Узагальнено теоретичні підходи до визначення поняття та суті документаційного менеджменту, проаналізовано міжнародні стандарти іSO 15489-2001 "Інформація та документація - керування документацією" і "Model Requirements For The Management of Electronic Records" (MOREQ).

Побудова інформаційного суспільства спирається насамперед на довіру. Століття паперового діловодства створили інфраструктуру довіри, яка грунтується на підписах і печатках. Завдання XXI ст. - побудувати досконалішу інфраструктуру в інформаційному суспільстві, тобто у віртуальному світі. Інформаційне суспільство - суспільство, де всі процеси з технологічної та організаційної точок зору, крім матеріального виробництва, виконуються в електронному (віртуальному) вигляді. Така організація праці має безліч переваг, від економічних до екологічних. Основою довіри в сучасній концепції інформаційного суспільства є інфраструктура відкритих ключів (РКI) та її юридичне вдосконалення у ЄС - кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI). У доповіді розкрито різні аспекти організації QPKI та проаналізовано першочергові дії, необхідні для зведення Національної системи електронних цифрових підписів до Європейської еталонної моделі QPKI.

Побудова інформаційного суспільства спирається насамперед на довіру. Століття паперового діловодства створили інфраструктуру довіри, яка грунтується на підписах і печатках. Завдання XXI ст. - побудувати досконалішу інфраструктуру в інформаційному суспільстві, тобто у віртуальному світі. Інформаційне суспільство - суспільство, де всі процеси з технологічної та організаційної точок зору, крім матеріального виробництва, виконуються в електронному (віртуальному) вигляді. Така організація праці має безліч переваг, від економічних до екологічних. Основою довіри в сучасній концепції інформаційного суспільства є інфраструктура відкритих ключів (РКI) та її юридичне вдосконалення у ЄС - кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI). У доповіді розкрито різні аспекти організації QPKI та проаналізовано першочергові дії, необхідні для зведення Національної системи електронних цифрових підписів до Європейської еталонної моделі QPKI.

Досліджено питання щодо неоднозначного розуміння і трактування термінів та визначених ними понять, які використовуються у сфері страхового фонду документації, та підходи до приведення термінології цієї сфери у відповідність до сучасних принципів термінотворення.

Досліджено рівень впровадження електронного документообігу в публічному управлінні як складової підвищення ефективності та прозорості діяльності органів державної влади. Електронний документообіг виступає ефективним інструментом організації та адміністрування інформації, на основі якої і відбуваються управлінські процеси. Обробка вхідних даних, аналітичне відпрацювання інформації, прийняття відповідних управлінських рішень - все це відбувається в умовах цифрової трансформації у вигляді електронних документів та за допомогою оптимізаційних механізмів у вигляді Систем електронного документообігу (СЕД). Оскільки інформаційні потоки є різно-типовими, багатоаспектними і кількісно великими, то й інформаційна інфраструктура, цифрові засоби для опрацювання такої інформації повинні бути відповідно ефективними. Від цього в великій мірі залежить діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування, вирішення проблем як державного, так і регіонального рівнів. Звернуто увагу на нормативно-правове забезпечення запровадження електронного документообігу в публічному управлінні та вказано на необхідність своєчасного узаконення на рівні Конституції України змін по децентралізації у відносинах між центральними та місцевими органами влади при неухильному забезпеченні унітарного устрою нашої держави. Врахуванню підлягають і такі особливості децентралізації, як забезпечення територіальним громадам різнорівневого самоврядування (фінансового, ресурсного, функціонального та ін.) при збереженні територіальної цілісності, але з можливістю розвивати регіони. Органи влади, створюючи спеціальні веб-портали, забезпечують можливість громадянам вступати в систему адміністративно-господарських відносин, переходити від однієї служби до іншої без необхідності знову посвідчувати свою особу. Інформація і послуги спеціально тематично групуються за життєвими ситуаціями або за конкретними галузями і в такому вигляді надаються громадянам у формі різноманітних документів. Така інформатизація приводить до корінного переосмислення ролі і структури органів влади. Завдяки простій взаємодії з органами влади і доступу до публічної інформації, офіційних документів і рішень адміністративних орга нів, громадяни мають кращу поінформованість і з більшим бажанням беруть участь у процесі вирішення державних справ. Увагу звернуто на удосконалення форм електронної демократії, зокрема - електронні послуги, місцеві референдуми, долучення до петиційної процедури, тощо. Відповідно на місцевому рівні, в контексті впровадження електронного документообігу, необхідним постає: впорядкування адміністративних процедур, стандартизація розпорядчих документів, застосування систем електронного документообігу в публічному управлінні та ін. Враховуючи актуальність, багатогранність та комплексність проблеми впровадження електронного документообігу в публічному управлінні, варто обумовити подальшу необхідність досліджень інструментів організації та адміністрування інформації в умовах удосконалення децентралізаційних процесів, вивчення інструментів місцевих референдумів, навчання персоналу територіальних громад, розбудова громадянського суспільства.

Комплексно досліджено проблему уніфікації та стандартизації термінології документознавства. Застосування ефективних наукових методів дозволило в логічній послідовності розкрити причинно-наслідкові зв'язки еволюції термінологічного апарату документознавства в Україні, окреслити тематику новітніх студій, присвячених проблемам уніфікації та стандартизації документознавчої термінології. Набуло подальшого розвитку визначення ознак терміна як особливого номінативного знака, сформульовано вимоги до нього, з'ясовано його роль як елемента термінологічної системи, сформовано розуміння терміносистеми як упорядкованої сукупності лексичних одиниць. Здійснено аналіз сучасного стану терміносистеми документознавства, зокрема її словотвірних (морфологічний спосіб й аналітична деривація), генетичних особливостей, а також притаманних їй лексико-семантичних явищ. Окреслено принципи, способи та функційне значення уніфікації термінології документознавства. Досліджено формування теоретико-методологічних засад стандартизації термінології. З'ясовано, що правові нормативні акти, студії, присвячені терміносистемі документознавства, термінологічні стандарти кінця XX - початку XXI ст. засвідчили посилення уваги на державному рівні до проблем термінології документознавства. Простежено механізм міжнародної співпраці в галузі стандартизації, а також специфіку термінологічних і документознавчих досліджень ISO/TC 37 "Мова й термінологія" та ISO/TC 46 "Інформація та документація". Висвітлено коло проблем, пов'язаних із розробленням і впровадженням стандартів серії "Інформація та документація" у відповідь на виклики глобалізації суспільства та його електронного середовища. Студійовано проблематику, пов'язану з упровадженням міжнародних і європейських стандартів із метою зближення національної правової системи з законодавством Європейського Союзу, зокрема й гармонізацією термінології нормативно-технічних документів.

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 12 Новальська Т. В. НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ 14 СоляникА. А. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ, БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ 20 V Медведєва В. М. ПРОБЛЕМА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ВИМІРІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ 24 Куиінарьов В. В. ІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНИХ ЛІТЕРАТУР У * 55 ЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ КІНЦЯ XVIII - І ^БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАННЯХ 58 І КОМПЛЕКС В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ІЗАСМОДІЇ 61 [ ПОТЕНЦІАЛ В СИСТЕМІ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ' 64 ї ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ РЕСУРС МУЗЕЮ 65 П ПРАКТИК ЧИТАННЯ У НОВИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ 67 ВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ БІБЛІОТЕКИ 70 ИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ 73 НЯ ІМІДЖУ ТА РЕПУТАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ 75 БІБЛІОТЕКИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ 78 ОРГАНІЗАЦІЙ У РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ВА 79 ІІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 82 ИМАРШЕЛЬДА В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ СОУЮ-19 84 т о JfoHКУрсИ як ЕФЕКТИВНА ФОРМА ПРОМОЦІЇ ЧИТАННЯ В БІБЛІОТЕКАХ 89 ДУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК ОДЕЩИНИ ЯК ОДИН З ФАКТОРІВ УСПІШНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ 91 ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПОШИРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КНИГИ В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ 93 Пан Шуайтянь ЦИФРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В КНИЖКОВІИ МЕРЕЖІ СИНЬХУА (XINHUA) 96 Го Чжилян ВНЕСОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНДУСТРІЇ КИТАЮ В РОЗБУДОВУ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ 98 Забіянов Є. В. РОБОТА МЕДІАХАБУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ДОСВІД ОДЕСЬКОЇ ОУНБ ІМ. М. ГРУШЕВСЬКОГО 100 Латай О. О. БІБЛІОТЕКА ЯК ТОПОС ВІДЕОІГОР 102 Мовчан В. С. ІННОВАЦІЇ У БІБЛІОТЕКАХ УКРАЇНИ ДЛЯ ДІТЕЙ 104 Сисова Ю. В. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ФАНДРАЙЗИНГУ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ - НОВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 106 Юзефович М. В. ПРОМОЦІЯ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 108 СЕКЦІЯ 2. ТЕРМІНОЛОГІЯ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА СУМІЖНИХ ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ Rhonda L. Clark OCUMENTING DEATHS: METADATA AND AUTHORITY WORK FOR BURIALS AND MEMORIALS in БездрабкоВ В ЯКОЇ НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА КІБЕРЗАГРОЗИ 29 Рибаченко В. Ф. ДЕНДІ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ТИП І СУБ'ЄКТ КОМУНІКАЦІЇ 33 СЕКЦІЯ 1. ІНФОРМАЦІЯ, КОМУНІКАЦІЯ, СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА СУЧАСНІ ПРАКТИКИ Биркович Т. І., Худяков В. В. КРАУДФАНДИНГ ЯК СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНИХ ЦЕНТРІВ УКРАЇНИ 38 Гуменюк Т. К. СУЧАСНИЙ БЛОГЕРСЬКИЙ МЕДІАПРОСТІР: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ. .40 Добко Т. В. ЗЛОЧИНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ 42 Романюк О. Н., Мельник О. В., Коваль Л. Г. ВИКОРИСТАННЯ ГЕКСАГОНАЛЬНИХ КОМІРОК У ВИДАВНИЧІЙ СПРАВІ 45 Романюк О. Н., Романюк О. В., Михайловський В. О. і “ИКОРИгтдння ГРДСЬІЧНИХ ПЛАНШЕТІВ У ВИДАВНИЧІЙ СПРАВІ ЛвРніГОРИНГ ЗАДОВОЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАПИТІВ ЖИТЕЛІВ ПРИКАРПАТТЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ ЗМІ: РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 228 РОЛЬ КІНО У ЖИТТІ МОЛОДІ В ЕПОХУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА ВІРТУАЛЬНОГО ПРОСТОРУ 230 Римар М. В. ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ ДЕРЖАВИ З ГРОМАДЯНАМИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ: ТЕЛЕМАРАФОН «ЄДИНІ НОВИНИ», ЄДИНА ІНФОРМАЦІЙНА ПЛАТФОРМА «ЦАРАЗОМ» ТА ІНШІ ВІДПОВІДІ НА ІНФОРМАЦІЙНІ ВИКЛИКИ 233 Чепелюк Ю. В. СТРАТЕГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ В ДИПЛОМАТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ 237 Ярема 1.1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНО- ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 240 СЕКЦІЯ 4. ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА ОСВІТА: ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ Бачинська Н. А. «ІНФО?МЬ.Н.^.5!ТЕРАТУРА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 029 ЗАГД „,,МАЧІИНА( БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА»: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСАДИ ДОСЛідЖЕння 243 Гранчак Т. Ю. 0ФЕСІЙНИЙ ПРОФІЛЬ БІБЛ ГУрбанськаА. /. ІПОТЕЧНОГО ФАХУ: ДИЗАИН КОМПЕТЕНТНОСТЕИ 245 Науко^авикладання НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «РИТОРИКА ТА ТЕХНОЛОГІЇ 0В°І ПРЕЗЕНТАЦІЇ»