Запропоновано метод моделювання оптимальної структури технологічного процесу обробки творів друку як багатофазної системи масового обслуговування.

Викладено ключові положення проекту створення Національної системи реферування української наукової літератури як інтеграційної основи наукової інфосфери держави. Подано інформацію про ядро цієї системи - Загальнодержавну реферативну базу даних "Україніка наукова" та її друковану версію - Український реферативний журнал "Джерело". Наведено перелік періодичних видань, зміст яких розкривається в базі даних і журналі, а також приклади пошуку реферативної інформації. Запропоновано форми подання матеріалів для відображення відомостей про результати вітчизняних наукових робіт у Національній системі реферування.

Визначено принципи побудови системи реферування української наукової літератури, до основи якої покладено єдину методику розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку української наукової літератури мережею локальних автоматизованих систем реферування на базі галузевих інформаційних і бібліотечних центрів з наступною централізованою технологічною обробкою інформації під час формування загальнодержавного реферативного банку даних. Викладено досвід роботи служб реферування Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та Інституту проблем реєстрації інформації щодо створення інтегрованої бази даних "Реферати наукових видань України", випуску трьох галузевих серій Українського реферативного журналу. Запропоновано форми співпраці бібліотечних та інформаційних органів України з метою створення єдиного вітчизняного реферативного ресурсу.

Розкрито сутність процесів аналітико-синтетичної переробки інформації (АСПІ). Висвітлено проблеми макро- та мікроаналітичного згортання інформації з метою представлення нової інформаційної продукції як в традиційному, так і в електронному вигляді. Розглянуто різні види, процеси та технології АСПІ. Висвітлено методику бібліографічного опису електронних ресурсів, форматне представлення бібліографічних записів в автоматизованих системах (AIC), методи використання програмних систем для створення електронних каталогів і баз даних.

Раскрыта сущность процессов аналитико-синтетической переработки информации (АСПИ). Освещены проблемы макро- и микроаналитического свертывания информации с целью представления новой информационной продукции как в традиционном, так и в электронном виде. Рассмотрены разные виды, процессы и технологии АСПИ. Освещены методика библиографического описания электронных ресурсов, форматное представление библиографических записей в автоматизированных системах (AIC), методы использования программных систем для создания электронных каталогов и баз данных.

Висвітлено теорію, історію і методику складання бібліографічних описів, індексування, предметизації, систематизації, реферування та анотування документів. Проаналізовано особливості основних інформаційних продуктів як результатів наукової обробки документів, зокрема, бібліографічних, реферативних, оглядових та аналітичних.

Освещены теория, история и методика составления библиографических описаний, индексирования, предметизации, систематизации, реферирования и аннотирования документов. Проанализированы особенности основных информационных продуктов как результатов научной обработки документов, в частности, библиографических, реферативных, обзорных и аналитических.

Розроблено засади створення Національної системи реферування української літератури. На підставі вивчення історії розвитку реферативної справи в світі та аналізу сучасного стану науково-інформаційної діяльності в державі розроблено українську модель побудови системи реферування наукових видань, до основи якої покладено поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних (БД) і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Розроблено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняної наукової літератури з використанням ресурсоощадних комп'ютерних технологій її реалізації. Запропоновано архітектуру Національної системи реферування, визначено форматне та лінгвістичне забезпечення БД "Україніка наукова". Результати теоретичних досліджень впроваджено в практику у вигляді загальнодержавної реферативної БД "Україніка наукова", представленої на Web-сервері НБУВ, та трьох галузевих серій УРЖ "Джерело".

Висвітлено теорію та методику аналітико-синтетичної переробки документної інформації, зокрема, складання бібліографічних записів за новим міждержавним стандартом ГОСТ 7.1-2003, а також індексування, предметизації, систематизації, анотування та реферування документів.

Освещены теория и методика аналитико-синтетической переработки документной информации, в частности, составления библиографических записей по новому межгосударственному стандарту ГОСТ 7.1-2003, а также индексирования, предметизации, систематизации, аннотирования и реферирования документов.

Розкрито зміст п'яти складових інформаційного ресурсу НБУВ - порталу "Наукова періодика України". Висвітлено роль реферативної БД "Україніка наукова" як складової порталу та перспективи розвитку системи реферування. Наведено значення показників Індексу інтегрованості періодичного видання в систему наукових комунікацій.

Розкрито зміст поняття "консолідована інформація", висвітлено напрями розвитку та застосування даної інформаційної технології. Проаналізовано особливості перетворення інформації для кожної групи потенційних споживачів, залучення бібліотек до створення інформаційного продукту нового покоління.

Подано стислий огляд світових реферативних ресурсів (баз даних, реферативних журналів), а також реферативних видань в Україні за період 1999 - 2004 рр. Наведено статистичні дані щодо загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова", висвітлено її сучасний стан, технологію формування та використання. Розглянуто форми та види кооперації, на основі яких здійснюється реалізація проекту про національну систему реферування наукової літератури.

Представлен краткий обзор мировых реферативных ресурсов (баз данных, реферативных журналов), а также реферативных изданий в Украине за период 1999 - 2004 гг. Приведены статистические данные относительно общегосударственной реферативной базы данных "Украиника научная", освещено современное состояние, технология формирования и использования. Рассмотрены формы и виды кооперации, на основе которых осуществляется реализация проекта о национальной системе реферирования научной литературы.

Розкрито ефективність застосування реферативних ресурсів у наукових дослідженнях. Визначено тенденції розвитку тематики "Інформаційні технології" в реферативній базі даних "Україніка наукова". Наголошено на доцільності планування тематики реферативних видань згідно з даними короткотермінових прогнозів.

Висвітлено діяльність корпоративного об'єднання "Міжрегіональний аналітичний розпис статей" з позицій стратегічного управління сукупними інформаційними ресурсами, а також управління змістом і організацією функціонування інформації в інтересах користувачів. Розглянуто автоматизовані підсистеми управління бібліографічними даними, інформаційних запитів, взаємодії з ресурсами web-сервера корпорації, адміністративного управління. Представлено структуру web-сайту корпорації (http://cadis.uni.udm.ru/mars/).

Освещена деятельность корпоративного объединения "Межрегиональная аналитическая роспись статей" с позиций стратегического управления совокупными информационными ресурсами, а также управления содержанием и организацией функционирования информации в интересах пользователей. Рассмотрена автоматизированные подсистемы управления библиографическими данными, информационных запросов, взаимодействия с ресурсами web-сервера корпорации, административного управления. Представлена структура web-сайта корпорации (http://cadis.uni.udm.ru/mars/).

The experience of the corporation for interregional analytical article processing is examined from the viewpoint of strategic managing the aggregate information resources and their content, as well as managing information for the convenience of users.The following automated subsystems are described: subsystem of bibliographic data management; information queries subsystem; interaction with the corporate web-server ; administrative subsystem. The structure of the corporate web-site (http://cadis.uni.udm.ru/mars/) is discussed.

Проаналізовано досвід об'єднання зусиль 33-х бібліотек з 16-ти міст Росії з метою створення корпоративної бази даних, що містить повні бібліографічні описи зі стислими анотаціями з більш ніж 280-ти періодичних видань. Висвітлено організацію спільної роботи бібліотек на нефінансовій основі, шляхи формування корпоративної бази даних, а також перші підсумки роботи та існуючі проблеми і перспективи. Наведено зіставлення створюваного колективного інформаційного продукту з аналогічною базою даних Російської Книжкової Палати.

Освещен опыт объединения усилий 33-х библиотек из 16-ти городов России c целью создания корпоративной базы данных, содержащей полные библиографические описания с краткими аннотациями из более 280-ти периодических изданий. Рассказано о том, как на нефинансовой основе организована совместная работа библиотек, каким образом формируется корпоративная база данных, каковы первые итоги работы, проблемы и перспективы дальнейшей работы. Приведено краткое сравнение создаваемого коллективного информационного продукта с аналогичной базой данных Российской Книжной Палаты.

The report deals with the experience of joint work of 33libraries in 16Russian cities on creating a corporate bibliographical database containing annotated bibliographic records of the articles published in over 280 Russian journal. Information is presented on the organizing of non-profit joint work, development of the corporate database, first results, problems and prospects for future work. The presented informational product is compared to the similar database maintained by the Russian Book Chamber.

Продемонстровано, що коло завдань та методів смислової обробки електронних даних для сфери бібліотечно-інформаційного обслуговування є досить широким - воно включає в себе майже всі відомі завдання смислової обробки. Зазначено, що різні завдання смислової обробки дуже тісно пов'язані між собою. Зроблено висновок, що більшість практичних завдань вирішується шляхом послідовного застосування рішень, розроблених для наведених завдань смислової обробки. Аргументовано, що стандартом, який забезпечує можливість взаємодії на рівні синтаксису, є XML. А наступним кроком, який забезпечує можливість взаємодії на рівні семантики, можливо стане Semantic Web.

Показано, что круг задач и методов смысловой обработки электронных данных для сферы библиотечно-информационного обслуживания является достаточно широким - в него входят почти все известные задачи смысловой обработки. Показано, насколько тесно разные задачи смысловой обработки связаны между собой. Сделан вывод о том, что многие практические задачи решаются последовательным применением решений, разработанных для перечисленных задач смысловой обработки. Сделан вывод о том, что стандартом, обеспечивающим возможность взаимодействия на уровне синтаксиса, является XML. А следующим шагом, обеспечивающим возможность взаимодействия на уровне семантики, может стать Semantic Web.

It is shown that the range of tasks and methods for semantic processing of digital data for libraryinformationservices is rather large - it includes nearly all known tasks of semantic processing. It is demonstratedthat different tasks of semantic processing are inter-related. A conclusion is made that manypractical tasks are resolved by a consequential application of approaches developed for the lists tasks ofsemantic processing. It is also concluded that a standard, enabling the interaction on the level of syntaxes,is XML. And Semantic Web can be the next step in this direction.

Проаналізовано особливості складання міжнародних бібліографічних описів відповідно до міжнародних стандартів APA, MLA, Chicago, Turabian. Здійснено порівняльний аналіз основних правил складання бібліографічних описів. Виділено чотири групи особливостей міжнародних бібліографічних описів. Запропоновано визначення поняття "аналітико-синтетична переробка міжнародної інформації".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)759.9 + Ч734(4УКР)841 + Ч236.2

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч738 + Ч236.2

Рубрики:

Бібліотечне обслуговування читачів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Простежено тенденції розвитку бібліотечного обслуговування в напрямі подальшого збільшення частки інформаційно-аналітичних продуктів і послуг у бібліотечному виробництві. Проаналізовано види та форми кінцевого інформаційного продукту, розглянуто питання їх класифікації. Обгрунтовано необхідність урізноманітнення інформаційно-аналітичної продукції з метою визначення тих її видів, які найбільшою мірою відповідають потребам, можливостям і звичкам споживача інформації, що сприяє удосконаленню бібліотечного обслуговування.

Раскрыты тенденции развития библиотечного обслуживания в направлении дальнейшего увеличения части информационно-аналитических продуктов и услуг в библиотечном производстве. Проанализированы виды и формы конечного информационного продукта, рассмотрены вопросы их классификации. Обоснована необходимость разнообразия информационно-аналитической продукции с целью определения тех ее видов, которые наиболее соответствуют потребностям, возможностям и привычкам потребителя информации, что способствует совершенствованию библиотечного обслуживания.

Показано особливості інформаційних ресурсів НБУВ як важливого джерела для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів, зокрема, розглянуто зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на розвиток інформаційних ресурсів, якість і наповнення фондів бібліотеки. Наголошено на необхідності постійного вдосконалення системи інформаційного сервісу електронної бібліотеки НБУВ. Проаналізовано діяльність Служби інформаційно-аналітичного забезпечення щодо наповнення власних електронних баз даних і підготовки інформаційно-аналітичної продукції.

Показаны особенности информационных ресурсов НБУВ как важного источника подготовки информационно-аналитических материлов, в частности, рассмотрены внешние и внутренние факторы, влияющие на развитие информационных ресурсов, качество и наполнение фондов библиотеки. Акцентировано внимание на необходимости постоянного совершенствования системы информационного сервиса электронной библиотеки НБУВ. Проанализирована деятельность Службы информационно-аналитического обеспечения по наполнению собственных электронных баз данных и подготовке информационно-аналитической продукции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч236.234 + Ч737.215.19

Рубрики:

Індексування документів

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ