Проаналізовано законодавчо-нормативну базу діяльності бібліотек з валеологічного виховання населення України. Досліджено валеологію як об'єкт бібліотечно-інформаційної діяльності. Розглянуто чинники створення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення валеологічного виховання населення України. Висвітлено основні елементи, підсистеми та компоненти системи даного виховання, а також систему бібліотечних ресурсів щодо валеологічного виховання населення нашої країни.

Проанализирована законодательно-правовая база деятельности библиотек в сфере валеологического воспитания населения Украины. Исследована валеология как объект библиотечно-информационной деятельности. Рассмотрены факторы, обусловливающие создание системы библиотечно-информационного обеспечения валеологического воспитания населения Украины. Освещены основные элементы, подсистемы и компоненты системы данного воспитания, а также система библиотечных ресурсов для валеологического воспитания населения нашей страны.

Проаналізовано процес формування та структуру правової культури фахівців бібліотечно-інформаційної сфери.

Розглянуто процес формування суспільних потреб електронного інформування в правовій сфері протягом останніх десяти років і відображення даних процесів у бібліотечній діяльності. Проаналізовано діяльність електронних ЗМІ в сфері правової пропаганди, рівень її ефективності та чинники, які на неї впливають. Визначено джерельну базу бібліотечних установ правової інформації, технології введення її в суспільний обіг. Розглянуто перспективи вдосконалення організації правового інформування в сучасній бібліотеці з урахуванням можливостей обумовленим сучасним рівнем електронних інформаційних технологій. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності обслуговування користувачів електронної правової інформації.

Зазначено, що для інтеграції інформаційного простору України у світову бібліотечно-інформаційну систему необхідно вирішити масу інтеграційних проблем: гармонізацію програмних і технологічних засобів, пошукових систем, створення зведених каталогів, упровадження корпоративної каталогізації, електронного документообміну. Акцентовано увагу на створенні нових інформаційних продуктів з урахуванням інформаційних потреб суспільства і сучасних тенденцій розвитку наукового знання.

Отмечено, что для интеграции информационного пространства Украины в мировую библиотечно-информационную систему, необходимо решить массу интеграционных проблем: гармонизацию программных и технологических средств, поисковых систем, создание сводных каталогов, внедрение корпоративной каталогизации, электронного документообмена. Акцентовано внимание на создании новых информационных продуктов с учётом информационных потребностей общества и современных тенденций развития научного знания.

Проаналізовано основні законодавчі та нормативні акти з питань бібліотечно-інформаційних ресурсів України, зокрема, Закони України "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про Національну програму інформатизації", "Про концепцію Національної програми інформатизації", "Про охорону праці", "Про науково-технічну інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про охорону культурної спадщини". Розкрито зміст поняття доступу до інформації в суб'єктивному й об'єктивному аспектах. Запропоновано способи забезпечення доступу до відкритої інформації, розглянуто права користувачів бібліотек. Викладено питання правової регламентації доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни з використанням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Проанализированы законодательные и нормативные акты, касающиеся вопросов библиотечно-информационных ресурсов Украины, в частности, Законы Украины "Об информации", "О государственной тайне", "О телекоммуникациях", "О Национальной программе информатизации", "О концепции Национальной программы информатизации", "Об охране труда", "О научно-технической информации", "О телевидении и радиовещании", "О библиотеках и библиотечном деле", "Об охране культурного наследия". Раскрыто содержание понятия доступа к информации в субъективном и объективном аспектах. Предложены способы обеспечения доступа к открытой информации, рассмотрены права пользователей библиотек. Изложены вопросы правовой регламентации доступа к библиотечно-информационным ресурсам страны с применением новейших информационно-телекоммуникационных технологий.

Зазначено, що Національна програма інформатизації визначає основні завдання та напрями діяльності держави щодо розвитку інформаційного суспільства України. Функціонування суб'єктів інформаційного простору, зокрема бібліотек, підпорядковано ряду нормативно-правових актів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4РОС)756.1 + Х819(4РОС)01ф + Х849(4РОС)021

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Адміністративне право окремих країн

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність урегулювання на законодавчому рівні діяльності електронних бібліотек, передачі бібліотекам електронних копій тиражованих видань. Розглянуто питання дотримання прав суб'єктів авторського права та суміжних прав під час створення та використання електронних бібліотечних ресурсів.

Досліджено історію та сучасний етап розвитку репозитаріїв і часописів відкритого доступу з правничої тематики. Наведено інформацію стосовно довідників, що містять дані щодо відкритих наукових електронних ресурсів: Electronic, Journals Library, DOAJ, ROAR, OpenDOAR. Увагу приділено юридичній науковій періодиці України.

Висвітлено питання створення інформаційних ресурсів Національної юридичної бібліотеки, вказано джерела формування таких ресурсів. Наголошено на необхідності збереження рідкісних юридичних видань шляхом формування електронної бібліотеки. Зазначено, що онлайн-ресурсы є однією з форм забезпечення інформаційної безпеки бібліотечних фондів юридичного напряму.

Розглянуто роль сучасної бібліотеки за умов інформатизації, діяльність щодо створення й удосконалення нових видів інформаційно-аналітичної продукції та нових форм бібліотечного обслуговування.

Розглянуто сучасний стан розвитку інформаційно-аналітичної діяльності, процесів збору та аналізу інформації різних джерел і сучасне програмне забезпечення бібліотеки в контексті попиту на аналітичні дані.

Розглянуто систему найбільш важливих вітчизняних нормативно-правових документів, що становлять законодавче підгрунтя для практичної реалізації процесів накопичення, зберігання й використання електронних ресурсів. Відзначено потребу застосування комплексного підходу, що базується на інформаційно-комунікаційній стратегії розвитку бібліотеки, включає нормативно-правове регулювання на державному рівні та цілеспрямоване систематичне застосування організаційно-адміністративних заходів на рівні окремого закладу.

Розроблено теоретико-методологічні засади інформаційної безпеки в публічних бібліотеках України. Розкрито зміст і структуру системи інформаційної безпеки публічної бібліотеки (СІБ ПБ) як соціально-комунікаційного феномену. Розроблено концептуальну модель СІБ ПБ, запропоновано етапи її реалізації шляхом адміністративно-організаційних заходів захисту інформаційних ресурсів, забезпечення інформаційної безпеки користувачів бібліотек. Обгрунтовано, що реалізація напрямків забезпечення безпеки інформаційного середовища публічної бібліотеки має комплексний характер, що обумовлюється поліфункціональністю СІБ ПБ. Доведено необхідність розроблення та застосування Концепції інформаційної безпеки бібліотеки - документа, який є відображенням комплексного підходу до проблеми формування та підтримання СІБ ПБ. Визначено стратегію формування інформаційної безпеки для бібліотек з урахуванням усіх можливостей організаційного захисту інформації на нормативно-правовій основі.

Викладено проблеми правового забезпечення роботи бібліотек як інформаційних центрів за умов інформатизації.

Побудова інформаційного суспільства спирається насамперед на довіру. Століття паперового діловодства створили інфраструктуру довіри, яка грунтується на підписах і печатках. Завдання XXI ст. - побудувати досконалішу інфраструктуру в інформаційному суспільстві, тобто у віртуальному світі. Інформаційне суспільство - суспільство, де всі процеси з технологічної та організаційної точок зору, крім матеріального виробництва, виконуються в електронному (віртуальному) вигляді. Така організація праці має безліч переваг, від економічних до екологічних. Основою довіри в сучасній концепції інформаційного суспільства є інфраструктура відкритих ключів (РКI) та її юридичне вдосконалення у ЄС - кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI). У доповіді розкрито різні аспекти організації QPKI та проаналізовано першочергові дії, необхідні для зведення Національної системи електронних цифрових підписів до Європейської еталонної моделі QPKI.

Побудова інформаційного суспільства спирається насамперед на довіру. Століття паперового діловодства створили інфраструктуру довіри, яка грунтується на підписах і печатках. Завдання XXI ст. - побудувати досконалішу інфраструктуру в інформаційному суспільстві, тобто у віртуальному світі. Інформаційне суспільство - суспільство, де всі процеси з технологічної та організаційної точок зору, крім матеріального виробництва, виконуються в електронному (віртуальному) вигляді. Така організація праці має безліч переваг, від економічних до екологічних. Основою довіри в сучасній концепції інформаційного суспільства є інфраструктура відкритих ключів (РКI) та її юридичне вдосконалення у ЄС - кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI). У доповіді розкрито різні аспекти організації QPKI та проаналізовано першочергові дії, необхідні для зведення Національної системи електронних цифрових підписів до Європейської еталонної моделі QPKI.