Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684 + Ч737с51

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Видання зберігається у :

Проаналізовано наукові досягнення в області автоматизації бібліотечних процесів і сформульовано основні вимоги щодо розробки лінгвістичного забезпечення бібліотечних систем. Обгрунтовано використання алгебри предикатів і предикатних операцій. Проведено аналіз їх властивостей для подання та ідентифікації знань. Наведено інтегровану модель подання знань. Розроблено модель знання орієнтованого синтаксичного аналізу у задачах анотування та реферування повнотекстових документів. Наведено логічну мережу для синтаксичного аналізу на базі моделей сполучуваності слів. Вдосконалено модель процесу систематизації та рубрикації повнотекстових документів у бібліотечних системах з використанням словника-тезауруса та методу компараторної ідентифікації, що дозволяє точніше сформувати пошуковий образ документа й якісніше за змістом здійснити рубрикацію документів і пошук у бібліотечній пошуковій системі.

Розглянуто соціальні інформаційні комунікації, розкрито їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, проаналізовано джерельну базу функціонування як системи соціальних інформаційних баз та інфотворчих структур українського суспільства. Висвітлено перспективи розвитку даної соціальної інформаційної системи.

Рассмотрены социальные информационные коммуникации, раскрыты их значение, особенности развития в процессе эволюции общества, проанализирована архивная база функционирования как системы социальных информационных баз и инфотворческих структур украинского общества. Освещены перспективы развития данной социальной информационной системы.

Розкрито поняття інформаційної системи (ІС). Викладено методології проектування ІС. Описано вимоги до створення ІС. Увагу приділено моделюванню ІС. Детально розглянуто проектування інтеграції ІС. Висвітлено особливості проектування "відкритих" ІС.

Запропоновано концепцію створення системи галузевих серій електронних видань бібліотеки, що являє собою впорядковані зібрання документів з розвиненим пошуковим апаратом. Проаналізовано структуру галузевих серій на першому етапі створення системи, а також особливості конфігурації програмних засобів для її реалізації. Констатовано, що формування та поширення бібліотеками електронних видань започатковує нову систему документорозповсюдження.

Предложена концепция создания системы отраслевых серий электронных изданий библиотеки, представляющая собой упорядоточение документов с развитым поисковым аппаратом. Проанализированы структура отраслевых серий на первом этапе создания системы, а также особенности конфигурации программных средств для ее реализации. Констатировано, что формирование и распространение библиотек электронных изданий дает начало новой системе распространения документов.

Розглянуто проблеми, пов'язані з основними принципами, методами і формами створення інформаційних баз. Обговорено вимоги щодо інформаційно-аналітичної продукції бібліотек, перспектив її включення в глобальний інформаційний простір, становлення бібліотечної системи як центру виробництва високоякісної інформації.

Рассмотрены проблемы, связанные с основными принципами, методами и формами создания информационных баз. Обсуждены требования к информационно-аналитической продукции библиотек, перспектив её включения в глобальное информационное пространство, становление библиотечной системи как центра производства висококачественной информации.

Задача сохранения информационных ресурсов автоматизированных библиотечно-информационных систем должна решаться в библиотеках и информационных службах Подсистемами архивации документов и данных, которые в подавляющем большинстве указанных организаций отсутствуют. Рассмотрены принципы создания подсистем архивации, которые представляют собой программно-технические и организационные комплексы.

Определены главные тенденции развития автоматизированных библиотечно-информационных технологий на современном этапе. Выделены основополагающие аспекты: информационное общество, корпоративность библиотечных технологий, двойственность информационно-библиографической среды, превращение библиотеки в центры информационных электронных ресурсов, электронные библиотеки и др.

Рассмотрены текущее состояние разработки АИБС "МАРК-SQL", дальнейшие перспективы развития системы, вопросы, связанные с обучением новым информационным технологиям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684 + Ч734(0)841

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: В345647/2 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що автоматизовану систему доставки документів "Сигла" створено Асоціацією служб електронної доставки документів (АСЕД) російських бібліотек у рамках проекту Російського фонду фундаментальних досліджень. З початку 2002 р. система працює у промисловому режимі. Послугами системи користуються на даний час 16 бібліотек. Наведено основні принципи роботи автоматизованої системи, описано досвід роботи бібліотечних служб електронної доставки з обслуговування користувачів, розглянуто питання подальшого розвитку корпоративної взаємодії бібліотек і автоматизованої системи.

Отмечено, что автоматизированная система доставки документов "Сигла" создана Ассоциацией служб электронной доставки документов (АСЭД) российских библиотек в рамках проекта Российского фонда фундаментальных исследований. С начала 2002 г. система работает в промышленном режиме. Услугами системы пользуется в настоящее время 16 библиотек. Приведены основные принципы работы автоматизированной системы, описан опыт работы библиотечных служб электронной доставки по обслуживанию пользователей, рассмотрены вопросы дальнейшего развития корпоративного взаимодействия библиотек и автоматизированной системы.

SIGLA Automated Document Delivery System has been designed by the Association of Electronic Document Delivery Services within Russian Foundation for Basic Research project. The system has been operating since early 2002. Today, 16libraries are the customers of the services. The major principles of the system operation are discussed, the experience of EDD services is described, the prospects for further corporate interaction between the libraries and the automated system are analyzed.

Наведено два проекти ДПНТБ Росії, які підтримано грантами РФФД: "Розробка, створення та підтримка інформаційно-пошукової системи РФФД "Координація (іноземні періодичні видання, які придбано коштом РФФД) та доступ до електронної бібліотеки РФФД" і "Розробка, створення та підтримка інформаційно-пошукової системи Електронного каталогу світових електронних ресурсів серіальних видань з науки та техніки", що спрямовані на створення механізмів одержання інформації про наукові іноземні журнали у друкованому та електронному вигляді, які доступні за підтримкою РФФД, а також механізмів, що дозволяють одержати характеристики наукових інформаційних ресурсів.

Представлены два проекта ГПНТБ России, поддержанные грантами РФФИ: "Разработка, создание и поддержка информационно-поисковой системы РФФИ "Координация" (зарубежные периодические издания, приобретенные на средства РФФИ и доступ к электронной библиотеке РФФИ)" и "Разработка, создание и поддержка информационно-поисковой системы Электронного каталога мировых электронных ресурсов сериальных изданий по науке и технике", направленные на создание механизмов получения информации о научных иностранных журналах в печатном и электронном виде, доступных при поддержке РФФИ, а также механизмов, позволяющих получить характеристики научных информационных ресурсов.

The report presents two projects of Russian National Public Library for Science and Technology supportedby grants of Russian Foundation for Fundamental Studies (RFFS). The first one is Project N 02-07-90452"Development, creation and support of information storage and retrieval system of RFFS "Coordination"(foreign periodicals acquired by RFFS funds and access to RFFS E-library)". The second one is Project N04-07-90296-v "Development, creation and support of the electronic catalogue of the world electronic serialpublications on science and technology" ". Both projects are aimed to create mechanisms to obtain informationabout foreign periodicals published in traditional or electronic forms (available with the help ofRFFS) and the mechanisms which allow getting the characteristics of the scientific and information resources.

Визначено характерні риси лінгвістичного забезпечення сучасних бібліотек. Подано характеристики лінгвістичного забезпечення традиційної АБІС та електронної бібліотеки. Проаналізовано перспективи розвитку набору та представлення бібліотечних лінгвістичних компонент. Запропоновано поняття автоматизованої лінгвістичної системи та типологію сучасних автоматизованих лінгвістичних систем.

Определены характерные черты лингвистического обеспечения современных библиотек. Охарактеризовано лингвистическое обеспечение традиционной АБИС и электронной библиотеки. Проанализированы перспективы развития набора и представления библиотечных лингвистических компонент. Введено понятие автоматизированной лингвистической системы и дана типология современных автоматизированных лингвистических систем.

Characteristic features of linguistic support of modern libraries are defined. Traditional ALIS and electroniclibrary linguistic support is characterized. Prospects of development of library linguistic componentset and presentation are analyzed. The concept of automated library system is introduced and the typologyof automated linguistic systems is given.

Розглянуто причини використання мiкрофiльму як середовища зберiгання аналогових матерiалiв у довготривалiй перспективi. Доведено технологiчну та економiчну доцiльнiсть використання мiкрофiльму в забезпеченнi довготривалого зберiгання документiв та ефективнiсть мiкрофiльму в дослiдницькiй та викладацькiй роботах. Висвітлено недолiки цифрової технологiї, серед яких нестiйка та нецiлеспрямована полiтика безперервної мiграцiї збережених даних у новi формати, а також досi неперевiрена стабiльнiсть та довговiчнiсть нових технологiй переводу документiв в iншi формати. Зазначено, що обмеженi фiнансовi ресурси, висока вартiсть та мiсткiсть людської працi - теж показники, що часто заважають бiблiотекам гарантувати стабiльнiсть та довговiчнiсть їх проектiв з забезпечення зберiгання документiв. Як альтернативний метод забезпечення зберiгання документів запропоновано "гiбридне рiшення" - iнтеграцiю мiкрофiльму з технологiями електронного вiдтворення зображення, що усуває найбiльшi недолiки, які пов'язанi з форматом мiкрофiльму. Практичнiсть та доцiльнiсть гiбридного пiдходу вивчено у рамках двох вiдомих проектiв зберiгання.

Рассмотрен формат микрофильма как среду хранения аналоговых материалов в долгосрочной перспективе. Доказана технологическая и экономическая целесообразность использования микрофильмов в обеспечении долгосрочной сохранности документов и эффективность использования микрофильмов в исследовательской и учебной деятельности. Отмечено, что присущие микрофильмам ограниченность и недостатки, связанные с ограниченными доступом к ним, невозможностью быстрого просмотра и отсутствием адекватного библиографического контроля, являются аргументам для защитников электронной конверсии, которые считают ее предпочтительным методом обеспечения сохранности. Рассмотрены недостатки цифровых технологий, срекди которых - отсутствие последовательной и целенаправленной политики непрерывной миграции сохраненных данных в новые форматы, недоказанные стабильность и долговечность новых технологий перевода документов в другие форматы. Ограниченность финансовых средств,трудоемкость и высокая стоимость человеческого труда также являются факторами, которые не позволяют библиотеками гарантировать стабильность и долговечность их проектов по обеспечению сохранности документов. В качестве альтернативного метода обеспечения сохранности предложено "гибридное решение", которое подразумевает интеграцию микрофильма с электронными технологиями воспроизведения изображений, что дало возможность исключить недостатки, связанные с форматом микрофильма. Практичность и возможности гибридного подхода были изучены в рамках двух хорошо известных проектов.

This paper is to offer a discussion which identifies some of the still compelling reasons to use microfilm asa viable long-term reformatting preservation medium of analog materials. It is increasingly difficult toprove the technological and economic feasibility of using microfilm in the long-term preservation process,and to defend the viability of microfilm in research, teaching and overall learning processes. The inherentlimitations and shortcomings of microfilm with regard to accessibility, browsing capabilities, and lack ofadequate bibliographic control serve as ammunition for those who are the advocates of digital conversionand privilege it as a preferred medium for preservation.Many of the proponents of digitization, often disregard some of thereal drawbacks of digital technologywhen they highlight the advantages of digitization. Among other drawbacks of digital documents there isthe lack of sustained and concentrated policy of continuous migration of the preserved data into new formats.The still untested stability and longevity of the new reformatting technology represent hindrances forlibraries, archives, museums, and other cultural organizations. Limited financial resources as well as theintensity and high cost of human labor are also factors that often prevent libraries from making the type offinancial commitment that would ensure the stability and longevity of their long-term preservation projects.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч24ф + Ч231.684

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретико-методичні засади ефективної інфометричної діагностики потоку вітчизняних бібліотекознавчих веб-публікацій. Визначено історичні етапи еволюції інфометричного інструментарію. Запропоновано класифікацію сучасних методів інфометричних досліджень. Охарактеризовано систему індикаторів інфометричної діагностики. З'ясовано найефективніші серед них для оцінювання стану наукової веб-комунікації. На основі вебометричного моніторингу визначено ступінь використання українськими бібліотекознавцями веб-публікацій відкритого доступу, проаналізовано структуру та динаміку функціонування потоку веб-публікацій українських бібліотекознавців, створено концептуальну модель інфометричної онлайн-діагностики його розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)8 + Ч231.684

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Автоматизовані інформаційні системи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ