Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Розглянуто питання пошуку матеріалів для письма, розвитку шрифтової графіки, системи ілюстрування книги, а також технології виготовлення книжкових блоків і оздоблення оправ. Проаналізовано особливості винайдення європейського способу книгодрукування. Значну увагу приділено проблемам історії вітчизняної книги та аналізу її художньої структури.

Рассмотрены вопросы поиска материалов для письма, развития шрифтовой графики, системы иллюстрирования книги, а также технологии изготовления книжных блоков и украшения оправ. Проанализированы особенности изобретения европейского способа книгопечатания. Значительное внимание уделено проблемам истории отечественной книги и анализу ее художественной структуры.

Узагальнюється досвід використання формалізованого аналізу почерків єврейських рукописів при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження. Аналізуються світові надбання в галузі єврейської палеографії та кодикології, простежуються типологічні зв'язки почерків єврейських рукописів, починаючи з античних часів до сьогодення. Особливу увагу зосереджено на вивченні почерків єврейських рукописів, починаючи з доби середньовіччя до XVІІI ст. Саме в цей період виникає велике розмаїття варіантів почерків. Простежуються основні типологічні риси кожного з шести типів почерків єврейських рукописів (ашкеназького, сефардського, візантійського, італійського, східного та єменського) в трьох їхніх функціональних різновидах (квадратному, напівкурсиві та курсиві). Досвід, накопичений в галузі західноєвропейської - насамперед візантійської - та кириличної палеографії та кодикології, може бути застосований при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Урахування цього досвіду разом з сучасними досягненнями в галузі єврейської кодикології дозволяє створити методику атрибуції цих матеріалів, яка дала б змогу надійно їх датувати в межах певного періоду та визначити їхню приналежність до конкретної рукописної традиції, навіть якщо йдеться про недатовані рукописні фрагменти. Виходячи з того, що такі матеріали становлять більшість вищезгаданого зібрання, аналіз графічної інформації набуває особливого значення. На думку дослідника, при цьому аналізі доцільно застосувати принципи графічної експертизи.

Досліджено та подано розширений ілюстрований історичний екскурс розвитку світової писемності та каліграфії. Наведено методичні матеріали основ курсу "Графічний дизайн: мистецтво шрифту". Досліджено зорові сприйняття та розвиток композиційного мислення, відчуття форми, простору, ритму, пластики. Розглянуто взаємодію великої палітри зображальних засобів, за допомогою яких створюється структура графіки шрифту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч733(4Укр)3 + Ш108*03 + Т229(0)313 + Т4(4Укр)-434

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Письмо. Графіка

Епіграфіка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.5 + Ш108*03

Рубрики:

Рукописна книга

Письмо. Графіка

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ