Розглянуто соціальні інформаційні комунікації, розкрито їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, проаналізовано джерельну базу функціонування як системи соціальних інформаційних баз та інфотворчих структур українського суспільства. Висвітлено перспективи розвитку даної соціальної інформаційної системи.

Рассмотрены социальные информационные коммуникации, раскрыты их значение, особенности развития в процессе эволюции общества, проанализирована архивная база функционирования как системы социальных информационных баз и инфотворческих структур украинского общества. Освещены перспективы развития данной социальной информационной системы.

Опреденены особенности функционирования и эволюционные трансформации фонодокумента в мировом коммуникационном пространстве. Изучены и раскрыты основные этапы развития средств фиксации аудиальной информации. На основе классификации документов по различным критериям структурирована типология фонодокументов, основаных на новых признаках - видах звуконосителей и особенностях зафиксированного контента. Раскрыты особенности организации системы производства, тиражирования, распостранения и хранения музыкальных фонодокументов в различных регионах мира. Сформулированы основные закономерности и принципы формирования фонодокументов, установлены общие и специфические черты трансформаций основных параметров. Охарактеризована специфика функционирования национальных и негосудаственных фоноархивов на современном этапе. На основании результатов экспертной оценки эффективность правовых механизмов строится перспективный план противодействия аудиопиратству.

Обговорено теоретичні аспекти і сучасні практики інформації, комунікації та суспільного розвитку, висвітлено антропологічний вимір інформації та комунікації в глобалізованому світі. Охарактеризовано сучасні завдання і тренди документно-інформаційних інститутів в системі соціальних комунікацій, ресурсно-технологічний аспект документно-інформаційних інститутів у глобалізованому світі. Викладено актуальні питання інформаційно-бібліотечної та архівної освіти.

Зазначено, що суспільна інформатизація, що активізувалася з розвитком інформаційного суспільства, обумовила суттєве оновлення завдань сучасної бібліотечної сфери. Важливим фактором зростаючих обсягів нової інформації в обігу стали наслідки інформатизації, пов'язані зі створенням технологічних можливостей, що забезпечують не лише доступ до наявних інформаційних ресурсів практично всім категоріям громадян, але й створюють умови для індивідуального інформаційного виробництва. Такий процес обумовив різке зростання обсягів продукованої інформації, інтенсифікацію інформаційних обмінів, що створює зростаюче навантаження на свідомість людини, сучасного користувача електронними ресурсами. Перспективними шляхами вдосконалення управління інформаційними ресурсами сучасності, зниження інформаційного тиску на свідомість особи є комп'ютеризація, розвиток електронних інформаційних технологій та вдосконалення сучасної бібліотечної діяльності. З одного боку, при цьому бібліотеки мають виконувати властиву їм функцію збереження і організації використання суспільно значущої частини продукованої нині інформації, з іншого - ці установи мають стати інформаційними центрами надання ефективної допомоги користувачам у продуктивному використанні потрібної інформації у всіх сферах суспільного життя. Бібліотечна сфера діяльності має прискорити та розширити свою інформаційно-аналітичну функцію і може розвивати перспективи в галузі управління інформаційними процесами суспільства в межах своєї компетенції при системному розвитку суспільства, при тому, коли йому стане потрібною інформація розвитку. Працівники бібліотек мають стати ефективними інформаційними операторами, які вивчають інформаційні потоки й управляють організацією використання суспільно значущого інформаційного ресурсу. У недалекому майбутньому вони мають стати посередниками між гігантськими та всезростаючими обсягами інформації глобального інформаційного простору та конкретним користувачем. Бібліотеки постіндустріапьного суспільства мають також стати центрами нейтралізації негативних інформаційних впливів у національній інфосфері.

Розкрито актуальну проблему використання документно-комунікативних технологій у діяльності об'єднаних територіальних громад України. У зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи, яка супроводжується децентралізацією та створенням дієвих інститутів місцевого самоврядування - об'єднаних територіальних громад, на місцеву владу покладається низка нових функцій та повноважень. Серед них, чи не найбільш вагомими, є організаційні, забезпечення соціального захисту та створення умов для сталого розвитку місцевих громад. Особливо нагальною в означеному контексті постає проблема документно-комунікаційного забезпечення діяльності об'єднаних територіальних громад, що, у свою чергу, залежить від правильної організації та ефективного функціонування як внутрішньо організаційних зв'язків з обміну інформацією та документами, так і зовнішніх - налагодження ефективної комунікації з усіма учасниками комунікативної взаємодії: державними органами влади, жителями ОТГ, широкою громадськістю тощо. З'ясовано, що за умов становлення та розвитку цифрового суспільства, упровадження інноваційно-комунікативних технологій, відбуваються кардинальні зміни в інформаційній діяльності та веденні організаційної роботи органами публічного управління. Відтак об'єктом дослідження стали документно-комунікативні технології у діяльності органів місцевого самоврядування. Здійснено спробу проаналізувати сучасний стан, позитивні сторони документно-комунікативної діяльності органів місцевого самоврядування та результативність використання ними інноваційних технологій. З'ясовано, що основними комунікаційними інструментами взаємодії більшості об'єднаних територіальних громад з громадськістю є: функціонування каналів прийому звернень громадян (особистий прийом громадян, надання інформації за запитами на інформацію, електронні звернення); традиційні інформаційні стенди та оголошення; взаємодія із засобами масової інформації; висвітлення інформації у місцевих друкованих виданнях, на офіційному вебсайті, у мережі "Інтернет", соціальних мережах та відеохостингу Ютуб. Проведене дослідження встановило, що саме сайти та сторінки ОТГ у соціальних мережах є наразі одними з найбільш використовуваних комунікативних інструментів для підтримання зв'язку з органами влади, засобами масової інформації, громадськістю тощо.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню документної евристики як нового наукового напряму в системі соціальних комунікацій, зокрема бібліотекознавчих досліджень. Розглянуто методологічні підходи пізнання документної евристики та методологічні засади дослідження інформаційно- пошукових мов, що є складовою документної евристики. Окреслено терміносистему, визначено сутність та досліджено трансформацію структури документної евристики. На основі об’єктно- інституційно-галузевого підходу здійснено видовий поділ документної евристики. Констатовано, що найкраще документна евристика проявляється в комунікаційному середовищі бібліотеки, до якого належать: документи, бібліотечний фонд, бібліотечні інформаційно-пошукові системи, каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, бази, банки даних, інформаційно-пошукові мови, матеріально-технічна база, користувачі, бібліотечні працівники. Висвітлено тенденції розвитку документної евристики в доступі до інформаційних ресурсів. На часі інтегративні дослідження у сфері бібліотекознавства, бібліографії, документознавства, архівознавства, музеєзнавства у напрямі формування комплексних інформаційних ресурсів та організації доступу до них на основі єдиної платформи задля всебічного задоволення потреб користувачів. Запропоновано концептуальні підходи до розвитку документної евристики з урахуванням її міждисциплінарного та метанаукового характеру.

Розглянуто процес професійної підготовки майбутніх фахівців із ДтаІД (документознавство та інформаційна діяльність) у ЗВО. Науково обґрунтувано теоретичні та методичні засади формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із ДтаІД у процесі професійної підготовки. Розроблено й експериментально перевірено ефективність системи формування зазначеної компетентності. Застосовано методи – теоретичні, емпіричні, статистичні. Вперше з урахуванням наукових підходів цілісно досліджено та розв'язано на методологічному рівні проблему формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із ДтаІД у процесі професійної підготовки. Науково обґрунтовано систему формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця з ДтаІД, яка реалізується в усіх видах діяльності студентів у ЗВО. Визначено педагогічні умови ефективності зазначеної системи. Уточнено суть поняття "комунікативна компетентність фахівця з ДтаІД". Розкрито зміст структурних компонентів комунікативної компетентності майбутніх фахівців із ДтаІД. Визначено критерії, показники, а також діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх фахівців із ДтаІД. Подальшого розвитку набули зміст, форми та методи формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери. Розглянуто уявлення про ґенезу ідеї комунікативної підготовки фахівців у вітчизняній педагогічній думці як підґрунтя вдосконалення концептуальних основ підготовки фахівців із ДтаІД відповідно до сучасних викликів. Наведено рекомендації щодо організації та здійснення процесу формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця з ДтаІД у процесі професійної підготовки.

Комплексно розкрито значення і потенціал бібліотеки як соціального інституту в системі ідентичнісних процесів, що реалізуються через мережеві практики, визначено основні напрями її функціонування як активного елемента цієї системи. Досліджено національну ідентичність як переживання і усвідомлення своєї приналежності до тих чи інших соціальних груп і спільнот, яке підтверджує значну роль бібліотек як суб'єктів такого процесу. Встановлено характерні особливості інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору в контексті науково-аналітичної діяльності бібліотек. Виявлено основні ідентичнісні практики у інтерактивному медіа-просторі. Запропоновано концепцію національного наративу як сукупності ідентичнісних текстів, що формує уявлення нації про себе, твориться і переосмислюється в різноманітних практиках. Визначено пріоритетні стратегії кумуляції бібліотеками національного наративу інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору. Представлено на основі аналізу підходів до кумуляції інформації інтерактивного інтернет- простору новий підхід, де визначальним критерієм відбору є інтенсивність комунікації.