Вивчено феномен фамільних архівів козацької старшини Лівобережної Гетьманщини другої половини XVII - 1785 р., в яких знайшло відображення їх військово-політична, соціально-економічна, культурна та побутова діяльність. Одним із таких став архів Кочубеїв - відомого козацько-старшинського роду. Приділено увагу реконструкції первинного складу фамільного архіву Кочубеїв, адже він вважається на сьогодні втраченим.

Проаналізовано науковий доробок українських істориків-архівістів другої половини 1950 - 1980-х років в галузі матеріально-технічної бази архівних установ. Розглянуто характерні особливості історіографічного процесу того часу.

Розглянуто питання стосовно виникнення та розвитку офіційних архівів у стародавній Греції. Показано, що зі становленням демократичного ладу в грецьких полісах архівна справа почала активно розвиватися й поступово відокремлювалася від діловодства. Державні архіви у V ст. до н.е. в багатьох грецьких містах перетворилися на окремі офіційні інститути, що зберігали найважливішу частину документації полісу, яка утворювала дещо подібне до сучасного державного або національного архівного фонду. Документи в архівах були системно організовані й широко використовувалися в політичному та суспільному житті, а також під час історичних досліджень.

Розглянуто реалізацію державної політики України щодо повернення архівної україніки внаслідок співпраці Державної архівної служби України та державних академічних установ. Подано огляд поступового процесу створення та формування нормативної, теоретичної та методичної бази, а також налагодження міжнародного співробітництва для виявлення, обліку та повернення архівної україніки. Зазначено, що історичне значення та науковий потенціал вивчення архівної україніки стали причиною виокремлення її в окремий науковий напрям.

Висвітлено деякі аспекти підготовки в університетах США кваліфікованих кадрів для архівних установ. Розглянуто заходи Товариства американських архівістів, спрямовані на розвиток архівної освіти: створення Комітету з питань освіти та професійного розвитку, Комісії для акредитації архівних шкіл та програм, розроблення рекомендацій та програм з вищої архівної освіти. Здійснено вибірковий огляд статей американських вчених та архівістів практиків, опублікованих на сторінках журналу "The American Archivist", в яких розглядалися питання підготовки архівних кадрів.

У фондах Архіву Університету Гумбольдта в Берліні (колишній Університет Фрідріха Вільгельма) зберігається достатньо велика кількість матеріалів із зарубіжної україніки, зокрема, документи з історії української еміграції в Німеччини міжвоєнного періоду та часів Другої світової війни: матеріали про діяльність Українського наукового інституту в Берліні 1926 - 1945 рр.; особові справи українських вчених, які викладали в Університеті Фрідріха Вільгельма: директора Українського наукового інституту в Берліні, професора, доктора Івана Мірчука; завідувача кафедри Українського наукового інституту в Берліні, професора, доктора Зенона Кузелі, дійсного члена Українського наукового інституту в Берліні, доцента, доктора Віктора Леонтовича; документи, пов'язані з діяльністю студентських організацій Університету, зокрема, товариств, які об'єднували українських студентів, тощо. В публікації досліджено особові справи З. Кузелі, В. Леонтовича, І. Мірчука, які містять важливу інформацію як до біографій вчених, так і для вивчення історії української еміграції в Німеччині в цілому.

Досліджено видавничу діяльність партійного архіву Херсонського обласного комітету КП(б)У - КПУ з часу створення до 1960 р. Проаналізовано основні напрямки пошуку та виявлення документів для публікації співробітниками партархіву та вплив вказівок КПРС на цей процес. Проаналізовано характер документальних публікацій, здійснених партархівом, звертається увага на тотальний контроль за їхнім змістом та ідеологією. Вивчено критичні зауваження до видавничої діяльності партархівів з боку представників партійних органів, старих більшовиків. На прикладі партійного архіву Херсонського обласного комітету КП(б)У - КПУ робляться висновки щодо повномасштабних заходів радянської влади та партійного апарату щодо фальсифікації історичного минулого за допомогою замовчування значної частини історичних фактів та висвітлення подій у дусі звеличування ролі радянської влади та КПРС для розвитку усіх галузей суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного життя.

Проаналізовано значення документа в електронній формі як джерела історичної інформації, окреслено особливості таких документів. Охарактеризовано основні теоретичні положення експертизи цінності документів в електронній формі для їх відбору на постійне зберігання, що забезпечить формування Національного архівного фонду документами сучасних форм. Зосереджено увагу на загальних (головних) та спеціальних (додаткових) критеріях цінності документів в електронній форм та запропоновано сучасні підходи щодо їх застосування.

Відтворено провідні напрями роботи галицького історика Івана Кревецького - одного із представників Львівської історичної школи Михайла Грушевського і першого інтерпретатора державницького напрямку в українській історіографії. Детально розглянуто його багаторічну працю в Науковому товаристві імені Т. Шевченка. Досліджено діяльність вченого як директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка, книгознавця і редактора, рецензента й бібліографа.

Зроблено спробу привернути увагу дослідників до архіву фортеці Св. Єлизавети. Архів фортеці Св. Єлизавети - цінний архівний фонд. Але на сьогоднішній день він залишається маловідомим широкому загалу дослідників. У наш час архів зберігається в Інституті рукопису НБУ ім. В. Вернадського в фонді під номером IX. Документи архіву фортеці Св. Єлизавети є цінним джерелом для дослідження історії Південної України XVIII століття та краєзнавчих студій. Щоб архівними матеріалами фонду було зручно користуватися, слід зробити анотацію і опис всіх справ архіву. Для більшої доступності матеріалів фонду широкому колу фахівців, треба розпочати публікацію найбільш важливих, цікавих і цінних документів.