Досліджено історію виникнення та становлення української науково-популярної книги як історичного поступу одного з видів літератури, що за умов цензурних утисків і переслідування засобом формування відповідних жанрів став провідним у формуванні національної свідомості та політичного мислення українського народу в кінці ХІХ - початку ХХ ст. та помітним явищем в українській національній культурі. Показано роль львівського громадського товариства "Просвіта" в процесі створення жанрів української науково-популярної книги, розглянуто зміни соціальних функцій книги у ХХ ст. Вміщено книготорговельні та рекламні каталоги, перелік документів, матеріалів і архівних джерел.

Розглянуто ключові моменти історії бібліотеки Рішельєвського ліцею перших 10-ти років існування цього учбового закладу: комплектування бібліотеки (дарування, книгообмін з іншими учбовими закладами та придбання за свій рахунок, а також підписка на періодичні видання), проблеми з цензурою, питання організації роботи бібліотеки, обліку її книжкових фондів. Висвітлено передісторію бібліотеки Рішельєвського ліцею, пов'язану з книгосховищами комерційної гімназії та Благородних інститутів в Одесі. У Додатках опубліковано тексти найбільш важливих документів, які збереглися у Державному архіві Одеської обл.

Рассмотрены вопросы, которые возникают при изучении состава дворянской семейной библиотеки в контексте университетского книжного собрания. К таковым относятся история поступления библиотеки в университет, когда одним из владельцев книг является с точки зрения господствующего режима политический преступник (декабрист), тесно связанный с этой темой вопрос университетской цензуры, а также бытование книг данного собрания в профессорской среде, что привносит множество помет на страницах книг, резко затрудняющих работу по изучению дворянского домашнего чтения.

Досліджено сутність та основні форми прояву радянської цензури у публічних бібліотеках України у 1917 - 1939 рр. На підставі вивчення нових архівних джерел і наукової літератури виявлено вплив цензурної політики на формування мережі публічних бібліотек. Зокрема розглянуто такі методи, як вилучення "ідейно-сумнівної" літератури з книжкових фондів, що позначалось на задоволенні інформаційних потреб користувачів, та застосування "чистки" серед бібліотечних працівників. Виявлено витоки, визначено основні етапи, форми та напрями втілення духовної та світської цензури у бібліотечну діяльність. З'ясовано принципи роботи радянських цензурних інституцій, що регламентували напрями діяльності публічних бібліотек і перетворювали їх на заклади політосвіти. Проведено дослідження бібліотечної цензури як соціального явища, показано її вплив на обмеження інформації, обсяг друкованих видань і розвиток національної думки.

Розглянуто основні етапи діяльності Мукачівської міської бібліотеки, заснованої у 1919 р. Висвітлено проблеми книгозбірні у 20-40-х рр., пов'язані з тоталітарною цензурою, зокрема, виключення великої кількості літератури з фонду Бібліотеки, яка не відповідала вимогам радянської ідеології. Показано значення Мукачівської бібліотеки у 70-90-х рр. як методичного та координаційного центру бібліотек міста.

Розглянуто історію спецфонду Державної наукової архівної бібліотеки, зокрема, бібліотечного сегмента "Празького архіву". Проаналізовано види робіт, які потенційно могли бути виконані із бібліотечними колекціями даного масиву. Показано роль у процесі розсекречування масивів друкованих видань наказу Головліту СРСР від 10 січня 1990 р., який фактично поклав кінець доби цензури. Зазначено, що лише наприкінці 1980-х рр. бібліотечні зібрання української еміграції стали доступними для читачів.

Рассмотрена история спецфонда Государственной научной архивной библиотеки, в частности, библиотечного сегмента "Пражского архива". Проанализированы виды работ, которые потенциально могли быть выполнены с библиотечными коллекциями данного массива. Показана роль при рассекречивании массивов печатных изданий приказа Главлита от 19 января 1990 г., который фактически положил конец эпохе цензуры. Указано, что только в конце 1980-х гг. библиотечные собрания украинской эмиграции стали доступными для читателей.

Проаналізовано систему заборон й обмежень на певні видання, а також методи ідеологічного впливу радянської влади на процес становлення бібліотечної справи. Зазначено, що цензурні декрети призвели до невиправданого знищення цінних видань.

Проанализирована система запретов и ограничений на определенные издания, а также методы идеологического влияния советской власти на процесс становления библиотечного дела. Отмечено, что цензурные декреты привели к неоправданному уничтожению ценных изданий.

Представлены исторические аспекты цензурной политики государства в 30-е годы XX века. Рассмотрена деятельность Главлита по ликвидации и чистке фондов библиотек, клубов, музеев, архивов, а также изъятию печатных произведений видных государственных деятелей.

Показано необхідність моральної цензури як деякого імперативу або табу на руйнівні дії неадекватних у природі інформаційних і енергетичних потоків. Звернено увагу на роль інформаційних технологій, а також нестримного поглиблення моральної та екологічної кризи. Відзначено важливу роль бібліотек як екоетичних шлюзів, які формують духовність інформаційного середовища.

Показана необходимость нравственной цензуры как некоего императива или табу на разрушительные действия неадекватных в природе информационных и энергетических потоков. Обращено внимание на роль информационных технологий, а также безудержной глобализации планеты на углубление нравственного и экологического кризиса. Отмечена важная роль библиотек как экоэтических шлюзов, организующих дух и духовность информационной среды.

The necessity for moral censorship as an imperative or a taboo on the destructive effect of the information and energetic flows inadequate to nature is emphasized. The author focuses on the influence of information technologies and runaway globalization on moral and ecological crises deepening. The significant role of libraries as ecoethical gateways to organize the information environment spirit and spirituality is emphasized.

Досліджено сутність та основні форми вияву радянської цензури в публічних бібліотеках України у 1917 - 1939 рр. Виявлено витоки, обгрунтовано основні етапи та прослідковано форми і напрями втілення духовної та світської цензури у бібліотечну діяльність. Розкрито принципи роботи радянських цензурних інституцій, що регламентували напрями діяльності публічних бібліотек, перетворюючи їх на заклади поліосвіти. Показано бібліотечну цензуру як соціальне явище, відображено її значення щодо обмеження інформації, друкованого слова та національної думки.

Комплексно вивчено історію становлення та розвиток бібліотечної справи в західноукраїнських областях у 1939 - 1991 рр. Розкрито особливості діяльності книгозбірень в областях західноукраїнського регіону. Охарактеризовано особливості формування та розвитку мережі масових бібліотек та їх вплив на суспільну думку, культурне життя регіону. З'ясовано характер та особливості діяльності відомчих бібліотек у краї. Проаналізовано форми та методи діяльності книгозбірень західноукраїнських областей. Значну увагу в роботі приділено висвітленню діяльності навчальних закладів з підготовки бібліотечних працівників та вивченню становлення й особливостей діяльності системи підвищення кваліфікації бібліотекарів. Розкрито основні тенденції організації та тематичної спрямованості фондів книгозбірень, запровадженню цензури в бібліотечну справу регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч733(4УКР)6

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч610.3(2)-7 + Ч736.154г(4УКР)6

Рубрики:

Історія друку

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73г + Ч733(4Укр)3 + Ч610.3(4Укр)-7

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Історія друку

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Опрацьовано документи архіву Львівської національної бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державного архіву Львівської області, Центрального державного історичного архіву України у Львові і простежено історію діяльності відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР, створеного у травні 1940 р. з метою вилучення з діючих концентраційних фондів бібліотеки української та іншомовної літератури, "ідеологічно ворожої" для радянської влади. Частина вилучених видань за таємними наказами органів цензури підлягала знищенню. Подано особовий та читацький склад спецвідділу, статистичні дані вилучених до спецфонду видань. Відображено процес реорганізації підрозділу та подальше його розформування (1990 - 1995).

Досліджено сутність та основні форми прояву радянської цензури в публічних бібліотеках України у 1917 - 1939 рр. Виявлено витоки, обгрунтовано основні етапи та досліджено форми і напрями втілення духовної та світської цензури в бібліотечну діяльність. Розкрито принципи роботи радянських цензурних інституцій, що регламентували напрями діяльності публічних бібліотек, перетворюючи їх на заклади політосвіти. Показано бібліотечну цензуру як соціальне явище, відображено її значення щодо обмеження інформації, друкованого слова та національної думки.