Розглянуто питання історії розвитку техніки оправлення та декорування європейської оправи книг з V ст. до сучасного періоду. Висвітлено особливості археографічного та кодикографічного аналізу та опису східнослов'янських рукописних книг та кириличних стародруків у ХІХ - ХХ ст., наведено схему кодикографічного опису оправи. Визначено складові книжного блоку, викладено методичні рекомендації для визначення конфігурації кришки оправи за допомогою кодування.

Рассмотрены вопросы истории развития техники переплета и декорирования европейского переплета книг с V в. до современного периода. Освещены особенности археографического и кодикографического анализа и описания восточнославянских рукописных книг и кирилличных старинных печатных изданий в ХІХ - ХХ ст., приведена схема кодикографического описания переплета. Определены составные книжного блока, изложены методические рекомендации для определения конфигурации крышки переплета с помощью кодировки.

Наведено кодикологічні описання 263-ти слов'янських рукописних книг, уривків та фрагментів XVI ст. кириличного письма, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, філігранознавства, кодикології та кодикографії. Розкрито зміст пам'яток, подано дані про стан збереження, художнє оздоблення, оправи пам'яток, записи щодо історії рукопису, старі шифри, штампи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР) + Ч736.7(4УКР)

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Фонди бібліотек окремих типів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен опыт внедрения сетевой библиотечной программы Liber Media французского производства в Одесской государственной научной библиотеке им. М.Горького. Освещены различные проблемы возникшие по мере реализации проекта автоматизации библиотеки с помощью современного программного обеспечения, трудности при переходе от устаревших и неунифицированных информационных систем к новым международным и стандартам обмена данными. Обращено внимание на организационные вопросы возникавшие перед отделом автоматизации библиотеки и другими отделами в процессе создания централизованной локальной вычислительной сети. Описаны возможности сетевой программной прикладной библиотечной системы, ее преимущества и перспективы текущего и будущего развития.

Розглянуто шляхи виконання завдання книгозабезпеченості під час формування бібліотечного фонду та його зберігання, а також створення взаємовигідних партнерських стосунків з видавцями.

Рассмотрены пути решения задачи книгообеспеченности при формировании библиотечного фонда и его сохранности, а также построение взаимовыгодных партнерских отношений с книгоиздателями.

The paper presents the solutions to ensure adequate availability of books during the creation of library collections and their preservation and establishment of mutually beneficial partnership relations with publishers.

Представлено короткий огляд видів оздоблення, що зустрічаються на рукописних Євангеліях XVI ст. Аналізуючі оправи автори спиралися на фонди трьох найбільших рукописних збірок України: Інституту рукопису національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України та Національного музею у Львові імені А. Шептицького. Статистичний аналіз списків Євангелій із зазначених зібрань показав, що відсоток первинних оправ досить незначний. Основну увагу приділено видам та характеру оздоблення, яке застосовувалося при оправленні та переоправленні рукописних Євангелій XVI ст.

The article presents a brief survey of the types of decorations found on the book-bindings of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels. The authors examined items from the collections of the three largest manuscript repositiories of Ukraine: the Vernadsky National Library of Ukraine, the Stefanyk National Library of Ukraine inLviv, and the Sheptyts'ky national Museum in Lviv. The statistical analysis of the copies of the Gospels shows that very few original bindings have survived. The focus of the article is on the types and character of the decorations applied in the process of binding and subsequent rebinding of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels.

Здійснено спробу іконографічного вивчення сюжетів на середниках, якими оздоблювалися шкіряні оправи, створені в інтролігаторській майстерні Києво-Печерської лаври, розглянуто основні сюжети, характерні для її оправ, та окреслено подальші перспективи щодо вивчення в Україні сюжетних середників. Визначено також коло проблем, з якими стикаються сучасні дослідники у ході вивчення оздоблення та оформлення шкіряних оправ рукописних книг.

An attempt of iconography study of centerpieces subjects from Kyiv-Pechersk Lavra book binder workshops leather book-covers was realized; the main subjects characteristic to its book-covers were observed, and the prospects for further centerpieces subjects study in Ukraine were determined. As well as the circle of problems faced by the scholars in the study of decoration of manuscripts leather bindings were designated.

Розглянуто сучасний стан та перспективи вивчення в Україні сюжетних середників на шкіряних оправах другої половини XVI - XVIII ст. Розкрито роль, яку можуть надати дослідникам сучасні комп'ютерні технології під час вивчення історії українських оправ. Висвітлено історію створення бази даних на оправи кириличних рукописних книг в Інституті рукопису НБУВ. Особливу увагу звернуто на сюжетне оздоблення оправ, а також на проблеми, що виникають під час заповнення полів цієї бази даних.

Висвітлено питання атрибуції первинності та вторинності оправ при описуванні кириличних рукописних книг ХVІ ст. Основну увагу приділено шкіряним оправам як найпоширенішим у зазначений період. При розгляді конструктивно-технологічних ознак датованих оправ кириличних рукописних книг виділено ряд основних ознак, на які слід звертати увагу для більш точної атрибуції первинних оправ та оправ пізнішого часу. На прикладах з власного досвіду показано, як шляхом візуального огляду блока рукопису та складових елементів його оправи можна визначити її первинність чи вторинність.

The article deals with the question of attribution of primary and secondary settings in the description of Cyrillic manuscripts of the XVI century. Considering the basic types of bindings that are on the books of this period, the author focuses on leather bindins, the most common in that period. Considering the structural and technological features of the dated Cyrillic manuscript bindings the author identifies a number of key characteristics. Attention should be paid for more accurate attribution of the original bindings and those of later time. The examples from the author’s own experience have shown how by the visual examination of the manuscript and its binding components we can identify the primary and secondary binding.

Оприлюднено документальний склад архівів, колекцій та зібрань державних, громадських і релігійних установ переважно XIX - першої чверті XX ст., ліквідованих або реорганізованих радянською владою в 1918 - 1940 рр., чиї фонди в різний час надійшли до рукописного підрозділу НБУВ. Надано інформацію про власне фондоутворювачів, історію надходження колекцій до Бібліотеки, склад і зміст документів колекційних фондів, літературу про фонди. Зазначено, що всі комплекси документів перебувають на обліку як державне надбання України. Колекційний фонд ІР НБУВ складають документи наукових установ і товариств, світських вищих і середніх закладів, духовні навчальні заклади, органів духовного управління, фортеці св. Єлизавети, просвітницьких товариств та організацій, музейних установ.

Уточнено зміст терміна «науковий каталог»; охарактеризовано типи та види наукових каталогів відповідно до їхнього призначення. Обґрунтовано необхідність віднесення наукових каталогів писемних пам’яток до категорії наукових видань.

Наукове видання підготовлено з нагоди 100-річчя одного з найбільш знакових за своїми метою, завданнями та фондами структурного підрозділу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського - Інституту рукопису (від 1918 до 1992 р. - відділ рукописів). Висвітлено історію фундації та соціальні функції Інституту рукопису, проаналізовано його внесок у розвиток науки та культури України. Окремо представлено науковий доробок Інституту та його кадровий потенціал за 1918 - 2018 рр. Додатково репрезентовано матеріали про склад і зміст рукописного фонду Інституту.

Висвітлено мету, засоби і результати науково-дослідницької та науково-інформаційної діяльності Інституту рукопису (ІР) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за перше двадцятиріччя XXI ст. У трьох розділах розглянуто напрацювания фахівців ІР з науково-теоретичних та конкретно-історичних досліджень рукописних книг, джерелознавчого і книгознавчого вивчення рукописних та книжних зібрань і колекцій, з комплектування та опрацювання особових архівів, що разом складають історико-культурну спадщину України, яка зберігається у фондах одного з найбільш знакових підрозділів Бібліотеки - рукописного. Четвертий розділ присвячено висвітленню науково-дослідницьких проектів з історії науки, архівної та бібліотечної справи України. Зазначено, що популяризація наукових знань, соціокультурна та видавнича діяльність, обслуговування читачів в ІР актуалізуються в п’ятому розділі видання. Значну увагу акцентовано на таких пріоритетних напрямах роботи ІР НБУВ, як створення інформаційних ресурсів на засадах цифрових технологій та організації відкритого доступу до документальних джерел. У Додатках надано відомості про кадровий склад ІР НБУВ, наукові та публічні заходи, в яких брали участь співробітники ІР, електронні виставки, бібліографію науковців за 2018-2021 рр.