Огляд складено на основі матеріалів соціологічних бібліотекознавчих досліджень, публікацій інститутів культури, великих наукових та обласних бібліотек, а також звітів про науково-дослідну роботу за період 1991-1995 рр., що були надіслані до НПБ України провідними державними бібліотеками м.Києва, Харківською державною науковою бібліотекою, Київським державним університетом культури та мистецтв, Харківським та Рівненським інститутами культури. Показано розвиток бібліотечної науки у цей період, тенденції, які намітились у бібліотекознавстві, а також найбільш актуальні питання в тематиці досліджень: бібліотеки в нових соціальних умовах; читач як основний об'єкт соціологічних досліджень; бібліотечні ресурси (фонди і каталоги, національна бібліографія, документознавство, краєзнавство); історія бібліотечної справи і бібліотек України; автоматизація бібліотечних процесів та удосконалення бібліотечних технологій.

Розглянуто літературний об'єкт як наріжний камінь сучасних теорій мистецтва. Зазначено, що деконструкція - інша тактика і стратегія дослідження, покликана подолати бар'єри "системного читання".

Рассмотрен литературный объект как краеугольный камень современных теорий искусства. Указано, что деконструкция - иная тактика и стратегия исследования, призванная преодолеть барьеры "системного прочтения".

Literary plant as a corner stone of the modern theories of art. Deconstruction - other tactics and strategy of research called to overcome barriers " of a systemic perusal ".

Розглянуто документологію як наукову та навчальну дисципліну, документні ресурси державних органів і органів місцевого самоврядування як об'єкт наукового дослідження. Висвітлено теоретичні та прикладні проблеми створення масиву вторинної архівної інформації, інформатизації документообігу. Описано визначальні складові та фактори збереження Національного архівного фонду України. Наведено кількісні та якісні характеристики української книжкової продукції економічної проблематики. Розкрито аспекти визначення та описування музичного документа. Проаналізовано досвід Австралії щодо стандартизації процесів управління документацією, функціонування онлайнового документа в інформаційних системах, роль української бібліотечної асоціації у реалізації міжнародних проектів розвитку публічних бібліотек, становлення термінології бібліотекознавства. Розглянуто питання захисту інформації в автоматизованих системах. Представлено програму розвитку комп'ютерних технологій у Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського. Висвітлено стан та перспективи розвитку Веб-порталу "Наука України", принципи формування архівів веб-ресурсів. Визначено основні напрями науково-інформаційної діяльності бібліотечно-інформаційної системи НАН України.

Рассмотрены документология как научная и учебная дисциплина, документные ресурсы государственных органов и органов местного самоуправления как объект научного исследования. Освещены теоретические и прикладные проблемы создания массива вторичной архивной информации, информатизации документооборота. Описаны определяющие составные и факторы действия хранения Национального архивного фонда Украины. Приведены количественные и качественные характеристики украинской книжной продукции экономической проблематики. Раскрыты аспекты определения и описания музыкального документа. Проанализированы опыт Австралии по стандартизации процессов управления документацией, функционирование онлайнового документа в информационных системах, роль украинской библиотечной ассоциации в реализации международных проектов развития публичных библиотек, становление терминологии библиотековедения. Рассмотрены вопросы защиты информации в автоматизированных системах. Представлена программа развития компьютерных технологий в Национальной библиотеке Украины им. В.И.Вернадского. Освещены состояние и перспективы развития Вэб-портала "Наука Украины", принципы формирования архивов вэб-ресурсов. Определены основные направления научно-информационной деятельности библиотечно-информационной системы НАН Украины.

Проаналізовано законодавчо-нормативну базу діяльності бібліотек з валеологічного виховання населення України. Досліджено валеологію як об'єкт бібліотечно-інформаційної діяльності. Розглянуто чинники створення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення валеологічного виховання населення України. Висвітлено основні елементи, підсистеми та компоненти системи даного виховання, а також систему бібліотечних ресурсів щодо валеологічного виховання населення нашої країни.

Проанализирована законодательно-правовая база деятельности библиотек в сфере валеологического воспитания населения Украины. Исследована валеология как объект библиотечно-информационной деятельности. Рассмотрены факторы, обусловливающие создание системы библиотечно-информационного обеспечения валеологического воспитания населения Украины. Освещены основные элементы, подсистемы и компоненты системы данного воспитания, а также система библиотечных ресурсов для валеологического воспитания населения нашей страны.

Висвітлено специфіку валеології як відносно нового об'єкта бібліотечно-інформаційної діяльності. Викладено зміст валеологічного фонду універсальної загальнодоступної бібліотеки (ОУНБ або ЦБС).

Розглянуто користувача як об'єкт соціологічного дослідження на підставі впровадження автоматизованих технологій реєстрації користувачів у Рівненській державній обласній бібліотеці. Наведено нові підходи до комплектування бібліотечного фонду, організації інформаційно-бібліографічної діяльності. Проаналізовано етапи комп'ютеризації Рівненської обласної універсальної бібліотеки. Описано систему краєзнавчих бібліографічних посібників Рівненської державної обласної бібліотеки за період 1994 - 2004 рр.

Рассмотрен пользователь как объект социологического исследования на основе внедрения автоматизированных технологий регистрации пользователей в Ровенской государственной областной библиотеке. Приведены новые подходы к комплектованию библиотечного фонда, организации информационно-библиографической деятельности. Проанализированы этапы интенсификации истории компьютеризации Ровенской областной универсальной библиотеки. Описана система краеведческих библиографических учебников Ровенской государственной областной библиотеки за период 1994 - 2004 гг.

Наведено результати дослідження питань виникнення, становлення та розвитку бібліотечно-інформаційної системи НАН України. Визначено етапи й особливості діяльності системи, обумовлені історичними факторами розвитку. Побудовано концептуальну модель комплексного науково-інформаційного центру на базі бібліотек науково-дослідних установ як оптимальної організаційної структури інформаційного забезпечення наукових досліджень на перспективу.

Розглянуто основні засади та напрямки розвитку електронної бібліотеки. Технологічно визначено принципи та джерела комплектування для забезпечення створення електронної бібліотеки.

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату для історико-культурних фондів з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елементу археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

Уперше книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як комплексне культурологічне явище. Зроблено історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрання у період кінця XIX - початку XX ст. З використанням методів архівної евристики віднайдено місце зберігання його вцілілих частин. На підставі архівних та опублікованих документів, а також досліджень розглянуто життєвий шлях барона Ф.Р.Штейнгеля, висвітлено основні напрямки його діяльності. Визначено внесок діяча до розвитку української культури. Детально досліджено архівні матеріали з історії роду, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій. Проаналізовано основні принципи комплектування бібліотеки, відповідно яким визначено предметно-тематичну спрямованість її фондів. Виявлено та досліджено шляхи надходження до бібліотеки рукописів і видань, що дало змогу здійснити реконструкцію джерел комплектування зібрання. Книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як цілісну історико-культурну пам'ятку України кінця XIX - початку XX ст. та науковий об'єкт, який є національним надбанням.

Дисертацію присвячено комплексному історико-бібліотекознавчому дослідженню масивів наукових видань як специфічної бібліотечної моделі наукового знання та основи документного фонду всього періоду розвитку Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Розглянуто головні етапи розвитку системи документопостачання Бібліотеки, типолого-книгознавчий аналіз основних масивів наукового книгодруку України 90-х років XX ст. як головного чинника документозабезпечення фонду вітчизняних наукових видань. Визначено стратегію формування фонду наукової літератури універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня.

Описано соціально-комунікативну природу книги в перспективі міждисциплінарного дослідження. Висвітлено еволюцію структури та функцій книжкової комунікації, її культурно-історичні передумови. Проаналізовано соціокультурне середовище становлення і розвитку нової комунікативної реальності (НКР), гіпертекст як символ НКР, проблему взаємовпливу електронної та книжкової комунікації. Розглянуто книгу як соціально-комунікативну модель сприйняття і репрезентації реальності, об'єкт релігійного культу та культурний архетип.

Описана социально-коммуникативная природа книги в перспективе междисциплинарного исследования. Освещены эволюция структуры и функций книжной коммуникации, её культурно-исторические предпосылки. Проанализированы социокультурная среда становления и развития новой коммуникативной реальности (НКР), гипертекст как символ НКР, проблема взаимовлияния электронной и книжной коммуникации. Рассмотрена книга как социально-коммуникативная модель восприятия и репрезентации реальности, объект религиозного культа и культурный архетип.

Розглянуто комп'ютерні технології, що застосовуютья в сучасному рекламному дизайні. Наведено практичні поради щодо способів створення елементів ефективної реклами, систематизовано знання про художні основи дизайну, описано ефекти, які корисні під час підготовки макета реклами до друку. Описано та наочно показано, як стилізувати текст з використанням різних шрифтів, зокрема об'ємних ("текст у воді", "діамантовий текст", "електричний текст", "хромований текст", "черепаховий текст", "квітковий текст" та ін.), застосовувати різні фони у рекламі (фон малахіту, оранжевий вихор, текстуру дерева та металу, фон-спіраль, зоряне небо, лісовий пейзаж), створювати ілюстрації та правильно їх будувати (кнопку, шестерню, смайлик, каркасний об'єкт, рослину, краплі, логотип, орнамент тощо). Значну увагу приділено також питанням розробки колажів ("колаж з авто", "нереальна ніч", "дівчина у полум'ї", "реалістичні хмари" тощо) та іншим елементам реклами, зокрема, анімації, шаблону сайта, листівкам, картам, календарній сітці та ін.

Розкрито об'єкт, предмет, принципи та методи архівознавства. Висвітлено загальні тенденції та національні особливості розвитку архівознавства в світі, зокрема, в Україні, США, Росії, Польщі, Франції. Визначено роль міжнародних архівних установ і організацій у розвитку архівознавства. Висвітлено внесок видатного вченого архівознавця, архівіста та педагога вищої школи Т. Р. Шелленберга у розвиток архівознаства у США. Увагу приділено проблемам періодизації архівної науки. Подано відомості про Міжнародні конгреси архівів, архівознавчі періодичні та продовжувані видання та їх інтернет-ресурси.

Розглянуто архівознавство як наукову систему та навчальну дисципліну, його предмет, об'єкт і методи досліджень, а також принципи та джерела. Стисло висвітлено історію формування поняття про сукупний архівний фонд держави, розкрито сутність поняття Національного архівного фонду та порядок його формування. Подано визначення поняття "архівна система", наведено види архівних систем, характеристику архівної системи України, системи та мережі архівних установ нашої держави. Увагу приділено питанням експертизи цінності документів, наведено її критерії, стадії та етапи проведення, розглянуто систему експертних органів. Подано детальну інформацію про порядок підготовки та передачі справ в архіви, комплектування архівів, порядок описування, облік архівних документів. Розкрито поняття про довідковий апарат архіву, наведено вимоги до традиційних архівних приміщень. Акцентовано на питаннях інформатизації архівної справи, проаналізовано її етапи в Україні, а також особливості функціонування електронних архівів.

Висвітлено історію формування періодичних електронних видань, визначено певні їх характерні особливості. Увагу приділено трансформації традиційної інформаційної функції сучасної бібліотеки відповідно до вимог сьогодення, розвитку сучасних форм бібліотечної роботи, зокрема, встановлення ролі періодичних електронних видань. Розглянуто новиц різновид останніх як електронних інформаційних ресурсів, як джерело бібліотечного комплектування, а також розкрито значення цих ресурсів у системі бібліотечно-інформаційної діяльності. Висвітлено специфіку періодичних електронних видань за рівнем функціонування, використання їх у бібліотечному комплектуванні. Охарактеризовано особливості бібліотечних періодичних електронних видань як самостійного, функціонально затребуваного в суспільстві виду інформаційного забезпечення різних категорій користувачів, успішно використовуваного, насамперед, для їх дистантного обслуговування. Проаналізовано ефективність використання періодичних електронних видань як перспективного напряму інформаційної, інформаційно-аналітичної діяльності, як дієвого інструмента розкриття змісту бібліотечних фондів. Розглянуто можливості використання періодичних електронних видань як дієвого інструмента орієнтації в мережевих інформаційних ресурсах.

Наведено результати комплексного дослідження інформаційних потреб користувачів ДНПБ у фахових виданнях її фонду, проведене у 2007 р. в рамках науково-дослідної теми "Теоретичні засади формування всеукраїнського інформаційного ресурсу з психолого-педагогічної науки та освіти на базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського". Зроблено висновки з анкетування. З метою всебічного задоволення інформаційних потреб користувачів накреслено шляхи покращення роботи бібліотеки.

Приведены результаты комплексного исследования информационных потребностей пользователей ГНПБ в специальных изданиях ее фонда, проведенное в 2007 г. в рамках научно-исследовательской темы "Теоретические принципы формирования всеукраинского информационного ресурса по психолого-педагогической науке и образованию на базе ГНПБ им. В. А. Сухомлинского". Сделаны выводы из анкетирования. С целью всестороннего удовлетворения информационных потребностей пользователей начерчены пути совершенствования работы библиотеки.

The results of a comprehensive study of information needs of users GNPB фаховых publications in its stock, held in 2007 in the framework of a research topic "The theoretical principles of the Ukrainian information resource on the psychological-pedagogsurveys, the information needs of users."

Запропоновано удосконалити спеціалізований формат для видавничої та книготорговельної справи з необхідним переліком даних, які дозволять ідентифікувати документ як бібліографічний об'єкт і як товар. Звернено увагу на механізм присвоєння та застосування ISBN, ISSN, штрихкодів, а також на важливість створення центру сертифікації бібліотечних програм.

Предложено усовершенствовать специализированный формат для издательского и книготоргового дела с необходимым перечнем данных, которые позволят идентифицировать документ как библиографический объект и как товар. Акцентировано внимание на механизм присвоения и применения ISBN, ISSN, штрихкодов, а также на важность создания центра сертификации библиотечних программ.

Обгрунтовано необхідність розробки нормативної та методологічної бази каталогізації електронних ресурсів (ЕР), що пов'язано з підвищенням їх ролі у системі документних комунікацій суспільства. Розкрито зміст поняття електронних ресурсів, визначено їх типологію, особливості бібліографічного опису, наведено модель їх каталогізації. Розглянуто історію розвитку форматів MARC, обгрунтовано вибір формату UNIMARC як основи для розробки формату опису ЕР у вітчизняних традиційних і електронних бібліотеках. Наведено напрями роботи з розробки методики катологізації ЕР.

Обоснована необходимость разработки нормативной и методологической базы каталогизации электронных ресурсов (ЭР), в связи с повышением их роли в системе документных коммуникаций общества. Раскрыто содержание понятия электронных ресурсов, определены их типология и особенности библиографического описания, приведена модель каталогизации. Рассмотрена история развития форматов MARC, обоснован выбор формата UNIMARC как основы для разработки формата описания ЭР в отечественных традиционных и электронных библиотеках. Приведены направления работы по разработке методики каталогизации ЭР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.7(4УКР)

Рубрики:

Фонди бібліотек окремих типів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ