Висвітлено життєвий і творчий шлях українського вченого М.Геппенера (1901 - 1971 рр.), проаналізовано його наукову спадщину з історії української літератури (загальні та спеціальні праці), історії письма, кодикології та палеографії, історії середньовічних бібліотек.

Освещен жизненный и творческий путь украинского ученого М.Геппенера (1901 - 1971 гг.), проанализировано его научное наследие, касающееся истории украинской литературы (общие и специальные труды), истории письма, кодикологии и палеографии, истории средневековых библиотек.

Запропоновано наукове дослідження рукопису Пересопницького Євангелія - визначної пам'ятки української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення. Вміщено повний словопокажчик і вичерпну граматичну характеристику кожної словоформи та вказано її локалізацію у тексті. Висвітлено графіко-орфографічні особливості пам'ятки. Наведено археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія.

Наведено результати комлексного аналізу київських бібліотечних зібрань і фондів, у яких перебуває близько 500 грецьких рукописів IV - XX ст. Висвітлено історію надходження грецьких матеріалів, їх наукового дослідження, формування сучасного корпусу грецьких манускриптів у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Розглянуто основні кодикологічні та археографічні характеристики, типологію, генезу грецьких кодексів та локалізацію історичних районів побутування грецьких матеріалів в Україні. Представлено археографічний опис документів XVI - XX ст. з історії українсько-грецьких зв'язків і перебування греків на українських теренах.

Приведены результаты комплексного анализа киевских библиотечных собраний и фондов, в которых находится около 500 греческих рукописей IV - XX ст. Освещена история поступления греческих материалов, их научного исследования, формирования современного корпуса греческих манускриптов в фондах Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Рассмотрены основные кодикологические и археографические характеристики, типология, генеза греческих кодексов и локализация исторических районов бытования греческих материалов в Украине. Представлено археографическое описание документов XVI - XX ст. по истории украинско-греческих связей и пребыванию греков на украинских местностях.

Проаналізовано виникнення письма у первісних суспільствах як передумову появи видавничої справи. Розглянуто питання книготворення в Єгипті, Китаї та Індії, стародавній Греції та Римі. Значну увагу приділено заповідям давньоєврейських талмудистів як своєрідному кодексу честі редактора та видавця. Висвітлено роль книготворення в суспільному поступі.

Проанализировано возникновение письма в древних обществах как предпосылку появления издательского дела. Рассмотрены вопросы книгосоздания в Египте, Китае и Индии, древней Греции и Риме. Значительное внимание уделено заповедям давнееврейских талмудистов как своеобразному кодексу чести редактора и издателя. Освещена роль книгосоздания в общественном прогрессе.

На підставі багаторічних досліджень численних літературних джерел вперше в українській історіографії висвітлено історію розвитку кириличної рукописної книги з часу її появи на українських землях до XVIII ст. Розглянуто поширення кириличного друкарства в Україні та Білорусії. Охарактеризовано типи письма, стилі оформлення рукописної книги, описано способи виготовлення знаряддя для письма, пергаменту, а також розглянуто причини втрат давніх манускриптів, проблеми репрезентативності збережених кодексів та ступінь достовірності й цілісності відтвореної картини книгописання в давні часи.

На основании многолетних исследований многочисленных литературных источников впервые в украинской историографии освещена история развития кириллической рукописной книги со времен ее появления на украинских землях до XVIII ст. Рассмотрено распространение кириллического книгопечатания в Украине и Белорусии. Охарактеризировано типы письма, стили оформления рукописной книги, описаны способы изготовления орудия для письма, пергамента, а также рассмотрены причины потерь давних манускриптов, проблемы репрезентативности сохраненных кодексов и степень достоверности и целостности воспроизведенной картины книгописания в давние времена.

З урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії, а також досліджень середньовічних південно- та східнослов'янських графіко-орфографічних систем наведено археографічні описи 57-ти слов'янських рукописних кодексів та уривків кириличного письма XV ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Вміщено у хронологічній послідовності зразки текстів, почерків писців рукописів XV - XVI ст.

С учетом современных достижений археографии, палеографии, кодикологии и кодикографии, а также исследований средневековых северно- и западнославянских графико-орфографических систем приведены археографические описания 57 славянских рукописных кодексов и урывков XV в. кириличного письма, хранящихся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Предложены в хронологической последовательности образцы текстов и почерков писарей рукописей XV - XVI вв.

Описан опыт применения вычислительной техники для автоматизации процесса обслуживания читателей в научно-технической библиотеке МГТУ им. Н.Э.Баумана, перечислены основные предложения по автоматизации: использование баз данных, штрих-кодовой технологии, сети Интернет для взаимодействия с читателями.

Приведено описание библиотечного модуля Algraph/C++, используемого для программирования задач, касающихся вычислений на графах. Модуль включает функционально полный набор классов, процедур, функций и других определений, позволяет повысить эффективность процесса разработки программного кода и улучшить его качественные характеристики, существенно расширяя возможности C++-систем программирования в данной области. Базой некоторых программных компонентов библиотеки являются разработанные алгоритмы.

Наведено опис бібліотечного модуля Algraph/C++, що використовується для програмування задач стосовно обчислень на графах. Модуль містить функціонально повний набір класів, процедур, функцій та інших визначень, які дозволяють підвищити його якісні характеристики, суттєво розширюючи можливості C++-систем програмування у даному напрямку. Базою певних програмних компонентів бібліотеки є розроблені алгоритми.

Наведено результати кодикологічних, палеографічних та археографічних досліджень рукописних книг в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського наприкінці 1980-х рр. - на початку ХХІ ст. Проаналізовано вплив перших друкованих кириличних букварів на становлення і формування навчальної книги в Україні. Висвітлено жанровий репертуар україномовних видань Почаївського Успенського монастиря XVIII - першої третини ХІХ ст. Описано типологію наукової книги Львівської політехніки в історичному ракурсі. Розглянуто питання локалізації Ставропігійської друкарні у Львові, історії зібрання інкунабул Львівського національного університету ім. І.Франка. Визначено функціональну роль латинських термінологічних словників за результатами досліджень на основі бібліографічних джерел.

Приведены результаты кодикологических, палеографических и археографических исследований рукописных книг в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского в конце 1980-х - начале ХХІ ст. Проанализировано влияние первых печатных кириллических букварей на становление и формирование учебной книги в Украине. Освещен жанровый репертуар украиноязычных изданий Почаевского Успенского монастыря XVIII - первой трети ХІХ ст. Представлена типология научной книги Львовской политехники в историческом ракурсе. Рассмотрены вопросы локализации Ставропигийской типографии во Львове, истории сбора инкунабул Львовского национального университета им. И.Франка. Определена функциональная роль латинских терминологических словарей по результатам исследований на основе библиографических источников.

Подано археографічні описи 349-ти кириличних рукописних книг і фрагментів XI - XVI ст., які зберігаються у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України. Описи виконано з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії. Розкрито зміст пам'яток, наведено інформацію про покрайні записи, екслібриси, наклейки, відтиски штампів, художнє оздоблення, оправи, стан збереження пам'яток.

Приведены археографические описания 349-ти кирилличных рукописных книг и фрагментов XI - XVI вв., хранящихся в фондах отдела рукописей Львовской научной библиотеки им. В.Стефаника НАН Украины. Описания выполнены с учетом современных достижений археографии, палеографии, кодикологии и кодикографии. Раскрыто содержание памяток, приведена информация о подстрочных записях, экслибрисах, наклейках, оттисках штампов, художественном оформлении, оправах, состоянии сохранности памяток.

Розглянуто питання історії розвитку техніки оправлення та декорування європейської оправи книг з V ст. до сучасного періоду. Висвітлено особливості археографічного та кодикографічного аналізу та опису східнослов'янських рукописних книг та кириличних стародруків у ХІХ - ХХ ст., наведено схему кодикографічного опису оправи. Визначено складові книжного блоку, викладено методичні рекомендації для визначення конфігурації кришки оправи за допомогою кодування.

Рассмотрены вопросы истории развития техники переплета и декорирования европейского переплета книг с V в. до современного периода. Освещены особенности археографического и кодикографического анализа и описания восточнославянских рукописных книг и кирилличных старинных печатных изданий в ХІХ - ХХ ст., приведена схема кодикографического описания переплета. Определены составные книжного блока, изложены методические рекомендации для определения конфигурации крышки переплета с помощью кодировки.

Наведено наукові археографічні описи та матеріали кодиколого-орфографічного дослідження 35-ти слов'янських кириличних рукописних кодексів і уривків з джерел XIV ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Подано полеографічний альбом, в якому вміщено в хронологічній послідовності 59 ілюстрацій зі зразками текстів і почерків письців усіх рукописів. Надано алфавітний і хронологічний покажчики рукописів, покажчики мови і мовних редакцій, штампів, наклейок, екслібрисів, старих шифрів, топонімів, монастирів, церков.

Приведены научные археографические описания и материалы кодиколого-орфографического исследования 35-ти славянских кирилличных рукописных кодексов и отрывков из источников XIV в., хранящихся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Создан палеографический альбом, в котором помещены в хронологической последовательности 59 иллюстраций с образцами текстов и почерков всех рукописей. Даны алфавитный и хронологический указатели рукописей, указатели языковых редакций, штампов, наклеек, экслибрисов, старых шифров, топонимов, монастырей, церквей.

Викладено термінологічні підходи до визначення термінів у бібліографії літератури для дітей. Висвітлено проблеми формування термінологічної культури сучасного видавця. Описано кодифікаційні процеси в сучасних терміносистемах. Проаналізовано шляхи розвитку терміносистеми документознавства. Визначено співвідношення термінів "електронний ресурс" та "електронний каталог", а також "образотворчий документ".

Изложены терминологические подходы к определению терминов в библиографии литературы для детей. Освещены проблемы формирования терминологической культуры современного издателя. Описаны кодификационные процессы в современных терминосистемах. Проанализированы пути развития терминосистемы документоведения. Определены соотношения терминов "электронный ресурс" и "электронный каталог", а также "изобразительный документ".

Изучены греческие списки сочинений Иоанникия и Софрония Лихудов, находящихся в хранилищах Украины, прежде всего, "Риторики" Софрония Лихуда (НБ ХГУ) и "Греческой грамматики" московской редакции (ОГНБ). Палеография исследуемых рукописей указывает на то, что все эти кодексы написаны в почерковой традиции, связанной с каллиграфией Софрония Лихуда; это свидетельствует о том, что первоначально учебные пособия Лихудов распространялись среди их учеников, а затем выходили за пределы грекоговорящего круга Москвы и Новгорода, поступая в распоряжение вновь образованных средних и высших учебных заведений на территории России и Украины.

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

Дисертацію присвячено питанням походження та опису грецьких рукописів у фондах НБУ імені В.І.Вернадського в Києві. Вперше на основі археографічного опису більш ніж 450 грецьких рукописів досліджено історію надходження їх до різних книжкових зібрань і колекцій України, пізніше - до НБУВ. Висвітлено історіографію питання, проведено функціональний розподіл грецьких матеріалів, типологію та жанрову класифікацію рукописних книг і текстів IV-XIX ст., наведено детальну археографічну характеристику грецьких кодексів та проаналізовано записи копіїстів і власників. За підсумками всебічного кодикологічного аналізу запропоновано шляхи реконструкції складу окремих книжкових зібрань, локалізації районів створення й побутування кодексів. Встановлено зв'язки рукописів із регіонами Близького Сходу, Південної Італії, Криму, Ніжина. У додатках подано археографічний опис (каталог) 134 грецьких рукописних книг (кодексів) у київських зібраннях.

Узагальнюється досвід використання формалізованого аналізу почерків єврейських рукописів при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження. Аналізуються світові надбання в галузі єврейської палеографії та кодикології, простежуються типологічні зв'язки почерків єврейських рукописів, починаючи з античних часів до сьогодення. Особливу увагу зосереджено на вивченні почерків єврейських рукописів, починаючи з доби середньовіччя до XVІІI ст. Саме в цей період виникає велике розмаїття варіантів почерків. Простежуються основні типологічні риси кожного з шести типів почерків єврейських рукописів (ашкеназького, сефардського, візантійського, італійського, східного та єменського) в трьох їхніх функціональних різновидах (квадратному, напівкурсиві та курсиві). Досвід, накопичений в галузі західноєвропейської - насамперед візантійської - та кириличної палеографії та кодикології, може бути застосований при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Урахування цього досвіду разом з сучасними досягненнями в галузі єврейської кодикології дозволяє створити методику атрибуції цих матеріалів, яка дала б змогу надійно їх датувати в межах певного періоду та визначити їхню приналежність до конкретної рукописної традиції, навіть якщо йдеться про недатовані рукописні фрагменти. Виходячи з того, що такі матеріали становлять більшість вищезгаданого зібрання, аналіз графічної інформації набуває особливого значення. На думку дослідника, при цьому аналізі доцільно застосувати принципи графічної експертизи.

Проведено історико-кодикологічне та джерелознавче дослідження світської рукописної книги як окремого явища рукописно-книжної культури XVII ст. Розглянуто історію, встановлено походження, визначено зміст та особливості побутування рукописної книги у певному історичному середовищі. Проаналізовано рукописні книги, які зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, встановлено основні методичні принципи та специфічні особливості кодикологічного опису світської кириличної рукописної книги XVII ст., визначено напрями вивчення української книги досліджуваного періоду (зокрема, табличний метод філігранознавчого аналізу структури кодексу, класифікації записів і маргіналій).

Досліджено співочі рукописні книги XII - початку XX ст., що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, здійснено їх комплексний науковий опис, уточнено дати створення, назви, зміст, репертуар, жанри, типологію, музичні особливості. Проведено кодикологічний аналіз крюкових рукописів, здійснено їх аналітичне дослідження в джерелознавчому й історико-типологічному контекстах, виділено характерні (кодикологічні та музично-палеографічні) ознаки кожної рукописної книги (РК), здійснено повний кодикологічний опис даних джерел. Проведено порівняльне вивчення рукописів української та російської традицій і визначено додаткові ознаки для атрибутування РК. Досліджено історію, зміст, типологію, музично-палеографічні й текстологічні ознаки, стилі художнього оздоблення співочих рукописів різних періодів створення. Удосконалено методи джерелознавчого та кодикологічного вивчення музичних РК. Визначено специфічні особливості музичної рукописно-книжної культури, а також основні напрями кодикологічного дослідження книжної писемності.

Вперше в українському документознавстві обгрунтовано зміст понять "музична інформація" та "музичний документ". Виділено критеріальні ознаки для класифікації музичного документа на основі виду інформації, яку він містить. Запропоновано типізацію існуючих видів музичних документів. Здійснено наукову реконструкцію музичних архівних фондів особового походження (АФОП) видатного українського радянського композитора, народного артиста України Ю.С.Мейтуса. Зазначено, що творчу спадщину Ю.С.Мейтуса вперше досліджено в документознавчому (з використанням елементів музикознавчого аналізу) та архівознавчому аспектах. Розроблено концепцію змістового, міжсуб'єктного й об'єктно-структурного напрямків дослідження АФОП. Обгрунтовано доцільність застосування технології матричного гіпертексту В.Г.Овчинникова для реалізації формату описування та класифікації музичних документів. На основі матричного гіпертексту розроблено прототип формату на базі стандарту архівного описування з використанням бібліотечного, музейного, кодикологічного описів. Обгрунтовано доцільність їх об'єднання в інтегрований формат для описування та класифікації АФОП композитора як єдиної цілісної системи. Запропоновано поглиблений рівень дослідження документів. З використанням нового інтегрованого формату створено пошукову форму для словника електронної бази даних.