Каталог репрезентує найбільш давню частину збірки ЦДІАК України - стародруковані книги 1494-1764 рр. У запропонованому виданні подаються описи 414 стародруків; відповідно до набору певним друкарським шрифтом - латинським (антиквою і готичним), грецьким, кириличним (старослов'янським) та різновидом кириличного шрифту - гражданським (світським), книги поділено на 3 самостійні розділи: І розділ - книги, друковані латинським і грецьким шрифтами (235 одиниць); ІІ розділ - книги, друковані кириличним шрифтом (125 одиниць); ІІІ розділ - книги, друковані гражданським шрифтом (54 одиниці). Каталог нараховує порівняно велику кількість латиношрифтних видань вітчизняного друку (книги видані польською, латинською, німецькою і французькою мовами), котрі були випущені в світ в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Бердичева, Почаєва, Вільнюса, Несвіжа, Москви і Петербурга. Велику історичну цінність становлять також додані до стародруків і описані у каталозі різноманітні рукописні додатки: статути, декрети, хронікальні записи подій ХVІ-ХVІІІ ст., рукописні книги. В описових позиціях каталогу наводяться численні власницькі записи і поміти, які дозволяють простежити шляхи міграції стародруків, з'ясувати рівень писемності та культури населення нашої Вітчизни у ХVІІ-ХVІІІ ст., а також соціальний стан власників стародруків - читачів.

Показано розвиток ілюстрування вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації від XVII ст. до середини XIX ст. як складової зародження та формування зображальної журналістики. Розкрито вплив соціокультурних факторів на типологію періодики. Висвітлено еволюцію й особливості ілюстрування газет, журналів, книжкової періодики на початкових етапах їх типологічної диференціації, вироблення сталих форм словесно-зображального синтезу та початкових форм зображальної публіцистики, специфіку застосування засобів художньо-поліграфічного оформлення видань.

Показано развитие иллюстрирования отечественных и зарубежных средств массовой информации от XVII до середины XIX вв. как составляющей зарождения и формирования изобразительной журналистики. Раскрыто влияние социокультурных факторов на типологию периодики. Освещены эволюция и особенности иллюстрирования газет, журналов, книжной периодики на начальных этапах ее типологической дифференциации, выработка устоявшихся форм словесно-изобразительного синтеза и начальных форм изобразительной публицистики, специфика применения средств художественно-полиграфического оформления изданий.

Наведено опис 204-х стародруків Речі Посполитої ХVІІ - ХVІІІ ст. з зібрань Волинського обласного державного архіву, Музею книги та друкарства в Острозі, Рівненського краєзнавчого музею, Рівненської обласної наукової бібліотеки, Волинського краєзнавчого музею, Державного історико-культурного заповідника "Старий Луцьк". Дані видання були надруковані в друкарнях Варшави, Кракова, Любліна, Львова, Бердичева, Почаєва, Вільно та інших польських і українських друкарнях.

Приведено описание 204-х старопечатных книг Речи Посполитой ХVІІ - ХVІІІ вв. из собраний Волынского областного государственного архива, Музея книги и типографии Острога, Ровенского краеведческого музея, Ровенской областной научной библиотеки, Волынского краеведческого музея, Государственного историко-культурного заповедника "Старый Луцк". Данные издания были напечатаны в типографиях Варшавы, Кракова, Люблина, Львова, Бердичева, Почаева, Вильно, других польских и украинских типографиях.

На підставі опрацювання бібліографічних джерел та архівної інформації, вперше залученої до наукового обігу, здійснено науково-бібліографічну репрезентацію вивчення історії та етнографії Криму кінця XVIII - початку XX ст., проведено класифікацію та аналіз родо-видового складу бібліографічного матеріалу. Виділено основні кримознавчі наукові центри Російської імперії та визначено з використанням просопографічного методу персональний склад вчених та аматорів, які проводили історико-етнографічні дослідження півострова. Досліджено основні закономірності, етапи та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму у контексті розвитку історичної науки, принципи її бібліографічної репрезентації, ступінь адекватності, повноти та точності у бібліографічному інформуванні.

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок: Києво-Печерська лавра була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігійної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

Розглянуто збірники акафістів і додатки до них, які видавалися у друкарні Почаївського Успенського монастиря у ІІ половині ХVІІІ ст. З’ясовано принципи побудови видавничих конволютів у почаївській друкарні. Виявлено можливості побутування друкарських додатків до аналізованих збірників як самостійних книжок.

The article deals with the books of collected akathists and supplements to them issued at the printing house of the Pochaiv Assumption Monastery in 2nd hahf of 18 century. The principles of composition of the published convolutes at the Pochaiv printing house are determined. The possibilities of existence of printing house supplements to the questioned collections as independent books are revealed.

Висвітлено зображення друкарів та їхньої праці в українській поезії ХVІІ – ХVІІІ ст. українською та церковнослов’янською мовами. На матеріалі творів українських авторів простежено фіксацію спеціальної термінології, історичних свідчень стосовно роботи друкарів і представників суміжних професій – папірників та палітурників, відображення ставлення до друкарів та їх праці в тогочасному українському суспільстві.

The article is devoted to the description of typographers and their work in Ukrainian poetry of 17. – 18. ct. in Ukrainian and Church-Slavonic languages. Fixation of professional terminology, historical evidences about working of typographers and representatives of related professions – manufacturers of paper and bookbinders, showing of attitude to typographers and their work in Ukrainian society of that time there are retraced on the material of Ukrainian authors’ works.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.84

Рубрики:

Бібліотечні фонди рідкісних видань

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Зазначено, що попри задовільну вивченість бібліографічного репертуару українських стародруків, насамперед завдяки виходу в 1981 – 1984 рр. каталогу українських стародруків Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича, практична робота з книжками надає новий матеріал та вносить уточнення й доповнення до цього каталогу. При опрацюванні масиву примірників кириличних видань друкарні Києво-Печерської лаври ХVІІІ ст. зі збірки НБУВ вдалося виявити видання, що внесені до репертуару українських книжок помилково. Неіснуючими виявилися видання рідкісні та унікальні, наприклад, «Чин молебний» 1763 р. Крім того, вдалося віднайти стародруки, не включені до жодного бібліографічного покажчика, серед них кількааркушева «Форма» 1763 р. із розпорядженням про читання текстів Апостола. Встановлено, що було лише одне, а не два видання «Тріоді пісної» 1743 р. та «Чину молебного» 1754 р., і навпаки, два видання Акафістів 1731 р. із відмінностями в художньому оформленні.

The article introduces new materials to the investigation of Ukrainian early printed books. Corrections and elaborations to the Catalogue of Zapasko and Isaevich were made. Exploration of XVIIIth century Cyrillic books of Kyiv-Pechersk Lavra printing house of NBUV collection enabled to reveal editions, which were erroneously included in re- pertory of Ukrainian books. Among them there are rare and unique editions, such as a not existing Prayer Rite (1763). Besides, books, not included in any catalogues, such as few lists of a Form (1763) with instructions for reading the Apostle, were found. Also it was discovered, that there was only one edition of Lenten Triodion (1743) and Prayer Rite (1754) and two diversely decorated editions of Acathistus (1731).

Проаналізовано конволюти, в яких почаївські кириличні стародруки об’єднані з виданнями інших друкарень. Охарактеризовано специфіку об’єднання кириличних видань та їх фрагментів у конволюти. З’ясовано закономірності у формуванні таких конволютів. Особливу увагу приділено ауґсбурзьким гравюрам ХVІІІ ст., вставленим до почаївського Часослова.

Проаналізовано папір трьох примірників краківського видання «Гербарія польського» Мартіна Ужендова 1595 р. друкарні Лазарової. В складі примірників видання виявлено папір семи різних видів, що виготовлявся шістьма підкраківськими папірнями, і є типовим для тогочасного краківського паперового ринку. Встановлено посторінкове розміщення водяних знаків, їх кількісний та відсотковий склад. До дослідження також залучено аркуші одного із примірників, відновлені замість бракуючих в ХІХ ст. з використанням паперу першої половини ХVІ, а також ХVІІ та ХVІІІ ст. для надання примірнику повноти.