Досліджено питання бібліотекознавства та бібліографії, вміщено матеріали доповідей, виступів на науково-практичних конференціях, міжнародних конгресах, симпозіумах, звернень до владних структур, опублікованих на сторінках періодичних видань стосовно функціонування та збереження документальних фондів медичних бібліотек. Висвітлено життєвий і творчий шлях Раїси Іванівни Павленко. Наведено фотодокументи, літературу ,що розкривають її діяльність. Запропоновано хронологічний та іменний покажчики.

Висвітлено 90-річну історію становлення та розвитку міжнародного книгообміну Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ), розкрито його організаційні, науково-методичні та практичні засади. Наведено матеріали про комплектування універсального наукового фонду НБУВ у 1918 - 1922 рр. Проаналізовано особливості організації міжнародного книгообміну за умов структурних реорганізацій НБУВ у 1930-х рр., досліджено основні етапи його розвитку (1923 - 1933, 1934 - 1940, 1941 - 1955, 1956 - 1960, 1961 - 1980, 1981 - 1991, 1992 - 2008 рр.). Охарактеризовано сучасний стан міжнародних книгообмінних зв'язків НБУВ, розкрито пріоритетні напрями його розвитку у 2001 - 2008 рр. Наведено бібліографічні описи монографій і статей співробітників НБУВ з питань міжнародного книгообміну, розглянуто порядок його проведення та зразки оформлення документації.

Освещена 90-летняя история становления и развития международного книгообмена Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского (НБУВ), раскрыты его организационные, научно-методические и практические основы. Приведены материалы о комплектовании универсального научного фонда НБУВ в 1918 - 1922 гг. Проанализированы особенности организации международного книгообмена в условиях структурных реорганизаций НБУВ в 1930-х гг., исследованы основные этапы его развития (1923 - 1933, 1934 - 1940, 1941 - 1955, 1956 - 1960, 1961 - 1980, 1981 - 1991, 1992 - 2008 гг.). Охарактеризовано современное состояние международных книгообменных связей НБУВ, раскрыты приоритетные направления их развития в 2001 - 2008 гг. Даны библиографические описания монографий и статей сотрудников НБУВ по вопросам международного книгообмена, рассмотрены порядок его проведения и образцы оформления документации.

Досліджено проблеми організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю: їх кадрового та користувацько-технологічного забезпечення, перспективних напрямів розвитку даних мереж у Китаї (на прикладі університетських бібліотек). Комплексно проаналізовано міжнародний досвід бібліотечного співтовариства у сфері комп'ютеризації зазначених бібліотек і використання у їх діяльності Інтернет-технологій для об'єднання бібліотечних ресурсів у комп'ютерній мережі. Вивчено сучасний стан організації інформаційно-бібліотечної діяльності у Китаї. Визначено національні особливості бібліотечних комп'ютерних мереж, а також міжнародні, зумовлені впливом мережі Інтернет. Виявлено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю. Сформульовано основні умови та вимоги до створення WEB-сайтів у китайських університетських бібліотеках стосовно їх організації та функціонально-змістового призначення. Розроблено та науково обгрунтовано перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю.

Досліджено історію створення та впровадження бібліотечно-бібліографічних класифікаційних систем в Україні та світі, визначено основні тенденції їх розвитку. Зроблено огляд базових концепцій створення класифікаційних систем ("Класифікація наук Сен-Симона - Конта", "Десяткова класифікація" М.Дьюі, "Розтяжна класифікація" Ч.Кеттера, "Класифікація Бібліотеки Конгресу США", "Класифікація двокрапкою" Ш.Р.Ранганатана). Проаналізовано структуру та склад "Міжнародної децимальної бібліографічної класифікації" - першої класифікаційної системи, виданої в Україні національною мовою. Визначено й охарактеризовано основні етапи видання бібліотечних класифікацій українською мовою з десятковим принципом побудови (1919 - 1938 рр.; 1938 - 1961 рр.; 1961 - 1971 рр.; 1971 - кінець 1970-х рр.). Висвітлено історію створення та видання "Бібліотечно-бібліографічної класифікації", досліджено процес її впровадження в Україні та визначено роль у подальшому розвитку українських бібліотечних класифікаційних систем. Охарактеризовано сучасний стан розвитку класифікаційних механізмів в Україні. Виділено дві основні класифікаційні системи, що використовуються у бібліотечній галузі (серія видань "Рубрикатор НБУВ" та "Універсальна десяткова класифікація", видана українською мовою в 2000 р.), розроблено типологію інформаційно-пошукових мов. Створено концептуальну модель Індексаційного конгломерату як інструментального механізму здійснення процесів каталогізації в бібліотечно-інформаційних установах України в сучасний період. Визначено перспективи впровадження онлайнових каталогізаційних і систематизаційних технологій у практику їх діяльності.

Розглянуто історію створення, впровадження та розвитку основних класифікаційних систем XIX - XX ст., зокрема, Сен-Симона - Конта, М. Дьюі, Ч. Кеттера, Ш.Р. Ранганатана, а також Бібліотеки Конгресу США. Наведено хронологію й історичну періодизацію видання та використання біблотечно-бібліографічних класифікаційних систем українською мовою. Проаналізовано фундаментальні та структурні характеристики класифікацій, що використовуються в інформаційному просторі України з урахуванням його специфічності. Проведено аналітичне дослідження та висвітлено сучасний стан класифікаційних систем українською мовою, які застосовуються в бібліотечно-інформаційних установах України, зокрема "Рубрикатора НБУВ". Описано структуру УДК українською мовою 2000 р. видання. Висвітлено перспективи впровадження онлайнових каталогізаційних і систематизаційних технологій у практику роботи бібліотечно-інформаційних установ України. Розробено концептульну модель Індексаційного конгломерату інформаційно-пошукових мов як інстументального механізму здійснення процесів каталогізації у бібліотечно-інформаційних установах України.

Рассмотрена история создания, внедрения и развития основных классификационных систем XIX - XX в., в частности, Сен-Симона - Конта, М. Дьюи, Ч. Кеттера, Ш.Р. Ранганатана, а также Библиотеки Конгресса США. Даны хронология и историческая периодизация издания и использования библиотечно-библиографических классификационных систем на украинском языке. Проанализированы фундаментальные и структурные характеристики классификаций, использующихся в информационном пространстве Украины с учетом его специфичности. Проведено аналитическое исследование и охарактеризовано современное состояние классификационных систем на украинском языке, которые применяются в библиотечно-информационных заведениях Украины, в частности "Рубрикатора НБУВ". Описана структура УДК на украинском языке 2000 г. издания. Освещены перспективы внедрения онлайновых каталогизационных и систематизационных технологий в практику работы библиотечно-информационных заведений Украины. Разработана концептуальная модель Индексационного конгломерата ИПМ как инструментального механизма осуществления процессов каталогизации в библиотечно-информационных заведениях Украины.

Охарактеризованы аппаратные решения, применяемые для создания электронных копий архивных документов, музейных предметов и фондов редкой книги. Уделено внимание проблемам потенциально негативного воздействия сканирующего оборудования на оригиналы. Проанализирован опыт различных организаций, в часности Библиотеки Конгресса США, по осуществлению проектов оцифровки объектов культурного наследия. Отмечена необходимость разработки стандартов технических требований к оборудованию, применяемому в процессе оцифровки культурного наследия, а также выработки методических рекомендаций по выбору и применению сканирующего оборудования в зависимости от вида коллекций, подлежащих оцифровке.

Розкрито об'єкт, предмет, принципи та методи архівознавства. Висвітлено загальні тенденції та національні особливості розвитку архівознавства в світі, зокрема, в Україні, США, Росії, Польщі, Франції. Визначено роль міжнародних архівних установ і організацій у розвитку архівознавства. Висвітлено внесок видатного вченого архівознавця, архівіста та педагога вищої школи Т. Р. Шелленберга у розвиток архівознаства у США. Увагу приділено проблемам періодизації архівної науки. Подано відомості про Міжнародні конгреси архівів, архівознавчі періодичні та продовжувані видання та їх інтернет-ресурси.

Описано модель всеукраїнського галузевого інформаційного ресурсу (ВГІР), базою якої є фонд Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського. Обгрунтовано теоретичні засади її розроблення, поняттєво-категоріальний апарат. Проаналізовано розвиток фонду даної бібліотеки в історичній ретроспективі та за сучасних умов. Відтворено його системну організацію, типологічні та видові аспекти, загальну структуру, обсяг типів і видів документів. Визначено структуру та науково-методичні засади формування ВГІР, розглянуто пріоритетні напрями та перспективи його розвитку. За результатами дослідження рекомендовано науково-методичні та організаційні рішення щодо вдосконалення формування ВГІР: продовжити наукові дослідження з метою науково-методичного обгрунтування нових шляхів його формування з урахуванням інформаційних потреб користувачів; з метою анулювання лакун у фонді необхідно створювати електронні та репрографічні копії документів; розширювати джерела комплектування фонду вітчизняними та іноземними документами; організувати міжнародний книгообмін через залучення іноземних установ; поповнювати фонд на різноманітних електронних носіях інформації; продовжувати впровадження інноваційних технологій (формування власних БД, надання доступу до електронних ресурсів інших установ та організацій, формування галузевої електронної бібліотеки тощо).

Висвітлено передумови створення у 1800 р. та основні етапи розвитку найбільшої бібліотеки сучасності - Бібліотеки Конгресу США. Досліджено внесок Е.Споффорда, Г.Патнема, Ч.Гудрама, Л.Еванса, Д.Янга, які у різні періоди очолювали Бібліотеку, у накопичення її фонду та розширення функцій (централізованої каталогізації, міжбібліотечного абонемента, створення зведеного національного каталогу).

Висвітлено діяльність Бібліотеки Конгресу (БК), зокрема, у галузі розробки та запровадження правил каталогізації та стандартизації. Встановлено, що БК однією з перших розпочала досліджувати та використовувати електронні технології для створення електронних бібліотек і зібрань бібліотечних ресурсів в Internet. Основну увагу приділено цифровим проектам даної бібліотеки, а саме: "Пам'ять Америки", який містить дослідні матеріали (рукописи, фото, карти тощо) з історії країни, а також "Зустріч далеких земель", мета якого - створити електронні копії унікальних і рідкісних матеріалів з Росії, що розкривають життя населення Сибіру й американського заходу.

Розглянуто проблеми формування бібліотечної термінології окремих європейських країн на основі аналізу словниково-енциклопедичних видань бібліотек та інформаційних центрів. Висвітлено міжнародний досвід термінологічної діяльності.

Рассмотрены проблемы формирования библиотечной терминологии отдельных европейских стран на основании анализа энциклопедических изданий библиотек и информационных центров. Освещен международный опыт терминологической деятельности.

Зазначено, що відбувся обмін досвідом між представниками провідних наукових бібліотек України та Росії з питань правового врегулювання бібліотечно-інформаційної діяльності. Обговорено актуальні проблеми юридичного та організаційного забезпечення тендерної діяльності бібліотек, питання цінової політики на зарубіжні науково-технічні видання.

Отмечено, что состоялся обмен опытом между представителями ведущих научных библиотек Украины и Росии по вопросам правового урегулирования библиотечно-информационной деятельности. Обсуждены актуальные проблемы юридического и организационного обеспечения тендерной деятельности библиотек, вопрос ценовой политики на иностранные научно-технические издания.

Розкрито зміст поняття "каталог" в американському бібліотекознавстві, зокрема, "Словнику з бібліотекознавства та інформацієзнавства" Дж. Рейца, "Вступ до каталогізації та класифікації" Б. Винара. Описано його види, особливості функціонування за сучасних умов. Охарактеризовано постаті Л. Дункана - професора з Сан-Антоніо (штат Техас), Ч. Кеттера, С. Любецького, М. Гормана, які займалися питаннями каталогізації. Увагу приділено проведенню Бібліотекою Конгресу конференції "Бібліографічний контроль у новому тисячолітті" (15 - 17 листопада, 2000 р.), яка була присвячена майбутній каталогізації у ХХІ ст.

Раскрыто содержание понятия "каталог" в американском библиотековедении, в частности, "Словаре по библиотековедению и информациоведению" Дж. Рейца, "Вступлении к каталогизации и классификации" Б. Винара. Описаны виды каталога, особенности функционирования в современных условиях. Охарактеризованы личности Л. Дункана - профессора из Сан-Антонио (штат Техас), Ч. Кеттера, С. Любецкого, М. Гормана, которые занимались вопросами каталогизации. Внимание уделено проведению Библиотекой Конгресса конференции "Библиографической контроль в новом тысячелетии" (15 - 17 ноября, 2000 г.), которая была посвящена будущей каталогизации в ХХІ в.

Розкрито зміст поняття "класифікація" в електронному середовищі, визначено його генетичний зв'язок з традиційними класифікаціями. Охарактеризовано онлайнові варіанти Класифікації Бібліотеки Конгресу, Десяткової класифікації Дьюї. Висвітлено особливості класифікації електронних ресурсів. Описано соціальні класифікації або фольксономії - класифікаційні системи для організації веб-ресурсів, керовані користувачами. К. Маркі - професор з Мічигану вважає, що перспективи і напрям розвитку онлайнової класифікації неможливо оцінити без урахування ініціативи Google щодо масового оцифрування. Увагу приділено кластеризації - комп'ютерній класифікації документів, "штучній нейтронній мережі" (aftificial neural networks, ANN).

Розкрито концептуальні засади технологічної моделі цифрового ідентифікатора об'єкта (DOI). Охарактеризовано складові системи DOI: стандартизований синтаксис (Z39.84), службу диспетчеризації (Handle System), модель даних DOI і механізми реалізації моделі на рівні інформаційної політики. Проаналізовано досвід впровадження технологічної моделі DOI співтовариством видавців наукової літератури CrossRef і Національною науково-технічною бібліотекою Німеччини. Розглянуто DOI як міжнародний стандарт.

Раскрыты концептуальные основы технологической модели цифрового идентификатора объекта (DOI). Охарактеризованы составляющие системы DOI: стандартизованный синтаксис (Z39.84), служба диспетчеризации (Handle System), модель данных DOI и механизмы реализации модели на уровне информационной политики. Проанализирован опыт внедрения технологической модели DOI сообществом издателей научной литературы CrossRef и Национальной научно-технической библиотекой Германии. Рассмотрен DOI как международный стандарт.

Проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних бібліотекознавців на забезпечення користувачів з обмеженими можливостями комплексом бібліотечних послуг. Наведено перші приклади бібліотечного обслуговування осіб з вадами зору у звітах Бібліотеки Конгресу США, яка почала регулярно інформувати про дану роботу з 1898-го р. Висвітлено основні положення документа "Стандартні правила щодо забезпечення рівних можливостей для інвалідів", прийнятого 20 грудня 1993 р. на 48-й сесії Головної Асамблеї ООН.

Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных библиотековедов об обеспечении пользователей с ограниченными возможностями комплексом библиотечных услуг. Приведены первые примеры библиотечного обслуживания лиц с проблемами зрения в отчетах Библиотеки Конгресса США, которая начала постоянно информировать про данную работу с 1898-го г. Освещены основные положения документа "Стандартные правила об обеспечении равных возможностей для инвалидов", принятого 20 декабря 1993 г. на 48-й сессии Главной Ассамблеи ООН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.121

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено російсько-німецький проект, мета якого є створення ядра, відкритого для доступу розподіленого цифрового архіву всіх російських публікацій з математичних наук. Наголошено, переклад російських публікацій у цифрову форму буде значним внеском у міжнародний проект зі створення Цифрової математичної бібліотеки (Digital Mathematics Library - DML). Розглянуто основні положення проекту, пов'язані, зокрема, з процесом оцифровування, співпрацею організацій під час підготовки двомовних метаданих, міжнародного співробітництва у галузі надання інформації та створення системи дзеркал архіву з різними можливостями доступу. Наведено приклади технічної та організаційної основи проекту, запропонованої партнерами. Зокрема, це стосується повної обробки робочого потоку в центрі, де відбувається оцифровування. Міжнародне співробітництво вимагає розробки додаткових засобів підготовки метаданих, а також створення систем доступу. Багато засобів, розроблених у рамках проекту, мають новаторський характер і можуть бути також використані для оцифровування в інших галузях.

Рассмотрен российско-германский проект, целью которого является создание ядра открытого для доступа распределенного цифрового архива всех российских публикаций по математическим наукам. Российская математическая давно получила признание во всеммире. Перевод российских публикаций в цифровую форму будет значительным вкладом в международный проект по созданию Цифровой математической библиотеки (Digital Mathematics Library - DML). Рассматриваются основные положения проекта, связанные, в частности с процессом оцифровывания, сотрудничеством организаций при подготовке двуязычных метаданных, международного сотрудничества в области предоставления информации, создания системы зеркал архива с различными возможностями доступа. Приводятся примеры технической и организационной основы проекта, предложенной партнерами. В частности, это относится к полной обработке рабочего потока в центре, где происходит оцифровывание. Международное сотрудничество требует разработки дополнительных средств подготовки метаданных, а также создания систем доступа. Многие средства, разработанные в рамках проекта, имеют новаторский характер и могут быть также использованы для оцифровывания в других отраслях.

The talk describes a Russian-German project with the aim to develop the core for a distributed accessible digital archive for all Russian publications in mathematics. Russian mathematics had obtained a high world-wide reputation for quite a long period. Having the Russian mathematical publications available in digital form will provide an important contribution to the world-wide initiative to establish the Digital Mathematics Library DML. The talk addresses the main features of the project like the professional structure for the digitization process, collaborative structures for caring about the preparation of the bilingual metadata, international cooperation for caring about the input and providing a system of mirrors of the archive with several access possibilities. The technical and organizational background will be exemplified by the offers available at the partners of the project. This in particular includes the complete workflow at a digitisation center. The international co-operation will require additional tools for the metadata preparation and the installation of the access structures. Many tools developed for the project in this part will play a pioneering role and can be used for digitization activities in other fields.

Обоснована необходимость непрерывного всеобщего экологического образования в России. Рассмотрена Международная стратегия образования и подготовки кадров в области окружающей среды на 1990 - 1999 гг., принятая на Международном конгрессе ЮНЕП и ЮНЕСКО. Подведены некоторые итоги деятельности библиотек РФ по экологическому просвещению населения и рассказано о новых формах работы.

Приведены предпосылки создания совместного проекта Библиотеки Конгресса и российских библиотек по оцифровыванию cтарых книг и карт, связанных с историей освоения Сибири, Дальнего Востока, Аляски и северо-западного побережья Америки.