Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

Наведено результати дослідження примірників острозької Біблії 1581 р. На підставі аналізу водяних знаків різних примірників острозької Біблії даного року визначено, що за характеристиками паперу примірники розподілилися на два варіанти, але набір обох варіантів не відрізнявся. Доведено необхідність проведення подальших філігранологічних та історико-книгознавчих досліджень водяних знаків острозьких Біблій.

Зроблено аналіз філіграней кириличного фрагменту, відомого під назвою "вільнюських аркушів", що друкувався близько 1595 р. для доповнення некомплектних примірників острозької Біблії 1581 р. Розглянуто філіграні трьох рідкісних примірників видання зі збірок Києва, Львова та Москви. Простежено ймовірні ринки закупівлі паперу, якими були польські, переважно люблінські та краківські папірні.

Здійснено спробу розкрити потенціал комплексних філігранологічних досліджень кириличних стародруків другої половини XVI - початку XVII ст. як джерела нових відомостей стосовно друкування видань, почерговості роботи над іх частинами, процесу закупівлі паперу, використання якісного та неякісного паперу, встановлення видавничих та паперових варіантів, атрибуції та переатрибуції стародруків, розрізнення схожих між собою видань, виявлення вставних аркушів, що належать до іншого видання, розрізнення аркушів, змішаних у межах одного примірника та ін.

The article represents an attempt of the author at showing the potential of complex filigranological research of the Cyrillic old printed books of 2nd half of XVI – beginning of XVII cent. It is a promising source of new data on printing of books, ordering of work with their parts, paper purchase, use of high-quality and low-quality paper, recognition of editorial and paper variants, attribution and reattribution of the old printed books, distinction of the similar publications, detection of the insert sheets from other impressions, discerning of the mixed sheets of the same impression etc.