Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Досліджено проблеми створення "Електронних бібліотек" всередині традиційних бібліотек та організації діалогу між бібліотекарями та власникам "Електронних бібліотек" в Інтернеті. Особливу увагу приділено проблемі дотримання авторських прав в Інтернеті.

Обговорено роль, яку можуть взяти на себе бібліотеки як джерело і каталізатор формування демократичної опозиції в сучасному суспільстві. Для існування та розвитку демократії повинні бути можливості для діалогу, діяльності опозиції і протесту. Ці можливості мають бути включені в структуру і діяльність влади на всіх рівнях: від муніципальних рад і адміністрацій до законодавчої і виконавчої гілок влади на загальнодержавному рівні. Проте діяльність громадян в цьому напрямку може бути ефективною лише в тому випадку, якщо вони добре інформовані, знають свої права та обов'язки. Бібліотеки - центри інформації і обміну поглядами, вони мають зіграти вирішальну роль в інформуванні громадян. Проаналізовано три типи можливого внеску в справу демократії тих бібліотек, які працюють з урядовою інформацією, а також їх непрості відносини зі ЗМІ. Наведено результати порівняльного аналізу внеску бібліотек в розвиток демократії в парламентських державах (Канаді, Великобританії) і президентських державах (Франції, США, Україні, Російській Федерації).

Обсуждена роль, которую могут взять на себя библиотеки как источник и катализатор формирования демократической оппозиции в современных свободных обществах. Для существования и развития демократии в обществе должны существовать возможности для диалога, деятельности оппозиции и протеста. Эти возможности должны быть включены в структуру и деятельность власти на всех уровнях: от муниципальных советов и администраций до законодательной и исполнительной ветвей власти на общегосударственном уровне. Однако деятельность граждан в этом направлении может быть эффективной только в том случае, если они хорошо информированы, знают свои права и обязанности. Библиотеки являются центрами информации и обмена мнениями. Благодаря этому они должны сыграть решающую роль в информировании граждан. Проанализированы три типа возможного вклада в дело демократии тех библиотек, которые работают с правительственной информацией, а также их непростые взаимоотношения со СМИ. Приведены результаты сравнительного анализа вклада библиотек в развитие демократии в парламентских государствах (Канаде, Великобритании) и президентских государствах (Франции, США, Украине, Российской Федерации).

Розглянуто окремі аспекти правового діалогу влади та суспільства, розкрито роль бібліотек у підтримці цього діалогу, його активізації за допомогою електронного інформаційного простору (на основі досвіду роботи СІАЗ та Національної юридичної бібліотеки НБУВ).

Проаналізовано рукописну спадщину України та Греції. Досліджено духовну культуру як Sacrum українсько-грецького ореолу. Приділено увагу питанням культурного діалогу, паралелізму й особливостям розвитку духовної культури України та Греції. Запропоновано нові методики досліджень рукописного надбання слов'янсько-грецьких колекцій. Розглянуто звод слов'янсько-грецьких рукописів як яскравого надбання європейської культури.

Обґрунтовано важливість репрезентації діяльності бібліотечних установ у соціальних мережах. З’ясовано, що бібліотеки з усіх континентів світу створюють сторінки у різних соціальних мережах. Проаналізовано кількість та якість контенту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) на сторінках найпопулярніших соціальних мереж. Використання НБУВ соціальних Інтернет-мереж, зокрема facebook.com та vk.com, дозволяє: підтримувати взаєморозуміння між Бібліотекою та її читачами; формувати та підтримувати взаємну довіру та повагу; підтримувати позитивні уявлення і трансформувати негативні у позитивні; створювати свідоме розуміння бібліотечних реформ, змін, які можуть бути впроваджені; управляти як репутацією, так і сприйняттям бібліотек і науковців. Наголошено, що необхідною умовою поширення наукової інформації буде підтримання двостороннього діалогу між НБУВ та потенційними читачами.

Мета дослідження - опрацювання та систематизація епістолярію українських діячів із бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві; з'ясування його інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин XIX - першої половини XX ст. Методологічне підгрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і методі критичного аналізу документального матеріалу. Уперше здійснено спробу опису та систематизації листів українських інтелектуалів до польських колег, що зберігаються в бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських, з'ясовано їх інформативний потенціал для вивчення польсько-українських взаємин XIX - першої половини XX ст. Висновки: віднайдені архівні документи засвідчили насиченість, різноплановість і полісюжетність українсько-польського інтелектуального діалогу впродовж XIX - першої половини XX ст. Наголошено, що без ретельного опрацювання й осмислення цих матеріалів неможлива не лише зважена реконструкція українсько-польських культурних взаємин, але й почасти розуміння багатьох суто українських сюжетів інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. Адже, за незначними винятками, віднайдені документи здебільшого надалі невідомі вітчизняним дослідникам. Відзначено, що здійснений огляд далекий від вичерпної повноти: деякі архівні фонди ще чекають на опрацювання та каталогізацію, потребує всебічного опису колекція акцесійних матеріалів, зрештою обговорення української тематики нерідко міститься й у суто польських за походженням документах. Реалізація цих завдань наблизить дослідників до створення зведеного каталогу україніки в Оссолінеумі.

Мета дослідження - соціологічний аналіз проблем і чинників розвитку бібліотеки в соціо-культурному просторі регіону для встановлення актуальних потреб етнокультурних груп населення в послугах системи бібліотек. Методологія дослідження. У ході дослідження використано такі методи: описовий, аналізу, синтезу, структурний. На основі розгляду українських і зарубіжних практик упровадження моделей розвитку й позиціонування кращого досвіду тісної співпраці бібліотек з місцевими громадами за методом порівняльного аналізу встановлено чинники впливу на функції системи бібліотеки, трансформації її соціальної ролі в суспільстві та характеру взаємодії з різними етнокультурними регіональними групами. Наведено соціологічну інтерпретацію бібліотеки як комунікаційного та соціокультурного інституту й багатофункціонального інформаційного осередку комунікації сучасних громад, функції та орієнтири розвитку системи бібліотек під впливом соціокультурних змін. Констатовано потребу в соціологічному визначенні сутнісного впливу зовнішніх чинників і створенні відповідних моделей втілення модернізаційних проєктів у бібліотечну практику багатоетнічних регіонів країни. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні взаємозв'язку регіональної специфіки інтеркультурної ОТГ та стану бібліотечного обслуговування національних груп населення. Результати дослідження можуть бути використані під час комплексних соціологічних досліджень та розробки практичних заходів активізації місцевих громадах щодо адвокації культурних прав як засобу розбудови конструктивного діалогу в поліетнічних громадах, для розробки соціологічних критеріїв дослідження впливів реформування і створення ОТГ на функції системи бібліотек як складової програм розвитку інтеркультурної взаємодії в багатонаціональних регіонах.