Директор Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) розповідає про історію створення установи та її завдання, характеризує роботу кожного з 11 відділів, а також книжковий фонд за мовними та іншими показниками та шляхи його формування. С. П. Постернак підкреслює важливість надсилання обов'язкових примірників до книгозбірні. Особливу увагу він приділяє ролі читальної зали. Окремий розділ присвячено Вінницькій філії. У додатку – Статут бібліотеки.

Кл.слова:
бібліотекознавство -- історія бібліотеки

У збірнику подано матеріали конференції «Особисті книжкові колекції та особові фонди діячів української діаспори в бібліотеках та архівах України», яка відбулася у Національному університеті «Киє-во-Могилянська академія» 28 січня 2004 року. Видання розраховано на науковців, викладачів, аспірантів, фахівців архівної та бібліотечної справи.

Кл.слова:
українська діаспора -- бібліотечна справа

У представленій публікації сформульовані досягнення Всенародної Бібліотеки України за 5 років її існування (від 15 серпня 1918 р. до 1 січня 1924 р.). Розглядається рівень збагачення її книжкового фонду за ці роки та періоди його упорядкування, формування структурних відділів установи, організація видачі книг додому для робітників-киян, створення публічної читальні та поступове поліпшення умов її роботи та інші аспекти бібліотечної справи.

Кл.слова:
бібліотекознавство -- історія бібліотеки

Дана публікація містить методичні вказівки для орієнтовного перегляду книг бібліотекарем (через неможливість детальніше опрацювати всю наявну кількість книг). Розглядається мета орієнтовного перегляду, яка полягає у необхідності обирати найкращі книги з усієї маси, що представлена на книжковому ринку, розумітися на великому об'ємі літератури, аби мати змогу консультувати читачів, підбирати книги на певну тему тощо.

Кл.слова:
бібліотекознавство -- каталог -- бібліографія

У даному матеріалі розглядається необхідність класифікації літератури за соціальним призначенням — наприклад, книги для робітників, для селян, для піонерів, для комсомольців тощо. Розповідається про сферу використання цієї класифікації, як у видавництвах, для планування видавничої роботи та організаційного регулювання книжкової продукції, так і для практичного використовування бібліографії, аналізується їх безпосередній зв'язок.

Кл.слова:
бібліотекознавство -- каталог -- книгознавство

  Текст у форматі PDF 0.49 Мб

Довідник характеризує систему каталогів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Подано інформацію про карткові, друковані, електронні, цифрові імідж-каталоги і картотеки НБУВ. Вміщено інформацію про книжкові багатства НБУВ, про склад бібліотечних фондів, представлених рідкісними виданнями і колекціями. Видання сприятиме популяризації довідково-бібліографічних ресурсів, ефективності бібліографічного пошуку та використанню фондів НБУВ. Для широкого кола користувачів.

Кл.слова:
бібліографічні ресурси -- довідковий апарат -- каталогізація -- імідж-каталоги

  Текст у форматі PDF 7.63 Мб

Монографія присвячена польським читацьким культурам Модерної епохи в рефлексіях книжкових знаків 2-ї пол. XIX – поч. XX сторічь на антикварних книгах із історичних колекцій бібліотек «Київського художньо-промислового і наукового музею» та «Державного історичного музею», а також пов’язаних із ними колекцій низки сучасних музеїв та бібліотек України, Литви, Польщі та США. Авторка приділяє рівну увагу як книжковому знаку, так і книзі, приналежність якої конкретний книжковий знак засвідчував. Власницькі та невласницькі книжкові знаки приватних та інституційних бібліотек – маркери фрагментів польських історичних книгозбірень, стали ключами для написання їх історій або продовження реконструкції складу вже відомих збірок. Вдалось віднайти фрагменти біографій, а також історій власників у зв’язку з їх життям та діяльністю в Україні впродовж 2-ї пол. XIX – перших декад XX сторічь. Більшість з цих власників залишили Україну, деякі були вбиті, а інституції – ліквідовані, внаслідок драм Першої світової війни, переслідувань та репресій більшовиків, а потім совєтської влади. Совєтська дійсність між двома світовими війнами, Друга світова війна та наступні довгі роки, ще більш драматично посилили розпорошеність історичних книгозбірень та спричинили великі труднощі пов’язані з відстеженням їх долі. Сліди та шляхи вцілілих фрагментів віднайдених польських історичних книгозбірень, які є самодостатніми соціокультурними явищами, довго залишались невідомими як в Національному музеї історії України, так і в кількох інших українських музеях і бібліотеках. Досліджені книжкові знаки та книжкові скарби уособлюють нове знання та є частиною важливого спогаду про втрачені в реаліях совєтської дійсності польські читацькі культури.

Монографія призначена усім зацікавленим історією польсько-українського історичного культурного діалогу, а також європейської культурної спадщини, бібліофільством, біографістикою, книгознавством, колекціонуванням книжкових знаків, полоністикою, рукописною та книжковою спадщиною, мистецтвознавством та українознавством. Публікація є першої в авторському циклі «Оприлюднення культурної спадщини». Дослідження та публікація підготовлені в рамках стипендіальної програми «Досліджуйте в Україні» (Badaj na Ukrainie) від Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського, Республіка Польща.