Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Розглянуто теоретичні й практичні питання автоматизації бібліотек і бібліотечної справи на основі автоматизованих робочих місць. Наведено приклади з питань автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів у науковій бібліотеці Київського університету ім. Т.Шевченка.

Розглянуто проблеми методичного забезпечення діяльності бібліотек України, роль міжнародного книгообміну в комплектуванні фондів бібліотеки іноземною літературою. Проаналізовано питання використання депозитарних фондів з медицини та охорони здоров'я, розвитку інформаційних функцій наукових медичних бібліотек, забезпечення спеціалістів-медиків патентною документацією.

Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Наведено результати комплексного дослідження історії становлення та розвитку архівознавства й архівної освіти в Україні 1920 - 30-х рр. Висвітлено основні тенденції та напрями наукової роботи у галузі архівної справи, форми та зміст підготовки кадрів для архівних установ. Проаналізовано науково-організаційну діяльність державних органів управління архівною справою, роботу Київського та Одеського археологічних інститутів, Кабінету архівознавства при ЦАУ УСРР, архівної аспірантури.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Висвітлено сучасні проблеми архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни. Головну увагу зосереджено на вузлових питаннях історії архівної справи, на формуванні системи її установ, організації Національного архівного фонду України, класифікації документів, експертизи їхньої цінності. Значне місце відведено комплектуванню архівів, оптимізації зберігання та використання документів, застосуванню сучасних інформаційних технологій в архівній справі, науково-дослідній роботі.

Рассмотрены вопросы мировой информационной инфраструктуры и межбиблиотечной кооперации, создания автоматизированных библиотечных систем и технологий, в т.ч. онлайновых, CD-ROM, а также использования Интернета в библиотеках. Особое внимание уделено проблемам формирования концепции электронных библиотек, создания полнотекстовых баз данных, электронных справочников. Освещена роль библиотек и музеев в общем пространстве информации и искусства.

Розглянуто програмну систему, яка автоматизує бібліотечну справу та має можливість підключення до Інтернету. Систему розроблено у форматі CDS/ISIS.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Розкриваються історичні аспекти розвитку книжкової та бібліотечної справи в Україні. Висвітлюються питання підготовки, підвищення кваліфікації, безперервної освіти працівників бібліотечно-інформаційної сфери. Наведені результати наукових досліджень (зарубіжних та вітчизняних) у галузі бібліотекознавства, проаналізована їх роль у поліпшенні діяльності бібліотек. Розглянута законодавча база бібліотечно-інформаційної діяльності України, роль бібліотек у соціально-комунікативній структурі та інформатизації суспільства. Окреслено перспективи реалізації принципу загальнодоступності інформаційних ресурсів держави, інтелектуальної свободи, а також міжнародної інтеграції як засобу підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування громадян України.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Розглянуто проблеми реалізації соціальної та глобальної інфопотреб, основні підходи до управління сучасною бібліотекою, концепції та напрями професіоналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечних об'єднань України. Висвітлено психологічні аспекти впливу комп'ютерних технологій на розвиток особистості, проаналізовано місце бібліотекознавства в системі національних цінностей демократичної держави, а також бібліотечно-інформаційні ресурси як надбання пам'яті та фактор інформаційної мобільності нації.

Наведено повну інформацію про державні бібліотеки усіх 27 регіонів України за період 1997-1998 рр. Запропоновано широкий спектр статистичних показників за всіма основними напрямками роботи державних бібліотек (кількістю одиниць бібліотечного фонду, користувачів, книговидачі, бібліотечних працівників тощо) у порівнянні. Вперше виділено інформацію про державні, наукові бібліотеки України, подано показники щодо бібліотечного абонемента.

Висвітлено діяльність видатного вченого-бібліотекознавця К.І.Рубинського. Значну увагу приділено Першому Всеросійському з'їзду з бібліотечної справи. Детально проаналізовано історію формування фонду видань з мистецтва бібліотеки Харківського університету.

Висвітлено історію організації і напрями діяльності (1925-1933 рр.) Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії Всенародної бібліотеки України. Визначено внесок Комісії та її окремих діячів у розвиток бібліотечної справи в Україні: С.П.Постернака, Д.А.Балики, В.О.Козловського, М.І.Ясинського, Н.В.Піскорської, С.І.Маслова, М.І.Сагарди та ін.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Висвітлюються стан та проблеми розвитку культури і суспільства України на порозі третього тисячоліття, співвідношення теорії та практики в художній культурі України. Розглядаються шляхи поліпшення роботи закладів культури в сучасних умовах, використання народної педагогіки у системі підвищення кваліфікації працівників культури, проблеми культури і духовності в сучасній сім'ї. Характеризується стан і тенденції розвитку бібліотечної справи в Україні, бібліографічно-видавнича діяльність в інформаційному забезпеченні розвитку української культури, українське законодавство і соціально-культурний розвиток меншин. Аналізується культура в ринкових умовах, у контексті виробництва суспільних благ; економічні аспекти приватизації закладів культури, суть та шляхи її проведення тощо.

Розглянуто можливості використання Інтернету з метою задоволення інформаційних потреб, підвищення фахового рівня бібліотекарів та поліпшення їх орієнтації у світовому мережевому просторі інформаційних ресурсів з бібліотечної справи. Висвітлено спеціалізовані інформаційні бази для бібліотечних працівників, можливості довідкових служб. Наведено колекції електронних ресурсів з бібліотечної та інформаційної науки на сайтах професійних об'єднань. Досліджено інформаційні ресурси вищих навчальних бібліотечних закладів, он-лайнові навчальні ресурси для бібліотекарів.