Наведено результати комплексного дослідження історії становлення та розвитку архівознавства й архівної освіти в Україні 1920 - 30-х рр. Висвітлено основні тенденції та напрями наукової роботи у галузі архівної справи, форми та зміст підготовки кадрів для архівних установ. Проаналізовано науково-організаційну діяльність державних органів управління архівною справою, роботу Київського та Одеського археологічних інститутів, Кабінету архівознавства при ЦАУ УСРР, архівної аспірантури.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч813(4Укр)6

Рубрики:

Історія архівної справи

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч813(4Укр)6

Рубрики:

Історія архівної справи

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Вперше в українській історіографії представлено дослідження історії архівної періодики в Україні 1920 - 1930-х рр. на підставі маловідомих архівних документів. Подано анотований покажчик, а також висвітлено результати бібліометричного аналізу репрезентативного комплексу видань. Розкрито поняття української архівної періодики, викладено її періодизацію, обгрунтовано виокремлення основних етапів. У додатках наведено повний бібліографічний опис періодичних видань з проблем архівістики, бібліографічний покажчик літератури про архівну періодику тощо.

Вміщено статті про істориків, архівістів, представників української культури і науки, громадських і державних діячив ХІХ ст. - 1930-х рр. (Д.І.Багалія, М.М.Бужинського, М.П.Василенка, Ф.А.Герасименка, В.Ф.Домбровського, П.Я.Дорошенка, Ф.І.Леонтовича, І.І.Огієнка, Д.І.Яворницького та інших), чільне місце у діяльності яких належало архівній справі та архівознавству. Основну увагу приділено практичним архівним питанням та теоретичним архівознавчим аспектам, пов'язаним із збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, заснуванням архівів як установ та налагодженням наукового використання архівної інформації для дослідження історичного минулого України.

Висвітлено сторінки життя та діяльності археографа, архівіста, дослідника М.Бутич, підкреслено її вагомий вклад у розвиток вітчизняної архівної справи. Значну увагу приділено аспектам її наукової роботи в Центральному державному історичному архіві України в Києві. Охарактеризовано значні науково-видавничі проекти, в яких М.Бутич приймала активну участь.

Освещены страницы жизни и деятельности археографа, архивиста, исследователя М.Бутич, подчеркнут ее весомый вклад в развитие отечественного архивного дела. Значительное внимание уделено аспектам ее научной работы в Центральном государственном историческом архиве Украины в Киеве. Охарактеризованы значительные научно-издательские проекты, в которых М.Бутич принимала активное участие.

Висвітлено життєвий шлях і науковий доробок доктора історичних наук, професора Київського університету ім. Т.Шевченка В'ячеслава Ілліча Стрельського. Вміщено спогади його учнів, колег і друзів. Значну увагу приділено актуальним проблемам джерелознавства, архівознавства та історіографії.

Наведено інформацію про життєвий і творчий шлях відомого вченого-історика, архівіста О.Г.Мітюкова.

Приведена информация о жизненном и творческом пути известного ученого-историка, архивиста О.Г.Митюкова.

Наведено відомості про істориків, архівістів, документознавців, які займаються архівною справою в Україні у період 1940 - 1960 рр. Висвітлено архівні практичні питання та теоретичні архівознавчі аспекти, пов'язані зі збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, формуванням мережі державних архівів України та організацією наукового використання архівної інформації.

Приведены сведения об историках, архивистах, документоведах, занимавшихся архивным строительством в Украине за период с 1940 - 1960 гг. Освещены архивные практические вопросы и теоретические архивоведческие аспекты, связанные с сохранением исторических комплексов документов, их обработкой, формированием сети государственных архивов Украины и организацией научного использования архивной информации.

Наведено бібліографічні дані архівістів, археографів, архівознавців, педагогів вищої школи, державних діячів, істориків, що сприяли розвитку архівної справи в Україні у період 1970 - 1990 рр. Викладено відомості про спеціальні публікації архівістів і наявність особових фондів.

Приведены библиографические данные архивистов, археографов, архивоведов, педагогов высшей школы, государственных деятелей, историков, служивших развитию архивного дела в период с 1970 - 1990-х гг. на Украине. Изложены сведения о специальных публикациях архивистов и наличии личных фондов.

Розглянуто основні етапи та напрями діяльності працівників архівів у 1940 - 1960-х рр. на підставі досліджень історії архівної справи й аналізу архівних джерел. Висвітлено питання повоєнної відбудови мережі архівних установ та архівну роботу. Проаналізовано особливості розвитку архівної справи в Україні в роки "хрущовської відлиги", співробітництво архівних установ країни з архівами зарубіжних країн і республік СРСР.

Рассмотрены основные этапы и направления деятельности работников архивов в 1940 - 1960-х гг. на основе исследований истории архивного дела и анализа архивных источников. Освещены вопросы послевоенного восстановления сети архивных учреждений и архивная работа. Проанализированы особенности развития архивного дела в Украине в годы "хрущевской оттепели", сотрудничество архивных учреждений страны с архивами зарубежных стран и республик СССР.

На базі результатів вивчення різноманітних джерел визначено основні організаційні засади та особливості розвитку видавничої діяльності установ системи Головархіву УРСР. Розкрито вплив суспільно-політичних та ідеологічних чинників на науковий та інформаційний рівень, тематику видань. Надано комплексну оцінку загальносоюзних правил публікації історичних документів, проаналізовано основні принципи та методи підготовки видань, вивчено досвід українських архівістів-археографів у вдосконаленні нормативно-методичної бази публікації джерел. Визначено повноту висвітлення історичного минулого України в документах, уведених до наукового обігу завдяки опублікованим збірникам документів.

На підставі вивчення архівних джерел визначено тенденції та напрями наукових досліджень у галузі архівної справи, висвітлено форму та зміст підготовки кадрів для архівних установ, особливості науково-методичного забезпечення архівної освіти. Проаналізовано науково-організаційну діяльність державних органів управління архівною справою, проекти архівної реформи в Україні, роботу Київського й Одеського археологічних інститутів, Археографічної комісії та Кабінету архівознавства - першої науково-дослідної установи у галузі архівної справи в Україні. З'ясовано функції архівної аспірантури, руху архівних кореспондентів. Розглянуто персональний внесок видатних українських істориків у розвиток архівістики.

Досліджено життєвий і творчий шлях В.О.Романовського як історика, джерелознавця, історіографа, археографа, подвижника архівної справи в Україні, фундатора навчальної літератури з архівознавства, педагога. Розкрито внесок ученого у розробку проблем історії України, зокрема, фінансово-економічного устрою Гетьманщини другої половини XVII - початку XVIII ст., джерелознавства, архівістики та інших спеціальних галузей історичної науки. Визначено пріоритетні напрями досліджень історика. Описано процес становлення В.О.Романовського як історика та архівіста, висвітлено фактори, що вплинули на формування його наукових поглядів, характер та зміст наукових студій. Проаналізовано архівознавчу спадщину науковця, розроблені ним проблеми історії, теорії і практики архівної справи, методи комплектування, описування та збереження архівних документів.

Вперше в українській історіографії висвітлено життєвий і творчий шлях відомого львівського архівіста, фахівця у галузі української філігранології, краєзнавця, громадського діяча, директора Центрального історичного архіву України у Львові, професора Львівського державного університету ім. І. Франка О.Я. Мацюка (1932 - 1999). На підставі вивчення історіографії проблеми та наукового доробку вченого виявлено фактори, які вплинули на формування його світогляду, визначено характер і зміст наукових студій. Проаналізовано пріоритетні напрямки наукової діяльності О.Я. Мацюка, висвітлено його внесок у становлення української філігранології як самостійної історичної дисципліни. Проаналізовано праці ученого, присвячені дослідженню проблем початкового періоду слов'янського книгодрукування й українського краєзнавства.

Досліджено наукову, організаційну діяльність О.Грушевського у сфері української історичної науки, архівної та бібліотечної справи, його роботу як педагога вищої школи, зокрема внесок у розвиток архівної освіти. З використанням джерельної бази висвітлено процес формування світогляду та особливості наукової творчості О.Грушевського. Проаналізовано педагогічну діяльність ученого в українському народному університеті, Київському археологічному інституті, Вищому інституті народної освіти та Науково-дослідній кафедрі історії України ВУАН. Доведено, що вчений був одним з розробників концептуальних засад архівної та бібліотечної справи в УНР та Українській державі в 1917 - 1918 рр. Комплексно досліджено його науково-організаційний доробок, участь в організації Українського Наукового Товариства та наукових установ ВУАН. Вивчено багатогранну наукову творчість вченого з урахуванням конкретно-історичного й соціокультурного контекстів життя українського суспільства першої третини XX ст.

Висвітлено життя та творчість П.В.Клименка - талановитого вченого-історика, джерелознавця, архівознавця, археографа, організатора архівної справи в Україні 1920 - 1930-х рр., педагога. На підставі всебічного історіографічного аналізу, наукової спадщини вченого, з використанням широкої джерельної бази вивчено внесок П.В.Клименка у справу збереження архівів та пам'яток старовини. Досліджено проблеми соціально-економічної історії України XVII - XVIII ст., історію розвитку цехового ремесла, виробничого руху українського населення XVIII - початку XIX ст. Визначено пріоритетні напрями досліджень історика, реконструйовано процес становлення П.В.Клименка як історика та джерелознавця. Розкрито фактори, що вплинули на формування його світогляду та наукових поглядів, зміст і характер наукових студій. Уперше в українській історіографії систематизовано та комплексно досліджено творчу спадщину П.В.Клименка, проаналізовано його персональний внесок у науку.

На підставі системного аналізу широкої джерельної бази та наукової літератури досліджено розвиток архівної справи в Україні в 1919 - 1932 рр. По-новому інтерпретовано особливості радянської архівної реформи в Україні, з'ясовано специфіку формування єдиного державного архівного фонду (ЄДАФ) та правові реформи в Україні. Детально висвітлено шляхи та етапи розвитку системи архівних установ, мету, завдання та форми централізації архівної справи, визначено роль Першого та Другого Всеукраїнського з'їздів архівних робітників, досліджено умови створення, функції, завдання Особливої всеукраїнської архівної комісії та Істпарту. Значну увагу приділено внеску Харківского та Київського осередків архівістів у розвиток архівної справи України у 1919 - 1932 рр.

На підставі аналізу різноманітних джерел розкрито процес відбудови архівної галузі України після звільнення від гітлерівських загарбників та її подальший розвиток протягом двох повоєнних десятиріч. Реконструйовано мережі архівних установ республіки, висвітлено процес повернення архівних документів, евакуйованих у східні регіони СРСР і вивезених окупантами за кордон. Висвітлено заходи державних органів та архівістів щодо комплектування архівів і зміцнення їх матеріальної бази, впорядкування документів та організації їх наукового використання, підготовки кадрів архівістів. Комплексно відтворено особливості архівного будівництва за умов тоталітарного режиму, проаналізовано найбільш характерні недоліки, притаманні повоєнному розвитку архівної справи.