Висвітлюється історія та сучасний стан архівної справи на Катеринославщині, Дніпропетровщині та в Дніпродзержинську. Розглядаються особливості розвитку катеринославської періодичної преси у 1917 році, політичної влади УНР на Катеринославщині, а також політичні репресії проти опозиційного руху селянства України в 20-ті роки. Повідомляється про становище остарбайтерів в Німеччині, розкривається історія вивезення радянських громадян на роботи в Німеччину у 1941-1943 роках та ін.

З використанням значної кількості архівного матеріалу проаналізовано стан сільських бібліотек України у 1920 - 30-ті рр.

Вміщено статті про істориків, архівістів, представників української культури і науки, громадських і державних діячив ХІХ ст. - 1930-х рр. (Д.І.Багалія, М.М.Бужинського, М.П.Василенка, Ф.А.Герасименка, В.Ф.Домбровського, П.Я.Дорошенка, Ф.І.Леонтовича, І.І.Огієнка, Д.І.Яворницького та інших), чільне місце у діяльності яких належало архівній справі та архівознавству. Основну увагу приділено практичним архівним питанням та теоретичним архівознавчим аспектам, пов'язаним із збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, заснуванням архівів як установ та налагодженням наукового використання архівної інформації для дослідження історичного минулого України.

Розглядається широкий спектр питань виникнення і розвитку книгозбірень різних систем і відомств Рівненської області та м.Рівне, зокрема, Березнівського, Володимирецького, Гощанського, Дубнівського, Зарічненського, Здолбунівського, Корецького, Костопільського, Млинівського, Острозького, Рокитнівського та інших районів. Ряд питань присвячено окремим найбільшим бібліотекам м.Рівне: колишніх Академії водного господарства і педагогічного інституту, обласної наукової медичної бібліотеки, обласних бібліотек для дітей та юнацтва, а також народженої у 90-ті роки бібліотеки товариства "Просвіта".

Наведено відомості про істориків, архівістів, документознавців, які займаються архівною справою в Україні у період 1940 - 1960 рр. Висвітлено архівні практичні питання та теоретичні архівознавчі аспекти, пов'язані зі збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, формуванням мережі державних архівів України та організацією наукового використання архівної інформації.

Приведены сведения об историках, архивистах, документоведах, занимавшихся архивным строительством в Украине за период с 1940 - 1960 гг. Освещены архивные практические вопросы и теоретические архивоведческие аспекты, связанные с сохранением исторических комплексов документов, их обработкой, формированием сети государственных архивов Украины и организацией научного использования архивной информации.

Наведено бібліографічні дані архівістів, археографів, архівознавців, педагогів вищої школи, державних діячів, істориків, що сприяли розвитку архівної справи в Україні у період 1970 - 1990 рр. Викладено відомості про спеціальні публікації архівістів і наявність особових фондів.

Приведены библиографические данные архивистов, археографов, архивоведов, педагогов высшей школы, государственных деятелей, историков, служивших развитию архивного дела в период с 1970 - 1990-х гг. на Украине. Изложены сведения о специальных публикациях архивистов и наличии личных фондов.

Висвітлено результати науково-дослідної та пошукової роботи з історії бібліотечної справи Галичини, розвитку бібліотекознавчої думки. Визначено внесок окремих діячів у бібліотекознавство. Проаналізовано діяльність універсальних наукових бібліотек Львова (ХІХ - 1930-ті рр.). Проведено огляд обов'язкового примірника газет (2002 - 2004 рр.) на прикладі відділу періодичних видань. Проаналізовано надходження обов'язкового примірника документів у фонди Львівської наукової бібліотеки ім. С.Стефаника НАН України. Описано динаміку складу читачів Бібліотеки та їх інформаційних потреб.

Освещены результаты научно-исследовательской и поисковой работы по истории библиотечного дела Галиции, развитию библиотековедческой мысли. Определен вклад отдельных деятелей в библиотековедение. Проанализирована деятельность универсальных научных библиотек Львова (ХІХ в. - 1930-е гг.). Проанализировано поступление обязательного экземпляра документов в фонды Львовской научной библиотеки им. С.Стефаника НАН Украины. Описана динамика состава читателей Библиотеки и их информационных потребностей.

Вперше зібрано відомості про понад 100 примірників першого видання "Русалки Дністрової", які збереглися в бібліотеках і музеях світу, приватних колекціях, а також про ті екземпляри, доля яких невідома, а свідчення про них є лише в друкованих чи архівних джерелах. На прикладі однієї книги простежено коло міжнаціональних зв'язків у Європі I половини XIX ст., з'ясовано роль і місце "Русалки Дністрової" у цих зв'язках. Наведено матеріал про колишніх власників описаних примірників рідкісного видання, а також про бібліотеки та музеї, в яких вони зберігаються.

Впервые собраны сведения о более чем 100-та экземплярах первого издания "Русалки Днестровой", сохранившихся в библиотеках и музеях мира, частных коллекциях, а также о тех экземплярах, судьба которых неизвестна, а сведения о них есть лишь в печатных или архивных источниках. На примере одной книги прослежен круг межнациональных связей в Европе в I половины XIX в., определены роль и местое "Русалки Днестровой" в этих связях. Приведен материал о бывших владельцах описанных экземпляров редкого издания, а также о библиотеках и музеях, в которых они хранятся.

Досліджено перші роки діяльності Харківської громадської бібліотеки: первісну структуру, формування фонду, фінансові надходження, контингент читачів. У порівняльному аспекті розглянуто організаційні моделі розвитку Харківської та Чернігівської громадських бібліотек.

Проаналізовано принципи наукового описування й охарактеризовано загальний стан колекційних рукописних і книжкових фондів бібліотек і музеїв в Україні у другій половині XIX ст. - 1930-х рр. Зроблено огляд основних етапів розвитку історико-книгознавчих досліджень і наукового описування слов'янської рукописної та книжкової спадщини. Розглянуто процес формування та діяльність наукових центрів з вивчення історії книги в Україні, зокрема, університетських і духовних установ, музеїв, наукових товариств Києва, Львова, Одеси, Ніжина. Харкова, Катеринослава. Проаналізовано археографічний і бібліографічний доробок дослідників рукописно-книжкових зібрань Чернігівщини, Поділля, Волині, Полтавщини, Західної України. Розкрито внесок вітчизняних учених у розвиток теоретичних засад наукового описування рукописних і книжкових пам'яток.

Проанализированы принципы научного описания и охарактеризовано общее состояние коллекционных рукописных и книжных фондов библиотек и музеев в Украине во второй половине XIX в. - 1930-х гг. Проведен обзор основных этапов развития историко-книговедческих исследований и научного описывания славянского рукописного и книжного наследения. Рассмотрен процесс формирования и деятельность научных центров по изучению истории книги в Украине, в частности, университетских и духовных заведений, музеев, научных товариществ Киева, Львова, Одессы, Нежина, Катеринослава. Проанализированы археографические и библиографические работы исследователей рукописно-книжных собраний Черниговского, Подольского, Волынского, Полтавского регионов и Западной Украины. Раскрыт вклад отечественных ученых в развитие теоретических основ научного описания рукописных и книжных памяток.

Проаналізовано праці О. Л. Вайнштейна, що написані у 1920-ті рр. на базі цінних матеріалів Воронцовського та Строганівського фондів Центральної наукової бібліотеки м. Одеса, введених у науковий обіг молодим дослідником. Звернення до іменних фондів бібліотеки сприяло становленню О. Л. Вайнштейна як крупного фахівця з нової історії Франції, блискучого знавця джерел.

Проведено бібліометричний аналіз розвитку українського бібліотекознавства в 1970 - 1990-і рр. Встановлено когнітивні можливості бібліометричних методів як інструменту аналізу управління розвитком бібліотекознавства та бібліотечного соціального інституту. Охарактеризовано кількісно-якісні аспекти бібліометрії у співвідношенні зі стратегічним розвитком пізнавальної структури бібліотекознавства на прикладі документального потоку українського бібліотекознавства в 1970 - 1990-і рр.

Розглянуто питання виникнення, становлення та розвитку бібліотечно-інформаційної системи (БІС) НАН України. Визначено етапи та особливості її діяльності, обумовлені історичними факторами розвитку. Комплексно досліджено складові БІС НАН України (бібліотеки науково-дослідних установ) - на всіх етапах, визначено їх характерні ознаки, обумовлені суспільним призначенням, сферою діяльності, складом користувачів, специфікою фондів. Проаналізовано структурно-функціональні, організаційні, технологічні, кадрові перетворення, які відбулися у БІС НАН України у 1990-х рр. - на початку XXI ст. та вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на даний процес. Побудовано концептуальну модель комплексного науково-інформаційного центру на базі бібліотеки НДУ як оптимальної організаційної структури інформаційного забезпечення наукових досліджень на перспективу. Визначено роль інформаційно-бібліотечної ради та Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського у науково-методичному й організаційному забезпеченні формування інтегрованої бібліотечно-інформаційної системи НАН України.

Проаналізовано життєвий шлях видатного історика, архівіста та архівознавця, науковця В.І.Веретенникова, який у 1920 - 1930-ті рр. заклав підвалини української архівістики, висвітлено формування його світоглядних засад, творчу працю дослідника на ниві української архівної справи. Розкрито творчий доробок вченого, його концептуальні засади класифікації та описування архівних документів, концепцію архівної освіти. Відзначено роль науковця у практичній діяльності архівних установ, проектуванні архівного обладнання та будівель, започаткуванні діяльності хімічної та біологічної лабораторій.

Проведено дослідження історії становлення та розвитку наукових бібліотек Львова з кінця XVIII ст. до 1930-х рр., які діяли при наукових установах, вищих навчальних закладах та громадських товариствах. Виділено й охарактеризовано три основні періоди їх розвитку та наведено класифікацію. Проаналізовано діяльність спеціальних та універсальних наукових бібліотек, визначено джерела їх комплектування, серед яких пріоритетне значення займають дари. Виявлено тематичні пріоритети формування фондів, проаналізовано склад зібрань та колекцій. Показано вплив наукових установ, які створювали книгозбірні, на розвиток бібліотечних фондів. З'ясовано, що діяльність книгозбірень не обмежувалася опікою над фондами, зокрема, висвітлено результати їх науково-дослідної роботи. Зроблено висновок, що наявність наукових книгозбірень створювала неповторну інфраструктуру у Галичині та сприятливий інформаційний простір для розвитку різних галузей науки.

Досліджено історію розвитку педагогічних бібліотек України у II половині XIX - 1920-х рр. Визначено основі етапи їх становлення та динаміки, охарактеризовано соціальне призначення, простежено еволюцію формування соціальних функцій і типологічних ознак. Уточнено зміст поняття "педагогічна бібліотека" у типово-видовій класифікації бібліотек, виокремлено педагогічні книгозбірні як вид спеціальних. Виявлено фактори впливу, що зумовили формування різних видів бібліотек у зазначених хронологічних межах. Особливу увагу приділено маловідомим фактам щодо започаткування вчительських і педагогічних бібліотек на українських етнічних землях у II половині XIX - 1920-х рр. у структурі навчальних закладів, Харківського та Київського товариств грамотності, при губернських земських управах, а також на Західній Україні, висвітлено вагомий внесок відомих громадських діячів України у справу їх становлення та розвитку. Проаналізовано соціально-педагогічні умови створення державної системи педагогічних бібліотек у період Української революції. Досліджено діяльність спеціальної бібліотеки Педагогічного музею Києва, довідково-педагогічної бібліотеки при Наркомосі України (1919 р.). Висвітлено вплив існуючої державної влади у 1920-ті рр. на формування завдання, функцій і типів педагогічних бібліотек. Проаналізовано розвиток різних видів книгозбірень у період українізації, зокрема профспілкових бібліотек Будинків працівників освіти як складової системи політпросвіти УРСР і Всеукраїнської науково-педагогічної книгозбірні, з'ясовано їх призначення та специфіку діяльності.

Досліджено особливості розвитку соціальної інформаційної бази українського суспільства як системи соціальних інформаційних баз у 1990-ті рр. - на початку XXI ст. за дії глобальних і внутрішньо-суспільних факторів у взаємоз'язку з проблемою активізації сучасної бібліотечної системи України у процесах інформатизації України. Розглянуто об'єктивний процес трансформації бібліотечних установ у сучасні інформаційні центри. У контексті розгляду соціальних інформаційних баз уточнено запити на необхідні суспільним інститутам інформаційно-аналітичні продукти. Висвітлено напрями вдосконалення методик бібліотечного обслуговування дистантних користувачів. Узагальнено п'ятнадцятирічний досвід роботи Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ. На базі аналізу закономірностей розвитку процесу інформатизації, еволюції запитів зростаючого числа користувачів у бібліотечних справах, спрогнозовано інтенсифікацію внутрішньосуспільних і глобальних інформаційних обмінів, зростаюче значення бібліотечних структур на новому, якісно вищому рівні у розширенні доступу до інформатизації всіх категорій людей, що обумовлює зростання інформаційного, творчого потенціалу суспільства.

Проаналізовано основні тенденції впровадження телекомунікаційних технологій у практику обслуговування вітчизняних бібліотек. Вперше досліджено закономірності динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет і створення ними власних веб-проектів. Виділено 47 статистичних показників, які є істотно важливими для оцінки стану української бібліотечної інтернетизації на певному етапі: 21 показник для оцінки бібліотечної інтернетизації в цілому, 15 деталізованих показників у бібліотечних мережах та 11 деталізованих показників у регіонах України. Розроблено методологію кількісної й якісної оцінки бібліотечного веб-сегмента українського сегмента мережі Інтернет (УСМІ) на базі паспортизації бібліотечних веб-сайтів. Вперше проведено системне моніторингове дослідження динаміки змін у вітчизняному бібліотечному веб-сегменті. Розроблено цілісну технологію бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) з урахуванням норм стандарту ISO 13407-1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем" і бібліотекознавчих вимог до системи інтерактивного обслуговування користувачів. Визначено напрями розширення можливостей впровадження Інтернет/Екстранет/Інтранет-технолоій для надання бібліотечного сервісу, розглянуто фактори, що впливають на темпи розвитку БІС у бібліотеках України.

Досліджено контингент сучасних користувачів обласних універсальних наукових бібліотек. Визначено особливості інформаційних потреб (ІП) користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України у 1990-ті роки і першому десятиріччі XXI ст. Розкрито соціально-культурні чинники, що вплинули на їх динаміку. Узагальнено досвід обласних універсальних наукових бібліотек України із забезпечення ІП користувачів. Виявлено ефективні форми інноваційної діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України. Запропоновано перспективні напрями діяльності обласних універсальних наукових бібліотек із забезпечення ІП користувачів.

Визначено основні завдання бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення у сприянні ефективної роботи органів державної влади у період оновлення процесу державного управління, інформатизації усіх сфер українського суспільства. Проаналізовано розвиток інформаційної функції сучасних бібліотек та її трансформацію в інформаційно-аналітичну під впливом реалізації інформаційних запитів органів державної влади. Встановлено основні підходи організації технологічної складової підтримки цього процесу в напрямі підвищення рівня наукомісткості аналітичних матеріалів, збільшення знаннєвої складової в аналітичних розробках. Розглянуто інформаційно-аналітичні структури бібліотек як їх інтелектуально-комунікативні підсистеми, що сприяють введенню в суспільний обіг інформації, наукових знань шляхом використання сучасних форм аналітико-синтетичного опрацювання бібліотечних фондів, у тому числі масивів електронної інформації.