Аналізується джерельна база історичного минулого культурно-громадського, політичного, церковного, економічного життя в Україні, зокрема, Галичині. Розповідається про давні рукописні книги: нотолінійні Ірмологіони, учительні Євангелії, Мінеї, Єрусалимські статути та пов'язані з ними проблеми мовознавства; розкривається зміст родово-маєткових архівів Дідушицьких, Сапєг, Пісочинських, в яких відображена господарська історія Брацлавщини, Галичини, Волині. Окремі розділи присвячені персоналіям (І.Пулюй, І.Горбачевський, Є.Маланюк, Я.Пастернак, О.Бобикевич, Т.Коструба, Ос.Барвінський), історії міст і сіл, музики, пісні, театру. Порушуються проблеми створення інформаційного банку даних на рукописні фонди.

Наведено результати комлексного аналізу київських бібліотечних зібрань і фондів, у яких перебуває близько 500 грецьких рукописів IV - XX ст. Висвітлено історію надходження грецьких матеріалів, їх наукового дослідження, формування сучасного корпусу грецьких манускриптів у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Розглянуто основні кодикологічні та археографічні характеристики, типологію, генезу грецьких кодексів та локалізацію історичних районів побутування грецьких матеріалів в Україні. Представлено археографічний опис документів XVI - XX ст. з історії українсько-грецьких зв'язків і перебування греків на українських теренах.

Приведены результаты комплексного анализа киевских библиотечных собраний и фондов, в которых находится около 500 греческих рукописей IV - XX ст. Освещена история поступления греческих материалов, их научного исследования, формирования современного корпуса греческих манускриптов в фондах Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Рассмотрены основные кодикологические и археографические характеристики, типология, генеза греческих кодексов и локализация исторических районов бытования греческих материалов в Украине. Представлено археографическое описание документов XVI - XX ст. по истории украинско-греческих связей и пребыванию греков на украинских местностях.

Розглянуто бібліотечні колекції й архіви численних духовних і світських установ, приватних осіб і громадських організацій Волині XIX - початку XX ст., які зберігалися в 1900 - 1932 рр. у Волинському дослідному краєзнавчому музей, а нині знаходяться у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Визначено роль видатних діячів музейної та бібліотечної справи, членів наукових товариств Волині у створенні та збереженні унікального книжкового зібрання "волиніки". Наведено інформацію про книжкові та рукописні фонди Волинської православної духовної семінарії, архів і бібліотеку Луцько-Житомирської духовної семінарії, Луцької капітули, Житомирського кафедрального собору, луцько-житомирських біскупів, архів і бібліотеку баронів Шодуарів, зібрання Товариства дослідників Волині та Церковно-археологічного товариства (Волинського єпархіального книгосховища), літургічні пам'ятки XVII - XVIII ст. з монастирів і церков Житомирщини.

Рассмотрены библиотечные коллекции и архивы многочисленных духовных и светских учреждений, частных лиц и общественных организаций Волыни XIX - начала XX вв., хранившихся в 1900 - 1932 гг. в Волынском исследовательском краеведческом музее, находящихся в настоящее время в фондах Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Определена роль выдающихся деятелей музейного и библиотечного дела, членов научных обществ Волыни в создании и сохранении уникального книжного собрания "волыники". Приведена информация о книжных и рукописных фондах Волынской православной духовной семинарии, архиве и библиотеке Луцко-Житомирской духовной семинарии, Луцкой капитулы, Житомирского кафедрального собора, луцко-житомирских бискупов, архиве и библиотеке баронов Шодуаров, собрании Общества исследователей Волыни и Церковно-археологического общества (Волынского приходского книгохранилища), литургических памятках XVII - XVIII вв. из монастырей и церквей Житомирской области.

Изучены греческие списки сочинений Иоанникия и Софрония Лихудов, находящихся в хранилищах Украины, прежде всего, "Риторики" Софрония Лихуда (НБ ХГУ) и "Греческой грамматики" московской редакции (ОГНБ). Палеография исследуемых рукописей указывает на то, что все эти кодексы написаны в почерковой традиции, связанной с каллиграфией Софрония Лихуда; это свидетельствует о том, что первоначально учебные пособия Лихудов распространялись среди их учеников, а затем выходили за пределы грекоговорящего круга Москвы и Новгорода, поступая в распоряжение вновь образованных средних и высших учебных заведений на территории России и Украины.

Исследован почти забытый ныне рукописный роман "Азиатская Баниза", который переведен на русский язык с немецкого в середине XVIII ст. переводчиком Академии наук В. И. Лебедевым. Сохранившиеся списки романа позволяют увидеть, что читательские предпочтения видных вельмож царствования Елизаветы Петровны мало отличались от пристрастий их никому неизвестных современников, а требования к грамматической и орфографической упорядоченности рукописного текста были далеки от требований, предъявляемых к типографской продукции. При этом рукописная книга в середине - третьей четверти XVIII в. вовсе не вытеснена на периферию культурной жизни.

На примере комплексного исследования истории одной из рукописей собрания библиотеки МГУ сделана попытка установить имя ее владельца, историю ее поступления в библиотеку. При анализе используются традиционные для любой библиотеки источники: инвентарные книги, книги описи фонда, старые картотеки, отчеты.

Дисертацію присвячено питанням походження та опису грецьких рукописів у фондах НБУ імені В.І.Вернадського в Києві. Вперше на основі археографічного опису більш ніж 450 грецьких рукописів досліджено історію надходження їх до різних книжкових зібрань і колекцій України, пізніше - до НБУВ. Висвітлено історіографію питання, проведено функціональний розподіл грецьких матеріалів, типологію та жанрову класифікацію рукописних книг і текстів IV-XIX ст., наведено детальну археографічну характеристику грецьких кодексів та проаналізовано записи копіїстів і власників. За підсумками всебічного кодикологічного аналізу запропоновано шляхи реконструкції складу окремих книжкових зібрань, локалізації районів створення й побутування кодексів. Встановлено зв'язки рукописів із регіонами Близького Сходу, Південної Італії, Криму, Ніжина. У додатках подано археографічний опис (каталог) 134 грецьких рукописних книг (кодексів) у київських зібраннях.

Проведено історико-кодикологічне та джерелознавче дослідження світської рукописної книги як окремого явища рукописно-книжної культури XVII ст. Розглянуто історію, встановлено походження, визначено зміст та особливості побутування рукописної книги у певному історичному середовищі. Проаналізовано рукописні книги, які зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, встановлено основні методичні принципи та специфічні особливості кодикологічного опису світської кириличної рукописної книги XVII ст., визначено напрями вивчення української книги досліджуваного періоду (зокрема, табличний метод філігранознавчого аналізу структури кодексу, класифікації записів і маргіналій).

Дисертацію присвячено питанням формування та розвитку науково-довідкового апарату архівів та рукописних підрозділів наукових бібліотек в Україні у 1920-1990 рр. Охарактеризовано елементи, структуру, функції та сучасний стан науково-довідкового апарату до документів Національного архівного фонду України. Визначено основні етапи історії НДА, а також тенденції його розвитку та шляхи удосконалення.

Проаналізовано історію та сучасний стан комплектування й обліку рукописних фондів як складової національного архівного фонду. Виявлено типологічні особливості розвитку документаційного забезпечення, формування комплексу науково-методичної й облікової документації рукописних фондів наукових бібліотек України, а також контролю за їх збереженістю та використанням. З'ясовано специфіку сучасного правового та нормативного забезпечення комплектування та державного обліку рукописних фондів. Розкрито систему, склад і зміст облікових документів. Побудовано структурно-функціональну модель бази даних "Електронна справа рукописного фонду" (БД ЕСРФ) за вдосконаленою системою облікової документації. Проведено апробацію та наповнення БД ЕСРФ. Створено електронний ресурс ЕСРФ.

Розглядається історія друкування та особливості оформлення деяких із зібраних у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ інкунабул, виданих у Західній та Центральній Європі. Серед них: "Трактат про діалог розуму та сумління" Матвія Краківського, посібник з мнемотехніки "Мистецтво запам'ятовування", збірка легендарних розповідей про Діву Марію "Чудеса Богородиці", "Історія тварин" Арістотеля, трактати Ціцерона "Про обов'язки" та "Парадокси", "Книга хронік" Гартмана Шеделя, "Космографія" Клавдія Птоломея та інші. Повідомляється про слов'янські кириличні першодруки - краківські видання Швайпольта Фіоля та цетінські Джурджа Црноєвича. Підкреслюється важливість "Каталогу інкунабул", складеного Б.І.Зданевичем.

Охарактеризовано основні групи польських рукописів у фондах родового походження, що зберігаються у зібранні Інституту рукопису НБУВ, які є спільною історико-культурною спадщиною України, Польщі, Білорусі, Литви та становлять інтерес для сучасних дослідників. Зроблено висновок, що основними завданнями щодо вивчення рукописів ретроспективних зібрань польських родів є архівний та книгознавчий пошук та їх виявлення, встановлення походження та зв'язків між групами документів, дослідження долі архівів і бібліотек.

Висвітлено історію наукової бібліотеки Історико-філологічного Інституту князя Безбородька у Ніжині, яка містила цінні видання та колекцію рукописів і стародруків, що зумовило формування міцного осередку наукового дослідження та бібліографічного опису рукописних пам'яток слов'янського та грецького походження. Проаналізовано внесок професорів даного Інституту та його вихованців (М.І.Лілєєва, Є.В.Петухова, В.В.Качановського, М.Н.Сперанського, П.О.Заболотського, О.Ф.Музиченка) у розвиток методів наукового опису рукописних книг.

Освещена история научной библиотеки Историко-филологического Института князя Безбородко в Нежине, которая содержала ценные издания и коллекцию рукописей и старопечатных книг, что обусловило формирование мощного центра научного исследования и библиографического описания рукописных памяток славянского и греческого происхождения. Проанализирован вклад профессоров данного института и его воспитаников (М.И.Лилеева, Е.В.Петухова, В.В.Качановского, М.Н.Сперанского, П.О.Заболотского, О.Ф.Музиченко) в развитие методов научного описания рукописных книг.

Висвітлено проблеми запровадження новітніх програмно-технічних засобів для інтелектуальної обробки інформації у національних архівосховищах. Наведено перспективи розвитку інтранет-ресурсів рукописної й архівної спадщини. Обгрунтовано можливості спеціалізованих структурних підрозділів наукових бібліотек, які зберігають першоджерела у вигляді архівних і рукописних документів, щодо створення єдиних пошукових систем (електронних баз даних, каталогів і покажчиків) у галузі бібліотекознавства, біобібліографії й архівознавства.

Освещены проблемы внедрения новейших программно-технических средств для интеллектуальной обработки информации в национальных архивохранилищах. Приведены перспективы развития интранет-ресурсов рукописного и архивного наследия. Обоснованы возможности специализированных структурных подразделений научных библиотек, которые сохраняют первоисточники в виде архивных и рукописных документов, по созданию единых поисковых систем (электронных баз данных, каталогов и указателей) в области библиотековедения, биобиблиографии и архивоведения.

Розглянуто історію колекціонування фондів рукописних книжкових джерел бібліотеки Одеського товариства історії та старожитностей, створених у період існування Товариства (1839 - 1924 рр.). Проаналізовано основні етапи розвитку бібліотеки, особливості формування колекцій рукописів, рукописних книг і історичних документів. Визначено значний внесок М. Мурзакевича, О. Ристенка, В. Істріна, О. Кочубинського, В. Мочальського у дослідження рукописних фондів слов'янського походження, створення наукових каталогів.

Рассмотрена история коллекционирования фондов рукописных книжных источников общества истории и древностей, созданных в период существования Общества (1839 - 1824 гг.). Проанализированы основные этапы развития библиотеки, особенности формирования коллекций рукописей, рукописных книг и исторических документов. Определен значительный вклад М. Мурзакевича, О. Ристенко, В. Истрина, О. Кочубинского, В. Мочальского в исследование рукописных фондов славянского происхождения, создание научных каталогов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.834.2(4Укр)511.1

Рубрики:

Бібліотечні фонди рукописів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.834.23(4Укр)511.1

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.834.2(4Укр)511.1

Рубрики:

Бібліотечні фонди рукописів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.834.2(4УКР)511.41 + Э375.09(4УКР)-647.2

Рубрики:

Бібліотечні фонди рукописів

Католицизм в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.834.2(4УКР)511.1

Рубрики:

Бібліотечні фонди рукописів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ