Французский писатель Жак Бержье в своей книге прослеживает драматическую судьбу ряда удивительных манускриптов, рукописей и книг с древнейших времён до наших дней. Это загадочная «Книга Тота»; «Стансы Цзяна»; книга, лишающая рассудка – «Экскалибур»; рукопись труда русского учёного М. М. Филиппова и некоторые другие. Все эти творения человеческого разума тем или иным способом уничтожались. И причину этого явления, к которому автор относит и разорение знаменитой Александрийской библиотеки, величайшей сокровищницы человеческих знаний, Ж. Бержье видит в одном: содержание их угрожало существованию земной цивилизации. Из «Проклятых книг» Бержье читатель узнает, кто, по мысли автора, берёт на себя функции охраны человечества от самоуничтожения. Книга Бержье вышла в 1971 году и, естественно, написана на основании фактов, которыми автор располагал в то время. Однако большая их часть и сейчас не утратила своей значимости и интереса

Кл.слова:
цензура

У цій праці В. В. Дорошенко (1879–1963) – видатний бібліограф і книгознавець, фахівець у царині української історії та літератури – коротко згадує етапи створення бібліотеки НТШ у Львові, а також характеризує її діяльність на тлі складної історичної епохи. Відділ рукописів удостоєно особливої уваги автора. Дослідження доповнено цікавим статистичним матеріалом. Наприкінці вчений підкреслює необхідність надсилання двох примірників усіх творів друку до бібліотеки.

Кл.слова:
бібліотекознавство

Дана публікація присвячена історії рукописної книги у світі. Матеріал поділений на три розділи: рукописна книга стародавнього світу, рукописна книга середньовіччя та раннього відродження та рукописна книга у південних і східних слов'ян. Розглядаються різні технології виготовлення книг, що існували в різних частинах світу, матеріали, що для цього використовувалися. Видання доповнене ілюстраціями із зображенням давніх книг, процесом їх виробництва.

Кл.слова:
бібліотекознавство -- книгознавство -- бібліотека

У "Путівнику" містяться дані про 43 особові фонди українських вчених, митців, діячів культури - етнологів, фольклористів, мистецтвознавців, композиторів, художників, театральних діячів. Серед документів - рукописи наукових і творчих праць, фольклорно-етнографічних матеріалів фондоутворювачів, листування, біографічні матеріали та матеріали їхньої службової та громадської діяльності. "Путівник" розрахований на дослідників й усіх, хто цікавиться українською культурою.

Кл.слова:
рукописи -- біобібліографія -- біографістика

  Текст у форматі PDF 7.63 Мб

Монографія присвячена польським читацьким культурам Модерної епохи в рефлексіях книжкових знаків 2-ї пол. XIX – поч. XX сторічь на антикварних книгах із історичних колекцій бібліотек «Київського художньо-промислового і наукового музею» та «Державного історичного музею», а також пов’язаних із ними колекцій низки сучасних музеїв та бібліотек України, Литви, Польщі та США. Авторка приділяє рівну увагу як книжковому знаку, так і книзі, приналежність якої конкретний книжковий знак засвідчував. Власницькі та невласницькі книжкові знаки приватних та інституційних бібліотек – маркери фрагментів польських історичних книгозбірень, стали ключами для написання їх історій або продовження реконструкції складу вже відомих збірок. Вдалось віднайти фрагменти біографій, а також історій власників у зв’язку з їх життям та діяльністю в Україні впродовж 2-ї пол. XIX – перших декад XX сторічь. Більшість з цих власників залишили Україну, деякі були вбиті, а інституції – ліквідовані, внаслідок драм Першої світової війни, переслідувань та репресій більшовиків, а потім совєтської влади. Совєтська дійсність між двома світовими війнами, Друга світова війна та наступні довгі роки, ще більш драматично посилили розпорошеність історичних книгозбірень та спричинили великі труднощі пов’язані з відстеженням їх долі. Сліди та шляхи вцілілих фрагментів віднайдених польських історичних книгозбірень, які є самодостатніми соціокультурними явищами, довго залишались невідомими як в Національному музеї історії України, так і в кількох інших українських музеях і бібліотеках. Досліджені книжкові знаки та книжкові скарби уособлюють нове знання та є частиною важливого спогаду про втрачені в реаліях совєтської дійсності польські читацькі культури.

Монографія призначена усім зацікавленим історією польсько-українського історичного культурного діалогу, а також європейської культурної спадщини, бібліофільством, біографістикою, книгознавством, колекціонуванням книжкових знаків, полоністикою, рукописною та книжковою спадщиною, мистецтвознавством та українознавством. Публікація є першої в авторському циклі «Оприлюднення культурної спадщини». Дослідження та публікація підготовлені в рамках стипендіальної програми «Досліджуйте в Україні» (Badaj na Ukrainie) від Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського, Республіка Польща.