Досліджено динаміку стильових перетворень в українській духовній музиці ХVІІ - ХVIII ст. Виявлено маловідомі музично-рукописні пам'ятки партесного та ранньокласичного етапів. Визначено головні ознаки процесів стильової еволюції, яка відбувалась у творчості на окремих етапах розвитку української духовної музики зазначеого періоду в напрямку від бароко до класицизму. Охарактеризовано роль національного та інонаціонального компонентів у цих процесах. Висловлено ідею безперервності розвитку української духовної музики ХVІІ - ХVIII ст., тобто органічного зв'язку між її окремими етапами. Запропоновано нову періодизацію, що включає перехідний етап - творчість 1750 - 1760-х рр. Доведено ідею рецепції стильових моделей світської та духовної музики європейського бароко та класицизму, взаємодії традиційного і новаторського як фактора утворення самобутніх форм української духовної музики цього періоду. Вперше проаналізовано ряд багатоголосих анонімних партесних концертів, зокрема, створених на віршовані тексти, а також авторські твори партесної доби (І. Домарацького, Г. Левицького) і новознайдені духовні концерти М. Березовcького, які згадувались у публікаціях кінця ХVIII - ХІХ ст. і донедавна вважалися втраченими.