Вопрос о бумаге мало разработан в нашей литературе, а между тем он далеко не безразличен в области вспомогательных исторических наук. В западной библиографии давно уже практикуется способ определения места напечатания инкунамбул, при отсутствии точного указания города, путем сравнения бумажных знаков. Еще важнее знание происхождения бумаги, на которой писан тот или другой памятник, для археографа и палеографа. В вопросах о подложности документа или о времени написания недатированных актов, данные, представляемые изучением бумаги, должны прийти на помощь данным палеографическим...

Кл.слова:
бібліографознавство -- книгознавство -- стародрук -- Русь

Когда и где впервые возникли буквы и книги? Что такое сладость чтения? Кто научил верблюдов ходить в алфавитном порядке? Хорошо ли красть книги? Правда ли, что за любовь к чтению предавали казни? Является ли чтение страстью, наслаждением, отдохновением и приятным времяпрепровождением? Перед нами необычная книга, в которой, казалось бы, знакомая тема чтения расцвечена удивительными красками. Принадлежит она перу известного издателя, переводчика, редактора, знатока многих языков – Альберто Мангуэля. Он родился в Буэнос-Айресе в 1948 году. Поскольку его отец был дипломатом, ему приходилось много путешествовать, и книги были его домом, знакомым и уютным. Мангуэль пишет: «Мы все читаем себя и мир вокруг нас в надежде понять, или хотя бы начать понимать. У нас просто не остается другого выхода. Чтение необходимо человеку почти так же, как дыхание».

Кл.слова:
книга -- читання -- літера -- алфавіт

  Текст у форматі PDF 7.63 Мб

Монографія присвячена польським читацьким культурам Модерної епохи в рефлексіях книжкових знаків 2-ї пол. XIX – поч. XX сторічь на антикварних книгах із історичних колекцій бібліотек «Київського художньо-промислового і наукового музею» та «Державного історичного музею», а також пов’язаних із ними колекцій низки сучасних музеїв та бібліотек України, Литви, Польщі та США. Авторка приділяє рівну увагу як книжковому знаку, так і книзі, приналежність якої конкретний книжковий знак засвідчував. Власницькі та невласницькі книжкові знаки приватних та інституційних бібліотек – маркери фрагментів польських історичних книгозбірень, стали ключами для написання їх історій або продовження реконструкції складу вже відомих збірок. Вдалось віднайти фрагменти біографій, а також історій власників у зв’язку з їх життям та діяльністю в Україні впродовж 2-ї пол. XIX – перших декад XX сторічь. Більшість з цих власників залишили Україну, деякі були вбиті, а інституції – ліквідовані, внаслідок драм Першої світової війни, переслідувань та репресій більшовиків, а потім совєтської влади. Совєтська дійсність між двома світовими війнами, Друга світова війна та наступні довгі роки, ще більш драматично посилили розпорошеність історичних книгозбірень та спричинили великі труднощі пов’язані з відстеженням їх долі. Сліди та шляхи вцілілих фрагментів віднайдених польських історичних книгозбірень, які є самодостатніми соціокультурними явищами, довго залишались невідомими як в Національному музеї історії України, так і в кількох інших українських музеях і бібліотеках. Досліджені книжкові знаки та книжкові скарби уособлюють нове знання та є частиною важливого спогаду про втрачені в реаліях совєтської дійсності польські читацькі культури.

Монографія призначена усім зацікавленим історією польсько-українського історичного культурного діалогу, а також європейської культурної спадщини, бібліофільством, біографістикою, книгознавством, колекціонуванням книжкових знаків, полоністикою, рукописною та книжковою спадщиною, мистецтвознавством та українознавством. Публікація є першої в авторському циклі «Оприлюднення культурної спадщини». Дослідження та публікація підготовлені в рамках стипендіальної програми «Досліджуйте в Україні» (Badaj na Ukrainie) від Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського, Республіка Польща.