Представлен перечень книг из библиотеки С.П. Шевырева (1806 - 1864) - известного теоретика и историка культуры, поэта и публициста, педагога и общественного деятеля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч114(4Рос)ф + Ч734(4Рос)84 + З970.312.1

Рубрики:

Організація культури

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Інтернет

Шифр НБУВ: СО24829 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Обсуждены проблемы классификации документов в библиотеке МГТУ им. Н.Э.Баумана при использовании традиционной технологии, описаны пути их решения и конкретная реализация автоматизации работы с классификаторами.

Рассмотрены вопросы создания сайта, способного подстраиваться под каждого конкретного пользователя. Обсуждены виды персонализуемой информации, способы ее представления, а также проблема идентификации пользователей.

Освещены требования законодательства об авторском праве библиотек Российской Федерации при использовании информационных ресурсов. Рассмотрены основные международные договора, регулирующие авторско-правовые отношения, в частности, Всемирная (Женевская) конвенция об авторском праве и Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений.

Освещены свойства и функции электронной библиографии, проанализирована деятельность библиотечных учреждений Республики Мордовия по созданию, представлению и распространению данных информационных ресурсов.

Розглянуто досвід створення і роботи в Російській державній бібліотеці (РДБ) інформаційно-аналітичної служби для забезпечення користувачів діловою та правовою інформацією. Обурунтовано концепцію формування двох нових підрозділів РДБ - Центру правової інформації та Центру ділової інформації, детально висвітлено їх діяльність з інформаційного забезпечення захисту прав широких верств населення і підтримки підприємництва шляхом надання якісно нових послуг. Висвітлено питання трансформації бібліотечних послуг в інформаційно-аналітичні продукти - довідки, досьє, інші аналітичні документи з елементами концептографічного обслуговування, тобто інформаційного, коли користувачам надається інтерпретована інформація, професійно і науково оброблена за специфікою їх запитів.

Представлено книжкове зібрання В. Н. Габбе - вченого, бібліофіла, життя та діяльність якого тісно пов'язана з Новоросійським університетом і його бібліотекою. Знайомство з даною колекцією поширює уявлення про одеську книжковість, поповнює базу даних книжкових знаків одеських бібліофілів.

Отмечено, что основоположник славяноведения в университете, ученый, преподаватель, О. М. Бодянский был одновременно переводчиком, секретарем, затем и издателем Московского Общества истории и древностей российских, и популяризатором славяноведческой литературы. Одним из важных элементов его популяризаторской деятельности было создание учебной славянской библиотеки - фундаментальной книжной базы для славистических исследований в Московском университете, хранящейся в Отделе редких книг и рукописей Научной библиотеки МГУ. Библиотека Бодянского - уникальный памятник культуры, содержащая важнейшие для его времени публикации, раскрывающие облик духовной культуры того времени Польши, Чехии, Сербии, Хорватии и др. славянских стран.

Відновлено вигляд книжкового зібрання Р. І. Воронцова - видатної фігури в історії Росії середини - другої половини XVIII ст. Аналіз виявлених у Воронцовському фонді Наукової бібліотеки ОНУ ім. І. І. Мечникова книжок, які належали Воронцову, показав, що його читацькі зацікавлення визначалися, перш за все, активною участю у масонському русі. Вивчення даного книжкового комплексу дозволяє уточнити історію формування бібліотеки сім'ї Воронцових.

Рассмотрены вопросы, которые возникают при изучении состава дворянской семейной библиотеки в контексте университетского книжного собрания. К таковым относятся история поступления библиотеки в университет, когда одним из владельцев книг является с точки зрения господствующего режима политический преступник (декабрист), тесно связанный с этой темой вопрос университетской цензуры, а также бытование книг данного собрания в профессорской среде, что привносит множество помет на страницах книг, резко затрудняющих работу по изучению дворянского домашнего чтения.

Проанализирована роль универсальной научной библиотеки как инициатора создания единого социокультурного пространства региона. Показано функционирование корпоративных библиотечных систем в регионах РФ. Рассмотрен опыт развития корпоративных подходов на основании объединения усилий библиотек. Изучен позитивный инновационный опыт взаимодействия библиотек и власти, подготовки кадров к работе в новых условиях, вовлечение в процессы реформирования наиболее заинтересованных слоев населения.

Раскрыто становление и развитие библиотек системы образования по материалам "Журнала Министерства Народного Просвещения".

Зазначено, що відбувся обмін досвідом між представниками провідних наукових бібліотек України та Росії з питань правового врегулювання бібліотечно-інформаційної діяльності. Обговорено актуальні проблеми юридичного та організаційного забезпечення тендерної діяльності бібліотек, питання цінової політики на зарубіжні науково-технічні видання.

Отмечено, что состоялся обмен опытом между представителями ведущих научных библиотек Украины и Росии по вопросам правового урегулирования библиотечно-информационной деятельности. Обсуждены актуальные проблемы юридического и организационного обеспечения тендерной деятельности библиотек, вопрос ценовой политики на иностранные научно-технические издания.

Предложено создавать электронные центры и пункты деловой и правовой информации в первую очередь на базе уже созданных центров правовой информации в библиотеках, научных и учебных заведениях Смоленской области, а также обеспечить доступ пользователей, независимо от их географической удалённости к информационным ресурсам, печатным фондам, справочным изданиям и базам данных по проблемам, связанных с предпринимательством.

Досліджено визначну пам'ятку української культури, писемності, мови та історії - Збірник Святослава 1076 р., написаний на замовлення київського князя. Даний твір є найдавнішою з датованих давньоруських книжок для читання домонгольського періоду. Автор Збірника 1076 р. інтенсивно використовував уривки з праць античних письменників і філософів. Встановлено, що ієрархія статей Збірника, якщо розглядати його з позицій сучасного біліотекознавства та бібліографознавства, по суті, є каталогом бібліотеки Ярослава Мудрого, а її автор, диякон Іоанн, здійснив спробу бібліографічного опису князівської бібліотеки.

На основе значительного архивного материала проанализирована история создания первой национальной библиотеки России, которая с 1746 г. стала получать обязательный экземпляр академических, а с 1783 г. - всех печатных изданий, выходящих на территории России. Значительное внимание уделено национальной проблематике и специфике ее деятельности.

Освещены основные этапы истории Библиотеки Академии наук России - первой национальной библиотеки нового типа, внутрення природа которой соответствовала потребностям общества XVIII в. Проанализирована деятельность выдающихся ученых А.Шахматова, В.Срезневского, Н.Никольского, С.Платонова, которые работали в данном учреждении.

Зазначено, що створена у 1714 р. перша російська наукова бібліотека (у майбутньому, Бібліотека Академії наук - БАН) була інформаційною основою для організації у 1728 р. Імператорської академії наук. У березні 1911 р. прийнято рішення про створення у поміч БАН Тимчасової бібліотечної комісії, до складу якої ввійшли знані вчені того часу. Основною функцією Комісії була допомога в упорядкуванні списків літератури, необхідної для придбання БАН (нині, після багатьох реорганізацій, вона має назву "Інформаційно-бібліотечна рада РАН"). Висвітлено нове Положення про Інформаційно-бібліотечну раду РАН, ухвалене 2008 р. та подано основні її завдання.

Проанализирован опыт участия Библиотеки Российской академии наук в реализации программы "Электронная библиотека научного наследия РАН", которая позволяет создать новую информационную среду в библиотеках, встраивать их в новый коммуникативный контекст. Рассмотрено создание фондов электронных документов как закономерный этап развития библиотек. Внимание уделено задачам и цели данной программы. Проанализированы этапы проекта Программы. Охарактеризованы потенциал развития и дополнительные сервисы электронной библиотеки.