього місяця їх частота поступово зменшувалась і майже зникала до 6 міс, переважно серед хлопчиків. Встановлено, що на тлі використання куплатону значно швидше купірувалися синдроми КК та регургітації. За результатами опитування батьків, діти, що приймали куплатон, ставали більш спокійними вже на 5 - 6 день лікування. Достовірно кращий ефект лікування метеоризму одержано серед пацієнтів першої групи. На 14 день спостереження у більшості пацієнтів першої групи вдалось досягнути повної ліквідації клінічних проявів гастроінтестинальних розладів. Препарат куплатон продемонстрував високу ефективність (84,0 +- 2,3) % і швидке купірування синдрому КК і регургітації (на 5 - 6 добу терапії) серед дітей раннього віку. | ||
| 7. | 
Дудник В. М. Сучасні аспекти етіології та патогенезу вторинної міопатії у дітей з ювенільним ревматоїдним артритом. Огляд літератури [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, О. В. Булавенко, Ю. В. Вижга // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 118-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_22 Наведено узагальнені сучасні відомості про частоту та поширеність вторинної міопатії серед пацієнтів із ревматологічною патологією, зокрема, ювенільним ревматоїдним артритом. Проаналізовано етіопатогенетичні аспекти процесів, узагальнені пускові механізми формування м'язового пошкодження, а також шляхи його розвитку. Наведено переконливі дані на користь полівалентного впливу запальної активності, преморбідної неповноцінності м'язових структур у формуванні вторинної міопатії. | ||
| 8. |
Токарчук Н. І. Застосування левокарнітину для лікування вторинної кардіоміопатії у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, Ю. В. Вижга, Л. С. Старинець // Современная педиатрия. - 2016. - № 5. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_5_13 Мета роботи - оцінити ефективність терапії левокарнітином вторинної кардіоміопатії у дітей раннього віку. Під спостереженням знаходилось 42 дитини першого року життя, що перебували на стаціонарному лікуванні з встановленим діагнозом білково-енергетичної недостатності (БЕН) II і III ступеня (27 (64,3 +- 3,14 %) і 15 (35,7 +- 3,12 %) дітей відповідно). Середній вік дітей склав 7,2 +- 1,9 міс. Усім дітям проведено лікування супутньої патології - вторинної кардіоміопатії з призначенням препарату левокарнітину впродовж чотирьох тижнів. Основні показники ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) оцінено у динаміці лікування. За чотири тижні терапії вміст холестерину в сироватці крові дітей із БЕН достовірно не відрізнявся, хоча і був нижчим за значення практично здорових дітей. На тлі прийому левокарнітину достовірно знизилась частота змін зубця Т, депресії сегмента ST, що вказує на зникнення порушення фази реполяризації міокарда. За даними ЕхоКГ спостерігалась нормалізація фракції викиду, знизилась частота пролапсу мітрального клапана (p << 0,05), що можна пов язати з нормалізацією скоротливої функції міокарда лівого шлуночка та папілярних м 'язів. Зроблено висновки, що під впливом кардіометаболічної терапії левокарнітином (агвантар) у дітей раннього віку з вторинною кардіоміопатією спостерігається стабілізація функціонального стану ССС, покращується електрична функція серця. | ||
| 9. |
Дудник В. М. Оцінка функціонального стану нервово-м'язової системи у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з проявами синдрому вторинної міопатії [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, О. В. Березницький, Ю. В. Вижга // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 3. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_3_13 Мета роботи - оцінити функціональну спроможність нервово-м'язових елементів у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА), із клінічними проявами вторинної міопатії. Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА, що перебували на диспансерному обліку та лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Вік дітей становив 11,3 (8,6; 15,2) року. Під спостереженням знаходились 42 (<$E58,33~symbol С~4,78> %) дівчинки та 30 (<$E41,67~symbol С~4,78> %) хлопчиків. Першу групу склали 43 (<$E68,06~symbol С~4,16> %) дитини з ЮРА, у яких відмічались виражені прояви вторинної міопатії. До другої групи увійшло 29 (<$E40,28~symbol С~4,16> %) дітей, хворих на ЮРА, без подібної клінічної симптоматики. Вік дітей першої групи дорівнював 12 (7,5; 15) років. Тривалість захворювання у дітей першої групи становила 28 (10; 39) місяців. Вік дітей другої групи дорівнював 13 (11; 17) років. Тривалість захворювання в дітей другої групи становила 24 (17; 48) місяці. Клінічні прояви вторинної міопатії зустрічаються переважно серед пацієнтів із моноартритом (<$E58,14~symbol С~2,87> %), помірною активністю процесу (<$E41,86~symbol С~4,08> %) та функціональною недостатністю (<$E62,79~symbol С~3,96> %). Для пацієнтів з ЮРА та проявами вторинної міопатії притаманно виснаження функціональних резервів м'язових волокон із наступним розвитком дегенеративного процесу, що супроводжується зниженням амплітуди (на <$E21,86~symbol С~2,27> %) та частоти м'язових скорочень (на <$E55,86~symbol С~2,89> %) за даними інтерференційної електроміографії. Для дітей, хворих на ЮРА, з проявами вторинної міопатії притаманна знижена збудливість аксонів за рахунок м'язового блоку, яка проявляється зниженням амплітуди М-відповіді за даними електронейроміографії (у 2,6 разу) та підтверджена кореляційними зв'язками (rxy = -0,41 - 0,59, p << 0,01) з показниками активності запальної відповіді та вмістом креатинкінази-ММ. Висновки: перспективним залишається подальше вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому вторинної міопатії серед пацієнтів, хворих на ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу з метою модифікації підходів до його корекції. | ||
| 10. |
Дудник В. М. Оцінка інтенсивності больового синдрому у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з клінічними проявами вторинної міопатії [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, О. В. Березницький, Ю. В. Вижга // Современная педиатрия. - 2015. - № 6. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_6_18 Мета роботи - клінічно оцінити інтенсивність больового синдрому за розвитку вторинної міопатії (ВМ) у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА). Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА, що перебували на диспансерному обліку та лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Вік дітей становив 11,3 (8,6; 15,2) року. Першу групу склали 43 (68,06 +- 4,16) % дитини з ЮРА та виразними проявами ВМ. До другої групи увійшло 29 (40,28 +- 4,16) % дітей з ЮРА, але без подібної клінічної симптоматики. Клінічні прояви суглобового синдрому у дітей з ЮРА та проявами ВМ переважно є помірними, однак частіше характеризуються постійними артралгіями (на 29,89 +- 1,59 %) і відчуттям ранкової скутості (на 13,63 +- 1,27 %). Больовий синдром у дітей з ВМ за ЮРА є більш інтенсивним, з типовим підсиленням, впродовж доби (48,83 +- 5,04 %) і переважанням м'язового спазму у патогенезі його формування. Пацієнтам з ЮРА та клінічними проявами ВМ притаманний (72,09 +- 3,76 %) III і IV ступені альгометричної шкали Очера, що значно впливає на соматичний статус та якість життя дітей. Перспективними залишаються вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому ВМ у пацієнтів, хворих на ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу, з метою модифікації підходів до його корекції. | ||
| 11. | 
Токарчук Н. І. Вплив поліморфних варіантів -509 сс та +869 тт гена tgf b1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук, Ю. В. Вижга, Т. І. Антонець, Л. С. Старинець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_4_16 | ||
| 12. |
Токарчук Н. І. Характеристика показників галектину 3 при пієлонефриті на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, І. В. Одарчук, Ю. В. Вижга, Т. І. Антонець, Л. С. Старинець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_3_13 | ||
| 13. |
Дудник В. М. Досвід застосування комбінованих фітопрепаратів у лікуванні захворювань дихальних шляхів [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, І. В. Морозова, М. О. Шаламай, Ю. В. Вижга // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_1_11 | ||
| 14. |
Токарчук Н. І. Клінічний випадок синдрому Протея у дитини раннього віку [Електронний ресурс] / Н. І. Токарчук, Т. В. Чекотун, Ю. В. Вижга, Л. С. Старинець, Т. В. Савицька, В. В. Лагода // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 105-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2019_9_1_17 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |