Зазначено, що у бібліотеках, архівах і музеях охоронці фонду постійно виявляють книги, гравюри, журнали, плакати та інші документи, що мають різні пошкодження. Обговорено проблему псування бібліотечних, архівних і музейних документів у Росії і за кордоном. Масиви пошкоджених документів значно перевищують можливості ручної класичної реставрації. Як відомо, існують як класичні методи консервації, так і методи з використанням різних механізованих технологій. Узагальнюючи досвід, базуючись на наукових розробках, накреслено перспективний напрям механізованих технологій і масових методів консервації документів. Серед механізованих методів найбільш відомі такі, як: долив аркуша за допомогою паперової маси, нейтралізація надлишкової кислотності та зміцнення зіпсованого аркуша, реставрація методом розщеплення аркуша, ламінування та імпрегнування. Накреслено перспективи використання механізованих методів, представлено слайди запропонованого устаткування для механізованих технологій консервації.

Указано, что в библиотеках, архивах и музеях хранители фонда постоянно выявляют книги, гравюры, журналы, плакаты и другие документы, имеющие различные повреждения. В докладе обсуждается проблема разрушения библиотечных, архивных и музейных документов в России и за рубежом. Массивы поврежденных документов значительно превышают возможности ручной классической реставрации. Как известно, существуют как классические методы консервации, так и методы с использованием различных механизированных технологий. Обобщая опыт, основываясь на научных разработках, выделено перспективное направление механизированных технологий и массовых методов консервации документов. Среди механизированных методов наиболее известны такие, как долив листа с помощью бумажной массы, нейтрализация избыточной кислотности и укрепление разрушенного листа, реставрация методом расщепления листа, ламинирование и импрегнирование. Показаны перспективы их использования. В докладе представлены слайды, предлагаемого оборудования для механизированных технологий консервации.

Every day curators of library, archival and museum collections reveal various damages in books, engravings, magazines, posters, etc. The paper investigates in how the problem of document deterioration is solved in Russia and abroad. The arrays of damaged items exceed significantly the facilities of traditional hand restoration. The paper sums up and highlights the prospects for powered technologies and mass methods of document conservation. Among the powered methods, the most popular are leaf-castingwith paper mass, de-acidification and strengthening of sheets, sheet splitting, lamination, and impregnation. The prospects for using powered technologies are revealed. During the presentation, the slides will be used to demonstrate the equipment for powered conservation technologies.

Зазначено, що у світі є багато стародавніх документів, історичних архівів, книг та інших документів, що існують лише як паперові копії. Переведення їх в електронну форму дозволить значно полегшити та зробити більш зручним доступ до цих документів. Це збільшить використання документальних матеріалів у всьому світі. КОМБІБКА створена для того, щоб дослідники могли користуватися старими документами, спілкуватися один з одним і з файлами, робити помітки і записувати свої питання. У прототипі, який розглянуто, зосереджено матеріали, створені різним способом і різними мовами. Ці документи об'єднує лише те, що вони були опубліковані в одному місці і в один і той же час: у Росії в XIX столітті. У Бібліотеці Гельсінкського Університету є спеціальні зібрання матеріалів з різних національних культур. Ці зібрання названі "Вірменіка", "Арабіка", "Кавказика", "Естоніка", "Грузика", "Юдаїка", "Леттоніка", "Литвоніка", "Персика" і "Туркика". Подібних матеріалів значно більше у фонді Російської національної бібліотеки.

В мире есть много старинных документов, исторических архивов, книг и других документов, которые существуют только в бумажных копиях. Перевод их в электронную форму позволит значительно облегчить и сделать более удобным доступ к этим документам. Это увеличит использование документальных материалов во всем мире. КОМБИБКА создается для того, чтобы исследователи могли пользоваться старыми документами, общаться друг с другом и с файлами и делать заметки и записывать свои вопросы. В рассматриваемом прототипе сосредоточены материалы, созданные различным способом и на разных языках. Эти документы объединяет лишь то, что они были опубликованы в одном месте и в то же время: в России в XIX веке. В Библиотеке Хельсинкского Университета есть специальные собрания материалов по различным национальным культурам. Эти собрания названы "Арменика", "Арабика", "Кавказика", "Эстоника", "Грузика", "Юдаика", "Леттоника", "Литвоника", "Персика" и "Туркика". Подобных материалов значительно больше в фонде Российской национальной библиотеки.

There are plenty of old documents, historical archives, books and manuals that exist only in (fragile) paper form. An easy and harmless access to them would be desirable and possible by converting them into digital. That would enable the use of the materials all over the world. On the other hand the recognition (OCR) works well when used with clean, printed documents. What is the situation when documents are old, not so well preserved and maybe even handwritten? Is it possible to find or create somenew ways for retrieving such materials? And could this communication with the rare materials be additional to person to person communication in the same system? KOMBIBKA aims to the situation when researchers can easily use old materials, communicate with the file(s) and each other and add notes and questions to the material. Materials for the prototype are written in different characters in different languages, but the time and area of publishing are the same: Russia in 19th century. Helsinki University Library houses the separate collections Armeniaca, Arabica, Caucasica, Estonica, Georgica, Hebraica, Lettonica, Lithuanica, Persica and Turcica. National Library of Russia has those materials in even bigger numbers. Some additional collections are to be found in other European libraries. The material is unique, so far it has been used in research only in a limited scale.

Retrospective conversion as a conversion of data from an old to a newer format is usually realized as a transfer of card catalogue into a computer form in a fast and simple way. The National and University Library in Ljubljana, Slovenia, started its first retroconversion project in 1997 with the oldest, partly handwritten catalogue, covering the period 1774-1947. The description of the catalogue is given, taking into account both cards' characteristics (size, handwritten/typewritten, scripts used etc.) and different cataloguing rules applied at that period (Austrian Library Instruction, Prussian Instructions etc.). The whole process was divided into separate phases according to technologies and human resources available, and specific procedures weredesigned (trancription, manual and automatic structuring, control etc.). The result are ca. 70,000 records in MARC format, which were included into existing library catalogue. Records for items published until 1830 were contributed to Consortium of European Research Libraries (CERL) Hand Press Books database hosted by Research Libraries Group (RLG). NUL is currently working on retroconversion of remaining catalogues (ca. 300,000 records) where different procedures have to be designed due to different characteristics. The experiences gained during these projects may be found useful by other libraries that are either starting or considering retrospective conversion.

Обговорено досвід проведення ретроконверсії старих рукописних нерекаталогізованих каталогів іноземної літератури у формат RUSMARC. Розглянуто деякі проблеми, що виникають за цього, та шляхи їх вирішення.

Обсужден опыт проведения ретроконверсии старых рукописных нерекаталогизированных каталогов иностранной литературы в формат RUSMARC. Рассмотрены некоторые проблемы, возникающие при этом, и пути их решения.

The paper describes the experience with retro-conversion of all hand-written non-catalogued foreign publicationsin RUSMARC format. Some encountered problems and possible solutions are presented.