Абсцес мозочка у хворого через 1,5 міс. після перенесеного гострого середнього отиту: 4, 2006

Описано надзвичайно рідкісне спостереження інкапсульованого отогенного абсцесу мозочка. Висвітлено досвід ефективного лікування даного отогенного внутрішньочерепного ускладнення, вирішальним фактором для якого є рання діагностика. Комп'ютерна томографія дозволяє абсолютно точно визначити локалізацію абсцесу, його розміри, глибину залягання у тривимірному просторі. Наведено серію томограм, на яких розглянуто абсцес гемісфери мозочка, що прилягає до задньої поверхні піраміди скроневої кістки. Особливістю спостереження є те, що абсцес правої гемісфери мозочка утворився через 1,5 міс. після самолікування й одужання хворого на гострий середній отит, перебіг якого характеризується незначною клінічною симптоматикою.

Описано очень редкое наблюдение инкапсулированного отогенного абсцесса мозжечка. Освещён опыт эффективного лечения данного отогенного внутричерепного осложнения, решающим фактором для которого является ранняя диагностика. Компьютерная томография дает возможность абсолютно точно определить локализацию абсцесса, его размеры, глубину залегания в трехмерном пространстве. Приведена серия томограмм, на которых рассмотрен абсцесс гемисферы мозжечка, прилегающего к задней поверхности пирамиды височной кости. Особенностью наблюдения является то, что абсцесс правой гемисферы мозжечка образовался через 1,5 мес после самолечения и выздоровления больного острым средним отитом, течение которого характеризовалось бедной клинической симптоматикой.

Аллергическая реакция после продолжительного употребления плодов актинидии: 1 / Р. Д. Карал-Оглы, 2006

Амплітудні показники електроенцефалографії при прогресуючій сенсоневральній приглухуватості: 3, 2006

Проведено порівняльний аналіз амплітудних показників електроенцефалографії за прогресуючої та стабільної, помірно вираженої сенсоневральної приглухуватості (СНП) шумового та радіаційного генезу. Встановлено, що найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку в скроневому та потиличному відведенні спостерігається у разі прогресуючої СНП радіаційного генезу. Зазначено, що під час діагностики та лікування пацієнтів з СНП шумового та радіаційного генезу, а також вирішення питань трудової експертизи необхідно враховувати величину амплітуди альфа-ритму у скроневому та потиличному відведенні за даними електроенцефалографії.

Проведен сравнительный анализ амплитудных показателей електроэнцефалографии при прогрессирующей и стабильной, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухости (СНТ) шумового и радиационного генеза. Установлено, что наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в височном и затылочном отведении наблюдается при прогрессирующей СНТ радиационного генеза. При диагностике и лечении пациентов с СНТ шумового и радиационного генеза, а также при решении вопросов трудовой экспертизы целесообразно учитывать величину амплитуды альфа-ритма в височном и затылочном отведении по данным электроэнцефалографии.

Антибактериальная резистентность микрофлоры при синуситах в АР Крым: 1, 2007

Визначено чутливість основних етіологічно вагомих мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів у хворих на гнійні синусити в АР Крим для підвищення ефективності їх лікування. Основні види мікрофлори у таких хворих найбільш чутливі до цефалоспоринів та фторхінолонів. Максимальну кількість полірезистентних штамів виявлено до лінкоміцину, гентаміцину, рокситроміцину (групи макролідів) та ванкоміцину (групи глікопептидів).

Определена чувствительность основных этиологически значимых микроорганизмов к антибактериальным препаратам у больных гнойными синуситами в АР Крым для повышения эффективности их лечения. Основные виды микрофлоры у таких больных наиболее чувствительны к цефалоспоринам и фторхинолонам. Максимальное количество полирезистентных штаммов обнаружено к линкомицину, гентамицину, рокситромицину (группе макролидов) и ванкомицину (группе гликопептидов).

Антигомотоксические препараты в лечении и профилактике острых средних отитов, осложненных отогенным арахноидитом: 5, 2006

Підкреслено патогенетичне значення адекватного стану бар'єрних функцій слизової оболонки, збереження нормального біоценозу, активності місцевих імунних механізмів у пацієнтів з гострими гнійними та негнійними середніми отитами, ускладненими церебральним арахноїдитом. Визначено роль і місце антигомотоксичної терапії в лікуванні та профілактиці рецидивів гострих середніх отитів та отогенних арахноїдитів.

Подчеркнуто патогенетическое значение адекватного состояния барьерных функций слизистой оболочки, сохранения нормального биоценоза, активности местных имунных механизмов у пациентов с острыми гнойными и негнойными средними отитами, осложненными церебральным арахноидитом. Определены роль и место антигомотоксической терапии в лечении и профилактике рецидивов острых средних отитов и отогенных арахноидитов.

Антигомотоксична терапія при дисциркуляторній енцефалопатії із слуховими та вестибулярними порушеннями в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: 1, 2006

Наведено результати лікування 2-х груп учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, хворих на дисциркуляторну енцефалопатію зі слуховими та вестибулярними порушеннями. Для лікування пацієнтів I основної групи використано антигомотоксичні препарати, II контрольної - алопрепарати. Виявлено, що після проведеного лікування в осіб обох груп спостерігалось достовірне поліпшення стану слухової та вестибулярної функцій. Встановлено, що ефективність лікування антигомотоксичними препаратами достовірно вища, ніж алопатичними (<$Eroman P~>>~0,01>). Показано, що антигомотоксична терапія відзначається достовірно більш стійким лікувальним ефектом, не має побічних реакцій, що дає можливість рекомендувати її для широкої клінічної практики у разі затяжного та хронічного перебігу захворювань як терапію вибору.

Представлены результаты лечения 2-х групп участников ликвидаци аварии на ЧАЭС, которые страдают дисциркуляторной энцефалопатией со слуховыми и вестибулярными нарушениями. Основная I группа лиц принимала антигомотоксические препараты, контрольная II группа - аллопрепараты. Показано, что после проведенного лечения у лиц обеих групп наблюдается достоверное улучшение состояние слуховой и вестибулярной функций. Однако отмечено, что эффективность лечения антигомотоксическими препаратами достоверно выше, чем аллопатическими (<$Eroman P~>>~0,01>). Показано, что антигомотоксическая терапия обладает достоверно более стойким лечебным эффектом, не дает побочных реакций и ее можно рекомендовать для широкой клинической практики при затяжном и хроническом течении заболеваний, как терапию выбора.

Биохимические показатели в сыворотке крови у больных при паратонзиллярном абсцессе и хроническом тонзиллите в зависимости от вариантов микробного обсеменения: 2, 2007

Вивчено взаємозалежність між характером мікрофлори в ротовій частині глотки у хворого в порожнині паратонзилярного абсцесу після його розтину та рівнем гострофазових біохімічних показників в сироватці крові, тобто характер метаболічної відповіді макроорганізму на проведені лікувальні заходи. Наявність в порожнині абсцесу пульмонального стрептококу характеризується більш високими значеннями гострофазових тестів в сироватці крові у хворого, зокрема глікопротеїнів, сіалових кислот і проби Вальтмана в порівнянні з іншими варіантами мікробного обсіменіння.

Изучены взаимосвязь между характером микрофлоры в ротовой части глотки у больного в полости паратонзиллярного абсцесса после его вскрытия и уровнем гострофазовых биохимических показателей в сыворотке крови, в частности характер метаболического ответа макроорганизма на проведенные лечебные мероприятия. Наличие в полости абсцесса пульмонального стрептококка характеризуется более высокими значениями острофазовых тестов в сыворотке крови у больного, в частности гликопротеинов, сиаловых кислот и пробы Вальтмана по сравнению с другими вариантами микробного обсеменения.

Викладання оториноларингології лікарям-інтернам за фахом "Загальна практика - сімейна медицина" і "Медицина невідкладних станів": 4, 2006

Висвітлено сучасний стан рівня викладання спеціальності "оториноларингологія" лікарям-інтернам, які навчаються за фахом "загальна практика - сімейна медицина" та "медицина невідкладних станів" у різних медичних ВНЗ України.

Рассмотрено современное состояние уровня преподавания специальности "оториноларингология" врачам-интернам, которые учатся по специальности "общая практика - семейная медициная" и "медицина неотложных состояний" в различных медицинских высших учебных заведениях Украины.

Використання ультразвукового сканування для візуалізації стороннього тіла при пораненні м'яких тканин скроневої ділянки та глотки кулями з пневматичної зброї: 1, 2007

Наведено випадок потрапляння стороннього тіла (кулі) до ЛОР-органів після поранення з пневматичного пістолета. Описано тактику хірургічного видалення кулі з м'яких тканин за допомогою ультразвукового сканування з використанням феномену перекривання "звукової тіні". Під час захвату стороннього тіла ультразвуковим датчиком перпердикулярно до нього було введено тонкий металевий предмет - голку. Після співпадання тіней від кулі та голки відзначено відповідне місце на шкірі, з якого потім під контролем УЗД виконували пункцію м'яких тканин. Дана методика є ефективною та зручною у використанні.

Приведен случай попадания инородного тела (пули) в ЛОР-органы после ранения из пневматического пистолета. Описана тактика хирургического извлечения пули из мягких тканей с помощью ультразвукового сканирования с использованием феномена перекрывания "звуковой тени". При захвате инородного тела ультразвуковым датчиком перпендикулярно к нему вводился тонкий металлический премет - игла. При совпадении теней от пули и иглы отмечали соответствующее место на коже, из которого затем под контролем УЗД проводили пункцию мягких тканей. Данная методика является эффективной и удобной в использовании.

Влияние производственных факторов судостроительного производства на орган слуха электросварщиков: 5, 2006

Обстежено 337 електрозварювальників суднобудівельного заводу. Професійні порушення органа слуху виявлено у 222-х (65,9 %). Зниження слуху кондуктивного характеру у 20-ти (5,9 %) обстежених пов'язано з розвитком гнійного та рубцового отиту після опіків барабанних перетинок. Зроблено припущення, що зміни слуху перцептивного характеру у 202-х (59,0 %) робітників викликані сумісною дією шуму та електрозварювального аерозолю.

Обследованы 337 электросварщиков судостроительного завода. Профессиональные нарушения органа слуха обнаружены у 222-х (65,9 %). Снижение слуха кондуктивного характера у 20-ти (5,9 %) обследованных связано с развитием гнойного и рубцового отита после ожогов барабанных перепонок. Предположено, что изменения слуха перцептивного характера у 202-х (59,0 %) работников вызваны совместным действием шума и электросварочного аэрозоля.

Возможности препарата "Гивалекс" при орофарингеальных микозах: 5, 2006

Вивчено спектр дії та активність препарату "Гівалекс" in vitro стосовно різних видів грибів, що відомі як найбільш поширений етіологічний фактор у разі орофарингеальних мікозів, зроблено оцінку клінічної ефективності гівалексу в лікуванні пацієнтів з даною патологією.

Изучены спектр действия и активность препарата "Гивалекс" in vitro в отношении различных видов грибов, которые известны как наиболее часто имеющие этиологическое значение при орофарингеальных микозах, а также оценка клинической эффективности гивалекса в лечении пациентов с указанной патологией.

Восстановление голоса после ларингэктомии: 3, 2006

Проаналізовано літературу щодо проблем реабілітації голосу у разі роз'єднання дихальних і стравопровідних шляхів. Подано характеристику трьох напрямів відновлення голосу у хворих після ларингектомії: навчання псевдоголосу, застосування технічних засобів (електронних гортаней), використання хірургічних засобів (створення шунта).

Приведен обзор литературы по проблеме реабилитации голоса при разобщении дыхательных и пищепроводящих путей. Дана характеристика трех направлений воссоздания голоса у больных после ларингэктомии: 1) обучение псевдоголоса; 2) применение технических средств (электронных гортаней); 3) использование хирургических способов(создание шунта).

Вплив хірургічної корекції структур порожнини носа на перебіг запальних процесів у передній групі навколоносових пазух: 1, 2006

Проведено ендоскопічне обстеження порожнини носа у 39-ти хворих з патологією передньої групи навколоносових пазух і виявлено зміни внутрішньоносових структур, що перешкоджали нормальному проходженню повітряного потоку крізь порожнину носа. У всіх пацієнтів проведено спіральну комп'ютерну томографію структур носа та навколоносових пазух. Малоінвазивні хірургічні втручання у зоні остіомеатального комплексу, на носових раковинах і носовій перегородці виконано за супутньої патології передньої групи навколоносових пазух. Показано позитивний вплив проведеного лікування, що сприяло видужанню 31-го хворого, поліпшенню (тривалій ремісії) загального стану у 5-ти пацієнтів, у 3-х осіб ефект був відсутній. З'ясовано, що своєчасно проведена ендоскопічна мікрохірургічна корекція патологічних структур порожнини носа, зони остіомеатального комплекса та середнього носового ходу дозволяє одержати позитивні результати комплексної терапії та запобігти переходу гострого процесу у хронічний. Встановлено, що відновлення функції носового дихання та аерації передньої групи навколоносових пазух сприяє поліпшенню репаративних процесів у їх слизовій оболонці.

При эндоскопическом обследовании полости носа у 39-ти больных с патологией передней группы околоносовых пазух были выявлены изменения внутриносовых структур, которые препятствовали нормальному прохождению воздушного потока через полость носа. У всех пациентов проведена спиральная компьютерная томография структур носа и околоносовых пазух. Малоинвазивные хирургические вмешательства в зоне остиомеатального комплекса, на носовых раковинах и носовой перегородке выполнялись при сопутствующей патологии передней группы околоносовых пазух. В результате проведенного лечения выздоровление наступило у 31-го больного, улучшение (длительная ремисия) - у 5-ти, эффект отсутствовал у 3-х. Показано, что своевременно выполненная эндоскопическая микрохирургическая коррекция патологических структур полости носа, зоны остиомеатального комплекса и среднего носового хода позволяет получить положительные результаты комплексной терапии и предотвратить переход острого процесса в хронический. Выявлено, что восстановление функции носового дыхания и аэрации передней группы околоносовых пазух способствует улучшению репаративных процессов в их слизистой оболочке.

Вторичные неврогенные поражения второй ветви тройничного нерва: 1 / А. А. Тимофеев, Е. П. Весова, 2006

Проведены клинико-лабораторные и электрофизиологические обследования 398-ми больных с вторичными неврогенными нарушениями II ветви тройничного нерва при неопухолевых заболеваниях верхнечелюстной кости. Предложена классификация вторичных неврогенных неопухолевых поражений верхнечелюстной ветви тройничного нерва по патогенезу, по остроте проявления клинических симптомов, по срокам обращаемости за медицинской помощью после появления первых неврологических симптомов и по степени повреждения нерва. Показано, что данная систематизация способствует ранней дифференциальной диагностике вторичных неврогенных поражений периферических ветвей тройничного нерва у больных, поможет правильно оценить степень повреждения нерва и своевременно назначить адекватное лечение, что значительно повысит его эффективность.

Выживаемость больных раком гортани. Влияние компонентов лечения на выживаемость: 3, 2006

Проаналізовано літературні та архівні показники виживання, які виявили, що основною причиною смерті хворих на рак гортані є локально-розповсюджений пухлинний процес з вираженою інтоксикацією, з дихальною та серцевою недостатністю. Зазначено, що включення поліфункціональних лікарських засобів у супроводження основної терапії підвищує виживання та покращує якість життя хворих.

Проведен литературный и архивный анализ показателей выживания, который показал, что основной причиной смерти больных раком гортани был локально-распространенный опухолевый процесс с выраженной интоксикацией, дыхательной и сердечной недостаточностью. Отмечено, что включение полифункциональных лекарственных средств в сочетании с основной терапии повышает выживание и улучшает качество жизни больных.

Гигансткая остеома лобной пазухи, прорастающая в орбиту и решетчатый лабиринт: 1 / С. К. Боенко, З. Т. Климов, Д. С. Боенко, Н. А. Данилова, 2006

Приведена общая характеристика остеом - доброкачественных новообразований, не обладающих инфильтративным ростом, но вызывающих деструкцию стенок околоносовых пазух и способствующих деформации лицевого скелета, смещению глазного яблока и даже сдавливанию головного мозга. Рассмотрен случай гигантской остеомы левой лобной пазухи, перерастающей в орбиту и решетчатый лабиринт.

Гострий негнійний середній отит і гнійний менінгіт - сполучена чи отогенна патологія?: 3, 2006

Наведено дані літератури та висвітлено досвід з блокади адитуса як причини розвитку латентного мастоїдиту та переходу гнійно-деструктивних процесів в середньому вусі та соскоподібному відростку до хронічних. На підставі зібраного матеріалу проаналізовано причини виникнення отогенних внутрішньочерепних ускладнень у хворих з середнім негнійним отитом, а також визначено ознаки поєднаної патології вуха та порожнини черепа на фоні ОРВІ. Виявлено клініко-інструментальні диференційно-діагностичні критерії й обгрунтовано деякі зміни в тактиці ведення даної категорії хворих за умов реанімаційного відділення ЛОР-клініки.

Представлены данные литературы и собственный опыт, касающийся блокады адитуса как причины развития латентного мастоидита и перехода гнойно-деструктивных процессов в среднем ухе и сосцевидном отростке в хронические. На основании накопленного фактического материала проанализированы причины возникновения отогенных внутричерепных осложнений у больных острым средним негнойным отитом, а также обозначены признаки сочетанной патологии уха и полости черепа на фоне ОРВИ. Выявлены клинико-инструментальные дифференциально-диагностические критерии и обоснованы некоторые изменения в тактике ведения таких больных в условиях реанимационного отделения ЛОР-клиники.

Динамика метаболитов оксида азота и TGF-бета 1 при лечении больных раком гортани: 5, 2006

У хворих на рак гортані вивчено динаміку показників трансформуючого фактора росту бета (TGF-бета 1) та метаболітів оксиду азоту (NO) за комбінованого лікування а також у разі його доповнення активаційною терапією з використанням антигомотоксичних препаратів. Порівняльний аналіз результатів показав, що у пацієнтів, які одержували лише комбіноване лікування, основною ланкою захисту є NO система. У хворих, яким разом з комбінованим лікуванням призначали активаційну терапію, ця функція доповнювалася підвищенням синтезу TGF - бета 1. Оцінка досліджуваних показників може використовуватися як імунологічний і прогностичний критерії розвитку хвороби.

У больных раком гортани изучена динамика показателей трансформирующего фактора роста бета (ТGF-бета 1) и метаболитов оксида азота (NO) при одном комбинированном лечении, а также при его дополнении активационной терапией с использованием антигомотоксических препаратов. Сравнительный анализ результатов показал, что у пациентов, которые получали только комбинированное лечение, основным звеном защиты является NO система. У больных, которым вместе с комбинированным лечением назначалась активационная терапия, эта функция дополнялась повышением синтеза ТGF - бета 1. Оценка исследуемых показателей может использоваться как иммунологический и прогностический критерий развития болезни.

Дифузний зовнішній отит: повідомл.: 4, 2006

Розглянуто питання етіології, патофізіології та діагностики дифузного зовнішнього отиту та проаналізовано літературу з даної проблеми.

Рассмотрены вопросы этиологии, патофизиологии и диагностики диффузного внешнего отита. Приведён анализ литературы по данной проблеме.

До питання про оцінку ефективності лікування хворих з сенсоневральною приглухуватістю: 2, 2006

Досліджено питання оцінки ефективності терапії хворих з сенсоневральною приглухуватістю. Зазначена відсутність єдиної методики, що ускладнює, а часто і не дає можливості порівнювати дані різних досліджень, одержано під час лікування таких пацієнтів. Наведено рекомендації з власної оцінки результатів лікування у хворих з сенсоневральною приглухуватістю.

Рассмотрен вопрос оценки эффективности терапии больных с сенсоневральной тугоухостью. Обращено внимание на отсутствие единой методики, что усложняет, а часто не дает возможности сравнивать данные разных авторов, полученные при лечении таких пациентов. Изложены рекомендации по собственной оценке результатов у больных с сенсоневральной тугоухостью.