Представлено тематичний бібліографічний покажчик, який укладено з метою інформування читачів про наявність книг про Україну в іменних фондах. Принципами відбору книг були: видання українською мовою, незалежно від місця друку; видання про Україну, всіма мовами, видані в усьому світі; видання всіма мовами на будь-яку тему, видані на території сучасної України та видання українських авторів. Описи фондів подано за алфавітом колишніх власників цих фондів: Воронцових, Готалова-Готліба, Григоровича, Лупанова, Петруня, Строганова, Терещенка, Шильдера. У межах кожного розділу матеріал систематизовано за схемою, де послідовність розділів є такою, як у третьому виданні міжнародної Універсальної десятичної класифікації (УДК). Всі описання наведено в сучасній орфографії. Покажчик має в своєму складі допоміжні покажчики: іменний (містить прізвища авторів, перекладачів, редакторів, упорядників, а також осіб, яким присвячено публікації - персоналії), географічний (включає назви фізико-географічних, історико-географічних та економіко-географічних об'єктів).

Висвітлено різноманітні електронні ресурси та обгрунтовано необхідність їх уніфікованого надання у складі універсальної наукової електронної бібліотеки. Запропоновано модель об'єкта, яка є комбінацією пошукового образу об'єкта, його візуального зображення та додатків (мультимедійних, програмних, інтернет-ресурсів та інших), також цифрових аналогів об'єкта, призначених для багатоаспектного застосування. Модель дозволяє комбінувати різні цифрові формати, що забезпечує інтеграцію електронних ресурсів та ефективний пошук об'єктів у цифрових колекціях. Застосування єдиних стандартів і форматів для створення інформаційних ресурсів і формування цифрових колекцій та їх керування дозволить електронним бібліотекам досягти повної інтероперабельності.

Освещены разнообразные электронные ресурсы и обоснована необходимость их унифицированного предоставления в составе универсальной научной электронной библиотеки. Предложена модель об'єкта, являющаяся комбинацией его поискового образа, визуального изображения и разнообразных дополнений (мультимедийных, программных, интернет-ресурсов и других), а также цифровых аналогов объекта, предназначенных для многоаспектного применения. Модель разрешает комбинировать разные цифровые форматы, что обеспечивает интеграцию электронных ресурсов и эффективный поиск объєктов в цифровых коллекциях. Применение единых стандартов и форматов для создания информационных ресурсов и формирования их поисковых образов обеспечит удобство формирования цифровых коллекций и их управления, разрешит разным электронным библиотекам достичь полной интероперабельности.

Наведено науково-методичні рекомендації з каталогізації електронних ресурсів з застосуванням формату UNIMARC (УКРМАРК), розроблені відповідно до чинних міжнародних, міждержавних і національних стандартів, а також інших нормативних і методичних документів. Викладено термінологічні визначення об'єктів каталогізації, їх типологію, методику складання бібліографічного опису та форматне представлення бібліографічної інформації.

Приведены научно-методические рекомендации по каталогизации электронных ресурсов с применением формата UNIMARC (УКРМАРК), разработанные на основе действующих международных, межгосударственных и национальных стандартов, а также других нормативных и методических документов. Изложены терминологические определения объектов каталогизации, их типология, методика составления библиографического описания и форматное представление библиографической информации.

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

Запропоновано оригінальний метод формування галузевих фондів інформаційно-бібліотечних систем. Досліджено моделі й інформаційну технологію обробки інформаційних об'єктів ветеринарної галузевої бібліотеки. Розроблено алгоритми та реалізовано процедури автоматичної індексації та предметизації сукупності галузевих текстів в автоматизованих інформаційних бібліотечних системах (АІБС), автоматизовано процес створення та поповнення галузевих термінологічних словників. Вдосконалено процеси аналітико-синтетичної обробки підмножини спеціалізованих текстів в АІБС. Наведено рекомендації щодо застосування методу формалізації структури міждисциплінарної галузі комплексу ветеринарних дисциплін до інших міждисциплінарних галузей наукового знання.

В хронологічній послідовності висвітлено процес становлення, розвитку та функціонування наукових бібліотек, що діяли з кінця XVIII ст. до 1939 р. у Львові, як важливих соціокультурних об'єктів. Обгрунтовано періодизацію історії бібліотек міста та запропоновано їх класифікацію. Розкрито особливості комплектування й опрацювання бібліотечних фондів, їх тематичну спрямованість. Наведено інформацію про якісний склад фондів бібліотек Львова, а також наявність у них зібрань і колекцій.

В хронологической последовательности освещен процесс становления, развития и функционирования научных библиотек, которые действовали с конца XVIII в. по 1939 г. во Львове, как важных социокультурных объектов. Обоснована периодизация истории библиотек города и предложена их классификация. Раскрыты особенности комплектования и обработки библиотечных фондов, их тематическая направленность. Дана информация о качественном составе фондов библиотек Львова, а также наличии в них собраний и коллекций.

Питання збереження інформації наукових бібліотек вузів у вигляді електронних документів на цей час залишається важливим напрямом створення та розвитку систем сервісного обслуговування їх абонентів і являють собою досить складні науково-технічні задачі перспективних ІТ-технологій, що пов'язані зі створенням доступних широкому загалу освітян інформаційних фондів і ресурсів. Розроблено структури систем архівації даних та цифрових об'єктів електронних бібліотек для рівня регіону та рівня вузу, а також Центру обробки даних такої системи, архітектура мережі вузлів якої співпадає з розташуванням вузлів мережі УРАН, що значно спрощує взаємодію компонентів систем архівації між собою.

Проаналізовано проблеми наукового дослідження спеціалізованого фонду українських і російських лубкових картинок XIX - початку XX ст. та питання його використання в інформаційно-довідковому обслуговуванні. Розкрито деякі аспекти формування наукового каталогу слов'янської рукописної книги XVII ст. Значну увагу приділено створенню мультимедійної версії каталогу єврейської народної музики, умовам зберігання та науковому дослідженню одного з найбільших світових зібрань записів єврейського музичного фольклору (фоноциліндри, нотні та тектові розшифровки до них, супровідний матеріал) з фондів інформаційних ресурсів НБУВ. Встановлено, що актуальними питаннями державотворчого процесу в Україні є реєстрація рукописних і книжкових пам'яток, особливо цінних видань і колекцій у Державному реєстрі культурного надбання України, а також наукових об'єктів, що становлять національне надбання.

Наведено концепцію нової управлінської дисципліни - інформаційного менеджменту, що цілком відповідає специфіці бібліотечної діяльності. Визначено його головне завдання - забезпечення професіоналізації управління інформаційними ресурсами бібліотеки. Висвітлено інформаційно-технологічні ресурси, які сприяють збільшенню комерційного потенціалу бібліотек та його якісному перетворенню: застосування у бібліотечній діяльності технологій для розвитку науки (експертно-консультаційних, аналітичних, лекційно-педагогічних технологій професіоналізації та спецпідготовки користувачів до роботи у соціоінформаційному середовищі); використання принципів підприємницького менеджменту (технологій перетворення інформації, знань, досвіду на підприємницькі проекти та додаткові прибутки); формування й активне застосування виробничих технологічних ресурсів (систем: автоматизованих та інформаційних, комп'ютерних і видавничих, зв'язку, баз і банків даних), використання об'єктів технічної інфраструктури бібліотеки (зали для конференцій). Доведено, що залучення інтенсивних чинників розвитку її комерційного потенціалу може бути пов'язане зі створенням умов для ефективного впровадження інструментарію маркетингу, для підвищення престижу бібліотек як виконавця, партнера, об'єкта інвестування тощо.

Відповідно до державної програми "Книжкова спадщина України: створення бібліографічного реєстру та системи збереження й загальнодоступності" сьогодні активно вирішуються питання реконструкції історико-культурних фондів, встановлено понятійно-категоріальний апарат стосовно об'єктів реєстрації, представлено систему критеріїв цінності, здійснено облік і паспортизацію колекційних фондів та їх включення до Державного реєстру. Наведено методичні рекомендації щодо складання заголовка, за яким на початковому етапі здійснюватиметься державна реєстрація історико-культурних фондів. Представлено основні структурні частини заголовка та запропоновано систему пунктуації під час складання заголовка.

В соответствии с государственной программой "Книжное наследие Украины: создание библиографического регистра и системы сохранности и общедоступности" сегодня активно решаются вопросы реконструкции историко-культурных фондов, устанавливается понятийно-категорийный аппарат на объекты регистрации, выделяется система критериев ценности, осуществляется учет и паспортизация коллекционных фондов и внесение их в Государственный регистр. Приведены методические рекомендации по составлению заголовка, по которому на начальном этапе бедет осуществляться государственная регистрация историко-культурных фондов. Представлены основные структурные части заголовка и предложена система пунктуации при составлении заголовка.

Висвітлено особливості проектування соціокультурного простору у новій будівлі Національної бібліотеки Білорусі. Розкрито технологічні аспекти функціонування соціокультурного центру та його об'єктів - Центру міжнародних зустрічей і перемовин, конференц-залу, залу освітніх технологій, комплексу художніх галерей, Музею книги, фізкультурно-оздоровчого комплексу, оглядового майданчику. Проаналізовано соціокультурну діяльність НББ.

Освещены особенности проектирования социокультурного пространства в новом здании Национальной библиотеки Беларуси (НББ). Раскрыты технологические аспекты функционирования социокультурного центра и его объектов - Центра международных встреч и переговоров, конференц-зала, зала образовательных технологий, комплекса художественных галерей, Музея книги, физкультурно-оздоровительного комплекса, смотровой площадки. Проанализирована социокультурная деятельность НББ.

Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.

Розглянуто можливості використання технології, особливість якої полягає в поєднанні потенціалу глобальних і локальних мереж. На прикладі "Медіатеки Кирила і Мефодія" проаналізовано можливості гібридного Інтернет, який забезпечує єдність швидкої актуалізації текстових матеріалів в мережі і надання доступу до медіа об'єктів великого обсягу.

Рассмотрены возможности использования технологии, особенность которой состоит в сочетании потенциала глобальных и локальных сетей. На примере "Медиатеки Кирилла и Мефодия" проанализированы возможности гибридного Интернет, который обеспечивает сочетание быстрой актуализации текстовых материалов в Интернет и предоставление доступа к медиа объектам большого объема.

The prospects for using the technology combining global and local network resources are examined. The experience of the "Mediateka of Cyril and Methodius" is analyzed from the viewpoint of the hybrid Internet providing prompt actualization of text materials on the Internet and access to media of large capacity.

Наведено проект національного файлу нормативних/авторитетних записів для географічних назв, розробку якого почала РДБ у 2003 р. за угодою з Міністерством культури РФ у межах підпрограми "Розвиток культури та збереження культурної спадщини" федеральної цільової програми "Культура Росії (2001 - 2005 рр.)". Даний файл стане частиною комплексу файлів нормативних записів для ЛІБНЕТ та забезпечить використання у бібліотечній практиці (під час каталогізації документів та пошуку інформації) нормалізованих найменувань російських географічних об'єктів, які впроваджено офіційно на федеральному рівні. Російський національний файл географічних назв одержав міжнародний MARC-код "rugeo" для використання його в бібліографічних записах.

Приведен проект национального файла нормативных/авторитетных записей для географических названий, разработка которого начата РГБ в 2003 г. по договору с Министерством культуры Российской Федерации в рамках подпрограммы "Развитие культуры и сохранение культурного наследия" федеральной целевой программы "Культура России (2001 - 2005гг.)". Файл войдет в состав комплекса файлов нормативных записей для ЛИБНЕТ и призван обеспечить использование в библиотечной практике (при каталогизации документов и поиске информации) нормализованных наименований российских географических объектов, установленных официально на федеральном уровне. Российский национальный файл географических названий получил международный MARC-код "rugeo" для использования его в библиографических записях. Разработан технический проект, определены источники данных, подготовлены программы-конверторы, сформирован экспериментальный файл.

This paper presents a project of the national file of regulatory/authority entries for geographic names thatwas started in RSL in 2003 under the agreement with RF Ministry of Culture in the frame of subprogramme"Development of Culture and Preservationof Cultural Heritage" in the Federal Dedicated Programme"Culture of Russia (2001-2005)". The file will make a part of a folder of regulatory entries forLIBNET and is aimed to ensure the application of standardised Russian geographic names, as officiallyapproved on the federal level (for the cataloguing of documents and retrieval of information). The Russiannational file of geographic names got an international MARC code "rugeo" that should be used in bibliographicentries. A technical project is developed, sources of data are identified, converting software is preparedand a trial file is made.

Розглянуто традиційні та нові підходи до аналітичної обробки документів в науково-технічних бібліотеках, що орієнтуються на інформаційне забезпечення і довідково-інформаційне обслуговування вчених, розробників об'єктів науки та техніки, викладачів ВНЗ та інших категорій користувачів. На основі аналізу інформаційних потреб користувачів особливу увагу приділено координатним мовам індексування й наявності анотацій та рефератів у бібліографічних записах. Наголошено на необхідності використання систем метаданих для опису повнотекстових електронних ресурсів.

The author considers traditional and new approaches to analytical processing of documents in sci-tech libraries orientedon dataware and reference-information services of scientists, designers in science and technology, teachers ofhigh schools and other categories of users. Based on the analysis of user information demands the author gives specialattention to the coordinate indexing languages and to the presence of abstracts and reviews in bibliographic records. Atthe same time, the author raises an issue of using metadata systems for describing full-text electronic resources.

Проаналізовано технологічні підходи до реалізації електронної бібліотеки як інформаційної системи, що функціонує у мережевому середовищі, та запропоновано використання дворівневої моделі електронної бібліотеки з роздільним збереженням цифрових об'єктів та метаінформації як основи її технологічного забезпечення. Уперше обгрунтовано модель розподіленої електронної бібліотеки, що будується у піринговій мережі, а особливість її архітектури полягає у конвергенції її двох основних функцій - формування фонду і обслуговування користувачів. Сформульовано організаційно-технологічні засади формування фонду мережевих електронних документів, визначено доцільність його структурування за хронологічною ознакою як основним критерієм. Розроблено технологічні засади побудови комплексної технології формування інформаційних ресурсів універсальної електронної бібліотеки, що об'єднує автоматизовану бібліотечну технологію опрацювання вхідного документного потоку, адаптивну технологію агрегування мережевих документних ресурсів і мережеву технологію формування наукових електронних інформаційних ресурсів.

Розв'язано актуальну науково-практичну задачу підвищення ефективності роботи сучасної бібліотеки за рахунок використання інтелектуальних методів і моделей обробки інформаційних об'єктів. Проаналізовано наукові досягнення в галузі автоматизації бібліотечних процесів і сформульовано основні вимоги до розробки математичного та лінгвістичного забезпечення бібліотечних систем. Розроблено математичні та лінгвістичні засоби для розв'язання задач обробки текстових документів на основі моделювання лінгвістичної діяльності людини та інтелектуального аналізу даних методом компараторної ідентифікації. Представлено розв'язання задач предметного групування, систематизації та рубрикації повнотекстових документів у бібліотечних системах з використанням методу компараторної ідентифікації, що дозволяє вести як вузькотематичний, так і багатоаспектний пошук документів у бібліотечній пошуковій системі. Запропоновано модель бази знань автоматизованої інфомаційно-бібліотечної системи (АІБС) на основі побудови семантичної мережі понять, які записані на мові алгебри скінчених предикатів. Виконано практичну реалізацію запропонованих методів і математичних моделей у вигляді прикладної інформаційної технології для обробки інформаційних об'єктів у АІБС. Проведено оцінювання ефективності запропонованих семантичних моделей та методів обробки текстової інформації для реальних АІБС. Виділено та проаналізовано кількісні та якісні показники підрахунку ефекту від упровадження моделей, методів та алгоритмів.

Надано характеристику та розкрито можливості використання деяких кількісних показників патентної документації під час проведення патентно-кон'юнктурних доліджень і формування портфеля об'єктів права інтелектуальної власності.

Наведено характеристику й описано особливості використання кількісних показників патентної документації під час проведення патентно-кон'юнктурних досліджень та формування патентної стратегії установи. Проаналізовано різні концепції формування портфеля об'єктів права інтелектуальної власності. Визначено патентну інформацію як центральний елемент системи управління знаннями установи.

Дана характеристика и описаны особенности использования количественных показателей патентной документации при проведении патентно-конъюнктурных исследований и формировании патентной стратегии учреждения. Проанализированы разные концепции формирования портфеля объектов права интеллектуальной собственности. Определена патентная информация как центральный элемент системы управления знаниями учреждения.

Зазначено, що об'єктами технології масового введення даних можуть бути друковані (книги, брошури, журнали, збірники статей, листівки, рекламні матеріали), рукописні документи, раніше відскановані зображення, мультимедійні джерела та інші електронні ресурси. Наголошено, що перетворення будь-якого документа в електронний формат може вважатися повноцінним, якщо відповідає певним вимогам: структуроване подання документа і наявність програм оптичного розпізнавання. Представлено аналіз характеристик і об'єктів розпізнавання. Наведено рекомендації щодо вибору сканера.