Автор аналізує, як висвітлювали фахові періодичні видання 20-30 років у галузі бібліотекознавства, книгознавства, зокрема, "Бібліотечні вісті", "Україна", "Красный библиотекарь" та інші, процес становлення, функціонування та розвитку Всенародної бібліотеки України, основні напрями її діяльності, події, які відбувалися у бібліотечному житті нашої держави та зарубіжних країн.

У статті розглядаються історія, основні напрями й результати діяльності Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української держави. Організація книгозбірні всесвітнього типу в надзвичайно складній суспільно-політичній ситуації, без базового документного фонду і сталого приміщення була під силу тільки колективу однодумців, які мали високий авторитет у суспільстві. До складу Тимчасового комітету увійшли визнані вчені, діячі культури, громадські діячі. Автором проаналізовано конкретну участь членів ТК у його роботі. Тимчасовий комітет організував і практично керував усім комплексом заходів, необхідних для заснування Національної бібліотеки Української держави.

Включено наукові статті та матеріали досліджень, що розкривають історію виникнення та становлення окремих регіональних бібліотек, книгозбірень товариств, формування системи бібліотечного обслуговування в областях. Надається можливість ознайомитися з історією становлення бібліографії в Україні. Вміщено цікаві матеріали про формування окремих фондів і колекцій у бібліотечних закладах різного відомчого підпорядкування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.32 + Ч733(4УКР)

Рубрики:

Вивчення читання й читацьких інтересів

Історія бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

Стаття присвячена дослідженню життя та діяльності Степана Постернака - однієї з найяскравіших постатей керівників НБУВ, його внеску до українського бібліотекознавства. Автор статті вперше відтворює особистість С.Постернака, людини вразливої, чуйної, схильної до самоаналізу, сумнівів, використовуючи значний обсяг архівних та друкованих матеріалів Інституту рукопису НБУВ та Національного державного архіву громадських об'єднань України.

В статті виокремлено певні періоди діяльності бібліотеки, які розглядаються через призму розвитку її документних фондів і системи книгопостачання, простежено динаміку розвитку діючого документного фонду (ДДФ) Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського на підставі відомостей про рух фондів за 1965-1997 рр. З історико-статистичного аналізу розвитку ДДФ НБУВ випливає, що створена розгорнута система документопостачання сприяла його активному формуванню та кількісно-якісному зростанню, забезпечила виконання головної типологічної функції національної бібліотеки - формування фонду вітчизняних видань.

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. та ін. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

Аналізуються особливості періодичних видань НБУВ, які видавалися установою протягом 1919-1947 рр.: "Книжный вестник" (1919), "Библиотечный журнал" (1925-1926), "Бібліотечний збірник" (1926-1927), "Журнал бібліотекознавства та бібліографії" (1927-1930), "Журнал Бібліотеки Академії наук" (1946-1947), "Бібліотечний вісник", заснований 1993 р. Значні напрацювання, ідеї, плани, концепції українських учених 20-30 років, що відбилися в професійній пресі ВБУ зокрема, не втратили своєї цінності й актуальності для сучасної науки. Їх досвід потребує прискіпливого вивчення і наслідування, тим більше, що сьогодні фахівці нерідко висловлюють думки, доходять висновків, які їх попередники зробили ще 70 років тому. Основні порушувані в часописах Бібліотеки питання (за кількістю матеріалів): комплектування, побудова каталогів, бібліографічний спектр, підготовка бібліотечних працівників, теорія та методологія, створення, формування та нагромадження фонду, книгознавчий напрям. Оскільки видання ВБУ є раритетними, бо видавалися малим тиражем, безперечно, важливою акцією було б вибіркове перевидання журналів 20-30 років. Книгознавчий аналіз журналів ВБУ здійснено за розробленою автором статті методикою, що дає можливість скласти об'єктивне уявлення про періодичне видання як про одиницю видавничої продукції, його концепцію, зміст, спрямованість, завдання, дозволяє здійснити ранжування поданих статей.

Містяться відомості про науковий доробок відомого книгознавця, літературознавця, дослідника історії української книги І.Я.Каганова (1898-1981). Вміщено опис матеріалів, виданих з 1923 р.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Висвітлюється діяльність завідуючої науково-бібліографічним відділом Державної історичної бібліотеки України Людмили Юріївни Ястремської, яку вирізняють вагомий досвід, професіоналізм, творчий підхід до кожної дорученої справи. Під її керівництвом готуються і виходять у світ випуски бібліографічного покажчика "Історія України". Л.Ястремська надає консультації з питань підготовки бібліографічних покажчиків, керує практикою студентів, сприяє навчанню і становленню молодих спеціалістів та адаптації нових працівників-бібліографів. В статті подано перелік праць Л.Ю.Ястремської.

Висвітлюється життєвий шлях Ковальчук Людмили Іванівни - директора Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки м.Києва, де вона працює вже 35 років. Повідомляється, що Ковальчук - той керівник, котрий не тільки є капітаном корабля, що зветься бібліотекою, вона його серце, душа установи, духовний наставник, а водночас - висококваліфікований бібліотекар, котрий уміє робити в бібліотеці все, знає в ній усі процеси й коли треба - працює зі своїм колективом нарівні. Погляди заслуженого працівника культури Ковальчук на розвиток бібліотечної галузі відбилися в її доповідях на конференціях, нарадах різного рівня; її нагороджено орденами Знак Пошани та Трудового Червоного Прапора, медалями за "Трудову доблесть" та ім.Н.К.Крупської.

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Висвітлено діяльність видатного вченого-бібліотекознавця К.І.Рубинського. Значну увагу приділено Першому Всеросійському з'їзду з бібліотечної справи. Детально проаналізовано історію формування фонду видань з мистецтва бібліотеки Харківського університету.

Висвітлюється життя та діяльність завсектором нотних видань НБУВ Валерії Дмитрівни Шульгіної, яка успішно поєднує досвід виконавця-музиколога й бібліотекаря-науковця. Повідомляється про розробку її власної концепції творчого виховання в національній музичній школі, про підтримання нею ділових контактів з провідними бібліотекарями світу. Розглядаються наукові інтереси сучасних досліджень В.Шульгіної: вивчення бібліографічних аспектів української музичної культури і проблем музичної україніки, створення української музичної бібліографії як частини національного репертуару, а також пошуки нетрадиційних шляхів комплектування фондів. Завдяки зусиллям В.Шульгіної НБУВ в 1997 р. стала членом Міжнародної асоціації музичних бібліотек (JAML), архівів і документальних центрів при ЮНЕСКО.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Робота являє собою біографічний довідник про українських фахівців видавничої та бібліотечної справи, таких як: Алексєєнко І.Р., Дубровіна Л.А., Ковальчук Г.І., Загуменна В.В., Ісаєвич Я.Д., Сенченко М.І., Онищенко О.С., Слободяник М.С. та ін. Подано перелік бібліотек, видавництв та видавничих організацій, а також бібліотек вузів та науково-дослідних інститутів України.

Охарактеризовано наукову, науково-організаційну та науково-педагогічну діяльність історика рукописно-книжної культури, вченої у галузі бібліотечної та архівної справи - Л.А.Дубровіної. Особливу увагу приділено внеску діячки у розвиток теоретичних та науково-практичних засад камеральної археографії, кодикології та кодикографії. Подано список основних праць Л.А.Дубровіної.