Розглянуто питання збереження, дослідження, консервації та реставрації пам'яток історії та культури в Україні, Білорусі, Росії, Латвії, Німеччині, Польщі, а також, загальні проблеми реставраційної справи. Описано застосування біоцидів для захисту архівних документів від біопошкоджень. Висвітлено досвід реставрації ікони кінця XVІІІ ст. "Старозавітної Трійці". Наведено технологію реставрації художнього твору, проаналізовано особливості стандартизації музейної справи.

Досліджено історію розвитку реставраційної справи в Україні як багатопланової науково-виробничої діяльності, окремо розглянуто реставрацію письма та друку. Обговорено особливості організації науково-дослідних лабораторій консервації для реставрації художніх і музейних цінностей за радянських часів, які стали базисом для формування інших реставраційних структур, у тому числі в бібліотеках. Визначено концепцію, мету, завдання реставрації, проаналізовано різні визначення поняття "реставрація", зміст реставраційного (відновлювального) процесу. Окреслено проблеми збереження документів у бібліотеках країни, визначено критерії оцінки якості відреставрованої пам'ятки. Висвітлено питання підготовки реставраційних кадрів, потребу створення Державного реєстру рукописів, стародруків, інших цінних документів, розробки теоретичної моделі наукової реставрації.

Розглянуто питання збереження бібліотечних, архівних фондів та музейних експонатів України. Акцентовано увагу на розробці Національної програми збереження інформаційних ресурсів.

Рассмотрен вопрос сохранения библиотечных, архивных фондов и музейных экспонатов України. Акцентировано внимание на разработке Национальной программы сохранения информационных ресурсов.

Зазначено, що у бібліотеках, архівах і музеях охоронці фонду постійно виявляють книги, гравюри, журнали, плакати та інші документи, що мають різні пошкодження. Обговорено проблему псування бібліотечних, архівних і музейних документів у Росії і за кордоном. Масиви пошкоджених документів значно перевищують можливості ручної класичної реставрації. Як відомо, існують як класичні методи консервації, так і методи з використанням різних механізованих технологій. Узагальнюючи досвід, базуючись на наукових розробках, накреслено перспективний напрям механізованих технологій і масових методів консервації документів. Серед механізованих методів найбільш відомі такі, як: долив аркуша за допомогою паперової маси, нейтралізація надлишкової кислотності та зміцнення зіпсованого аркуша, реставрація методом розщеплення аркуша, ламінування та імпрегнування. Накреслено перспективи використання механізованих методів, представлено слайди запропонованого устаткування для механізованих технологій консервації.

Указано, что в библиотеках, архивах и музеях хранители фонда постоянно выявляют книги, гравюры, журналы, плакаты и другие документы, имеющие различные повреждения. В докладе обсуждается проблема разрушения библиотечных, архивных и музейных документов в России и за рубежом. Массивы поврежденных документов значительно превышают возможности ручной классической реставрации. Как известно, существуют как классические методы консервации, так и методы с использованием различных механизированных технологий. Обобщая опыт, основываясь на научных разработках, выделено перспективное направление механизированных технологий и массовых методов консервации документов. Среди механизированных методов наиболее известны такие, как долив листа с помощью бумажной массы, нейтрализация избыточной кислотности и укрепление разрушенного листа, реставрация методом расщепления листа, ламинирование и импрегнирование. Показаны перспективы их использования. В докладе представлены слайды, предлагаемого оборудования для механизированных технологий консервации.

Every day curators of library, archival and museum collections reveal various damages in books, engravings, magazines, posters, etc. The paper investigates in how the problem of document deterioration is solved in Russia and abroad. The arrays of damaged items exceed significantly the facilities of traditional hand restoration. The paper sums up and highlights the prospects for powered technologies and mass methods of document conservation. Among the powered methods, the most popular are leaf-castingwith paper mass, de-acidification and strengthening of sheets, sheet splitting, lamination, and impregnation. The prospects for using powered technologies are revealed. During the presentation, the slides will be used to demonstrate the equipment for powered conservation technologies.

Обговорено проблему діяльності інформаційної установи з позиції спільних та специфічних рис у діяльності бібліотек і музеїв з формування та збереження інформаційного ресурсу в електронному вигляді. Актуальність питання підтверджено увагою, приділеною проблемі цифрової спадщини у програмі ЮНЕСКО "Інформація для всіх". Перераховано умови, які необхідно виконати для створення інформаційного ресурсу, та типові проектні рішення автоматизованих інформаційних систем для створення, збереження та використання даних про культурну спадщину. Проаналізовано різні позиції щодо інтеграції культурних ресурсів. Висловлено думку про необхідність тісних партнерських відносин між музейними та бібліотечними асоціаціями.

Обсуждается проблема деятельности информационного учреждения с позиции общих и специфических черт в деятельности библиотек и музеев по формированию и сохранению информационного ресурса в электронном виде. Актуальность проблемы определяется вниманием, уделяемом проблеме цифрового наследия в программе ЮНЕСКО "Информация для всех". Перечислено ряд условий, выполнение которых необходимо для создания информационного ресурса, типовые проектные решения автоматизированных информационных систем для создания хранения и использования данных о культурном наследии. Проанализировано различные позиции в процессе интеграции культурных ресурсов. Высказано мнение о необходимости тесных партнерских отношений между музейными и библиотечными ассоциациями.

The problem of the information unit operation from form the point of view of common and specific characteristics in libraries and museums activities in electronic information resource formation and preservation is discussed. The UNESCO Program "Information for All" pays serious attention to digital heritage, which determines the importance of the problem. Several conditions needed to be completed to get the information resource designed, general project solutions for design of automated systems for creation, storage and use of cultural heritage data are highlighted. Various positions in the process of cultural resources integration are analyzed. The idea of necessity of close partnership between museum and library associations is proposed.

Висвітлено реалізовані та заплановані проекти зі створення електронних колекцій в РДБ, РНБ і великих музеях Росії.

Висвітлено питання розвитку документального ресурсу української преси та періодики наприкінці XX - на початку XXI ст. Виділено типи історико-бібліографічних видань у дослідженнях історії та сучасного стану преси та наукової періодики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.47 + Ч771.46 + Ч811.46

Рубрики:

Збереженість бібліотечних фондів

Зберігання музейних фондів

Збереження документальних матеріалів (Архівні фонди. Науково-довідковий апарат)

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено склад і зміст документаційного наповнення архівних фондів музейних установ НАН України: Національного науково-природничого музею, Державного природознавчого музею та Інституту народознавства, визначено їхню інформаційну цінність.

The article analyzes the structure and content of documentation filling archives of museum institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine: National Museum of Natural History, State Museum of Natural History and the Institute of Ethnology, defines their informational value.

Обговорено проблеми реставраційної справи, висвітлено досягнення та перспективи розвитку галузі в Україні й за кордоном. Узагальнено унікальний досвід вітчизняної реставраційної школи, наведено відомості про здобутки фахівців реставраційних та музейних закладів України, їх колег із близького та далекого зарубіжжя. Визначено пріоритети щодо подолання проблем організаційного, кадрового характеру та матеріально-технічного забезпечення в реставраційній галузі.

Розглянуто історію, стратегії, передумови й етапи формування міжнародних цифрових інтегрованих ресурсів документальної спадщини, зокрема Європейської бібліотеки (TEL) (2004), Манускрипторіуму (2002), Світової цифрової бібліотеки (2006), Європеани (2008). Встановлено значення діяльності ЮНЕСКО в сфері культурної спадщини та міжнародному законодавстві, її внесок у становлення та розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань, методичних та інформаційно-технологічних засад створення інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини. Значну увагу надано Європеані як складовій частині електронного європейського простору культурної спадщини в контексті стратегії інноваційного економічного та соціального розвитку Європейського Союзу, що передбачає пошуки європейської культурної ідентичності. Розкрито основні особливості національних проектів та стратегій як європейських країн, так і США, Канади, Австралії, Ізраїлю, Японії тощо, що спрямовані на збереженість документальної спадщини та вільний доступ до неї всіх верств населення. Установлено три етапи формування інтегрованих цифрових ресурсів спадщини, які пов'язуються з тенденціями розвитку суспільства в напрямі напрацювання глобального інформаційного суспільства та суспільства знань. В Україні цифровий ресурс документальної спадщини створюється фрагментарно. Прийняття Міністерством культури України Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ в 2016 р. відкрило реальні можливості прискорити цей процес.

Комплексно проаналізовано світовий досвід об'єднання інформаційних ресурсів установ соціальної пам'яті (бібліотек, архівів, музеїв); здійснено порівняння функціональних можливостей, джерел наповнення інформації, способів консолідації різнорідних інформаційних ресурсів в успішних світових і вітчизняних Інтернет-порталах, що консолідують цифрову інформацію з фондів вказаних установ. Обґрунтовано перспективи та доцільність розробки та втілення консолідованих інформаційних ресурсів установ соціальної пам'яті на рівні окремих територіальних громад як інформаційно-технологічного фундаменту побудови загальнонаціонального ресурсу. Окреслено методологію консолідації різнорідних даних та інструментарій проєктування консолідованих інформаційних ресурсів. Представлено вербальну модель консолідованого інформаційного ресурсу територіальної громади та прототип веб-сайту як єдиної точки доступу до інформаційних ресурсів довільної територіальної громади, що вибудовує надійну фундаментальну базу для подальшої практичної реалізації цілісного системного інформаційного проєкту.