Проаналізовано документи з історії нумізматики ХІХ - початку ХХ ст. з колекцій і зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, зокрема, збірку Одеського товариства історії та старожитностей, зібрання Університету св.Володимира, Волинського (Кременецького) ліцею та Віленського університету, Всеукраїнської академії наук, родового архівного фонду баронів Шодуарів, особових архівних фондів, а також листування окремих персоналій щодо історії колекціонування та нумізматичної проблематики.

Проанализированы документы по истории нумизматики ХІХ - начала ХХ ст. из коллекций и собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины им.В.И.Вернадского, в частности, собрание Одесского общества истории и старообрядничества, собрания Университета св.Владимира, Волынского (Кременецкого) лицея и Виленского университета, Всеукраинской академии наук, родового архивного фонда баронов Шодуаров, личных архивных фондов, а также переписки отдельных персоналий по истории коллекционирования и нумизматической проблематики.

Розглянуто бібліотечні колекції й архіви численних духовних і світських установ, приватних осіб і громадських організацій Волині XIX - початку XX ст., які зберігалися в 1900 - 1932 рр. у Волинському дослідному краєзнавчому музей, а нині знаходяться у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Визначено роль видатних діячів музейної та бібліотечної справи, членів наукових товариств Волині у створенні та збереженні унікального книжкового зібрання "волиніки". Наведено інформацію про книжкові та рукописні фонди Волинської православної духовної семінарії, архів і бібліотеку Луцько-Житомирської духовної семінарії, Луцької капітули, Житомирського кафедрального собору, луцько-житомирських біскупів, архів і бібліотеку баронів Шодуарів, зібрання Товариства дослідників Волині та Церковно-археологічного товариства (Волинського єпархіального книгосховища), літургічні пам'ятки XVII - XVIII ст. з монастирів і церков Житомирщини.

Рассмотрены библиотечные коллекции и архивы многочисленных духовных и светских учреждений, частных лиц и общественных организаций Волыни XIX - начала XX вв., хранившихся в 1900 - 1932 гг. в Волынском исследовательском краеведческом музее, находящихся в настоящее время в фондах Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Определена роль выдающихся деятелей музейного и библиотечного дела, членов научных обществ Волыни в создании и сохранении уникального книжного собрания "волыники". Приведена информация о книжных и рукописных фондах Волынской православной духовной семинарии, архиве и библиотеке Луцко-Житомирской духовной семинарии, Луцкой капитулы, Житомирского кафедрального собора, луцко-житомирских бискупов, архиве и библиотеке баронов Шодуаров, собрании Общества исследователей Волыни и Церковно-археологического общества (Волынского приходского книгохранилища), литургических памятках XVII - XVIII вв. из монастырей и церквей Житомирской области.

Проаналізовано принципи наукового описування й охарактеризовано загальний стан колекційних рукописних і книжкових фондів бібліотек і музеїв в Україні у другій половині XIX ст. - 1930-х рр. Зроблено огляд основних етапів розвитку історико-книгознавчих досліджень і наукового описування слов'янської рукописної та книжкової спадщини. Розглянуто процес формування та діяльність наукових центрів з вивчення історії книги в Україні, зокрема, університетських і духовних установ, музеїв, наукових товариств Києва, Львова, Одеси, Ніжина. Харкова, Катеринослава. Проаналізовано археографічний і бібліографічний доробок дослідників рукописно-книжкових зібрань Чернігівщини, Поділля, Волині, Полтавщини, Західної України. Розкрито внесок вітчизняних учених у розвиток теоретичних засад наукового описування рукописних і книжкових пам'яток.

Проанализированы принципы научного описания и охарактеризовано общее состояние коллекционных рукописных и книжных фондов библиотек и музеев в Украине во второй половине XIX в. - 1930-х гг. Проведен обзор основных этапов развития историко-книговедческих исследований и научного описывания славянского рукописного и книжного наследения. Рассмотрен процесс формирования и деятельность научных центров по изучению истории книги в Украине, в частности, университетских и духовных заведений, музеев, научных товариществ Киева, Львова, Одессы, Нежина, Катеринослава. Проанализированы археографические и библиографические работы исследователей рукописно-книжных собраний Черниговского, Подольского, Волынского, Полтавского регионов и Западной Украины. Раскрыт вклад отечественных ученых в развитие теоретических основ научного описания рукописных и книжных памяток.

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську належність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.). За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

Висвітлено історіографічний аспект становлення та розвитку досліджень в галузі описування рукописних книг і стародруків в Україні в другій половині XIX ст. - 1930-х рр. Охарактеризовано українські регіональні археографічно-книгознавчі школи даного періоду. Наведено бібліографічний покажчик історико-книгознавчих праць з вивчення слов'янської рукописної та книжкової спадщини.

Розглянуто місце та роль професорів Харківського університету в дослідженні рукописно-книжкових пам'яток України.

Проаналізовано історію бібліотечної справи, культурного життя Волині, долю книжкових фондів Наукової бібліотеки при Волинському науково-дослідному краєзнавчому музеї у Житомирі, на тлі подій 1928 р., коли бібліотечні колекції та зібрання України за постановами Народного комісаріату освіти УСРР передавалися до головних державних книгосховищ України та зосереджувалися за регіональним принципом у кількох найбільших бібліотечних центрах України. Розкрито важливі аспекти історії бібліотечного зберігання. Було зроблено спробу створення регіональної наукової бібліотеки у Житомирі - історично сформованому центрі культурного життя України. Детально розглянуто боротьбу інтелігенції краю за право на свою історію та культуру наприкінці 1920-х - у 1930-ті рр.

Проаналізовано зміст і джерельну значимість рукописної нумізматичної спадщини В.Г.Ляскоронського, зокрема, матеріали особового архівного фонду, його рукописи, щоденники, спогади, листування з науковцями різних країн. Визначено внесок ученого у розвиток нумізматики, музейних і бібліотечних колекцій, висвітлено його наукове оточення.

Проанализированы содержание и значимость рукописного нумизматического наследия В.Г.Ляскоронского, в частности, материалы личного архивного фонда, его рукописи, дневники, воспоминания, переписка с учеными различных стран. Определен вклад ученого в развитие нумизматики, музейных и библиотечных коллекций, освещено его научное окружение.

Висвітлено історію наукової бібліотеки Історико-філологічного Інституту князя Безбородька у Ніжині, яка містила цінні видання та колекцію рукописів і стародруків, що зумовило формування міцного осередку наукового дослідження та бібліографічного опису рукописних пам'яток слов'янського та грецького походження. Проаналізовано внесок професорів даного Інституту та його вихованців (М.І.Лілєєва, Є.В.Петухова, В.В.Качановського, М.Н.Сперанського, П.О.Заболотського, О.Ф.Музиченка) у розвиток методів наукового опису рукописних книг.

Освещена история научной библиотеки Историко-филологического Института князя Безбородко в Нежине, которая содержала ценные издания и коллекцию рукописей и старопечатных книг, что обусловило формирование мощного центра научного исследования и библиографического описания рукописных памяток славянского и греческого происхождения. Проанализирован вклад профессоров данного института и его воспитаников (М.И.Лилеева, Е.В.Петухова, В.В.Качановского, М.Н.Сперанского, П.О.Заболотского, О.Ф.Музиченко) в развитие методов научного описания рукописных книг.

Висвітлено науковий внесок відомого літературознавця В.Перетца (1870 - 1935) у розвиток науково-бібліографічного опису рукописних книг і стародруків, методики наукового дослідження текстів книжкових пам'яток. Розглянуто діяльність членів семінарії російської філології, зокрема, О.Назаревського, О.Багрія, М.Гудзія, С.Маслова, О.Грузинського, Є.Тимченка, С.Щеглової, В.Адріанової в українських установах, де зберігалися рідкісні та цінні колекції книжок та рукописів у Києві, Ніжині, Полтаві, Житомирі, Катеринославі, Львові.

Освещен научный вклад известного литературоведа В.Перетца (1870 - 1935) в развитие научно-библиографического описания рукописных книг и старых печатных изданий, методики научного исследования текстов книжных памяток. Рассмотрена деятельность членов семинария российской филологии, в частности, О.Назаревского, О.Багрия, М.Гудзия, С.Маслова, О.Грузинского, Е.Тимченка, С.Щегловой, В.Адриановой в некоторых украинских учреждениях, где сохранялись редкостные и ценные коллекции книжек и рукописей в Киеве, Нежине, Полтаве, Житомире, Екатеринославе, Львове.

Розглянуто історію колекціонування фондів рукописних книжкових джерел бібліотеки Одеського товариства історії та старожитностей, створених у період існування Товариства (1839 - 1924 рр.). Проаналізовано основні етапи розвитку бібліотеки, особливості формування колекцій рукописів, рукописних книг і історичних документів. Визначено значний внесок М. Мурзакевича, О. Ристенка, В. Істріна, О. Кочубинського, В. Мочальського у дослідження рукописних фондів слов'янського походження, створення наукових каталогів.

Рассмотрена история коллекционирования фондов рукописных книжных источников общества истории и древностей, созданных в период существования Общества (1839 - 1824 гг.). Проанализированы основные этапы развития библиотеки, особенности формирования коллекций рукописей, рукописных книг и исторических документов. Определен значительный вклад М. Мурзакевича, О. Ристенко, В. Истрина, О. Кочубинского, В. Мочальского в исследование рукописных фондов славянского происхождения, создание научных каталогов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч738.830.22:Т(4Укр)592

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано внесок українських учених у дослідження рукописно-книжкової спадщини Волині, що зберігалася в бібліотеках, архівах та приватних зібраннях.

The submitted article contains the results of an analysis of the contribution of the Ukrainian scientists to the investigation of the old manuscripts and books of Volyn that were preserved at libraries, archives and private collections.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.022:Э

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.84 + Ш4(4УКР)6 д Попов П.М. 4

Рубрики:

Бібліотечні фонди рідкісних видань

Літературознавство

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано науковий внесок одеських вчених у збір і наукові дослідження кириличних рукописів книг в Україні у другій половині ХІХ - 1910-х рр.

Отражен научный вклад одесских ученых в сбор и научное исследование кирилличных рукописных книг в Украине во второй половине ХІХ - 1910-х гг.

The scientific contribution of the Odessa scientists to Ukrainian collection and scientific research of cyrillyc handwritten books in Ukraine in the second half of ХІХ - 10-th ХХ st. are reflected in the article.

Висвітлено діяльність Житомирської публічної бібліотеки з середини 1860-х років і до кінця ХІХ ст. за матеріалами офіційного часопису «Волынские губернские ведомости». Увагу акцентовано на матеріально-технічному забезпеченні та утриманні бібліотеки. Розкрито динаміку надходження коштів до бібліотеки та видатків на формування фондів.