Рассмотрена подсистема научной обработки литературы в библиотеке МГТУ им. Н.Э.Баумана. Освещены вопросы проектирования базы данных и пользовательского интерфейса, ретроконверсии и корпоративной каталогизации.

Внедрена новая модель работы с документами в отделе обработки. Проведен сравнительный анализ АБИС (Ирбис, УФД Библиотека, LiberMedia). Детально рассмотрен путь прохождения документов в отделе с применением программы LiberMedia, конвертация документов из АБИС "Ирбис" в АБИС "LiberMedia".

Раскрыт опыт работы по оценке качества процессов сканирования архивных документов в голландской программе по сохранению информации "Метаморфоза". Уделено внимание проблемным аспектам обеспечения качества архивных микрофильмов и архивного сканирования. Рассмотрены цели и задачи оцифровывания архивных документов, даны рекомендации по их достижению.

Освещены актуальные вопросы обеспечения и оценки качества сканирования бумажных документов. Рассмотрены инструментальные средства и методики оценки качества сканирования документов. Обоснованы технические требования к безопасности сканирующего оборудования по отношению к оригиналу. Определены критерии оценки качества электронных копий. Проанализирован зарубежный опыт обеспечения качества процесса сканирования. Уделено внимание проблемам создания нормативной базы в области оцифровки.

Освещен опыт изготовления электронных копий документов в Национальной библиотеке Беларуси. Раскрыты основные параметры электронной копии и предполагаемые цели ее применения. Предложены параметры сканирования для различных типов документов, в частности, раритетных и редких изданий. Рассмотрены требования к технике и качеству сканирования. Показана необходимость создания средств инструментального контроля сканирующего обородувания в контексте разработки стандратов для объективной оценки качества сканирования бумажных документов.

Охарактеризованы аппаратные решения, применяемые для создания электронных копий архивных документов, музейных предметов и фондов редкой книги. Уделено внимание проблемам потенциально негативного воздействия сканирующего оборудования на оригиналы. Проанализирован опыт различных организаций, в часности Библиотеки Конгресса США, по осуществлению проектов оцифровки объектов культурного наследия. Отмечена необходимость разработки стандартов технических требований к оборудованию, применяемому в процессе оцифровки культурного наследия, а также выработки методических рекомендаций по выбору и применению сканирующего оборудования в зависимости от вида коллекций, подлежащих оцифровке.

Освещены актуальные проблемы перевода в цифровые форматы библиотечных фондов и создания качественного контента, связанные с отсутствием нормативной базы для процессов оцифровки. Охарактеризовано текущее состояние создания цифровых коллекций и электронных библиотек в Украине. Раскрыты требования к нормативному обеспечению в данной сфере. Обоснована необходимость выработки критериев качества оцифровки, требований к оборудованию, технологическому процессу и результату, а также квалификационных требований к персоналу. Отмечена необходимость последовательной разработки пакета нормативов разного уровня, в частности, методических рекомендаций, функциональных требований, стандартов.

Питання збереження інформації наукових бібліотек вузів у вигляді електронних документів на цей час залишається важливим напрямом створення та розвитку систем сервісного обслуговування їх абонентів і являють собою досить складні науково-технічні задачі перспективних ІТ-технологій, що пов'язані зі створенням доступних широкому загалу освітян інформаційних фондів і ресурсів. Розроблено структури систем архівації даних та цифрових об'єктів електронних бібліотек для рівня регіону та рівня вузу, а також Центру обробки даних такої системи, архітектура мережі вузлів якої співпадає з розташуванням вузлів мережі УРАН, що значно спрощує взаємодію компонентів систем архівації між собою.

Розглянуто проблеми створення бази даних для впорядкування й управління цифровим фондом бібліотеки. Розглянуто основні структурні елементи бази даних. Запропоновано технологічні рішення, що грунтуються на використанні традиційних автоматизованих бібліотечних інформаційних систем для формування цифрового ресурсу.

Розглянуто підходи до аналітико-синтетичної переробки документальних потоків з метою виділення з них нових знань та питання подальшого розвитку традиційних бібліотечно-інформаційних технологій.

Рассмотрены подход к аналитико-синтетической переработке документальных потоков с целью выделения новых знаний и вопросы дальнейшего развития традиционных библиотечно-информационных технологий.

Розглянуто реалізацію конвеєрної інформаційної технології оброблення нових надходжень до загальнодержавного репозитарію "Наукова періодика України", що дає змогу проводити оперативне опрацювання та онлайнове представлення 2 000 наукових журналів і збірників наукових праць.

Розглянуто електронні бібліотеки як важливий складник інформаційного суспільства. Проаналізовано роботу наукової електронної бібліотеки НБУВ, особливості її формування, опрацювання та обслуговування електронними документами. Розкрито тематичну спрямованість інформаційних ресурсів наукової електронної бібліотеки.

Висвітлено досвід роботи РДБ з впровадження програмного забезпечення Aleph-500 у процес обробки документів. Акцентовано увагу на складностях перехідного періоду. Розкрито технічні, організаційні та технологічні аспекти вирішення даної задачі. Описано прийняту технологічну схему і подано характеристику сучасного стану обробки документів.

Представлен опыт работы РГБ по внедрению программного обеспечения Aleph -500 в процесс обработки документов. Внимание акцентируется на сложностях переходного периода. Раскрыты технические, организационные и технологические аспекты решения данной задачи. Описано принятую технологическую схему и характеристику современного состояния обработки документов.

The Russian State Library's experience in implementing Aleph-500 into document processing operations is presented. The paper focuses on the difficulties of the transition period. Technical, technological, and organizational aspects of this task are discussed. The accepted technological scheme is described; the current state of the document processing route is characterized.

Наведено загальні підходи до відбору документів для перекладу їх в електронну форму в бібліотеках. Названо мету оцифровування видань у Російській державній бібліотеці, визначено критерії відбору видань, що включаються до електронної колекції, надано стислі характеристики основних проектів оцифровування, які плануються РДБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.44с51

Шифр НБУВ: В345647/1 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено посилення інтересу до фондів стародрукованих видань і рукописів з бібліотек країн СНД і Східної Європи. За наявною статистикою відвідуваність відділу рукописів і рідкісних книг Латвійської Академічної бібліотеки (ЛАБ) щорічно подвоюється. Такий ріст інтересу здатний викликати зношування цінного матеріалу. З метою збереження фонду ЛАБ створила цифрові копії стародруків. Розглянуто інтеграцію електронного каталога АІБС "LiberMedia" з базою даних цифрових копій, результатом якої стала уніфікована інформаційна система з можливістю виведення на екран поряд з бібліографічною інформацією зображення. Описано процес створення мультимедійного цифрового архіву аудіозаписів, що інтегрує електронний каталог "LiberMedia" з файловим сервером і забезпечує доступ з мережі Інтернет. Апробована технологія дозволяє створити умови для тривалого збереження мультимедійних записів і полегшити доступ до них користувачів.

Зазначено, що створення електронних копій та їх надання користувачам дозволяє обмежити доступ до оригіналів і зменшити частоту їх використання. Перехід до електронних форматів бібліотечних документів також створює безпрецедентні можливості для забезпечення швидкого доступу до інформації великим групам користувачів. Інформаційні технології, завдяки яким здійснюється перехід до електронних форматів, почали розвиватися повною мірою лише недавно. Обладнання для сканування документів було створене, насамперед, для бізнесу і комерційного використання. Разом з тим, з кожним роком у бібліотеках сканується усе більше документів. Інтенсивність освітлення документів під час сканування та теплова енергія, яка виробляється лампами та іншим обладнанням, руйнують документи, що є серйозною проблемою. Мета оцифровування - забезпечення доступу до документів. З цим пов'язані дві проблеми: забезпечення зберігання електронної інформації та самого оригіналу і питання впливу процесу сканування на стан носія інформації. Представлено результати випробовування обладнання для сканування, зокрема, марок MINOLTA, BUKAY, EPSON, EPOS, та їх впливу на стан носія. Наведено рекомендації щодо вибору обладнання та проведення оцифровування документів.

Отмечено, что изготовление цифровой копии и предоставление ее пользователю позволяет ограничить доступ к оригиналам и тем самым уменьшить их использование. Информационные технологии, которые могут обеспечить процессы полномасштабного перевода в цифровой формат, только начинают развиваться. Сканирующее оборудование было создано в первую очередь для делового и коммерческого использования. Интенсивность сканирования в библиотеках год от года растет. Интенсивность облучения документов при сканировании и тепло, вырабатываемое оборудованием и лампами, могут наносить вред материалу документов и являться большой проблемой. Цель оцифровывания - увеличение доступа к документам. При этом всегда возникает две проблемы: сохранение самой электронной информации и сохранение оригинала. Представлены результаты последних исследований сканирующего оборудования "Минольта", "Букай", "Эпсон" и "Эпос" и их влияния на библиотечные документы. Даны рекомендации для принятия решения по выбору оборудования и проведения оцифровывания

The production of digital copy and its presentation to the user allows to confine an access to originals and thus reducing their use. Transference into digital format of library documents gives unexampled opportunities for quick access of big groups of users. Information technologies which could provide the processes of transference into digital format in full scale only begin to develop. Scanning equipment was created first of all for business and commercial use. Scanning intensity in libraries grows each year. Intensity of irradiation of documents during scanning and warmth which is produced by lamps and equipment harms documents material and is a big problem. The aim of digitization - access increase to documents. Two problems always appear with it: preservation of electronic information itself and preservation of an original. Whether scanning process influences the state of library documents - the question asked by library funds keepers, specialists making these copies. The results of latest researches of scanning equipment "Minolta", "Bukay", "Epson" and "Epos" and their influence on library documents, recommendations on making a decision in choosing equipment and carrying out a digitization are presented in this report.

На підставі аналізу масивів запитів на копіювання джерел, що надійшли в службу ЕДД ДПНТБ СВ, темпів та обсягів формування електронного сховища ІНІСН на основі оцифровування джерел за замовленнями, тенденцій розвитку документальних потоків висвітлено перспективи розвитку ЕДД. Проведене дослідження показало, що можна чекати істотного, але не повного зниження навантаження на служби ЕДД; для оцифровування великих книгосховищ знадобиться не одне століття, а тенденції розвитку документальних потоків свідчать, що кількість друкованої продукції збільшується. Все це дозволяє прогнозувати, що ЕДД є необхідною умовою розвитку бібліотек як комунікаційного каналу. Більше того, як вид діяльності, ЕДД стає одним із способів вирішення завдання інтеграції інформаційних ресурсів, існуючих у різних середовищах, - друкованому та електронному, а сама бібліотека починає виконувати ще одну соціальну функцію - інтеграційну.

На фоне роста электронных изданий возникает закономерный вопрос о перспективах развития ЭДД. Для ответа на этот вопрос были проанализированы массив запросов на копирование источников, поступивших в службу ЭДД ГПНТБ СО, темпы и объемы формирования электронного хранилища ИНИОН на основе оцифровывания источников по заказам, тенденции развития документальных потоков. Исследование показало, что можно ожидать существенного, но не полного снижения нагрузки на службы ЭДД; для оцифровывания крупных книгохранилищ потребуется не одно столетие, а тенденции развития документальных потоков свидетельствуют, что количество печатной продукции увеличивается. Все это позволяет прогнозировать, что ЭДД является необходимым условием развития библиотек как коммуникационного канала. Более того, как вид деятельности ЭДД становится одним из способов решения задачи по интеграции информационных ресурсов, существующих в различных средах - печатной и электронной, а сама библиотека начинает выполнять еще одну социальную функцию - интеграционную.

In the connection with the increase of the number of electronic publications, the question on the prospects for the EDD arises. To answer this question, the authors analyze: 1) the array of orders for copying the sources acquired by the EDD Services at the SB SPLS&T; 2) the pace and scale of shaping the ISISS electronic depository on the basis of ordered sources digitization; 3) the trends for document flows. On the basis of obtained data, the authors prove that a significant though incomplete decrease of the EDD services load will take place; that it will take several centuries to digitize major depositories, and that the trends in document flow development evidence that the scale of traditional publishing has been increasing. This enables the authors to forecast that the EDDD will be a requirement for the development of libraries as a communication channel. Moreover, EDD as an activity status will become one of the solutions of the problem of information resources - both printed and electronic - integration, while the libraries will be exercising the one more social function - the integration one.

Висвітлено досвід ДПНТБ Росії щодо формування фонду електронних документів. На першому етапі довирішення проблеми була залучена компанія "Прософт", що здійснила оцифровування частини рефератів з фонду бібліотеки. З середини 2001 р. бібліотека продовжує самостійно накопичувати електронні ресурси у промисловому масштабі з використанням технологій сканування Proscan Book (компанія "Прософт"). Технологію розроблено спеціально для сканування книг, брошур, журналів, газет та інших друкованих видань. Дана система має широкі можливості для обробки зображень, забезпечує зручність і багатофункціональність під час сканування книг і зшитих оригіналів. Система забезпечує одиничне і поточне сканування та обробку зображень, корекцію згину книги, поділ лівої та правої сторінок на окремі зображення у процесі одного сканування, маскування пальців оператора, можливість збереження багатосторінкових зображень у форматі TIFF. За допомогою системи оператор очищає зображення, змінює масштаб, робить маскування певних частин зображення. Сканування здійснюється на книжковому сканері Мінольта ПС 7000, середня продуктивність якого за зміну складає 1000 сканів; обрано просторове розрізнення у 300 dpi . Графічні образи текстових матеріалів з формату TIFF переводяться у Word, файли розміщуються на сервері та архівуються на CD-Rom.

Освещен опыт ГПНТБ России относительно формирования электронных документов. На первом этапе решения проблемы была привлечена компания " Прософт" , осуществившая оцифровку части рефератов из фонда библиотеки. С середины 2001 г. библиотека продолжает самостоятельно нарабатывать электронные ресурсы в промышленном масштабе, с использованием технологий сканирования Proscan Book (компания Прософт). Технология разработана специально для сканирования книг, брошюр, журналов, газет других печатных изданий. Данная система имеет широкую возможность для обработки получаемых изображений, что обеспечивает удобство и многофункциональность при сканировании книг и сшитых оригиналов. Система позволяет: единичное и поточное сканирование и обработку изображений, коррекцию изгиба книги, разделение левой и правой страницы на отдельные изображения при одном сканировании, маскирование пальцев оператора, возможность сохранения многостраничных изображений в формате TIFF. С помощью системы оператор осуществляет очистку изображений, изменяет масштаб, делает маскирование определенных частей изображения. Сканирование осуществляется на книжном сканере Минольта ПС 7000, средняя производительность в смену 1000 сканов, выбрано пространственное разрешение в 300 dpi. Графические образы текстовых материалов с формата TIFF переводятся в Word , файлы размещаются на сервере и архивируются на CD-Rom.

Russian National Public Library for Science and Technology has been developing its electronic collection. At the first stage, Prosoft Company accomplished digitization of the part of theses array from the Library collection. Since mid-2001, the Library has been manufacturing its electronic resources independently, using Proscan Book scanning technology(Prosoft Company). The technology is designed specially to scan books, booklets, journals, newspapers, and other printed materials. The system providesfor a wide range of options on processing obtained images which ensures efficiency and overbading when scanning books and cross-linked original copies. The system enables: single and batch scanning and image processing, correction of book bend, division of left and right pages into individual images within a single scanning, disguising operator's fingers, saving multipage images in TIFF format. With the system, operators clean images, change scale, mask image parts when necessary. Theses abstracts have been chosen for scanning at the first stage. The principles of selection are formulated and well-known. Scanning is accomplished using Minolta PC 7000 book scanner, average capacity - 1,000 scans a shift, space resolution - 300 dpi. Graphical images of text materials in TIFF format are being translated into Word, files are being put on the www-server and archived on CD-ROM.

Зазначено, що переклад у цифровий формат бібліотечних документів відкриває безпрецедентні можливості для швидкого доступу до них великих груп користувачів. Однак, вивчення обладнання для оцифрування показало, що чимало з нього не підходить для оцифрування бібліотечних документів. Описано негативний вплив оцифрування на зберігання бібліотечних документів. Запропоновано критерії відбору бібліотечних документів для їх електронної доставки.

Отмечено, что перевод в цифровой формат библиотечных документов представляет беспрецедентные возможности для быстрого доступа к ним больших групп пользователей. Однако, изучение оборудования для оцифровывания показало, что многое из этого оборудования не подходит для оцифровывания библиотечных документов. Описано негативное влияние оцифровывания на сохранность библиотечных документов. Предложены критерии отбора библиотечных документов для их электронной доставки.

Library documents conversion into digital format gives the unprecedented possibilities for providing large groups of users with efficient access to information. However, testing digitization equipment evidences that many of its kinds are not suitable for digitizing library documents. Negative effects of digitization on documents are described. The criteria for selecting library documents for their electronic delivery are proposed.