Зазначено, що ключові терміни інформатики проникають до бібліотечного професійного лексикону, який все більше засмічується сторонніми поняттями. Це загрожує бібліотекознавству як науці розпадом, бібліотечній діяльності - перекручуванням її цільових орієнтирів і критеріїв оцінки.

Ключевые термины информатики характеризуются теоретической несостоятельностью. Несмотря на это, они агрессивно вторгаются в библиотечный профессиональный лексикон, который оказывается всё более засорен чуждыми понятиями. Это угрожает библиотековедению как науке распадом, библиотечной деятельности - искажением ее целевых ориентиров и критериев оценки.

Key terms of information science are characterized as theoretically insolvent. Despite of that they aggressively encroach upon library professional vocabulary making it more and more clogged by strange definitions. This makes a threat of disintegration to library science and distortion of objectives and evaluation criteria for practical librarianship.

Розглянуто бібліотекознавство та бібліографознавство як спеціальності, що функціонують у рамках документально-комунікаційної професії, до якої входять також інформатика, архівознавство, книгознавство, музеєзнавство та інші споріднені спеціальності. Зроблено висновок, що предмети "Загальне бібліотекознавство" та "Загальне бібліографознавство" повинні входити до блоку не загальнопрофесійних, а спеціальних дисциплін. Загальнопрофесійний курс, присвячений вивченню документа, доцільно назвати "Документологія".

Рассмотрено библиотековедение и библиографоведение как специальности, которые функционируют в рамках документально-коммуникационной профессии, вбирающей в себя также информатику, архивоведение, книговедение, музееведение и иные родственные специальности. Поэтому предметы "Общее библиотековедение" и " Общее библиографоведение" должны входить в блок не общепрофессиональных, а специальных дисциплин. Общепрофессиональный курс, посвященный изучению документа, целесообразно назвать "Документология".

Library and bibliography sciences are specializations. They function within the documentation and communication sciences group, which also includes information science, archival science, book science, museum science and other related specializations. For this reason such courses as "General Library Science" and "General Bibliography Science" should be included not into general cluster, but into special cluster of courses. The general cluster, which is supposed to deal with studies of documents, is worth to be entitled as "Documentology".

Зазначено, що модні в сучасній світовій бібліотекознавчій літературі виступи з приводу синергійного підходу до вирішення бібліотечних проблем є поверховими. Синергійний підхід вимагає, насамперед, розуміння його суті та специфіки, уміння коректно його використовувати. Щоб застосувати синергійний підхід у бібліотечній справі, необхідно виділити й описати процес, що потребує даного підходу, однозначно і бажано формалізовано визначити ціль, виявити номенклатуру "слабих" впливів, які змушують хаотичну систему практично блискавично самоорганізуватися в потрібному напрямку.

Указано, что столь модные в современной мировой библиотековедческой литературе выступления по поводу синергийного подхода к разрешению библиотечных проблем характеризуются поверхностностью. Применение синергийного подхода требует прежде всего понимания его сути и специфики, умения корректно его использовать. Чтобы применить синергийный подход в библиотечном деле, надо: выделить описать нуждающийся в синергийном процесс, однозначно и желательно формализованно определить цель, выявить номенклатуру "слабых" воздействий, которые заставляют хаотичную систему практически молниеносно самоорганизоваться в нужном направлении.

The discussions on synergetic approach to library science problems solving, so popular in modern library science literature, are considered dabbled. Actually, the synergetic approach primarily requires understanding of its content and specifications and ability to use it correctly. Only in this case it can give terrific results. The less sum of the less impacts made upon the less steady system in the moment of bifurcation is considered - the higher result can be reached. This is the general theorem of synergetics.

Слово "документ" рассмотрено в качестве одного из понятий, вошедшего в научный обиход информатики, библиотековедения, библиографоведения, документоведения и документалистики, а также книговедения. Считать это понятие окончательно устоявшимся преждевременно и речь должна идти не об отрицании "документалистской парадигмы библиотеки", а о разработке специфики библиотеки нового вида - библиотеки электронной.

Библиотеки античных времен представляли собой, насколько об этом можно судить по Библии и Корану, синкретические документально-коммуникационные системы, гостеприимные к любым видам документов безотносительно к их содержанию, материалу носителя и конструктивной форме, если только они имели реальную или потенциальную социальную и персональную ценность. Технология обработки и хранения документных ресурсов была унифицированной. Все это позволяет увидеть прообраз электронной библиотеки в библиотеках древнего Израиля, Вавилона, проникнуться таким же уважением к документированным источникам информации, которое было свойственно Библии и Корану.

Стверджено, що сутнісна модель бібліотеки може бути представлена двома контурами. Перший складають елементи: бібліотечний фонд, контингент користувачів, матеріально-технічна база, бібліотечний персонал. Другий контур - це моделі названих чотирьох елементів і бібліотеки в цілому. Зазначено, що електронна бібліотека має по суті ті ж елементи, що і будь-яка інша бібліотека.

Сущностная модель библиотеки может быть представлена двумя контурами. Первый составляют элементы: библиотечный фонд, контингент пользователей, материально-техническая база, библиотечный персонал. Второй контур - это модели названных четырех элементов и библиотеки в целом. Электронная библиотека имеет в сущности те же самые элементы, что и любая другая библиотека.

The essential model of a library is presented by two contours. The former comprises such elements as library collection, contingent of users, material and technical basis, library staff. The latter is the models of the 4 above mentioned elements and library on the whole. Electronic libraries, in principle, comprises the same elements that any library does.

Наголошено, що визначити місце бібліотекознавства серед інших наук дозволяє системний підхід. Вихідним для бібліотеки як системи є бібліотечний фонд, тобто упорядкована сукупність документів. Він виконує в системі базисну функцію і тому вводить бібліотеку в розряд документальних систем. Між усіма елементами бібліотеки - її фондом, контингентом користувачів, матеріально-технічною базою та бібліотечним персоналом, а також між бібліотекою та зовнішнім середовищем існують найтісніші зв'язки, або комунікації, тому бібліотека є системою не просто документальною, а документально-комунікаційною. Усі зв'язки, всі акти спілкування у бібліотеці опосередковуються документом. Бібліотекознавство за своїм предметом належить до класу документально-комунікаційних наук, який є розділом науки про соціальні комунікації. Ця наука, в свою чергу, є складовою суспільствознавства. Сюди ж входить і бібліотекознавство.

Установить место библиотековедения среди других наук позволяет системный подход. Исходным для библиотеки как системы является библиотечный фонд, т. е. упорядоченная совокупность документов. Он выполняет в системе базисную функцию и поэтому вписывает библиотеку в разряд документальных систем. Между всеми элементами библиотеки - её фондом, контингентом пользователей, материально-технической базой и библиотечным персоналом, - а также между библиотекой и внешней средой существуют теснейшие связи, или коммуникации, и поэтому библиотека есть система не просто документальная, а документально-коммуникационная. Все связи, все акты общения в библиотеке опосредуются документом. Библиотековедение по своему предмету вписывается в класс документально-коммуникационных наук, являющийся разделом науки о социальных коммуникациях. Эта наука, в свою очередь, вписывается в обществоведение. Здесь же в конечном счёте помещается и библиотековедение.

The author proves that the system approach enables to determine the place the library science occupies among other disciplines. Library collection, i. e. the well-ordered totality of documents, is the initial component for libraries as a system. The basic function the collection accomplishes within the system enters the system in the set of documentary systems. The most closest relations exist between the library components (collection, users, material and technical base, and library staff), as well as between library and its environment. Thus, a library is the documentary and communication system. All the relations, communication acts are mediated through documents. According to its subject, the library science belongs to the group of documentary and communication disciplines that is the division of science on social communications, that, in its turn, belongs to social sciences where, in the last analysis, the library science belongs to.

Запропоновано ряд наукових термінів, похідних від слова "документ" - базового терміна документології як узагальнюючої науки про всі без винятку види документа. Наведені терміни дозволяють значно збагатити смисловими нюансами понятійний апарат бібліотекознавства, документалістики, документознавства, архівознавства, інформатики та інших галузей наукового знання.

Предложен ряд научных терминов, производных от слова "документ" - базового термина документологии как обобщающей науки обо всех без исключения видах документа. Эти термины позволяют значительно обогатить смысловыми нюансами понятийный аппарат библиотековедения, документалистики, документо- и архивоведения, информатики и других отраслей научногознания.

It is suggested to review a number of scientific terms, derived from the word "document"- which is thefundamental term for a documentology viewed as a generic science for all types of documents. Theseterms allow widening the semantics in the conceptual notions of librarianship, bibliographic and documentarysciences, archives, information and other sciences.

Зазначено, що у СРСР розробка вузівських навчальних курсів почалась у Московському бібліотечному інституті, який був створений у 1930 р. Курс "Бібліотечний фонд" формувався поступово: розділ "Комплектування" спочатку був об'єднаний з розділом "Бібліографія", а "Організація фондів" з - "Бібліотечний каталог". Інтегрований курс "Бібліотечний фонд" виник тільки в середині 1960-х рр. Великий внесок у його розвиток зробили В.Н.Денисьєв, О.С.Чубар'ян і особливо Ю.В.Григор'єв.

Отмечено, что в СССР разработка вузовских учебных курсов началась в Московском библиотечном институте, образованном в 1930 г. Курс "Библиотечный фонд" выстраивался постепенно: раздел "комплектование" поначалу объединялся с разделом "Библиография", а "Организация фондов" с"Библиотечными каталогами". Интегрированный курс "Библиотечный фонд" возник только в середине 1960-х гг. Большой вклад в его разработку внесли В.Н.Денисьев, О.С.Чубарьян и особенно Ю.В.Григорьев.

In the USSR the educational courses for universities started in Moscow Institute of Libraries, created in1930. The course "Library Collection" grew steadily: at the beginning "acquisition" was studied togetherwith "bibliography" and "management of collections" together with "library catalogues". The integratedcourse "Library collection" appeared only in mid-60-ies. V. N. Denisiev, O. S. Chubarian and particularlyYu. V. Grigoriev made considerable contributions into its development.

Зазначено, що перед обговоренням номенклатури та змісту специфічних методів вказаних дисциплін, потрібно з'ясувати важливість і необхідність мати такі методи. Необхідно визначити також, яке коло завдань вирішує методологія, а яке - теорія. Виходити при цьому слід з визнання діалектичності, а не механічності співвідношення теорії і методології. Варта обговорення і теза про існування методу кожної науки тільки за її межами, тоді як всередині себе вона використовує суму методів будь-яких інших наук.

Before discussing the coverage and content of the specific methods of our disciplines it is essential to find out howsignificant it is to have such methods. It is essential to determine the tasks that may be resolved by these methods andby means of the theory. Doing this we have to proceed form the recognition of a dialectic and not a mechanical characterof the methodology-theory correlation. Worthy of discussion is an idea that methods of every science are viableonly outside this science, while, within the science, a set of methods of other sciences is applied.

Зазначено, що монографія Т.В.Майстрович "Електронний документ як об'єкт бібліотечної справи" (М., 2004) є фундаментальним внеском у розвиток теорії формування і зберігання, методики, організації електронного бібліотечного фонду та електронного бібліотекознавства в цілому.

The monograph by T. V. Maistrovich "A Digital Document as an Object of Library Science" (M., 2004) makes a fundamental contribution to the development of the theory of building and preservation, methods and organization of library collections and digital library science in general.

Зазначено, що за умов динамічного розвитку нових інформаційних технологій актуалізується потреба піднесення статусу гуманістичних цінностей як умови толерантного спілкування в межах глобалізованого світу. Мемуари розглянуто як традиційний засіб накопичення, збереження та передачі національної та історичної пам'яті та важливу складову інформаційного національного простору. Проаналізовано зарубіжний досвід репрезентації мемуарної літератури на сайтах бібліотек. Акцентовано увагу на значному відставанні українських бібліотек в цьому напрямі роботи, що з часом загрожує втратою для широкого загалу читачів і дослідників значних мемуарних масивів. Запропоновано скористатися міжнародним досвідом розміщення та систематизації мемуарної літератури в електронних бібліотеках у процесі формування академічного електронного ресурсу "Українська мемуаристика".

It is stated that in terms of new information technologies dynamic development the problem of rising status of humanistic values as condition of tolerant communication in the globalized world is becoming urgent. The author regards the memoirs as a mean of accumulation, storage and transfer of national and historical memory and as an important component of the national information space. It is emphasized that the latter makes them a necessary condition of dynamic social communication in the limits of society as a whole and a separate community in particular. A foreign experience of representation of memoirs literature on libraries’ sites is analyzed. A significant lagging of Ukrainian libraries in this field of work is underlined, and in some time a wide range of readers and researchers of large memoirs arrays may be lost. It is suggested to use an international experience of placing and systematization of memoirs literature in electronic libraries when forming an academic electronic resource "Ukrainian memoiristics”.

Отмечено, что в условиях динамичного развития новых информационных технологий актуализируется необходимость в усилении статуса гуманистических ценностей как условия толерантного общения в масштабах глобализирующегося мира. Мемуары рассмотрины как традиционное средство накопления, сохранения и передачи национальной и исторической памяти и важная составляющая информационного национального пространства. Проанализирован зарубежный опыт представления мемуарной литературы на сайтах библиотек. Указано на значительное отставание украинских библиотек в этом направлении работы, что со временем угрожает потерей для широкого круга читателей и исследователей значительных мемуарных массивов. Предложено воспользоваться международным опытом размещения и систематизации в электронных библиотеках при формировании академического электронного ресурса "Украинская мемуаристика".

Індекс рубрикатора НБУВ: Т213 л0 + Ч730.022 л0

Рубрики:

Біографістика. Біографознавство

Інформаційна функція бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т213 л0 + Ч73 л0

Рубрики:

Біографістика. Біографознавство

Бібліотечна справа. Бібліотекознавство

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що монографія є результатом узагальнення та систематизації результатів історіографічних досліджень генези й основних етапів еволюціювання харківської бібліотечної науково-освітньої школи, визначення внеску її фундаторів в розвиток українського книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства. Охарактеризовано основні періоди розвитку наукової школи, пов'язані з когнітивними й інституціональними трансформаціями випускових кафедр бібліотечного факультету Харківської державної академії культури - фундатора та лідера інформаційно-бібліотечної науки та освіти в Україні.