З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

Висвітлено етапи розвитку української наукової термінології. Визначено основні позамовні чинники формування української документознавчої термінології. Розкрито сутність термінологізації документознавчих понять як результат вторинної номінації. Охарактеризовано склад і системну організацію української документознавчої термінології. Розглянуто структурно-словотвірні атрибути документознавчих термінів (суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний і безафіксний способи терміноутворення, основоскладання, абревіація, синтаксичний спосіб перетворення, а також процеси унормування термінології).

Розкрито різноманітні аспекти історії книжкової культури України, зокрема написання, друкування та збереження книжок у Києво-Печерському та Почаївському монастирях, дослідження стародруків у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського, діяльності бібліотек в популяризації української мови та підготовки книжкових виставок. Висвітлено історико-культурне значення рідкісного рукопису з колекціії Національного музею літератури України, друкованої україніки XIX - XX ст. з колекції Музею книги і друкарства України (творів Т. Шевченка, Ю. Мушкетика, М. Грузова та ін.). Розглянуто термінологічні словники як пам'ятки відродження та розвитку української мови (на прикладах з колекції Музею книги і друкарства України). Подано аналіз історико-біографічних публікацій на сторінках журналу "Український історик" (1960 - 1970 рр.), огляд публікацій ілюстрованого журналу "Екран" (Чікаго, США, 1961 - 1990 рр.).

Зазначено щодо необхідності вдосконалення системи мовно-мовленнєвої компетенції (ММК) студентів спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність". Визначено шляхи формування ММК у процесі вивчення навчальних дисциплін.

На підставі дослідження джерельної бази відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського охарактеризовано графіко-орфографічні системи голосних інкунабул кінця XV і стародруків останньої чверті XVI - початку XVII ст., розкрито вплив на них староукраїнської церковнослов'янської рукописної писемної практики. Встановлено основні узусні орфограми, простежено відбиття орфографії інкунабул у стародруках.

На формальному та семантичному рівнях охарактеризовано антонімічні відношення в українській термінології документознавства.

Досліджено тексти та записи XVIII - початку ХІХ ст. з кириличних видань Почаївської друкарні як свідчення про рекламу та способи поширення цих книг у зазначений період. Висвітлено історіософські ідеї у творах братства та мислителів-полемістів України першої половини ХVII ст. Здійснено порівняльний аналіз праць П. Захар'їна "Новий синопсис" і "Арфаксад", виданих у Миколаївській гражданській друкарні. Досліджено видання товариств "Просвіта" з колекції Музею книги і друкарства України. Розглянуто термінологічні словники як пам'ятки відродження та розвитку української мови. Увагу приділено виданню української книжки в Москві у ХІХ - на початку ХХ ст.

Висвітлено наукова концепція, яка розкриває сутність, структуру, зміст та напрями набуття комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності. Акцентовано, що її оновлена наукова модель включає історію найдавнішого наукового пізнання, сучасні вимоги й мету досліджуваної проблеми, а також підходи, принципи, педагогічні умови, інтерактивні методи формування комунікативної компетентності. Дослідження запропоновано для впровадження в професійну підготовку майбутніх документознавців.

Розглянуто терміни з компонентом покажчик у терміносистемі бібліотекознавства та бібліографознавства. Проаналізовано двокомпонентні, трикомпонентні та багатокомпонентні термінні сполуки, які містять компонент покажчик; зазначено щодо походження слів, які поєднують із цим компонентом; погруповано їх за значенням; виокремлено тематичні та лексико-семантичні групи.

Висвітлено сучасні уявлення про мовні параметри документів в аспектах сучасної документної лінгвістики. Представлено матеріал з історії українського документа, з теорії і практики навчального курсу. Проаналізовано особливості використання мовних засобів у різних типах ділових документів, а також подано актуальні практичні рекомендації з редагування документів. Особливу увагу приділено базовому поняттю документної лінгвістики - документному тексту.

Вміщено книгознавчі дослідження на різноманітні теми, зокрема: знахідки реставраторів в оправах і на форзацах стародруків; рідкісні віденські видання XVI ст. одного з першодрукарів Петра Мстиславця. Розкрито полімовність українських стародруків та самобутність народної української мови на початку XIX ст. Викладено українські видання у Чехословаччині 1919-1930 років. Увагу приділено рідній мові і книзі у контексті збереження самобутності українців у Канаді. Оцінено унікальність колекції та діяльність Українського національного музею в Чикаго і надано погляди на двомовність в Україні відомого еміграційного письменника видавця Ігоря Костецького. Розглянуто діяльність Української видавничої спілки у Вінніпезі, життєвий шлях і мистецький феномен родини Саєнків тощо.

Висвітлено різноманітні явища і факти з історії української мови, книги і друкарства минулих століть, зокрема: рукописні джерела, на основі яких у 1742 р. було випущено у світ "одне з рідкісних почаївських видань" (В. Бочковська) "Гора Почаївська". Окреслено становлення рідномовної преси і освіти серед українських переселенців в Канаді, початки україномовного богослужіння, становище української мови в Українській державі за гетьмана Павла Скоропадського. Досліджено діяльність українських видавництв - "Київ" у Філадельфії (США) та "На горі" у Німеччині. Розглянуто історію паперової фабрики у маєтку Кочубеїв на Чернігівщині. В інших дослідженнях висвітлено окремі теми з фондової колекції Музею книги і друкарства України: добірку хромолітографій початку XX ст. (історія друкування і надходження до музею), видання творів Івана Франка, книжки для українських поселень в Росії (1920-і — 1930-і pp.), українські видання в Петербурзі (XIX ст.), книжки видавництва «Рух» (1917-1933 pp.), графіку одного з найвідоміших представників мистецької школи Михайла Бойчука художника Івана Падалки та ін. Надано історію української писемності і друкарства.

Висвітлено сучасні уявлення про мовні параметри документів в аспектах сучасної документної лінгвістики. Представлено матеріал з історії українського документа, з теорії та практики навчального курсу, проаналізовано особливості використання мовних засобів у різних типах ділових документів, а також подано актуальні практичні рекомендації з редагування документів. Особливу увагу у посібнику приділено базовому поняттю документної лінгвістики — документному тексту.