Розглянуто основні особливості нової інформаційної технології електронної бібліотеки (ЕБ). Визначено технологічний статус і необхідні компоненти лінгвістичного забезпечення (ЛЗ) ЕБ. Проведено дослідження та аналіз місця традиційних бібліотечних лінгвістичних засобів (бібліотечних класифікаційних схем) у структурі ЛЗ електронних бібліотек.

Наведено структурні та технологічні рішення, які реалізовано при створенні наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Визначено інформаційно-ресурсні складові наукової електронної бібліотеки, до яких відносяться фонд електронних документів, реферативно-бібліографічні бази даних та семантичні засоби. Обгрунтовано використання реферативної бази даних як основи пошукового апарату електронної бібліотеки. Надано схему функціональної моделі електронної бібліотеки. Викладено особливості архітектури і доступу до наукової інформації та електронних документів.

Розглянуто сучасні вимоги до засобів підтримки лінгвістичного забезпечення бібліотек. Описано структуру та засоби організації авторитетних файлів лінгвістичних даних. Представлено досвід розробки лінгвістичної бази даних у Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського.

Розглянуто проблему розробки сучасних засобів лінгвістичного забезпечення цифрових бібліотек. Запропоновано застосування інструментальної лексикографічної системи, створеної в Українському мовно-інформаційному фонді, як засіб для розробки лінгвістичного забезпечення з розширеними інтелектуальними функціями.

Розглянуто системний підхід та методичні засади розробки, внесення змін і доповнень до рубрикатора наукової бібліотеки. Висвітлено авторську розробку розділів Рубрикатора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського "Інформаційна та обчислювальна техніка" і "Кібернетика".

Запропоновано методику ранжування результатів пошуку в інформаційно-пошукових системах науково-технічних бібліотек, що грунтується на багатокритеріальній оцінці видань за їх інформативністю.

Запропоновано підхід до аналізу обігу документів, що базується на розробці математичної моделі розподілення обігу документів у бібліотечному фонді та визначенні параметрів цієї моделі за допомогою існуючих даних бібліотечної статистики. Для оцінки розподілу обігу документів у бібліотечному фонді запропоновано використовувати модель на основі однієї з форм аналітичного виразу закону Бредфорда. Наведено методику визначення кількісних параметрів розподілу обігу документів у бібліотечному фонді.

Зроблено теоретичне узагальнення питань технологічного забезпечення електронної бібліотеки. Розглянуто поняття "електронна бібліотека" та зроблено функціональний аналіз цієї інформаційної системи. Сформульовано концептуальне визначення електронної бібліотеки. Електронну бібліотеку розглянуто як підсистему складної системи "бібліотека", наведено її структурно-функціональну модель і визначено компонентний склад і функціональні підсистеми. Запропоновано загальну технологічну модель електронної бібліотеки та сформульовано технологічні завдання щодо формування її інформаційних ресурсів.

Розглянуто питання створення засобів адаптації системи бібліотечного обслуговування до запитів користувачів і коригування топології фондів з наближенням найбільш інформативних видань до зони оперативного обслуговування. Наведено відносні обсяги документів з різними періодами обігу, що задовольняють певну частину інформаційних запитів читачів.

Розглянуто системні та програмно-технічні питання організації фондів електронних документів у бібліотеках. Зроблено порівняльний аналіз потоків електронної документальної інформації до книгозбірень. Досліджено технологічні особливості опрацювання, зберігання та використання електронних документів. На підставі дії наукометричних законів визначено структуру фонду електронних документів, призначених для онлайнового використання, зроблено висновок про необхідність організації ієрархічних за часовою та видовою ознаками файлових сховищ. Надано стислий огляд програмно-технічних засобів, які доцільно застосовувати для організації систем зберігання онлайнових документів.

Розглянуто питання системного підходу до управління бібліотекою. Досліджено зв'язки та функції бібліотечного фонду як основного елементу системи "бібліотека". Обгрунтовано виняткове значення аналізу інформації в технологічному циклі формування бібліотечного фонду. Обговорено проблему наявності видань підвищеного попиту. Запропоновано використання аналізу відповідей книгосховища на запити читачів для оптимізації топології зберігання фондів і вироблення політики комплектування.

Розглянуто проблеми використання бібліотечних класифікаційних схем для представлення знань в електронних бібліотеках (ЕБ). Запропоновано модель Intranet/Internet технології підтримки рубрикатора ЕБ. Розроблено засоби гіпертекстового представлення рубрикатора в ЕБ, які забезпечують пошук інформації з переглядом баз знань.

Визначено шляхи вдосконалення процесів формування та використання електронних ресурсів порталу національної бібліотеки як базової компоненти єдиного науково-інформаційного простору держави.

Розглянуто проблеми формування та впорядкування електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки. Викладено основні науково-методичні засади створення електронного архіву цифрових копій документів. Проаналізовано структуру та підсистеми цифрового фонду наукової бібліотеки: поповнення, зберігання, облік, представлення, пошук, захист і розділення доступу до інформації. Обгрунтовано необхідність і доцільність інтеграції створеного електронного архіву з автоматизованою бібліотечною інформаційною системою.

Розглянуто питання, які пов'язані з формуванням цифрових ресурсів бібліотек. Визначено основні технологічні етапи, що необхідні для формування цифрової бібліотеки та забезпечення цифрового збереження. Запропоновано програмно-технологічні рішення для розв'язання основних завдань формування цифрового фонду історико-культурної спадщини Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Розглянуто технологічні ланки та окремі модулі життєвого циклу формування бібліотечних цифрових ресурсів. Визначено необхідний цифровий комплекс наукової бібліотеки. Обгрунтовано склад і послідовність технологічних модулів і процесів бібліотечного цифрового проекту.

Представлено напрями, за якими проводяться наукові дослідження для забезпечення довгострокового зберігання копій документів у страховому фонді документації України. Показано, що у державній системі страхового фонду документації на базі НДІ мікрографії є технічні та технологічні можливості для створення електронних копій документації, які призначені для електронних сховищ і створення страхового фонду на мікрофільмах.

Запропоновано новий спосіб опрацювання інформації системи бібліотеки Корнуельского університету - ресурсу препринтів arXiv. Розроблено та реалізовано алгоритм пошуку публікацій за заданим концептом з урахуванням наукового напрямку, до якого відноситься публікація. Увагу зосереджено на розподілі публікацій за визначеними науковими напрямками та відповідними підгрупами, що передбачені ресурсом. Основні методи, які було використано для реалізації роботи, - це робота з текстовими масивами та подальша обробка одержаних результатів, параметри оцінки роботи пошуку та результатів пошуку. Сформульовано визначення мережі предметних областей. Для кожної предметної області складено словник як довідковий інструмент для реалізації поставленої задачі. Відображено основні етапи побудови мережі предметних областей на базі ресурсу препринтів arXiv. Результатом роботи стало візуальне представлення мережі предметних областей для концепту - "cavitation" та тлумачення одержаних результатів. Дані, представлені у матеріалі, опрацьовано в лютому - березні 2018 р.

Досліджено особливий клас помилок за введення бібліографічних даних до автоматизованої бібліотечної інформаційної системи, який є непомітним для користувача, але впливає на функціонування системи електронних каталогів. Причиною проблеми є помилкове введення візуально подібних символів латиниці замість символів кирилиці та навпаки. Дослідження відбувалося на основі бібліографічних даних зі 141 публічної бібліотеки м. Київ за період з 1993 р. до початку 2021 р. (одержано з двох джерел). Описано особливості помилок, метод автоматичної ідентифікації помилок, розповсюдженість помилок, вплив на пошукову доступність і пошук дублів, розподіл помилок за символами. Надано рекомендації щодо профілактики та усунення проблеми.