Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Розглянуто проблеми методичного забезпечення діяльності бібліотек України, роль міжнародного книгообміну в комплектуванні фондів бібліотеки іноземною літературою. Проаналізовано питання використання депозитарних фондів з медицини та охорони здоров'я, розвитку інформаційних функцій наукових медичних бібліотек, забезпечення спеціалістів-медиків патентною документацією.

Наведено відомості про державні центральні, обласні та галузеві архіви, найвизначніші рукописні підрозділи бібліотек, академічних інститутів та університетів України, що мають право постійного зберігання документів. Описові статті містять стислу адміністративну інформацію, історію архівної установи, а також дані про обсяги, склад та зміст фондів, основну бібліографію за станом на 1999 р. Окремі розділи присвячено музеям та бібліотекам, що мають у фондах рукописні матеріали.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

Розглядаються проблеми розкриття та збереження бібліотечного фонду, його перерозподілу між провідними бібліотеками системи Міністерства культури і мистецтв України. Висвітлюються питання вивчення і задоволення сучасних інформаційних запитів користувачів НПБ України, етичних відносин у професійній діяльності бібліотекаря, впровадження у книгозбірнях нових технологій тощо.

Вміщено інформацію про книги (монографії, підручники, популярні видання), статті з наукових збірників, журналів, газет, продовжуваних видань, автореферати дисертацій, а також рецензії з питань бібліотекознавства, що вийшли з друку протягом 1991 - 1995 рр. Матеріали згруповано у систематичному порядку. У межах розділів, підрозділів, рубрик бібліографічні записи подано за алфавітом авторів і назв.

Наведено повну інформацію про державні бібліотеки усіх 27 регіонів України за період 1997-1998 рр. Запропоновано широкий спектр статистичних показників за всіма основними напрямками роботи державних бібліотек (кількістю одиниць бібліотечного фонду, користувачів, книговидачі, бібліотечних працівників тощо) у порівнянні. Вперше виділено інформацію про державні, наукові бібліотеки України, подано показники щодо бібліотечного абонемента.

Висвітлено стан бібліотечного краєзнавства Харківщини на сучасному етапі, розвиток краєзнавчої бібліографії у регіоні, історію та перспективи. Проаналізовано участь Харківської державної наукової бібліотеки у створенні репертуару національної книги.

Зроблено спробу розкрити всебічну діяльність товариств "Просвіта", які діяли в різні роки як на теренах України, так і за їх межами, в місцях компактного розселення української діаспори. У покажчику, частково анотованому, на підставі історико-бібліографічного дослідження подано опис друків (книг, аркушевої, образотворчої продукції, періодичних видань тощо), що були видані "Просвітами" на території Наддніпрянської України у 1906-1922 рр., а також вибірково - публікацій з періодичних видань, що виходили в ці роки під егідою "Просвіт", найбільш цікавих з літературознавчої, культурологічної, історичної, краєзнавчої точок зору.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Міжнародна науково-практична конференція "Вузівські бібліотеки на порозі ХХI століття: впровадження нових технологій" присвячена 100-літньому ювілею Науково-технічної бібліотеки НТУУ "КПI". Конференція розглянула реальний стан впровадження в роботу бібліотек новітніх технологій, механізації і автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів, комп'ютеризації бібліотек, бібліотечного менеджменту, маркетингу і платних послуг та намітила перспективу розвитку бібліотек в цьому напрямку. Дається інформація про центри зарубіжних країн, які функціонують в Києві: "Iнформаційна Служба Сполучених Штатів Америки", "Британська рада", "Гете-Інститут", "Французький культурний центр" та про книговидавничі фірми "Шпрінгер" та "Мартінус Найхоф".

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Висвітлюється історія Рівненської обласної бібліотеки за 55 років, етапи та перспективи її розвитку. Розповідається про особливості становлення та напрямки діяльності структурних підрозділів, про спільну роботу бібліотеки та бібліотечного факультету Рівненського державного інституту культури. Розглядаються питання автоматизації бібліотечних технологій. Розкривається значення книгозбірні як інформаційного та культурно-просвітницького центру області.

Перший випуск каталогу містить 1207 книг українською мовою, друкованих гражданським шрифтом, в тому числі книги, писані так званим "язичієм", без урахування територіальних обмежень. Це відомості з фондів великих бібліотек країни: Харківської наукової ім. В.Г.Короленка, Одеської наукової ім. М.Горького, Державної історичної бібліотеки України, ряду обласних бібліотек, музеїв тощо. Включені також книги та збірники іншими мовами, зокрема, російською, якщо вони містять розділи або окремі твори українською мовою, з відповідними зауваженнями в області приміток.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Розкрито зміст унікальних рукописних фондів, картографічної збірки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. Значну увагу приділено результатам досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, а також питанням становлення та розвитку української періодики. Охарактеризовано галицьку періодичну пресу про "нову еру" в українсько-польських відносинах наприкінці ХІХ ст., літературно-критичний процес 1920 - 30-х рр. у Галичині на сторінках львівської періодики.

Висвітлено передумови створення електронної бібліотеки. Наведено принципи формування електронної бібліотеки НБУВ, визначено її основні інформаційно-ресурсні складові: каталог ресурсів книгозбірні, фонд повнотекстових електронних документів, пошукову інформаційну систему та її ядро - реферативну БД. Проаналізовано конвеєрну технологію формування складових електронної бібліотеки, розробленої з використанням автоматизованої технології опрацювання поточних надходжень до книгозбірні. Окреслено шляхи формування фонду повнотекстових електронних документів. Наведено формати файлів електронних документів і стандарти опису електронних ресурсів, які використовуються для формування електронної бібліотеки НБУВ. Розглянуто питання авторського права та доступу до інформації.

Каталог репрезентує найбільш давню частину збірки ЦДІАК України - стародруковані книги 1494-1764 рр. У запропонованому виданні подаються описи 414 стародруків; відповідно до набору певним друкарським шрифтом - латинським (антиквою і готичним), грецьким, кириличним (старослов'янським) та різновидом кириличного шрифту - гражданським (світським), книги поділено на 3 самостійні розділи: І розділ - книги, друковані латинським і грецьким шрифтами (235 одиниць); ІІ розділ - книги, друковані кириличним шрифтом (125 одиниць); ІІІ розділ - книги, друковані гражданським шрифтом (54 одиниці). Каталог нараховує порівняно велику кількість латиношрифтних видань вітчизняного друку (книги видані польською, латинською, німецькою і французькою мовами), котрі були випущені в світ в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Бердичева, Почаєва, Вільнюса, Несвіжа, Москви і Петербурга. Велику історичну цінність становлять також додані до стародруків і описані у каталозі різноманітні рукописні додатки: статути, декрети, хронікальні записи подій ХVІ-ХVІІІ ст., рукописні книги. В описових позиціях каталогу наводяться численні власницькі записи і поміти, які дозволяють простежити шляхи міграції стародруків, з'ясувати рівень писемності та культури населення нашої Вітчизни у ХVІІ-ХVІІІ ст., а також соціальний стан власників стародруків - читачів.