Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

На підставі узагальнення документальних та історичних джерел з архівів історичної Волині розглянуто історію святого українського православного книгописання та книгодрукування на Волині в XI - XХ ст. Проаналізовано Святі книги, переписані невідомими та відомими митцями, рідкісні друковані Богослужбові та полемічні книги XIV - XVIII ст. Висвітлено сучасний стан українського православного видання у єпархіях Великої Волині.

На основе обобщения документальных и исторических источников из архивов исторической Волыни рассмотрена история святого украинского православного книгописания и книгопечатанья на Волыни в ХІ - ХХ вв. Проанализированы Святые книги, переписанные известными и неизвестными художниками, редкостные печатные Богослужебные и полемические книги XIV - XVIII вв. Освещено современное состояние украинского православного издания в епархиях Великой Волыни.

Розглянуто гіпотезу про існування Грушівської друкарні наприкінці XV - початку XVII ст. Висвітлено діяльність друкарні при Грушевському монастирі Св. Архангела Михаїла у XVI. Охарактеризовано рукописні книжки Карпатської Русі.

Висвітлено історію створення Євсевієвого Євангелія 1283 р., визначено особливі риси зафіксованої у пам'ятці української мови. Наведено результати досліджень мови Євангелія О.Соболевським, Г.Воскресенським, Г.Голоскевичем, які довели, що на час її написання сформувалися всі основні риси української мови, відмінної від інших слов'янських мов. Запропоновано нові факти з життя автора пам'ятки - поповича Євсея, який був носієм наддністрянського діалекту, походив з давнього Галича або прилеглих до нього територій, можливо, Холма. Вміщено текст Євсевієвого Євангелія.

На підставі вивчення матеріалів з розвитку української духовності, культури та мистецтва висвітлено історію видання Київської Біблії середини XVIII ст. Проаналізовано ілюстрації до Біблії, зроблені майстром Іллєю, вміщено альбом та перелік його ілюстрацій. Проаналізовано зміст книг, що зберігаються у Печерській Лаврі, Біблій Піскатора та Іллі.

Запропоновано наукове дослідження рукопису Пересопницького Євангелія - визначної пам'ятки української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення. Вміщено повний словопокажчик і вичерпну граматичну характеристику кожної словоформи та вказано її локалізацію у тексті. Висвітлено графіко-орфографічні особливості пам'ятки. Наведено археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія.

Уперше розкрито зміст фонду релігійної періодики Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського. Репрезентовано за абеткою періодичні видання, надруковані в Україні, Росії та деякі за їх межами в ХІХ - на початку ХХ ст. (всі до 1917 - 1920 рр., крім журналу "Труды Бессарабского церковного историко-археологического общества" 1909 - 1914 рр., 1918 - 1933 рр.), запропоновано допоміжний довідково-бібліографічний апарат до них.

Наведено науковий опис видань друкарні Львівського Успенського Ставропігійського братства початкового етапу діяльності (1591 - 1644 рр.).

Приведено научное описание изданий типографии Львовского Успенского Ставропигийского братства начального этапа деятельности (1591 - 1644 гг.).

З урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії, а також досліджень середньовічних південно- та східнослов'янських графіко-орфографічних систем наведено археографічні описи 57-ти слов'янських рукописних кодексів та уривків кириличного письма XV ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Вміщено у хронологічній послідовності зразки текстів, почерків писців рукописів XV - XVI ст.

С учетом современных достижений археографии, палеографии, кодикологии и кодикографии, а также исследований средневековых северно- и западнославянских графико-орфографических систем приведены археографические описания 57 славянских рукописных кодексов и урывков XV в. кириличного письма, хранящихся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Предложены в хронологической последовательности образцы текстов и почерков писарей рукописей XV - XVI вв.

Приведены богословский, лингвостилистический, историко-культурный, искусство- и литературоведческий типы анализа Книги псалмов, раскрыта ее роль в жизни церкви, общества и отдельного человека. Проанализированы основные положения текста Книги, в частности, массоретские тексты, появление которых связано с начавшейся во ІІ в. н.э. деятельностью ученых нудейских раввинов, которые стремились из отрывочного многообразия текстов Библии восстановить ее первоначальную форму. Рассмотрены особенности языка и поэтики Киевской Псалтыри 1397 г., а также проблема Бога и Божьего имени в поэтической системе псалмов. Охарактеризована система выразительных средств "Киевской рукописи" как толкование Книги псалмов.

Наведено інформацію про прізвища, імена, у тому числі чернечі, по батькові, псевдоніми духовних і світських осіб, які є в заголовках до справ, що зберігаються у фонді 128 Києво-Печерської лаври. У біографічних характеристиках духовної особи вказано на її сан, належність до певного монастиря чи церкви, виконувані обов'язки чи посаду. Подано відомості про осіб імператорської родини.

Приведена информация о фамилиях, именах, в том числе монашеских, отчествах, псевдонимах духовных и светских лиц, которые есть в делах, хранящихся в фонде 128 Киево-Печерской лавры. В биографических характеристиках духовного лица указаны ее сан, принадлежность к определенному монастырю или церкви, выполняемые обязанности или должность. Помещены сведения о лицах императорской семьи.

Наведено археографічний опис рукописної пам'ятки другої половини XVII ст. - "Поменника Введенської церкви в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври", проаналізовано особливості публікації та транслітерації тексту.

Представлено археографическое описание рукописной памятки второй половины XVII ст. - "Поменника Введенской церкви в Ближних пещерах Киево-Печерской лавры", проанализированы особенности публикации и транслитерации текста.

Наведено відомості про єдиний вцілілий примірник першого (паралельного) невідомого видання повного катехізису П.Могили "Православне сповідання віри" в перекладі К.Істоміна, надрукований унікальним мініатюрним шрифтом і рідкісним кишеньковим форматом у дуже малій кількості. Зазначено, що ця книга стала символічною для світового православ'я, загальновизнаним викладом віровчення.

Представлены сведения о единственном уцелевшем экземпляре первого (параллельного) неизвестного издания полного катехизиса П.Могилы "Православное исповедование веры" в переводе К.Истомина, напечатанном уникальным миниатюрным шрифтом в редком карманном формате в очень малом количестве. Указано, что эта книга стала символической книгой мирового православия, общепризнанным изложением вероучения.

Висвітлено історію формування та функціонування бібліотеки Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. Здійснено реконструкцію за рукописними каталогами XIX ст. її кириличної частини. Ідентифіковано окремі рукописи та видання зі збереженими на сьогодні в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського примірниками Михайлівської бібліотеки.

Освещена история формирования и функционирования библиотеки Киевского Михайловского Золотоверхого монастыря. Осуществлена реконструкция по рукописному каталогу XIX ст. ее кириллической части. Идентифицированы отдельные рукописи и издания с сохраненными на сегодняшний день в Национальной библиотеке Украины имени В.И.Вернадского экземплярами Михайловской биботеки.

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок: Києво-Печерська лавра була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігійної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

Проаналізовано кодикологічні особливості Пересопницького Євангелія як пам'ятки книжної культури та символа державності України. Висвітлено історію перекладу українською мовою Пересопницького Євангелія та Євангелія в перекладі П. С. Морачевського, джерела слов'янської писемності, тенденції засвоєння інтернаціонального ресурсу у сучасній слов'янській номінації. Описано етнонаціональні процеси серед білорусів України. Увагу приділено проблемам болгарської неографії початку ХХІ ст. Визначено роль житомирського видавництва "Волинь" у розвитку сучасного національного краєзнавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27,1 + Ч611.5

Рубрики:

Українська Православна Церква

Рукописна книга

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 17 Пошук видання у каталогах НБУВ