Розглянуто роботу координаційного центру проекту SIBA при Університеті м . Лечче (Італія), який спрямовує розвиток телематичної інформаційної системи, що підтримує науково-дослідну та освітню діяльність університету , а також комп'ютеризацію його бібліотек . До центру входять різні лабораторії, які використовують новітні технології та останні досягнення техніки. Він здійснює координацію численних національних і міжнародних проектів у галузі каталогізації, оцифровування, використання бібліографічних та документальних матеріалів, публікацій електронних журналів, консультування, конвертування видань в електронні формати, а також розвитку методів впровадження цифрових технологій у сферу забезпечення збереження культурної спадщини. Зокрема, Центр є координатором Національної інформаційної системи з математичних наук (Sistema Informativo Nazionale per la Matematica - SINM). У межах SINM Центр SIBA розробив інформаційний портал, який забезпечує ефективний доступ до електронних ресурсів з математики; центром ведеться Національний каталог літератури з математичних, фізичних і технічних наук та обчислювальної техніки. Розроблено систему OldenMath, у межах якої здійснюється каталогізація і оцифровування рідкісних та цінних видань у галузі математичних наук, а також

італійський національний покажчик препринтів з даної тематики SINM-MPRESS. Проаналізовано систему REIM, у межах якої здійснюється публікація і через Web - сайт проводиться консультування з питань електронних журналів з математики, а також діяльність італійської редакційної ради журналу Zentralblatt MATH, яка відбирає італійські публікації з математичних наук.

Рассмотрена работа координационного центра проекта SIBA при Университете г. Лечче, Италия, который координирует развитие телематической информационной системы, поддерживающей научно-исследовательскую и образовательную деятельность университета, а также компьютеризацию его библиотек. В центр входят различные лаборатории, использующие новейшие технологии и последние достижения техники. Он осуществляет координацию многочисленных национальных и международных проектов в области каталогизации, оцифровывания,использования библиографических и документальных материалов в области публикации электронных журналов, консультирования, конвертирования изданий в электронные форматы, а также развития методов внедрения цифровых технологий в сферу обеспечения сохранности культурного наследия. В частности, Центр является координатором Национальной информационной системы по математическим наукам (Sistema Informativo Nazionale per la Matematica - SINM). В рамках SINM Центр SIBA разработал информационный портал, который обеспечивает эффективный доступ к электронным ресурсам по математике; центром ведется Национальный каталог литературы по математическим, физическим, и техническим наукам и вычислительной технике, разработана система OldenMath, в рамках которой осуществляется каталогизация и оцифровывание редких и ценных изданий в области математических наук,

Зазначено, що у світі є багато стародавніх документів, історичних архівів, книг та інших документів, що існують лише як паперові копії. Переведення їх в електронну форму дозволить значно полегшити та зробити більш зручним доступ до цих документів. Це збільшить використання документальних матеріалів у всьому світі. КОМБІБКА створена для того, щоб дослідники могли користуватися старими документами, спілкуватися один з одним і з файлами, робити помітки і записувати свої питання. У прототипі, який розглянуто, зосереджено матеріали, створені різним способом і різними мовами. Ці документи об'єднує лише те, що вони були опубліковані в одному місці і в один і той же час: у Росії в XIX столітті. У Бібліотеці Гельсінкського Університету є спеціальні зібрання матеріалів з різних національних культур. Ці зібрання названі "Вірменіка", "Арабіка", "Кавказика", "Естоніка", "Грузика", "Юдаїка", "Леттоніка", "Литвоніка", "Персика" і "Туркика". Подібних матеріалів значно більше у фонді Російської національної бібліотеки.

В мире есть много старинных документов, исторических архивов, книг и других документов, которые существуют только в бумажных копиях. Перевод их в электронную форму позволит значительно облегчить и сделать более удобным доступ к этим документам. Это увеличит использование документальных материалов во всем мире. КОМБИБКА создается для того, чтобы исследователи могли пользоваться старыми документами, общаться друг с другом и с файлами и делать заметки и записывать свои вопросы. В рассматриваемом прототипе сосредоточены материалы, созданные различным способом и на разных языках. Эти документы объединяет лишь то, что они были опубликованы в одном месте и в то же время: в России в XIX веке. В Библиотеке Хельсинкского Университета есть специальные собрания материалов по различным национальным культурам. Эти собрания названы "Арменика", "Арабика", "Кавказика", "Эстоника", "Грузика", "Юдаика", "Леттоника", "Литвоника", "Персика" и "Туркика". Подобных материалов значительно больше в фонде Российской национальной библиотеки.

There are plenty of old documents, historical archives, books and manuals that exist only in (fragile) paper form. An easy and harmless access to them would be desirable and possible by converting them into digital. That would enable the use of the materials all over the world. On the other hand the recognition (OCR) works well when used with clean, printed documents. What is the situation when documents are old, not so well preserved and maybe even handwritten? Is it possible to find or create somenew ways for retrieving such materials? And could this communication with the rare materials be additional to person to person communication in the same system? KOMBIBKA aims to the situation when researchers can easily use old materials, communicate with the file(s) and each other and add notes and questions to the material. Materials for the prototype are written in different characters in different languages, but the time and area of publishing are the same: Russia in 19th century. Helsinki University Library houses the separate collections Armeniaca, Arabica, Caucasica, Estonica, Georgica, Hebraica, Lettonica, Lithuanica, Persica and Turcica. National Library of Russia has those materials in even bigger numbers. Some additional collections are to be found in other European libraries. The material is unique, so far it has been used in research only in a limited scale.

Зазначено, що з 1994 р., Міністерство освіти Фінляндії щорічно виділяє 335 тис. євро на такі програми співпраці між Фінляндією та фінно-угорськими народами Росії, які сприяють розвитку національних мов і культур. Робоча бібліотечна група одержує щороку 5 - 10 тис. євро на розвиток бібліотечної кооперації між країнами. Серед російських партнерів - національні та регіональні бібліотеки республік Карелії, Марі Ел, Мордовії, Комі, Удмуртії, а також бібліотеки Ханти-Мансійського та Ямало-Ненецького округів, Твері, Пермі. Фінська сторона забезпечує бібліотеки літературою, організовує та фінансує семінари з різних питань, а також фінансово сприяє реалізації Інтернет-проектів бібліотек. У період з 1994 до 2002 рр. бібліотекам було передано більше, ніж 1700 книг. Важливою складовою співробітництва стали семінари, обмін делегаціями, курси з вивчення фінської мови тощо.

Указано, что начиная с 1994 года, Министерство образования Финляндии ежегодно выделяет 335 тыс. евро на те программы сотрудничества между Финляндией и финно-угорскими народами России, которые способствуют развитию национальных языков и культур. Рабочая библиотечная группа получает ежегодно 5-10 тыс. евро на развитие библиотечной кооперации между странами. Среди российских партнеров - национальные и региональные библиотеки республик Карелия, Мари Эл, Мордовия, Коми, Удмуртия, а также библиотеки Ханты-Мансийского и Ямало-Ненецкого округов, Твери, Перми. Финская сторона обеспечивает библиотеки литературой, организовывает и финансирует семинары по различным направлениям, а также оказывает финансовое содействие при реализации Интернет-проектов библиотек. В период с 1994 по 2002 гг. библиотекам было передано более 1700 книг. Семинары явились очень важной составляющей сотрудничества особенно в первые годы его развития. Для ознакомления с библиотечным дело Финляндии страну посетили делегации библиотекарей. Также были организованы курсы по изучению финского языка.

From the year 1994 the Finnish Ministry of Education has granted a sum of ca. 335. 000 EUR a year to cooperation between Finland and the Finno-ugric peoples in Russia. Money is given to the plans, which promote the national languages and cultures. The working group of libraries has annually received 5.000-10.000 EUR for library cooperation. The partners in Russia have been national and regional libraries in Karelia, Mari El, Mordva, Komi, Udmurt, Komi-Permjak, Tver, Hanti-Mansijsk and Yamalo-Nenets.Within the cooperation the Finnish part has sent Finnish literature to the libraries, organized and financed seminars on different matters and given economic aid to Internet projects. In the years 1994-2002 about 1700 books have been sent to the libraries. Especially in the first years the mutual seminars were seen very important. Groups of librarians were invited to Finland in order to acquaint with Finnish library sector. Also courses of the Finnish language were helt. The Finno-ugric libraries in Russia have intensive cooperation and it has been quite easy to organize cooperation.

Представлено постановку завдання та опис можливих рішень для забезпечення необхідних умов робочого місця читача в бібліотеці в сучасному світі. Це місце повинно поєднувати декілька ключових властивостей: гнучкість, захищеність, зручність для читача та адміністрування, компонентну структуру. Як можливе рішення запропоновано проект на основі французької програми Discobol, для якої притаманні перераховані вище властивості.

Представлена постановка задачи и описание возможных решений для обеспечения рабочего места читателя в библиотеке необходимыми свойствами в современном мире. Это место должно сочетать несколько ключевых свойств: гибкость, защищенность, удобство для читателя и администрирования, компонентную структуру. В качестве возможного решения предложен проект на основе французской программы Discobol, обладающей вышеперечисленными свойствами.

The task formulation and possible solutions for library user workstation are described. The following key features are pointed to: 1 Flexibility. 2.Protection.3.Convenience for users.4.Easy management. 5.Component structure.

Висвітлено проблеми використання та розуміння важливої інформації та літератури. Виявлено, що у багатьох державах 25 %, а інколи і 40 - 45 % дорослого населення не здатні прочитати новини чи звичайну книжку, добре розуміючи прочитане. Зазначено, що існують люди з обмеженими фізичними можливостями, функціонально неграмотні, іммігранти та інші. Ця інформація дуже важлива для відкритого суспільства, яке засноване на демократії, загальному доступі. Доведено, що концепція легкого читання та його шведська модель можуть відіграти важливу роль у подоланні інформаційного розриву між тими, хто вільно орієнтується в інформаційному суспільстві та тими, хто не здатен на це. Видання легкого читання можуть містити не тільки новини й літературу, але й сучасні інформаційні технології, такі як веб-інформація чи стандарти Дейзі, що дають величезну перевагу у загальному доступі до інформації. Розглянуто шляхи створення міжнародної мережі легкого читання, яка надасть людям та організаціям різних держав можливість дізнатися більше, обмінятися ідеями та досвідом.

Освещены проблемы использования и понимания важной информации и литературы. Установлено, что во многих странах 25, а иногда 40-45 % взрослого населения не способны прочитать новости или обыкновенную книгу, хорошо понимая прочитанное. Кроме того, есть люди с ограниченной жизнедеятельностью, функционально неграмотные, иммигранты и другие. Эти данные очень важны для открытого объединенного общества, основанного на демократии, всеобщем доступе и участии. Рассмотрена концепция легкого чтения и его шведская модель, которая может сыграть важную роль в преодолении информационного разрыва между теми, кто свободно ориентируется в информационном пространстве и теми, кому этого не дано. Издания для легкого чтения могут включать не только новости и литературу, но и современ-ные информационные технологии, такие как веб-информация или стандарты Дейзи, которые дают огромные преимущества во всеобщем доступе к информации. Отмечено, что страны должны иметь возможность сотрудничать по проектам легкого чтения. Рассмотрены пути создания международной сети легкого чтения, а это даст людям и организациям различных стран возможность узнать больше, обменяться идеями и опытом.

Many people have difficulties in using and understanding important information and literature. Literacystudies show that in many countries 25 or even 40-45 percent of the adult population are not able to readnews information or an ordinary book with good comprehension. You will find disabled persons, functionallyilliterates, immigrants, etc. This information is crucial for an open and integrated society based on democracy,accessibility and participation.The aim of the paper is to show that the easy-to-read concept and the Swedish model for easy-to-read canplay an important role in over-bridging the information gap between they who easily can surf in the informationsociety and they who cannot. Easy-to-read publications may include news information and literaturebut also modern information techniques as Web information and Daisy standards can be of great advantagein making information available to all. Countries should be able to cooperate in the easy-to-readprojects. An international easy-to-read network will be established and this will give people and organisationsin different countries an opportunity to learn more and to exchange ideas and experiences.

Зазаначено, що протягом останніх років у бібліотечній спільноті Росії активно розвиваються організації розподіленого доступу до бібліографічних інформаційних ресурсів з застосуванням протоколу Z39.50, виконано велику роботу зі стандартизації процесів пошуку і представлення інформації згідно зі світовими правилами і міжнародними стандартами, створено національну інфраструктуру бібліографічних ресурсів, доступних за протоколом Z39.50, з'явились серверні програмні продукти, що не поступаються світовим аналогам, а іноді й кращі за них. Однак, існує ряд проблем, які заважають інтеграції бібліографічних ресурсів з іншими інформаційними ресурсами і які ускладнюють і без того непрості процедури доступу до бібліографічних ресурсів за протоколом Z39.50. Розглянуто протиріччя змісту стандарту у частині бібліографічної інформації моделі даних Z39.50.

In recent years the library community in Russia actively develops distributed access to bibliographic information resources with application of Z39.50 protocol. A tremendous job on search and information representation processes standardization is done in accordance with global rules and international standards. The national infrastructure of bibliographic resources accessible via Z39.50 protocol is created, the server software products which are not conceding to world analogues, and sometimes and surpassing them have appeared. However, there are some problems, which interfere with bibliographic resources integration with other information resources and complicate not easy procedures of accessing bibliographic resources via Z39.50 protocol even more. Contradictions in the standard in part of bibliographic information within the model of Z39.50 data are considered.

Представлено досвід Emerald Group Publishing з надання допомоги бібліотекам у вирішенні задачі створення бібліотеки як центру інституту шляхом розвитку сучасних онлайнових баз даних - Emerald Management Xtra. Як найбільший світовий видавець провідних журналів з бібліотечно-інформаційного обслуговування, Emerald підтримує свою унікальну мережу зв'язків з вченими в галузі бібліотечних досліджень. Регулярний обмін ідеями та інформацією одержав підтримку у вигляді спільного дослідження, проведеного в 2003 р. силами Emerald і Європейським фондом менеджменту (EFMD). Проект EFMD покликаний проаналізувати концепції бібліотек європейських шкіл бізнесу (Peters and Wood, 2003); він включає проведення в 2004 р. детального дослідження потреб вчених і студентів шкіл бізнесу та перетворення цих потреб в продукт, який може надаватись через бібліотеки. Це дослідження сприяло створенню інтегрованих баз даних та Інтернет-порталів, які відповідають потребам ключових співтовариств; організації і проведенню навчальних курсів; появі нових можливостей фінансування наукових досліджень і спільних робіт; виробленню навиків і стратегій студентів; вирішенню освітніх задач для створення простої для сприйняття інформації; формуванню управлінських і адміністративних задач деканів і ректорів.

Завдяки цьому дослідженню бібліотекарі вирішують такі завдання, як реклама бібліотеки; вироблення лояльності до клієнта; управління змінами, бюджетом, навчанням, мотивацією і відношенням до роботи; створення трудових колективів; оцінка ефективності онлайнових ресурсів через оцінку їх використання - все те, що стоїть над управлінням фондами мультимедійних інформаційних ресурсів. На завершення, в доповіді обговорюється процес спільної розробки і побудови Emerald Management Xtra та радо сприймаються нові ідеї.

Emerald Management Xtra и приветствуются новые идеи. How does the library director succeed in making the library the focal point of an institute? This involves understanding and meeting the needs for each of their user groups. This paper presents how Emerald Group Publishing has worked to help libraries address this issue through the development of its enhanced online database, Emerald Management Xtra. As the largest publisher of primary LIS journals in the world, Emerald has a unique network of relationships with scholars in the field of library research. This regular flow of ideas and information was supplemented by joint research in 2003 between Emerald and the European Foundation for Management Development (EFMD) to survey European business school librarian perceptions (Peters and Wood, 2003); leading to detailed research work through 2004 to map the needs of business scholars and students and try to translate those into a product offering which could be delivered via a library. This research led to an integrated mixture of databases and web portals to address key community needs; design and delivery of teaching courses; research funding possibilities and collaborative links; student study skills and strategies; executive education needs for easy-to-digest business information; alumni management; the particular management and administrative needs of deans and directors.

Розглянуто варіанти вибору рішень для автоматизації бібліотек за допомогою технологій RFID. Описано переваги рішень "RFID-Lib" для російських умов: гнучкість, простоту адаптації під існуючі АБІС.

The options for making a decision on library automation using RFID technologies are considered. Advantages of "RFID -Lib" solution for Russian conditions, such as: flexibility, modularity and easy adaptation in accordance with any existing Russian ALIS are described.

На даний момент в зв'язку з ростом комп'ютерних парків і переходом на нові програмні і людино-машинні інтерфейси з'явилась можливість врахування і коректного опису іноземних фондів бібліотек, а також адаптації і створення локальних робочих інтерфейсів бібліотечних програм в процесі їх встановлення в нових країнах або в новому мовному оточенні. Компанія ЛІБЕР представляє свої програми і проекти з впровадження системи кодування символів UNICODE в свої продукти.

В настоящий момент в связи с ростом компьютерных парков и перехода на новые программные и человеко-машинные интерфейсы появилась возможность учета и корректного описания иностранных фондов библиотек, а также легкой адаптации и создания локальных рабочих интерфейсов библиотечных программ при их установке в новых странах или в новом языковом окружении. Компания ЛИБЭР представляет свои программы и проекты по внедрению системы кодирования символов UNICODE в свои продукты.

Today, due to increasing computer park capacity and transition to the new software and humancomputer interfaces, control and correct description of libraries' foreign collections become possible, along with easy adaptation and creating local operatinginterfaces of library software when incorporating them in new countries, or within new language environment. "Liber" Company presents its programs and projects of incorporating UNICODE system into its products.