Визначено попередні умови проектування мережі електронних бібліотек НАПН України, основні компоненти та базові сервіси для створення мережі електронних бібліотек (ЕБ). Проаналізовано основні підходи щодо формування інформаційних ресурсів ЕБ, основні організаційні засади створення й адміністрування ЕБ. Запропоновано методологію наповнення ЕБ ресурсами й підходи щодо розроблення типових проектних рішень для побудови ЕБ. Зазначено, що мережа електронних бібліотек дозволить змінити принцип інформаційного обслуговування користувачів та по-новому організувати робоче місце науковця.

Определены предварительные условия проектирования сети электронных библиотек НАПН Украины, основные компоненты и базовые сервисы для создания сети электронных библиотек (ЭБ). Проанализированы основные подходы к формированию информационных ресурсов ЭБ, основные организационные основы создания и администрирования ЭБ. Предложена методология наполнения ЭБ ресурсами и подходы по разработке типовых проектных решений для построения ЭБ. Отмечено, что сеть электронных библиотек позволит изменить принцип информационного обслуживания пользователей и по-новому организовать рабочее место ученого.

This article indicates the preconditions of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine digital libraries network design, the core components and basic services for a digital libraries network (DL). The basic approaches to formation of DL information resources are analyzed, as well as emphasized the major organizational principles for the creation and administration of DL. There is proposed a methodology for filling of DL by resources and development of typical approaches to design solutions for DL construction. It is noted that a digital libraries network will change the principle information service of users and is a new way to organize a workplace for scientist.

Висвітлено проблеми наукової комунікації, зокрема, яким чином факти та знання передаються від дослідника до видавця та повертаються дослідникові. Визначено економічні аспекти наукової комунікації в Сполучених Штатах та інших країнах, а саме: зменшення фінансування, збільшення витрат наукових бібліотек, потреби факультетів у поширенні результатів дослідження, об'єднання, виникнення монополій, збільшення норми прибутку видавців та обмеження, що накладаються авторським правом. Досліджено причини кризи наукових бібліотек: бюджетні витрати, високі ціни, попит на електронні видання, зниження обсягу закупівлі книжок, збільшення кількості "запозичених" книжок, проблеми збереження фондів, маргіналізація бібліотек, висока вартість технологій. Запропоновано шляхи виходу з кризи: комерційний бюджет, поповнення фондів через консорціум, політичне лобіювання, електронне зберігання фондів, заохочування читачів для відвідування бібліотеки, зниження вартості технологій, комплексні угоди, отримання допомоги від факультетів та адміністрації.

Освещены проблемы научной коммуникации, в частности, каким образом факты и знания передаются от исследователя издателю и наоборот. Определены экономические аспекты научного общения в Соединенных Штатах и других странах, а именно: уменьшение финансирования, рост затрат научных библиотек, потребности факультетов в распространении результа-тов исследований, слияния, возникновение монополий, увеличение нормы прибыли для издателей иограничения, налагаемые авторским правом. Кроме того, описаны причины кризиса научных библиотек, связанный с бюджетными убытками, возросшими ценами, спросом на электронные издания, снижением объема закупок книг, увеличением количества "заимствованных" изданий, соображениями сохранности фондов, маргинализацией библиотека, высокой стоимостью технологий. Предложены пути решения по выходу из кризиса: коммерческий бюджет, SPARC как конкурент, пополнение фондов через консорциум, политическое лоббирование, электронное сохранение фондов, привлечение читателей в библиотеки, снижение стоимости технологий, комплексные договора, получение помощи от факультетов и администрации.

This paper will focus on the changes in scholarly communication, i. e., the way facts and knowledge arepassed from researcher to publisher and back to researcher. It will look at the economics of scholarlycommunication in the United States (and elsewhere): deteriorating funding; rising costs for research libraries;faculty needs for wide distribution of research; mergers, monopolies and increasing profit margins forpublishers; and copyright restrictions. It will also examine the research library crisis: budget losses; higherprices; user demand for electronic titles; a decline in book purchases; the increasing number of "leased"titles; preservation concerns; library marginalization; and the high costs of technology. Finally, the paperwill look at someproposed solutions to the crises facing libraries: entrepreneurial budgets; SPARC as acompetitor; consortial buying; political lobbying; electronic preservation; attracting users back to the library;cutting the costs of technology; package deals; and enlisting the faculty and administration to supportthe Library.

Розглянуто можливі наслідки впровадження цифрових технологій у традиційні бібліотеки. Акцентовано увагу на необхідності утримання аналогових фондів, зменшення фондів у цілому, зменшення витрат на каталогізацію, а також зазначено, що перехід з архівації на сервісне обслуговування треба здійснювати так, щоб було можливо надати користувачу кращу послугу за менші гроші. Зазначено, що традиційні бібліотеки змінюються під впливом цифрових технологій. Принаймні, комп'ютери використовують для обслуговування традиційних фондів. З іншого боку, абсолютна оцифровка форми та змісту змінила деякі бібліотеки. Залежно від рівня застосування цифрових технологій, можна вирішити багато питань тим бібліотекам, які перейшли на їх абсолютне використання.

Рассматрены последствия введения цифровых технологий в традиционных библиотеках. Это поставило вопрос о "надлежащем ведении хозяйства" во всех библиотеках. Освещены вопросы необходимости содержания аналоговых фондов, уменьшения фондов в целом, снижения затрат на каталогизацию. Отмечено, что переход с архивации на сервисное обслуживание необходимо проводить так, чтобы предоставить пользователю лучшую услугу за меньшие деньги. Традиционные библиотеки изменяются под действием цифровых технологий. По крайней мере, компьютеры используются для обслуживания традиционных фондов. С другой стороны, полная оцифровка формы и содержания совершенно изменила некоторые библиотеки. В зависимости от степени применения цифровых технологий, многие вопросы могут быть разрешены теми библиотеками, которые уже перешли на их полное использование.

This paper will examine some of the possible implications for traditional libraries resulting from theintroduction of digital technologies. These have raised questions about "good house-keeping" in alllibraries. Although the paper is written from the viewpoint of special libraries many of the questions canbe applied to public and academic libraries. It will question the need to keep the analogue collection, thereduction of holdings in general, the reduction of effort in cataloguing, changing from an archive to aservice unit to give the client a better service for less money. The questions might appear to be simple butthe implications are complex and there are many different solutions.Traditional libraries are changing over to digital technologies. At the least computers are being usedfor the administration of the analogue collection. At the other end of the scale complete digitalisation ofform, content and processing has radically changed some libraries. Depending on the degree of adoptionof Information Technologies there are several questions which can be legitimately asked of those runninglibraries.

Висвітлено, як на новому рівні технології реалізуються та поширюються всі функціональні компоненти попередніх систем компанії. Базовою технологією вибрано варіант "тонкий клієнт" і взаємодію за протоколом http, тобто базовим протоколом роботи мережі WWW. Таке рішення призводить до зменшення затрат на супровід продукту, котрий тепер полягає лише в адмініструванні сервера, оскільки клієнтом є звичайний браузер, без додаткових плагінів. Цей режим роботи дозволяє без змін масштабувати системи для управління мережею бібліотек і знімає обмеження на географічне розташування бібліотек в цій мережі, тобто дозволяє працювати через мережу Інтернет абсолютно прозоро і без додаткових модифікацій, з охопленням всіх бібліотечних циклів. Реалізовано механізми взаємодії з електронними бібліотеками. Як початкову систему запропоновано АІБС "Моя бібліотека", котра має конфігурацію: ОС: Windows XP, 2000, Server 2003, Linux; СУБД: MySQL. Мова програмування: PHP. Для більших і складніших проектів запропоновано систему АІБС "Absotheque", котра має наступну конфігурацію ОС: Windows XP, 2000, Server 2003; СУБД: MS SQL Server 2000, мови програмування: PHP, JavaScript, Visual Basic. Є також модулі реалізації функцій для корпоративних клієнтів: Сервер Z39.50,Клієнт Z39.50, Шлюз Z39.50. Можливі варіанти обміну бібліографічними описами в форматі UNIMARC і RUSMARC, а також каталогізація запозиченням.

All functional components of the previous LIBER systems have been implemented and extended at the newlevel of the technology. A "thin client" variant and http communication, i. e., through the main www protocol, havebeen used for the basic technology.This allows for reducing product maintenance costs, since product maintenanceis limited to server administration and the client is a standard browser without additional plug-ins. This operatingmode allows for mapping the systems without modifying them for the purpose of library network management andraises limitations for the geographical location of libraries within the network. In other words, it allows for transparentworking in the Internet without any modifications and covering all library cycles. Mechanisms for cooperationwith e-libraries have been included as well.At the initial stage, we suggest using the automated library information system "My Library" in the followingconfiguration: ОS: Windows XP, 2000; Server 2003, Linux; DBMS: MySQL. Programming language: PHP.For larger and more complicated projects we suggest using ALIS "Absotheque" with the configuration as follows:ОS: Windows XP, 2000; Server 2003; DBMS: MS SQL Server 2000, Programming languages: PHP,JavaScript, and Visual Basic.We alsohave modules for corporate servers: server Z39.50, client Z39.50, gate Z39.50. Exchange of bibliographicrecords is allowed in UNIMARC and RUSMARC, cataloguing, by loan.

Обговорено роль, яку можуть взяти на себе бібліотеки як джерело і каталізатор формування демократичної опозиції в сучасному суспільстві. Для існування та розвитку демократії повинні бути можливості для діалогу, діяльності опозиції і протесту. Ці можливості мають бути включені в структуру і діяльність влади на всіх рівнях: від муніципальних рад і адміністрацій до законодавчої і виконавчої гілок влади на загальнодержавному рівні. Проте діяльність громадян в цьому напрямку може бути ефективною лише в тому випадку, якщо вони добре інформовані, знають свої права та обов'язки. Бібліотеки - центри інформації і обміну поглядами, вони мають зіграти вирішальну роль в інформуванні громадян. Проаналізовано три типи можливого внеску в справу демократії тих бібліотек, які працюють з урядовою інформацією, а також їх непрості відносини зі ЗМІ. Наведено результати порівняльного аналізу внеску бібліотек в розвиток демократії в парламентських державах (Канаді, Великобританії) і президентських державах (Франції, США, Україні, Російській Федерації).

Обсуждена роль, которую могут взять на себя библиотеки как источник и катализатор формирования демократической оппозиции в современных свободных обществах. Для существования и развития демократии в обществе должны существовать возможности для диалога, деятельности оппозиции и протеста. Эти возможности должны быть включены в структуру и деятельность власти на всех уровнях: от муниципальных советов и администраций до законодательной и исполнительной ветвей власти на общегосударственном уровне. Однако деятельность граждан в этом направлении может быть эффективной только в том случае, если они хорошо информированы, знают свои права и обязанности. Библиотеки являются центрами информации и обмена мнениями. Благодаря этому они должны сыграть решающую роль в информировании граждан. Проанализированы три типа возможного вклада в дело демократии тех библиотек, которые работают с правительственной информацией, а также их непростые взаимоотношения со СМИ. Приведены результаты сравнительного анализа вклада библиотек в развитие демократии в парламентских государствах (Канаде, Великобритании) и президентских государствах (Франции, США, Украине, Российской Федерации).