Вміщено описи документів з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Дніпропетровської області, Архіву Дніпропетровського обласного управління Служби безпеки України, Дніпропетровського історичного музею. Наведено об'єднаний іменний та географічний покажчики, покажчики скорочень і використаних фондів.

Розглядається грецько-українське співробітництво в галузі дослідження історії грецької діаспори, історія підприємницької діяльності греків у Причорномор'ї, викладацька діяльність та наукова спадщина історика літератури, візантініста С.Д.Пападімітріу, благодійна діяльність грецького генерального консула в Одесі Івана Вучини. Висвітлюються теоретико-методичні засади створення біографічного словника "Греки в Україні", сімейні архіви і нові напрямки історико-економічних та історичних досліджень, публікуються матеріали Київських та Донецького Державних архівів про історію греків України за часів політики коренізації (1924-1933 рр.) та ін.

Обговорено проблеми формування, організації, вивчення наявних в Україні колекцій та архівів діячів української діаспори, систематизації інформації про них, а також пошуку шляхів повернення цінних книжкових зібрань та архівних документів, що знаходяться за межами України.

Обсуждены проблемы формирования, организации, изучения находящихся в Украине коллекций и архивов деятелей украинской диаспоры, систематизации информации о них, а также поиска путей возвращения ценных книжных собраний и архивных документов, находящихся за пределами Украины.

Розглянуто питання історії трудової еміграції з Буковини в Канаду від її початку до Першої світової війни. Проаналізовано становище української еміграції у повоєнній Швейцарії за документами фонду митрополита Іларіона в Архіві Української православної церкви в Канаді. Висвітлено окремі архівні документи про другий період української еміграції до Канади з фондів Державного архіву Івано-Франківської області, документи Українського національного об'єднання Канади в Архіві ОУН в Києві.

Рассмотрены вопросы истории трудовой эмиграции с Буковины в Канаду от её начала до Первой мировой войны. Проанализировано положение украинской эмиграции в послевоенной Швейцарии по документам фонда митрополита Иллариона в Архиве Украинской православной церкви в Канаде. Освещены отдельные архивные документы о втором периоде украинской эмиграции в Канаду из фондов Государственного архива Ивано-Франковской области, документы Украинского национального объединения Канады в Архиве ОУН в Киеве.

Подано бібліографічну інформацію про видання в яких висвітлено автоматизовану базу даних про комплекс вторинних документів - науково-допоміжні бібліографічні посібники з історії України й архівні довідники, видані друком в 1991 - 2010 рр., подано дані про місцезнаходження відображених документів.

Розглянуто проблему іконографічних джерел як одного з пріоритетних напрямів української біографістики. Проаналізовано експозиційні фонди архівних установ Києва, зокрема, Центрального державного архіву вищих органів влади України, Центрального державного архіву громадських об'єднань, Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С.Пшеничного, Науково-довідкової бібліотеки Центральних державних архівів України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії наук України, а також архівів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського й Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Охарактеризовано їх наявний іконографічний ресурс.

Рассмотрена проблема иконографических источников как одно из приоритетных направления украинской биографистики. Проанализированы экспозиционные фонды архивных учреждений Киева, в частности, Центрального государственного архива высших органов власти Украины, Центрального государственного архива общественных объединений, Центрального государственного исторического архива Украины, Центрального государственного кинофотоархива Украины им. Г.С.Пшеничного, Научно-исследовательской библиотеки Центральних государственных архивов Украини, Отраслевого государственного архиву Службы безопасности Украины, Отраслевого государственного архива Министерства внутренних дел Украины, Национальной академии наук Украины, а также архивов Института литературы им. Т.Г.Шевченко, Института искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Т.Рыльского и Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В.И.Вернадского. Охарактеризован их наличный иконографический ресурс.

Розглянуто історію формування комплексів єврейських рукописів і друкованих видань у бібліотеках і архівах пострадянських країн. Проаналізовано сучасний стан окремих збірок, особливості створення науково-довідкового апарату на фонди. Висвітлено перспективу розвитку та шляхи вдосконалення системи роботи із бібліотечними й архівними фондами. Увагу приділено уніфікації описів із застосуванням мережевого ресурсу Ірбіс-64, введенню у науковий обіг цілісних комплексів документів, які на сьогодні зберігаються у різних бібліотеках і архівних сховищах.

Рассмотрена история формирования комплексов еврейских рукописей и печатных изданий в библиотеках и архивах постсоветских стран. Проанализированы современное состояние отдельных собраний, особенности создания научно-справочного аппарата для фондов. Освещены перспектива развития и пути усовершенствования системы работы с библиотечными и архивными фондами. Внимание уделено унификации описаний с использованием сетевого ресурса Ирбис-64, введению в научный оборот целостных комплексов документов, которые в настоящее время хранятся в различных библиотеках и архивных хранилищах.

Зазначено, що для істориків церкви біографічні матеріали, що стосуються життя, діяльності та частково посмертного вшанування єпископату, були і залишаються основою джерелознавчої бази. Всі вони - від лаконічних списків ієрархів до детальних агіографічних оповідей - викликають зацікавленість у фахівців, які вивчають російську історію. Проте, зібрання біографій російських архієреїв від Хрещення Русі до відновлення патріаршества у 1918 р., яке можна назвати вичерпним, до цього часу не побачило світ. На підставі матеріалів синодального архіву таке видання готував К. Я. Здравомислов (1933 р.). Але лише в наші дні, завдяки співробітництву Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург) та Синодальної бібліотеки (Москва), вдалося його надрукувати.

Отмечено, что для историков церкви биографические материалы, относящиеся к жизни, деятельности и отчасти посмертному почитанию епископата, были и остаются основой источниковедческой базы. Все они - от лаконичных списков иерархов до подробных агиографических повествований - вызывают большой интерес у специалистов, изучающих российскую историю. Однако собрание биографий русских архиереев от Крещения Руси до восстановления патриаршества в 1918 году, способное претендовать на полноту, до сих пор не увидело свет. На основе материалов синодального архива такое издание готовил К. Я. Здравомыслов (+1933). Но лишь в наши дни благодаря сотрудничеству Российской национальной библиотеки (Санкт-Петербург) и Синодальной библиотеки (Москва) стало возможным напечатать его.

For Church historians biographical materials related to the life, activities and partial posthumous veneration of the episcopate have been and remain the major resources for historical studies. They all, from the laconic lists of bishops to detailed hagiographical narratives, evoke great interest within specialists in the field of Russian history. Russian historical scholarship has been honored with an entire series of handbook and bibliographical publications, which give sufficiently full information on Russian bishops. This applies to publications undertaken since the eighteenth century and to those that have appeared in recent decades. However, a collection of the biographies of Russian bishops since the Baptism of Russia to the restoration of the Patriarchate in 1918, which can lay claim to completeness, has yet to see light. K. Y. Zdravomyslov (+1933) prepared such an edition on the basis of material in the Synodal Archive. Yet only now its publication has become possible thanks to cooperationbetween the National Library of Russia in St. Petersburg and the Synodal Library in Moscow.

Проаналізовано ряд архівних джерел, які дозволяють істотно доповнити існуючі уявлення щодо розвитку суспільно-політичного конфлікту в Криму після формального завершення громадянської війни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч811.484 + Э29(4УКР)-36

Рубрики:

Архівні переліки та огляди (тематичні та фондові) (Архівні фонди. Науково-довідковий апарат)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено архів Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга як джерельну базу з питань його наукової діяльності відповідно до нацистських постулатів та завдань Штабу, а також з історії нацистських досліджень країн Східної Європи, насамперед Білорусії, Росії, України та країн Прибалтики - складових поняття "східний простір". Вивчено структуру Штабу, його функції та завдання, напрями пошукової, методичної та дослідної роботи, проаналізовано засади документотворення, охарактеризовано склад і зміст документів Штабу. Запропоновано джерелознавчу класифікацію цих документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень та ідеологічної основи діяльності Штабу. Висвітлено питання функціонування Штабу та специфіки та джерельної значущості його документів для розкриття діяльності нацистів щодо збирання, узагальнення та використання інформації, науково-дослідних розробок з різних сфер життя країн, окупованих нацистами під час Другої світової війни. Розглянуто діяльність Управління штабу та його відділів, робочих груп і зондерштабів та специфіку їх документів.

Визначено основні концептуальні положення формування архіву "мережева україніка": структуру архіву, основні ресурсні складові, принципи технології його створення й організації довідково-пошукового апарату. Розглянуто питання авторського права стосовно архівування інформаційних ресурсів Інтернет. Обгрунтовано необхідність централізованого формування у складі національного архіву сховища даних про електронний документний простір України, пошуковий апарат якого має розглядатися як один з елементів національної бібліографії.

Определенны основные концептуальные положения формирования архива "сетевая украиника": структура архива, основные ресурсные составляющие, принципы технологии его создания и организации справочно-поискового аппарата. Рассмотрен вопрос авторского права, касающегося архивирования информационных ресурсов Интернет. Обоснована необходимость централизованного формирования в составе национального архива хранилища данных об электронном документном пространстве Украины, поисковый аппарат которого должен рассматриваться как один из элементов национальной библиографии.